- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1: Наука як сфера людської діяльності.
- •Поняття про науку.
- •Наукова комунікація та наукова школа.
- •Реципієнт
- •Науково – дослідницька діяльність студентів.
- •Підготовка та атестація наукових та науково – педагогічних кадрів.
- •Тема 2. Психологія і технологія наукової творчості.
- •Організація творчої діяльності.
- •Психологія наукової творчості.
- •Робочий день науковця.
- •Робоче місце науковця. Технічні засоби наукової діяльності.
- •Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону.
- •Особистий архів здобувача.
- •Тема 3: Загальна методологія наукової творчості.
- •1. Методологія дослідження.
- •Методи і техніка дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Характеристика окремих видів дослідження.
- •Тема 4. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист. План.
- •1. Курсова, дипломна, магістерська роботи: загальна характеристика.
- •2. Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи.
- •3. Керівництво курсовою роботою.
- •4. Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження.
- •5. Дисертація: поняття, основні види.
- •6. Загальна схема наукового дослідження.
- •Тема 5. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації.
- •Пошук первинної та вторинної інформації з теми.
- •Аналіз наукової літератури з теми.
- •Отримання і аналіз первинної інформації.
- •Тема 6. Вимоги до змісту і структури дисертації.
- •1. Загальні вимоги до дисертації
- •Структура дисертації.
- •Тема 7. Оформлення наукової роботи. План.
- •Загальні вимоги до оформлення дисертації.
- •Подання текстового матеріалу. Мова і стиль дисертаційної роботи. Нумерація.
- •Ілюстрації, таблиці, формули, посилання.
- •Список використаних джерел. Додатки.
- •Тема 8. Підготовка публікацій, рефератів, доповідей. План.
- •1. Наукова публікація: поняття, функції, основні види.
- •2. Наукова монографія.
- •3. Наукова стаття.
6. Загальна схема наукового дослідження.
1. Етап включає вибір теми, обгрунтування її актуальності, визначення рівня її розробленості, вибір об΄єкта, предмета, визначення мети і завданя дослідження.
2. Передбачає накопичення необхідної наукової інформації, пошук літературних джерел, їх вивчення та анліз.
3. Включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.
4. Вибір методів дослідження.
5.Обробка, аналіз та опис результатів експериментального дослідження.
6.Написання тексту дисертації, оформлення вступу та формування висновків, опис використаних джерел і створення додатків.
7. Обговорення результатів дисертації на засіданні кафедри, попередній розгляд дисертації в спеціалізованій вченій раді, яка дає попередню оцінку теоретичної і практичної значущості дисертації.
8. Підготовка автореферату дисертації.
9. Підготовка до захисту і захист
Тема 5. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації.
План.
Пошук первинної та вторинної інформації з теми.
Аналіз наукової літератури з теми.
Отримання та аналіз первиннної інформації.
Пошук первинної та вторинної інформації з теми.
Первинна інформація – це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних, експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду.
Вторинна інформація – це результат аналітико – синтетичної переробки первинної інформації.
Для отримання потрібної інформації з певної теми необхідна реалізація таких етапів:
Розробка концепції дослідження.
Визначення мети і завдань дослідження.
Постановка проблеми.
Формування робочої гіпотези.
Визначення системи показників.
Отримання та аналіз вторинної інформації.
Отримання і аналіз емпіричних даних.
Розробка інструментарію для дослідження.
Процес отримання даних.
Обробка та аналіз даних.
Формування основних висновків і оформлення результатів дослідження.
Підготовка висновків та рекомендацій.
Оформлення результатів дослідження.
Процес накопичення та обробки наукової інформації включає такі складові:
визначення проблеми;
аналіз вторинної інформації;
отримання первинної інформації;
висновки і рекомендації;
використання результатів.
Пошук, обробка та аналіз вторинної (опублікованої) інформації дають змогу виявити рівень досліджуваності конкретної теми.
Для складання списку джерел з вибраної теми доцільно використовувати наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; абеткові каталоги, в яких картки на книжки роташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв; предметні каталоги, що містять назви творів із конкретних проблем і питань; різноманітні бібліографічні й довідкові видання, виноски і посилання в монографіях, підручниках та ін.
Далі слід створити картотеку літературних джерел з теми.
Визначення стану вивченності теми доцільно розпочинати зі знайомства з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи, найсуттєвіші сторони їх змісту. Інформаційні видання на відміну від звичайних бібліографічних посібників включають не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них містяться.