
- •Базовий курс програмування у середовищі Turbo Pascal Методичні вказівки
- •Базовий курс програмування у середовищі Turbo Pascal Методичні вказівки
- •Практична робота №1
- •Організація вводу та виводу даних
- •Мета роботи: ознайомитись з конструкціями мови Turbo Pascal, структурою програм, стандартними типами даних і процедурами вводу та виводу.
- •Теоретичні відомості
- •1 Особливості мови Turbo Pascal
- •1.1 Спеціальні символи
- •1.2 Зарезервовані (ключові) слова
- •1.3 Ідентифікатори
- •1.5 Числа
- •1.6Рядки
- •1.7 Коментарі
- •2 Структура програми
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2
- •Логічні та циклічні структури
- •Теоретичні відомості
- •1 Логічні структури
- •1.1 Команда розгалуження if (умовна команда)
- •1.2 Команда goto
- •1.3 Команда вибору (сase)
- •2 Циклічні структури
- •2.1 Команда циклу з параметром (for)
- •2.2 Команда циклу з передумовою (while)
- •2.3 Команда циклу з постумовою (repeat)
- •2.4 Порівняння роботи команд циклу while, repeat та for
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №3
- •Одновимірні масиви. Сортування
- •Мета роботи: ознайомитись з поняттям одновимірних масивів та діями над ними, навчитися застосовувати різні методи сортування для розв’язку математичних і технічних задач.
- •Теоретичні відомості
- •1 Одновимірні масиви
- •1.1 Додавання елементів масиву
- •1.2 Лічильник
- •1.3 Екстремуми
- •2 Методи сортування
- •2.1 Метод лінійного сортування
- •2.2 Сортування методом «бульбашки»
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №4
- •Багатовимірні масиви
- •Мета роботи: вивчити технологію роботи з багатовимірними масивами.
- •Теоретичні відомості
- •1 Опис багатовимірних масивів
- •2 Доступ до елементів масивів
- •3 Масиви ідентичного типу
- •4 Головна та побічна діагоналі
- •6 Ввід матриці
- •7 Виведення матриці
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №5
- •Підпрограми
- •Мета роботи: ознайомитись з правилами використання підпрограм, вивчити відмінності між процедурами та функціями.
- •Теоретичні відомості
- •1 Процедури та функції
- •1.1 Опис процедури
- •1.2 Опис функції
- •1.3 Формальні та фактичні параметри
- •1.3.1 Передача параметрів у підпрограмах
- •1.3.2 Виклик підпрограм
- •1.4 Глобальні та локальні змінні
- •1.5 Основні відмінності між функціями і процедурами
- •2 Рекурсивні функції
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №6
- •Символьні та рядкові змінні
- •Мета роботи: ознайомитись з прийомами роботи із символьними та рядковими змінними.
- •Теоретичні відомості
- •1 Символьні змінні
- •2 Множини
- •3 Рядкові змінні
- •3.1 Оголошення рядкових змінних
- •3.2 Доступ до окремих елементів рядка
- •3.3 Зміна поточної довжини рядка
- •3.4 Злиття рядків
- •3.5 Порівняння рядків
- •3.6 Порожній рядок
- •3.7 Рядки і символи
- •3.8 Масиви символів і рядка
- •3.9 Стандартні підпрограми для обробки рядків.
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №7
- •Записи. Записи з варіантами
- •Мета роботи: навчитись створювати прості бази даних за допомогою записів та записів з варіантами.
- •Теоретичні відомості
- •1 Записи
- •2 Записи з варіантами.
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №8
- •Файли: текстові, типізовані, нетипізовані
- •Мета роботи: ознайомитись з випадками використання файлів, типами файлів та методами обробки елементів файлів.
- •Теоретичні відомості
- •1 Текстові файли
- •2 Типізовані файли. Мітки
- •3 Нетипізовані файли
- •Приклад 4:
- •Приклад 5:
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №9
- •Мета роботи: вивчити структуру та особливості роботи з модулями в Turbo Pascal.
- •Теоретичні відомості
- •1 Структура модуля
- •1.1 Заголовок модуля
- •1.2 Інтерфейс модуля
- •1.3 Виконавча частина модуля
- •1.4 Розділ ініціалізації.
- •2 Етапи розробки модуля
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №10
- •Графіка
- •Мета роботи: ознайомитись з принципами побудови графіків функцій та інших графічних об’єктів за допомогою засобів TurboPascal.
- •Теоретичні відомості
- •1 Основні процедури і функції модуля Graph
- •2 Робота із зображеннями.
- •3 Побудова і масштабування графіків
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •1 Дані динамічної структури
- •2 Вказівник
- •3 Списки
- •4 Стек. Черга
- •4.1 Алгоритм побудови стека
- •4.2 Алгоритм побудови черги
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №12
- •Об’єктно-орієнтоване програмування
- •Мета роботи: засвоїти матеріал щодо можливостей TurboPascal при створенні об’єктів.
- •Теоретичні відомості
- •1 Поняття «об'єкт»
- •2 Спадкування
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •Зразок оформлення результатів виконання практичного завдання
Контрольні питання
Що називається файлом?
У яких випадках використовують файли?
У чому полягає схожість та відмінність між масивом та файлом?
Які три типи файлів є в Turbo Pascal?
Що необхідно виконати для відкриття файлу?
Які процедури призначені для відкриття файлів і яким чином вони працюють?
Чи може файлова змінна співпадати з ім’м файлу?
Яким чином обробляються задані елементи файлу послідовного доступу?
Для чого призначена процедура close?
Яким чином можна запобігти втраті інформації при копіюванні її до текстового файлу без використання процедури close? Назвіть два способи.
Які дії виконують процедури rename та erase?
Опис типізованих файлів яких типів є можливим?
Яким чином нумеруються елементи типізованих файлів?
За якими правилами виконується зчитування з типізованих файлів?
Який формат має процедура write для типізованих файлів?
Які процедури та функції призначені для прямого доступу до елементів типізованих файлів?
У чому особливість текстових файлів?
Яким чином оголошується нетипізований файл?
У чому відмінність між типізованими та не типізованими файлами?
Які процедури та функції використовуються для роботи з нетипізованими файлами?
Практична робота №9
Модулі
Мета роботи: вивчити структуру та особливості роботи з модулями в Turbo Pascal.
Теоретичні відомості
Модулі в Turbo Pascal – це бібліотеки визначень типів, констант, змінних, процедур і функцій. Так само як і підпрограми, модулі можуть бути стандартними і нестандартними, або модулями користувача, тобто такими, які розробляються програмістами. Як стандартні, так і нестандартні модулі влаштовані зовсім однаково, оскільки оформляються за єдиними правилами.
Модулі підключаються до програми за допомогою оголошення їх ім'я в директиві компілятора uses. Наприклад, при оголошенні:
uses
Crt, Printer, Graph;
програмі будуть доступні всі підпрограми, змінні, типи й константи, що містяться в перерахованих модулях.
Модуль System, в якому визначені основні константи, типи, змінні й підпрограми Turbo Pascal, підключається до програми автоматично. Включення його ім'я в розділ uses приведе до помилки на стадії компіляції програми.
При підключенні модуля Crt стають доступними описані в ньому константи й підпрограми, наприклад clrscr і gotoXY.
За допомогою модуля Printer і його змінної lst можна здійснити друк будь-яких повідомлень на принтері:
writeln(lst,'Привіт!');
У цьому випадку принтер виступає в ролі файлу, але його змінну lst типу txt описувати не потрібно. Ця змінна після підключення модуля Printer зв'язується із принтером автоматично, тому в застосуванні процедури assign немає необхідності. Якщо в процедурі writeln(lst, 'Привіт!') перший параметр опустити, то повідомлення буде надруковано на екрані дисплея.
Використання нестандартних модулів дозволяє значно підвищити рівень структурованості й стандартизації програм, що приводить до прискорення розробки програм, забезпечує їх зрозумілість і простоту модернізації. Описавши в такій бібліотеці, наприклад, часто використовувані операції при обробці масивів (процедури вводу, виводу матриць, сортування масивів тощо), в окремій програмі можна приділити основну увагу лише рішенню тих питань, які є характерними для конкретного завдання й тому ще не реалізовані в стандартних і нестандартних модулях. Це не тільки істотно скорочує час розробки програми, але й зменшує її обсяг.
Програми розташовуються в спеціальному сегменті, об’єм якого, як у всіх інших сегментів, що становлять оперативну пам'ять комп'ютера, не може перевищувати 64 Кбайт.
Кожний модуль розташовується в окремому сегменті, тому сума об’ємів всіх сегментів з модулями й програмою обмежена лише об’ємом оперативної пам'яті комп'ютера.