Контрольні питання

1. Який вигляд має структура опису процедури?

2. Який вигляд має структура опису функції?

3. У чому полягає відмінність між процедурою та функцією?

4. Які параметри мають назву формальні, а які – фактичні?

5. За якими ознаками розрізняють фактичні та формальні параметри?

6. Які способи передачі параметрів існують в Turbo Pascal?

7. Які правила передачі параметрів-значень?

8. Які правила передачі параметрів-змінних?

9. Які правила передачі параметрів-констант?

10. У чому особливість безтипових параметрів?

11. У чому особливість передачі відкритих та фіксованих параметрів-масивів?

12. Що таке глобальні та локальні змінні?

13. Які існують правила визначення області дії для ідентифікаторів процедур та функцій?

14. Що таке рекурсивна процедура?

15. У чому полягає міцність рекурсивних визначень?

16. Що необхідно для реалізації рекурсій в програмі?

17. Що називається глибиною рекурсії?

18. Що називається поточним рівнем рекурсії?

19. У чому полягає головна вимога до рекурсивних процедур?

20. Які форми може приймати структура рекурсивної процедури?

Практична робота №6

Символьні та рядкові змінні

Мета роботи: ознайомитись з прийомами роботи із символьними та рядковими змінними.

Теоретичні відомості

1 Символьні змінні

Символьний тип char (від character – символ) – це тип змінних (даних), які складаються лише з одного символу (знаку, букви, цифри). Як і всі змінні, символьні змінні, оголошуються в розділі var:

Var

Ch_1, Ch_2:char;

В тілі програми їм можна присвоювати значення відповідного типу:

Ch_1:='A';

Ch_2:='?';

Ch_1:='7';

Кожному символу в комп'ютері відповідає одне ціле число з діапазону 0...255. Це число, виражене в двійковій системі числення, служить кодом машинного представлення символу. Всі символи зведені в таблицю кодів. Для кодування використовується стандартний американський код для обміну інформацією – ASCII(American Standard Code for Information Interchange). Перша половина згаданої таблиці символів з кодами 0...127 відповідає стандарту ASCII. Друга половина символів таблиці – це національні алфавіти.

Визначити номер коду будь-якого символу (або літери) в його десятковому поданні можна за допомогою стандартної функції Ord (Ordinal Value – порядкове значення):

Ord('A')=65;

Ord('a')=97;

Важливо відзначити, що всі заголовні літери розміщуються під меншими кодовими номерами.

Функція Chr (від Char) перетворює десятковий код символу в сам символ:

Chr(65)='A'

Chr(97)='a'

Цю функцію можна замінити символом «#» (знак дієза):

#65='А'

#97='а'

Цілочисельний параметр функції Chr (і #) має тип byte і тому повинен знаходитись в діапазоні значень 0...255.

Тип змінних Chr належить порядковому типу. Дані порядкового типу мають кінцеве число можливих значень, ці значення певним чином впорядковані (тому тип називається порядковим) і кожне з них має свій порядковий номер. Для змінних цього типу застосовуються функції Pred (Predecessor – попередник) та Succ (Successor – наступник):

Pred('b')='a'

Succ('a')='b'

Pred('3')='2',Pred(3)=2

Succ('3')='4',Succ(3)=4

Змінні цього типу можуть використовуватися також, наприклад, в циклі for:

for Ch_1:='a' to 'z' do

writeln=('Код літери ',Ch_1,' рівний ',Ord(Ch_1);

Функції Ord і Chr є взаємозворотними:

Ord(Chr(65))=65

Chr(Ord('A'))='A'