Нормування оборотних активів у незавершеному виробництві

Незавершене виробництво – один з найважливіших напрямків авансування оборотних коштів. Його обсяг залежить від типу виробництва, тривалості виробничого циклу, розподілу витрат протягом виробничого циклу.

Норматив оборотних активів для незавершеного виробництва визначається з формули:

,

де: – одноденні витрати за планом IV кварталу, тис. грн.

– тривалість виробничого циклу, днів

– коефіцієнт зростання витрат

Обчислення коефіцієнта зростання витрат залежить від розподілу витрат протягом виробничого циклу.

За характером зростання витрат в процесі виробництва, всі витрати поділяються на одноразові та наступні (зростаючі).

До одноразових відносяться витрати, які здійснюються на самому початку виробництва (сировина, матеріали). Інші витрати вважається зростаючими (заробітна плата, амортизація, електоренергія).

За рівномірного розподілу витрат коефіцієнт зростання витрат визначається за формулою:

де: – одноразові витрати

– наступні (зростаючі), що включаються до собівартості продукції.

Наприклад: Виробнича собівартість виробу дорівнює 100 грн. Витрати в перший день виробничого циклу 20 грн. Протягом решти днів розподіл витрат відбувається рівномірно. Коефіцієнт зростання витрат складатиме

Нормування оборотних активів у витратах майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів включають виробничі витрати, здійснені в одному плановому періоді, що їх буде віднесено на собівартість продукції, котра випускатиметься в наступні періоди (витрати, пов′язані з підготовкою нових

виробництв, витрати пов′язані з проведенням розробок).

Норматив оборотних активів на витрати майбутніх періодів визначається за формулою:

,

де – сума коштів, які вкладені в ці витрати на початок запланованого періоду,

– витрати планового періоду за кошторисом,

– витрати, які включені в собівартість продукції запланованого року.

Нормування оборотних активів для створення запасів готової продукції

До готової продукції належать вироби, завершені виробництвом, прийняті технічним контролем і здані на склад або прийняті замовниками.

Обсяги готової продукції на складі мають бути оптимальними щодо тривалості виробничого циклу, умов реалізації продукції, і порядку її оплати.

Норматив оборотних активів для готової продукції

де – одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року за виробничою собівартістю (грн.)

– норма запасу оборотних активів для готової продукції (днів), включає такі елементи:

час на комплектування виробів для поставки, упаковку продукції,

час на оформлення і здачу платіжних документів у банк.

Сукупний норматив оборотних активів

Розрахунок сукупного нормативу оборотних активів в цілому по підприємству дорівнює сумі нормативів по всіх елементах оборотних засобів і визначає у підсумку загальну потребу господарюючого суб′єкта в оборотних активах.

6.4. Аналіз ефективності використання оборотних активів

Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку І розділу пасиву балансу “Власний капітал” з додаванням суми Довгострокових кредитів та підсумком І розділу активу балансу “Необоротні активи”.

Власні оборотні кошти = Власний капітал + Довгострокові кредити – Необоротні активи

Поточна потреба в оборотних коштах дорівнює різниці суми всіх поточних активів (р. 260 ІІ р. активу) та короткострокових зобов’язань (р.620 IV р. пасив)

Поточні потреби = Поточні активи – короткострокові зобов’язання

Порівняння наявності власних оборотних коштів з поточною потребою в них дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак (нестача) може виникнути через стихійне лихо, в результаті змін умов господарювання, в результаті значного підвищення цін через інфляційні процеси, а також з вини самого підприємства – незадовільної роботи маркетингової служби, невиконання плану прибутку.

Надлишок власних оборотних коштів може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку, безоплатного отримання ТМЦ від інших підприємств, неповного використання прибутку.

За сучасних умов господарювання надлишок власних оборотних коштів явище досить рідкісне.

Для характеристики ефективності використання оборотних активів на підприємствах використовуються наступні показники

Швидкість обороту (термін обороту оборотних коштів). Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють

один оборот.

де – термін обертання оборотних коштів, днів;

– середні залишки нормованих коштів, грн;

– тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

– осяг реалізації продукції, грн.

Термін обороту виробничих запасів відображає час перетворення ТМЦ на готову продукцію

– середня вартість виробничих запасів

– обсяг реалізованої продукції за собівартістю, грн.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості характеризує період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. Позитивним є зменшення показника, особливо в умовах інфляції.

Д_з – середня дебіторська заборгованість, грн.;

Р – обсяг реалізації продукції, грн.;

Тривалість обороту кредиторської заборгованості характеризує період погашення кредиторської заборгованості

К_з – середня кредиторська заборгованість, грн.

Коефіцієнт ефективності використання оборотних коштів. Цей показник характеризує скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів. Що більший він, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

– прибуток від реалізації товарної продукції, грн.;

– середня вартість оборотних коштів, грн.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємства можна досягти через:

1. скорочення виробничих запасів ТМЦ у зв′язку з переходом на прямі поставки чи оптову торгівлю;

2. реалізація непотрібних ТМЦ;

3. скорочення терміну оборотності дебіторської заборгованості;

4. збільшення терміну оборотності кредиторської заборгованості.