 
        
        - •Зміст курсу
- •1.Промисловість та екологія.
- •1.1.Вклад промисловості в забруднення навколишнього середовища
- •1.2.Види і джерела забруднення довкілля, небезпечні чинники їх дії.
- •Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом природного довкілля, невід'ємною частиною місця існування людини, рослин і тварин.
- •1.3. Міжнародні угоди в області охорони навколишнього середовища.
- •2.Захист атмосферного повітря від техногенного забруднення.
- •2.1.Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •2.2. Джерела забруднення атмосфери.
- •Концентрації хімічних елементів в пилу різних виробництв
- •Вміст бенз(а)пірену в димових газах котлів тес, мкг/100м3
- •Концентрація оксиду вуглецю та бенз(а)пірену у вихлопних газах бензинового двигуна.
- •Альтернативні двигуни
- •Пошук нових видів палива. Поряд з кардинальними рекомендаціями робляться спроби створити присадки і домішки до звичайного палива, які могли б понизити токсичність відпрацьованих газів автомобілів.
- •Викиди забруднюючих речовин в хімічному виробництві
- •Методи знезаражування відпрацьованих газів.
- •2.3. Захист атмосферного повітря від викидів промислового пилу
- •Біля стінки пиловловлювача;
- •Vmax — максимальна швидкість пилинок; у — лімітуюча товщина шару;
- •Класифікація пиловловлювачів
- •Характеристика основних видів пиловловлювачів
- •І багатошаровою(б) насадками
- •Очищений газ
- •2.3.Захист атмосферного повітря від промислових викидів паро- і газоподібних шкідливих речовин
- •3.Захист водних та земельних ресурсів від техногенного забруднення
- •3.1. Джерела забруднення водних об'єктів
- •Показники складу побутових і промислових стічних вод великого міста (1980-1984 рр.)
- •Основні види забруднень промислових стічних вод
- •Характеристика поверхневого стоку деяких промислових підприємств, мг/л
- •Хімічний склад стічних вод тваринницьких комплексів
- •Винос азоту і фосфору із сільськогосподарських угідь
- •Винос пестицидів з сільськогосподарських угідь
- •Хімічний склад шахтних вод Донбасу, мг/л
- •3.2. Системи водопостачання та водовідведення населених міст і промислових підприємств
- •А) з охолодженням, б) з очищенням; в) з очищенням і охолодженням.
- •3.3.Захист водних ресурсів від промислових викидів
- •Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод
- •Орієнтовна шкала оцінки забруднення водних систем
- •3.4. Захист земельних ресурсів від промислових викидів
- •050 Ц/га, Бразилії - 16 ц/га, Росії - 18 ц/га, Індії - 13 ц/га. В Україні середня врожайність зерна становить 24,2 ц/га .
- •5.Охорона довкілля та екологічний моніторинг
- •5.2 Екологічний моніторинг
- •5.3.Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (гсмнс)
- •5.4.Кліматичний моніторинг і його завдання
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Література
Концентрації хімічних елементів в пилу різних виробництв
| Види виробництв | Ряди відносної концентрації | |||
| п.1000 | п.100 | п.10 | п.1 | |
| Енергетика | ||||
| Спалювання вугілля на ТЕС | — | — | B, Pb, Mo, Ge | Be, Li, V, Ni, Cu, Zn, Ag, W | 
| Спалювання мазуту на ТЕС | — | V, Ni | Cr, Zn, Mo, W, Pb | Cu, Sn, Ag | 
| Переробка кольорових металів | ||||
| Виробництво алюмінію | — | Cd, Zn, Sb, Pb, Zn | W, Sn, Cr, Bi, Mo | Mn, Ag, B, Co | 
| Виробництво акумуляторів | Sb, Ag | Bi, Pb, Cd, Sn | Ni, As, Co, Cu, Zn, W, In, T1 | 
 | 
| Машинобудування і металообробка | ||||
| Лиття чавуну | — | — | Zn, W | Mo,Sn, Pb, Cu, Cr | 
| Лиття сталі | — | — | Sn, Sb, Ni, W | Mn, Zn, B, Pb, Mo | 
| Ковальсько-пресове виробництво | — | Zn | W, Mn | Mo, Ni, Sn, Co, Pb | 
| Механічна обробка чорних металів | — | W, Mo, Cu | Cr, Ni, Co, Zn | Mn, V, Pb, Sn | 
| Механічна обробка кольорових металів | Cu, Zn, Pb | Cr, Ni | W, Sn | Co,Mo, V | 
| Хімічне виробництво | ||||
| Виготовлення масляних фарб | Hg, Cd | Ag, Zn, Sn, Cu, Bi,W | Sb, Mo | Co, Sn, Ni | 
| Коксохімічне виробництво | Hg | — | Sb, W, Pb | Mo, Sn | 
| виробництво будматеріалів | ||||
| Випалення цементної шихти | — | Ag | Sb, Zn, Bi, W | Sn, Tl,Cu, Mo, Ba | 
| Виробництво керамзиту | — | Pb | W, Ag, Bi,Mo | Co, Zn, Cu, Li, Ni, V, Cr | 
| Виробництво вогнетривкої цегли | — | Sb, Pb | Bi | V, Cu, Cr, Sn, B, Ga, Zn, Nb | 
Основними забруднюючими речовинами, які надходять в атмосферу при спалюванні палива, є тверді частинки (зола, сажа), оксиди сірки (SO2 і SO3), оксиди азоту (NO і NO2). При неповному згорянні палива в газоподібних викидах можуть накопичуватися оксиди вуглецю (СО), вуглеводні типу СН4, С2Н4, поліциклічні ароматичні вуглеводні, в т. ч. бенз(а)пірен (С20Н12), а також п'ятиокис ванадію (V2O5). Останні дві сполуки відносяться до класу надзвичайно небезпечних.
Діоксид (SO2) і триоксид (SO3) сірки є головними компонентами забруднення природного середовища при спалюванні палива. Щорічний їх викид перевищує 150 млн. т, з яких 60-80% утворюються при спалюванні палива. Вміст сірки в вугіллі в середньому відносно невелике - 0,8-1,0%, проте межі коливань дуже значні і в деяких вугільних басейнах досягають десятків відсотків [5]. Сильно змінюється зміст сірки і в нафті: від 1 до 5% і більше. Електростанція потужністю 800 МВт, що споживає близько 6 млн. т низькосортного бурого вугілля з середнім вмістом сірки 1,5%, щорічно викидає в атмосферу 85 тис. т. сірки, що відповідає 165 тис. т. SO2 і 5 тис. т. SO3.
Оксиди азоту утворюються в топках при спалюванні палива у вигляді закису N0, яка окислюється при високій температурі і надлишку повітря киснем до NO2. В атмосфері окислення відбувається за рахунок озону. Освіта оксидів азоту залежить від температури спалювання, надлишку повітря, вмісту елемента в паливі (горючій масі). У середньому при спалюванні газу і мазуту концентрація NO2 у вихідних газах становить 0,6-0,8 г/м3, при спалюванні твердих палив - близько 1 г/м3 [6].
Діоксид азоту має в 7 разів більшою токсичністю, ніж NO. Понад 95% від загальної кількості викиду оксидів азоту (51 млн. т/рік) надходять в атмосферу при спалюванні рідкого і газоподібного палива.
Теплові електростанції (ТЕС) слід розглядати не тільки як забруднювачі атмосферного повітря оксидами сірки, азоту і твердими частинками, але також і елементами-домішками (ЕП), в числі яких є вельми токсичні - берилій, миш'як, селен, ванадій, кадмій, ртуть, важкі метали і природні радіонукліди. Значна частина ЕП при спалюванні вугілля надходить в атмосферу у складі твердих частинок, аерозолів та газоподібних сполук. У всіх цих формах вони здатні надавати несприятливий вплив на людину та інші живі організми. У викидах теплових електростанцій завжди містяться природні радіонукліди (226 Ra, 232 Th,40 До), які можуть бути джерелом несприятливих впливів на природне середовище, яке можна порівняти з АЕС, які працюють в безаварійному режимі.
Серед хімічних канцерогенів у викидах ТЕС провідне місце занимают поліциклічні ароматичні вуглеводні(ПАУ), що утворяться при спалюванні палива, і його термічній переробці (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
