
- •Зміст курсу
- •1.Промисловість та екологія.
- •1.1.Вклад промисловості в забруднення навколишнього середовища
- •1.2.Види і джерела забруднення довкілля, небезпечні чинники їх дії.
- •Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом природного довкілля, невід'ємною частиною місця існування людини, рослин і тварин.
- •1.3. Міжнародні угоди в області охорони навколишнього середовища.
- •2.Захист атмосферного повітря від техногенного забруднення.
- •2.1.Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •2.2. Джерела забруднення атмосфери.
- •Концентрації хімічних елементів в пилу різних виробництв
- •Вміст бенз(а)пірену в димових газах котлів тес, мкг/100м3
- •Концентрація оксиду вуглецю та бенз(а)пірену у вихлопних газах бензинового двигуна.
- •Альтернативні двигуни
- •Пошук нових видів палива. Поряд з кардинальними рекомендаціями робляться спроби створити присадки і домішки до звичайного палива, які могли б понизити токсичність відпрацьованих газів автомобілів.
- •Викиди забруднюючих речовин в хімічному виробництві
- •Методи знезаражування відпрацьованих газів.
- •2.3. Захист атмосферного повітря від викидів промислового пилу
- •Біля стінки пиловловлювача;
- •Vmax — максимальна швидкість пилинок; у — лімітуюча товщина шару;
- •Класифікація пиловловлювачів
- •Характеристика основних видів пиловловлювачів
- •І багатошаровою(б) насадками
- •Очищений газ
- •2.3.Захист атмосферного повітря від промислових викидів паро- і газоподібних шкідливих речовин
- •3.Захист водних та земельних ресурсів від техногенного забруднення
- •3.1. Джерела забруднення водних об'єктів
- •Показники складу побутових і промислових стічних вод великого міста (1980-1984 рр.)
- •Основні види забруднень промислових стічних вод
- •Характеристика поверхневого стоку деяких промислових підприємств, мг/л
- •Хімічний склад стічних вод тваринницьких комплексів
- •Винос азоту і фосфору із сільськогосподарських угідь
- •Винос пестицидів з сільськогосподарських угідь
- •Хімічний склад шахтних вод Донбасу, мг/л
- •3.2. Системи водопостачання та водовідведення населених міст і промислових підприємств
- •А) з охолодженням, б) з очищенням; в) з очищенням і охолодженням.
- •3.3.Захист водних ресурсів від промислових викидів
- •Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод
- •Орієнтовна шкала оцінки забруднення водних систем
- •3.4. Захист земельних ресурсів від промислових викидів
- •050 Ц/га, Бразилії - 16 ц/га, Росії - 18 ц/га, Індії - 13 ц/га. В Україні середня врожайність зерна становить 24,2 ц/га .
- •5.Охорона довкілля та екологічний моніторинг
- •5.2 Екологічний моніторинг
- •5.3.Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (гсмнс)
- •5.4.Кліматичний моніторинг і його завдання
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Література
3.4. Захист земельних ресурсів від промислових викидів
Загальні відомості про літосферу. Літосфера - верхня тверда оболонка Землі, що поступово переходить в сфери з меншою міцністю речовини і що включає земну кору і верхню мантію Землі. Потужність літосфери 5.200 км, у тому числі земної кори - до 50.70 км на континентах і 5.10 км на дні океану.
Земля є початковою матеріальною основою добробуту членів суспільства, простором для розміщення продуктивних сил і розселення людей, основою для відтворювальних процесів усіх чинників економічного зростання - трудових, матеріально-технічних, природних.
Однією з найважливіших властивостей грунту є її родючість - природна(природне) або штучна(поліпшене людиною) і економічна - сукупність того і іншого при порівнянних витратах, якщо розглядати грунт як природний ресурс. Родючість характеризується кількістю вирощеної або збираної продукції на одиницю площі.
Площа земельних ресурсів світу (134 млн кв. Км) відносно невелика і складає всього 26,3% від загальної площі нашої планети (510 млн кв. Км). По відношенню до площі суші (149 млн кв. Км) їх частка значно вища і становить 89,9% (решта - близько 15 млн кв. Км займають крижані пустелі Арктики і Антарктики). Однак при цьому більше третини площі земельних ресурсів (33%) припадає на малопродуктивні, або непридатні, які не використовуються в господарстві землі (різноманітні неудобья - болота, тундри, полярні, високогірні і арідні пустелі, карстові райони, скельні грунти, прибережні піски тощо), освоєння яких вимагає величезних капітальних витрат. Тому виключно важливе значення має раціональне використання вже залучених у господарський обіг земельних ресурсів, тобто земель, що використовуються для виробництва продуктів харчування і сировини (сільськогосподарські угіддя), земель, покритих лісом, і т.і.
Сільськогосподарські угіддя займають 48100000 кв. км (4810 млн га), або близько 36% світового земельного фонду, вкриті лісом площі - 38 млн кв. км (28%), антропогенні ландшафти (населені пункти, промислові зони, транспортні лінії і т. п.) - приблизно 4 млн кв. км (3%).
У складі сільськогосподарських угідь рілля, багаторічні насадження (сади, виноградники, плантації) та ін оброблювані землі становить 13,4 млн кв. км, природні луги і пасовища - 34,7 млн кв. км (3470 млн га). Таким чином, під ріллю - основне джерело отримання продовольства, фуражу і сировини - використовується всього 10% земельних ресурсів світу. У середньому на душу населення у світі припадає 0,3-0,4 га ріллі.
Велика частина (близько 70%) оброблюваних земель світу знаходиться в Європі, Азії та Північній Америці. Питома забезпеченість ріллею, у зв'язку з високою заселеністю території, тут відносно невелика і складає 0,15 га в Азії, 0,3 га в Європі, 0,6 га у Північній Америці. Землеробство має високоинтенсивний характер.
У Європі (без країн СНД) найвищий серед регіонів рівень розораності (понад 40%) і забудованих земель (Селітебні землі). Природних пасовищ і лугів залишилося дуже мало, і збереглися вони в основному в Північній Європі.
У складі земельних угідь інших регіонів світу - Австралії, Південної Америки і Африки переважають пасовища. В Австралії 60% земель використовується під пасовища. При невисокій частці оброблюваних земель (всього 6% земельного фонду), внаслідок незначної заселеності території, тут найвища в світі забезпеченість ріллею - більше 1,8 га на душу населення. Області, зайняті ріллею, обмежені в основному східної і південно-східною околицею материка.
Відмінності у використанні земельних ресурсів спостерігаються і по країнах світу. Найбільші розміри ріллі мають найбільші по території країни - США (185 млн га), Індія (160), Росія (134), Китай (95), Канада (46), Казахстан (36), Україна (34 млн га). Частка оброблюваних земель в земельному фонді країн світу рідко перевищує 30%. Цей показник становить: в Індії - 57,1%, Польщі - 46,9, Італії - 40,3, Франції - 35,3, Німеччини - 33,9, США - 19,6, Китаї - 10,3, Росії - 7,8, Австралії - 6, Канаді - 4,9, Єгипті - 2,8%.
Росія - перша країна в світі за площею території, має і найбільшим фондом земель. Однак в силу несприятливих природно-кліматичних умов (величезну територію займають ліси, болота, райони вічної мерзлоти, гори, льодовики), площі сільськогосподарських угідь, особливо ріллі, обмежені. Із загальної площі Росії 1709800000 га в сільськогосподарському виробництві використовується 222 300 000 га, або 13%, а площа ріллі становить 132 млн га, або близько 7,8% її території.
Тим не менш, за площею ріллі Росія знаходиться на третьому місці в світі, поступаючись лише США та Індії, а по забезпеченості ріллею на душу населення (0,8 га) - на другому після Австралії (1,8 га). У США на душу населення припадає 0,6 га ріллі, у ФРН - 0,12 га, у Великобританії - 0,11 га, в Китаї - 0,09 га, в Єгипті - 0,05 га, в Японії - 0,03 га.
Територія України характеризується незвичайно високим показником сільськогосподарської освоєнності, оскільки сільськогосподарські землі становлять 72,1% від загальної площі держави. У складі сільськогосподарських земель 97,2% займають сільськогосподарські угіддя, решта (2,8% – сільськогосподарські угіддя (землі зайняті під господарськими дворами, шляхами та прогонами, землі, які знаходяться в стадії меліоративного будівництва).
Станом на 1.01.2006 р. площа сільськогосподарських угідь України становила 41 722,2 тис. га (69,1% від загальної площі держави). Левову частку (77,8%о) у складі сільськогосподарських угідь займає рілля, що свідчить про високий показник розораності території (53,8%), який майже вдвічі вищий ніж у країнах Євросоюзу (30-33%). Площа перелогів станом на 1.01.2006 р. становить 419,3 тис. га (1,0%> від площі сільськогосподарських угідь), що не в повному обсязі відображає реальну ситуацію у державі щодо перелогових земель. Багаторічні насадження займають площу 900,5 тис. га (2,2%). 2 429,2 тис. га (5,8%) займають сіножаті, а пасовища – 5 521,3 тис. га (13,2%).
Середня врожайність в США - 47 ц/га, Японії - 55 ц/га, Східній Європі -