3.4. Захист земельних ресурсів від промислових викидів

Загальні відомості про літосферу. Літосфера - верхня тверда оболонка Землі, що поступово переходить в сфери з меншою міцністю речовини і що включає земну кору і верхню мантію Землі. Потужність літосфери 5.200 км, у тому числі земної кори - до 50.70 км на континентах і 5.10 км на дні океану.

Земля є початковою матеріальною основою добробуту членів суспільства, простором для розміщення продуктивних сил і розселення людей, основою для відтворювальних процесів усіх чинників економічного зростання - трудових, матеріально-технічних, природних.

Однією з найважливіших властивостей грунту є її родючість - природна(природне) або штучна(поліпшене людиною) і економічна - сукупність того і іншого при порівнянних витратах, якщо розглядати грунт як природний ресурс. Родючість характеризується кількістю вирощеної або збираної продукції на одиницю площі.

Площа земельних ресурсів світу (134 млн кв. Км) відносно невелика і складає всього 26,3% від загальної площі нашої планети (510 млн кв. Км). По відношенню до площі суші (149 млн кв. Км) їх частка значно вища і становить 89,9% (решта - близько 15 млн кв. Км займають крижані пустелі Арктики і Антарктики). Однак при цьому більше третини площі земельних ресурсів (33%) припадає на малопродуктивні, або непридатні, які не використовуються в господарстві землі (різноманітні неудобья - болота, тундри, полярні, високогірні і арідні пустелі, карстові райони, скельні грунти, прибережні піски тощо), освоєння яких вимагає величезних капітальних витрат. Тому виключно важливе значення має раціональне використання вже залучених у господарський обіг земельних ресурсів, тобто земель, що використовуються для виробництва продуктів харчування і сировини (сільськогосподарські угіддя), земель, покритих лісом, і т.і.

Сільськогосподарські угіддя займають 48100000 кв. км (4810 млн га), або близько 36% світового земельного фонду, вкриті лісом площі - 38 млн кв. км (28%), антропогенні ландшафти (населені пункти, промислові зони, транспортні лінії і т. п.) - приблизно 4 млн кв. км (3%).

У складі сільськогосподарських угідь рілля, багаторічні насадження (сади, виноградники, плантації) та ін оброблювані землі становить 13,4 млн кв. км, природні луги і пасовища - 34,7 млн кв. км (3470 млн га). Таким чином, під ріллю - основне джерело отримання продовольства, фуражу і сировини - використовується всього 10% земельних ресурсів світу. У середньому на душу населення у світі припадає 0,3-0,4 га ріллі.

Велика частина (близько 70%) оброблюваних земель світу знаходиться в Європі, Азії та Північній Америці. Питома забезпеченість ріллею, у зв'язку з високою заселеністю території, тут відносно невелика і складає 0,15 га в Азії, 0,3 га в Європі, 0,6 га у Північній Америці. Землеробство має високоинтенсивний характер.

У Європі (без країн СНД) найвищий серед регіонів рівень розораності (понад 40%) і забудованих земель (Селітебні землі). Природних пасовищ і лугів залишилося дуже мало, і збереглися вони в основному в Північній Європі.

У складі земельних угідь інших регіонів світу - Австралії, Південної Америки і Африки переважають пасовища. В Австралії 60% земель використовується під пасовища. При невисокій частці оброблюваних земель (всього 6% земельного фонду), внаслідок незначної заселеності території, тут найвища в світі забезпеченість ріллею - більше 1,8 га на душу населення. Області, зайняті ріллею, обмежені в основному східної і південно-східною околицею материка.

Відмінності у використанні земельних ресурсів спостерігаються і по країнах світу. Найбільші розміри ріллі мають найбільші по території країни - США (185 млн га), Індія (160), Росія (134), Китай (95), Канада (46), Казахстан (36), Україна (34 млн га). Частка оброблюваних земель в земельному фонді країн світу рідко перевищує 30%. Цей показник становить: в Індії - 57,1%, Польщі - 46,9, Італії - 40,3, Франції - 35,3, Німеччини - 33,9, США - 19,6, Китаї - 10,3, Росії - 7,8, Австралії - 6, Канаді - 4,9, Єгипті - 2,8%.

Росія - перша країна в світі за площею території, має і найбільшим фондом земель. Однак в силу несприятливих природно-кліматичних умов (величезну територію займають ліси, болота, райони вічної мерзлоти, гори, льодовики), площі сільськогосподарських угідь, особливо ріллі, обмежені. Із загальної площі Росії 1709800000 га в сільськогосподарському виробництві використовується 222 300 000 га, або 13%, а площа ріллі становить 132 млн га, або близько 7,8% її території.

Тим не менш, за площею ріллі Росія знаходиться на третьому місці в світі, поступаючись лише США та Індії, а по забезпеченості ріллею на душу населення (0,8 га) - на другому після Австралії (1,8 га). У США на душу населення припадає 0,6 га ріллі, у ФРН - 0,12 га, у Великобританії - 0,11 га, в Китаї - 0,09 га, в Єгипті - 0,05 га, в Японії - 0,03 га.

Територія України характеризується незвичайно високим показником сільськогосподарської освоєнності, оскільки сільськогосподарські землі становлять 72,1% від загальної площі держави. У складі сільськогосподарських земель 97,2% займають сільськогосподарські угіддя, решта (2,8% – сільськогосподарські угіддя (землі зайняті під господарськими дворами, шляхами та прогонами, землі, які знаходяться в стадії меліоративного будівництва).

Станом на 1.01.2006 р. площа сільськогосподарських угідь України становила 41 722,2 тис. га (69,1% від загальної площі держави). Левову частку (77,8%о) у складі сільськогосподарських угідь займає рілля, що свідчить про високий показник розораності території (53,8%), який майже вдвічі вищий ніж у країнах Євросоюзу (30-33%). Площа перелогів станом на 1.01.2006 р. становить 419,3 тис. га (1,0%> від площі сільськогосподарських угідь), що не в повному обсязі відображає реальну ситуацію у державі щодо перелогових земель. Багаторічні насадження займають площу 900,5 тис. га (2,2%). 2 429,2 тис. га (5,8%) займають сіножаті, а пасовища – 5 521,3 тис. га (13,2%).

Середня врожайність в США - 47 ц/га, Японії - 55 ц/га, Східній Європі -