
- •Зміст курсу
- •1.Промисловість та екологія.
- •1.1.Вклад промисловості в забруднення навколишнього середовища
- •1.2.Види і джерела забруднення довкілля, небезпечні чинники їх дії.
- •Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом природного довкілля, невід'ємною частиною місця існування людини, рослин і тварин.
- •1.3. Міжнародні угоди в області охорони навколишнього середовища.
- •2.Захист атмосферного повітря від техногенного забруднення.
- •2.1.Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •2.2. Джерела забруднення атмосфери.
- •Концентрації хімічних елементів в пилу різних виробництв
- •Вміст бенз(а)пірену в димових газах котлів тес, мкг/100м3
- •Концентрація оксиду вуглецю та бенз(а)пірену у вихлопних газах бензинового двигуна.
- •Альтернативні двигуни
- •Пошук нових видів палива. Поряд з кардинальними рекомендаціями робляться спроби створити присадки і домішки до звичайного палива, які могли б понизити токсичність відпрацьованих газів автомобілів.
- •Викиди забруднюючих речовин в хімічному виробництві
- •Методи знезаражування відпрацьованих газів.
- •2.3. Захист атмосферного повітря від викидів промислового пилу
- •Біля стінки пиловловлювача;
- •Vmax — максимальна швидкість пилинок; у — лімітуюча товщина шару;
- •Класифікація пиловловлювачів
- •Характеристика основних видів пиловловлювачів
- •І багатошаровою(б) насадками
- •Очищений газ
- •2.3.Захист атмосферного повітря від промислових викидів паро- і газоподібних шкідливих речовин
- •3.Захист водних та земельних ресурсів від техногенного забруднення
- •3.1. Джерела забруднення водних об'єктів
- •Показники складу побутових і промислових стічних вод великого міста (1980-1984 рр.)
- •Основні види забруднень промислових стічних вод
- •Характеристика поверхневого стоку деяких промислових підприємств, мг/л
- •Хімічний склад стічних вод тваринницьких комплексів
- •Винос азоту і фосфору із сільськогосподарських угідь
- •Винос пестицидів з сільськогосподарських угідь
- •Хімічний склад шахтних вод Донбасу, мг/л
- •3.2. Системи водопостачання та водовідведення населених міст і промислових підприємств
- •А) з охолодженням, б) з очищенням; в) з очищенням і охолодженням.
- •3.3.Захист водних ресурсів від промислових викидів
- •Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод
- •Орієнтовна шкала оцінки забруднення водних систем
- •3.4. Захист земельних ресурсів від промислових викидів
- •050 Ц/га, Бразилії - 16 ц/га, Росії - 18 ц/га, Індії - 13 ц/га. В Україні середня врожайність зерна становить 24,2 ц/га .
- •5.Охорона довкілля та екологічний моніторинг
- •5.2 Екологічний моніторинг
- •5.3.Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (гсмнс)
- •5.4.Кліматичний моніторинг і його завдання
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Література
Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод
Показники |
Класи якості води |
||||
гранично чиста |
Чиста |
Задовіль-ною чистоти |
Забрудне-на |
Брудна |
|
Гідрофізичні: |
|||||
Зважені речовини, мг/л |
<5 |
5-14 |
15-30 |
31-100 |
>100 |
Прозорість (по диску Секкі), м |
>3 |
3,0-0,55 |
0,50-0,35 |
0,30-0,15 |
>0,15 |
Гідрохімічні: |
|||||
,мгN/л |
<0,05 |
0,05-0,20 |
0,21-0,50 |
0,51-2,5 |
>2,5 |
,мгN/л |
<0,007 |
0,007-0,025 |
0,026-0,08 |
0,081-0,15 |
<0,15 |
,мгN/л |
<0,05 |
0,05-0,50 |
0,51-1,5 |
1,51-2,5 |
>2,5 |
|
<0,005 |
0,005-0,03 |
0,031-1,0 |
0,11-0,30 |
>0,30 |
О2, % насичення |
100 |
81-100 |
61-80 |
31-60 |
<30 |
БПК5, мгО2/л |
<0,4 |
0,4-1,2 |
1,3-2,1 |
2,2-7,0 |
>7,0 |
Гідробіологічні: |
|||||
Біомаса фітопланктону, мг/л |
<0,1 |
0,1-1,0 |
1,5-5,0 |
5,1-50,0 |
>50 |
Фіто маса нитчастих водоростей, кг/м2 |
<0,1 |
1,0-0,5 |
0,6-1,0 |
1,1-2,5 |
>2,5 |
Валова продукція фітопланктону, г О2/м2 сут |
<1,5 |
1,5-4,5 |
4,6-7,5 |
7,6-10,5 |
>10,5 |
Бактеріологічні: |
|||||
чисельність бактерій планктону, млн кл/мл |
<0,3 |
0,3-1,5 |
1,6-5,0 |
5,1-11,0 |
>11,0 |
чисельність гетеротрофних бактерій, тис. кл/мл |
<0,1 |
0,1-1,0 |
1,1-5,0 |
5,1-10,0 |
>10,0 |
чисельність бактерій групи кишкової палички, тис. кл/л |
<0,003 |
0,003-2,0 |
2,1-10,0 |
11,0-100 |
>100 |
Другу групу становлять методи засновані на використанні узагальнених числових характеристик якості води, що визначаються за низкою основних показників та видами водовикористання. Такими характеристиками є індекси якості води, коефіцієнти її забрудненості.
У гідрохімічний практиці використовується метод оцінки якості води, розроблений в гідрохімічними інституті. Метод дозволяє проводити однозначну оцінку якості води, засновану на поєднанні рівня забруднення води за сукупністю що знаходяться в ній забруднюючих речовин № частоти їх виявлення.
Суть методу полягає в наступному. Для кожного інгредієнта на основі фактичних концентрацій розраховують бали кратності перевищення ГДК - Ki і повторюваність випадків перевищення Hi, а також загальний оцінний бал - Bi
де: Ci - концентрація у воді i-гo інгредієнта; ПДКi - гранично допустима концентрація i-гo інгредієнта;
N ГДК - число випадків перевищення ПДК;
N - загальне число аналізів.
Інгредієнти, для яких величина загального оцінного бала більше або дорівнює 11, виділяються як лімітуючі показники забрудненості (ЛПЗ). Комбінаторний індекс забруднення розраховується як сума загальних оцінних балів всіх інгредієнтів.
За величиною комбінаторного індексу забрудненості встановлюється клас забрудненості води (табл. 3.12).
Таблиця 3.12
Класифікація забруднення води водних об'єктів
Величина комбінаторного індексу забрудненості води |
Клас забрудненості води |
||||
I |
II |
III |
IV |
V |
|
Умовно чиста |
Слабо-забруднена |
Забруднена |
Брудна |
Дуже брудна |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
При відсутності ЛПЗ |
<1 |
1-2 |
2,1-4 |
4,1-10 |
>10 |
1 ЛПЗ |
<0,9 |
0,9-1,8 |
1,9-3,6 |
3,7-9,0 |
>9,0 |
2 ЛПЗ |
<0,8 |
0,8-1,6 |
1,7-3,2 |
3,3-8,0 |
>8,0 |
3 ЛПЗ |
<0,7 |
0,7-1,4 |
1,5-2,8 |
2,9-7,0 |
>7,0 |
4 ЛПЗ |
<0,6 |
0,6-1,2 |
1,3-2,4 |
2,5-6,0 |
>6,0 |
5 ЛПЗ |
<0,5 |
0,5-1,0 |
1,1-2,0 |
2,1-5,0 |
>5,0 |
При комплексній оцінці водних об'єктів, що враховує забруднення як води, так і донних відкладень, використовують методику, розроблену в ІМГРЕ (табл.3.13).
Таблиця 3.13