
- •Зміст курсу
- •1.Промисловість та екологія.
- •1.1.Вклад промисловості в забруднення навколишнього середовища
- •1.2.Види і джерела забруднення довкілля, небезпечні чинники їх дії.
- •Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом природного довкілля, невід'ємною частиною місця існування людини, рослин і тварин.
- •1.3. Міжнародні угоди в області охорони навколишнього середовища.
- •2.Захист атмосферного повітря від техногенного забруднення.
- •2.1.Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •2.2. Джерела забруднення атмосфери.
- •Концентрації хімічних елементів в пилу різних виробництв
- •Вміст бенз(а)пірену в димових газах котлів тес, мкг/100м3
- •Концентрація оксиду вуглецю та бенз(а)пірену у вихлопних газах бензинового двигуна.
- •Альтернативні двигуни
- •Пошук нових видів палива. Поряд з кардинальними рекомендаціями робляться спроби створити присадки і домішки до звичайного палива, які могли б понизити токсичність відпрацьованих газів автомобілів.
- •Викиди забруднюючих речовин в хімічному виробництві
- •Методи знезаражування відпрацьованих газів.
- •2.3. Захист атмосферного повітря від викидів промислового пилу
- •Біля стінки пиловловлювача;
- •Vmax — максимальна швидкість пилинок; у — лімітуюча товщина шару;
- •Класифікація пиловловлювачів
- •Характеристика основних видів пиловловлювачів
- •І багатошаровою(б) насадками
- •Очищений газ
- •2.3.Захист атмосферного повітря від промислових викидів паро- і газоподібних шкідливих речовин
- •3.Захист водних та земельних ресурсів від техногенного забруднення
- •3.1. Джерела забруднення водних об'єктів
- •Показники складу побутових і промислових стічних вод великого міста (1980-1984 рр.)
- •Основні види забруднень промислових стічних вод
- •Характеристика поверхневого стоку деяких промислових підприємств, мг/л
- •Хімічний склад стічних вод тваринницьких комплексів
- •Винос азоту і фосфору із сільськогосподарських угідь
- •Винос пестицидів з сільськогосподарських угідь
- •Хімічний склад шахтних вод Донбасу, мг/л
- •3.2. Системи водопостачання та водовідведення населених міст і промислових підприємств
- •А) з охолодженням, б) з очищенням; в) з очищенням і охолодженням.
- •3.3.Захист водних ресурсів від промислових викидів
- •Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод
- •Орієнтовна шкала оцінки забруднення водних систем
- •3.4. Захист земельних ресурсів від промислових викидів
- •050 Ц/га, Бразилії - 16 ц/га, Росії - 18 ц/га, Індії - 13 ц/га. В Україні середня врожайність зерна становить 24,2 ц/га .
- •5.Охорона довкілля та екологічний моніторинг
- •5.2 Екологічний моніторинг
- •5.3.Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (гсмнс)
- •5.4.Кліматичний моніторинг і його завдання
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Література
3.3.Захист водних ресурсів від промислових викидів
Очищені стічні води населеного пункту (міські) скидаються в приймач - непротічну водойму або водотік. Для цього суміш побутових та виробничих стічних вод пропускається через єдині очисні споруди. У зв'язку з тим, що в промислових стоках містяться специфічні забруднення і компоненти, їх скидання регламентоване «Правилами приймання виробничих стічних вод у системи каналізації населених пунктів».
Основними обмеженнями на скид промстоків в водовідвідну мережу є:
- Перевищення витрат і концентрацій забруднень, встановлених для даного промпідприємства;
- Порушення роботи мереж, насосних станцій, споруд;
- Присутність речовин, які відкладаються на стінках трубопроводів і засмічують або руйнують їх;
- Наявність горючих і розчинених газоподібних речовин, які можуть викликати вибух;
- Вміст токсичних для мікрофлори очисних споруд речовин;
- Температура понад 40 ° С;
- PH поза меж 6,5-9;
- Вміст органічних речовин по ХСК, перевищують ГДК більш ніж в 1,5 рази.
Якщо стічні води підприємств не відповідають приведенним обмеженням, то перед скиданням у мережу їх необхідно обробити на локальних очисних спорудах. (Місцеві норми на прийом виробничих стічних вод у міську мережу водовідведення з урахуванням специфіки їх складу, ГДК та ГДС розробляються водопровідноканалізаційним господарством і затверджуються міською владою. Працівникам комітетів охорони природи слід контролювати можливі порушення цих норм).
У деяких випадках очищені виробничі стоки самостійно скидаються в приймач, минаючи міську систему водовідведення.
Для поверхневих водойм господарсько-питного (Т вид) і культурно-побутового (П вид) водокористування (після випуску стічних вод) якість води в розрахункових створах повинно відповідати встановленим вимогам. Якщо ці вимоги не виконуються, то необхідне додаткове очищення вод перед їх скиданням у конкретну водойму, ступінь якої визначається за спеціальними методиками.
Оцінка якості води. Поняття якості води включає в себе сукупність показників складу і властивостей води, що визначають придатність її для конкретних видів водокористування та водоспоживання. Вимоги до якості води регламентуються «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами» ("Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднення, а також існуючими стандартами.
За характером водокористування та нормування якості води водойми поділяються на дві категорії:
1 - питного та культурно-побутового призначення,
2 - рибогосподарського призначення.
У водних об'єктах першого типу склад і властивості води повинні відповідати нормам в створах, розташованих на відстані 1 км вище за течією водотоків і в радіусі 1 км від найближчого пункту водокористування. У господарських водоймах показники якості води не повинні перевищувати встановлених нормативів у місці випуску стічних вод за наявності течії, при його відсутності - не далі ніж 500 м від місця випуску.
Оцінка якості води проводиться за такими параметрів: вмісту зважених і плаваючих речовин, запаху, присмаку, забарвленням, температурі води, значенням pH, наявності кисню і органічної речовини, концентрації шкідливих і токсичних домішок.
Шкідливі та отруйні речовини, залежно від їх складу і характеру дії, нормуються по лімітуючій показник шкідливості (ЛПШ), під яким розуміють найбільший негативний вплив, який чиниться даними речовинами. При оцінці якості води у водоймах питного та культурно-побутового призначення використовують три види ЛПШ: санітарно-токсикологічний, загально санітарний і органолептичний; в рибогосподарських водоймах до зазначених трьох додаються ще токсикологічний і рибогосподарський ЛПШ.
Вода вважається чистою, якщо її склад і властивості ні по одному з показників не виходять за межі встановлених нормативів, а вміст шкідливих речовин не перевищує гранично-допустимих значень (ГДК). За наявності у воді декількох речовин з однаковим ЛПШ, сума відносин їх концентрацій до відповідних ГДК не повинна перевищувати одиниці:
де Ci - концентрація i-гo речовини з однаковим ЛПШ;
ГДКі - гранично допустима концентрація i-гo речовини; n - число речовин з однаковим ЛПШ.
Таблиця 3.9
Загальні вимоги до складу і властивостей води
Склад і властивості води |
Категорія водокористування |
|
Господарсько-питне водопостачання |
рибогосподарські мети |
|
зважені речовини |
Утримання в порівнянні з природним не повинно збільшуватися більш ніж на 0,25 мг/дм3. Для водойм, що містять у межень понад 30 мг/дм3 природних мінеральних речовин, допускається збільшення їх вмісту до 5%. Спуск зважених речовин зі швидкістю випадання понад 0,4 мм/с для проточних водоймищ і більше 0,2 мм/с для водосховищ заборонений |
|
плаваючі речовини |
На поверхні води не повинно бути плівок і плям масел, нафтопродуктів, жирів та інших забруднюючих речовин і предметів |
|
Запахи, присмаки |
Вода не повинна набувати сторонніх запахів, присмаків і передаватись м'ясу риб |
|
забарвлення |
Не повинна виявлятися в стовпчику 20 см |
Вода не повинна мати стороннього забарвлення |
Температура |
Влітку в результаті спуску стічних вод не повинна підвищуватися більш ніж на 30°С у порівнянні із середньою температурою води самого жаркого місяця року за останні 10 років. |
Не повинна підвищуватися в порівнянні з природною температурою водойми більш ніж на 50°С при загальному підвищенні не більше ніж до 20°С влітку і 5°С взимку для водойм, у яких мешкають холодно-водні риби, і більш ніж до 28°С влітку і 8°С взимку для інших водойм |
Водневий показник (pH) |
Не повинен виходити за межі 6,5-8,5 |
|
Розчинений кисень |
Не менш 4мг/дм3 |
Не менше 6 мг/дм3 |
Біохімічне споживання кисню (БПК) |
|
Значення БПК повн. при 20°С не повинен перевищувати 3,0 мг/дм3 |
отруйні речовини |
Не повинні міститися в концентраціях, що перевищують встановлені нормативи, які можуть прямо чи опосередковано впливати на людину і водні організми. |
Таблиця 3.10
Критерії оцінки забрудненості поверхневих вод (Щорічні дані про якість поверхневих вод суші)
Інгредієнти і показники |
Гранично доп. Концентр., мг/л |
Лімітуючий показник шкідливості |
Амоній
сольовий
( |
0,5 (0,39) |
Токсикологічний |
Нітрат-іон
( |
40 (9,1) |
Санітарно-токсикологічний |
Нітрит-іон
( |
0,08 (0,02) |
Токсикологічний |
Нафта і нафтопродукти |
0,05 |
Рибогосподарський |
Феноли |
0,01 |
<< |
СПАР аніоноактівние |
0,1 |
Токсикологічний |
Залізо (Fe3+) |
0,5 |
Органолептичний |
Мідь (Си2+) |
0,001 |
Токсикологічний |
Цинк (Zn2+) |
0,01 |
<< |
Хром (Сг3+) |
0,5 |
Органолептичний |
Хром (Сг6+) |
0,001 |
Санітарно-токсикологічний |
Нікель (Ni2+) |
0,01 |
Токсикологічний |
Кобальт (СО2+) |
0,01 |
<< |
Свинець (Р2+) |
0,03 |
Санітарно-токсикологічний |
Миш'як (As3+) |
0,055 |
Токсикологічний |
Ртуть (Hg2+) |
0,0005 |
Санітарно-токсикологічний |
Кадмій (Cd2+) |
0,005 |
Токсикологічний |
Марганець (Мп2+) |
0,01 |
<< |
Фтор (F-) |
1,5 |
Санітарно-токсикологічний |
Ціаніди (CN-) |
0,05 |
Токсикологічний |
Сульфіди (S2-) |
— |
Загально санітарний |
Роданіди (CNS-) |
0,1 |
Санітарно-токсикологічний |
Хлорорганічні, фосфорорганічні пестициди |
— |
Токсикологічний |
Метилмеркаптан |
0,002 |
Органолептичний |
Бензол |
0,5 |
Токсикологічний |
Фурфурол |
1,0 |
Органолептичний |
Метанол |
0,1 |
Санітарно-токсикологічний |
Формальдегід |
0,01 |
Санітарно-токсикологічний |
Ксантогенат бутиловий |
0,001 |
Органолептичний |
Детіофосфат крезіловий |
0,001 |
<< |
Калій (катіон) (К+) |
50,0 |
Санітарно-токсикологічний |
Кальцій (катіон) (Са2+) |
180,0 |
<< |
Магній (катіон) (Mg2+) |
40,0 |
<< |
Натрій (катіон) (Na+) |
120,0 |
<< |
Сульфати
(аніон)
( |
100,0 |
<< |
Хлориди (аніон) (CL-) |
300,0 |
<< |
Мінералізація |
1000 |
Загальні вимоги |
Для вод побутового призначення встановлені ГДК більше 1625 шкідливих речовин, для водойм рибогосподарського призначення-більше 1050. Представлені вище оцінки якості води засновані на зіставленні фактичних значень окремих показників з нормативними і відносяться до одиничних. У зв'язку зі складністю і різноманітністю хімічного складу природних вод, а також зростаючою кількістю забруднюючих речовин такі оцінки не дають чіткого уявлення про сумарне забруднення водних об'єктів і не дозволяють однозначно виражати ступінь якості води з різним характером забруднення. Для усунення цього недоліку розроблено методи комплексної оцінки забрудненості поверхневих вод, які принципово поділяються на дві групи.
До першої відносяться методи, що дозволяють оцінювати якість води по гідрохімічних сукупності, гідрофізичних, гідробіологічних, мікробіологічних показників. Вода за якістю поділяється на класи з різним ступенем забруднення. Однак один і той же стан води за різними показниками може бути віднесено до різних класів якості, що є недоліком даних методів.
Таблиця 3.11