
- •Зміст курсу
- •1.Промисловість та екологія.
- •1.1.Вклад промисловості в забруднення навколишнього середовища
- •1.2.Види і джерела забруднення довкілля, небезпечні чинники їх дії.
- •Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом природного довкілля, невід'ємною частиною місця існування людини, рослин і тварин.
- •1.3. Міжнародні угоди в області охорони навколишнього середовища.
- •2.Захист атмосферного повітря від техногенного забруднення.
- •2.1.Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •2.2. Джерела забруднення атмосфери.
- •Концентрації хімічних елементів в пилу різних виробництв
- •Вміст бенз(а)пірену в димових газах котлів тес, мкг/100м3
- •Концентрація оксиду вуглецю та бенз(а)пірену у вихлопних газах бензинового двигуна.
- •Альтернативні двигуни
- •Пошук нових видів палива. Поряд з кардинальними рекомендаціями робляться спроби створити присадки і домішки до звичайного палива, які могли б понизити токсичність відпрацьованих газів автомобілів.
- •Викиди забруднюючих речовин в хімічному виробництві
- •Методи знезаражування відпрацьованих газів.
- •2.3. Захист атмосферного повітря від викидів промислового пилу
- •Біля стінки пиловловлювача;
- •Vmax — максимальна швидкість пилинок; у — лімітуюча товщина шару;
- •Класифікація пиловловлювачів
- •Характеристика основних видів пиловловлювачів
- •І багатошаровою(б) насадками
- •Очищений газ
- •2.3.Захист атмосферного повітря від промислових викидів паро- і газоподібних шкідливих речовин
- •3.Захист водних та земельних ресурсів від техногенного забруднення
- •3.1. Джерела забруднення водних об'єктів
- •Показники складу побутових і промислових стічних вод великого міста (1980-1984 рр.)
- •Основні види забруднень промислових стічних вод
- •Характеристика поверхневого стоку деяких промислових підприємств, мг/л
- •Хімічний склад стічних вод тваринницьких комплексів
- •Винос азоту і фосфору із сільськогосподарських угідь
- •Винос пестицидів з сільськогосподарських угідь
- •Хімічний склад шахтних вод Донбасу, мг/л
- •3.2. Системи водопостачання та водовідведення населених міст і промислових підприємств
- •А) з охолодженням, б) з очищенням; в) з очищенням і охолодженням.
- •3.3.Захист водних ресурсів від промислових викидів
- •Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод
- •Орієнтовна шкала оцінки забруднення водних систем
- •3.4. Захист земельних ресурсів від промислових викидів
- •050 Ц/га, Бразилії - 16 ц/га, Росії - 18 ц/га, Індії - 13 ц/га. В Україні середня врожайність зерна становить 24,2 ц/га .
- •5.Охорона довкілля та екологічний моніторинг
- •5.2 Екологічний моніторинг
- •5.3.Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (гсмнс)
- •5.4.Кліматичний моніторинг і його завдання
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Література
Винос азоту і фосфору із сільськогосподарських угідь
Фізико-географічна зона |
Ґрунт |
Переважна культура |
Виніс, кг/га |
|
Азоту |
Фосфору |
|||
Степова |
чорнозем |
рис |
2,2-22,5 |
0,17-1,10 |
Лугово-черноземних |
зернові |
1,0-3,5 |
0,04-1,36 |
|
|
те ж |
виноград |
4,5-10,2 |
0,03-0,04 |
Напівпустельна |
Сірозем, солончаки |
бавовна |
9,1 |
0,04 |
|
незрошувані землі |
|
+ |
|
Лісова |
Дерново-підзолистий |
озиме жито |
1,04 |
0,36 |
трави |
3,98 |
0,09 |
||
Степова |
Каштанова |
Зернові |
2,0 |
0,03 |
Зрошення земель призводить до вимивання з них легкорозчинних солей, в першу чергу Na, сульфатів і хлоридів. Мінералізація колекторно-дренажних вод змінюється в межах 1-15 г/л, їх склад переважно хлорідно-сульфатно-натрієвий.
Таблиця. 3.7
Винос пестицидів з сільськогосподарських угідь
Фізико-географічна зона |
Гексахлорцик-логексан |
метафос |
хлорофос + ДД + ДФ |
степова |
|
|
|
Змішаних лісів |
|
|
|
Примітка. У чисельнику - г/га, в знаменнику - у% від внесеної кількості.
В результаті надходження колекторно-дренажних вод у водних об'єктах збільшується мінералізація води, насамперед за рахунок Na+, SO4, Cl-, її склад змінюється від гідрокарбонатно-кальцієвого до хлоридно-сульфатно-натрієвому.
Шахтні і рудні води часто мають високу мінералізацію, кислу реакцію середовища і містять велику кількість рудних елементів (табл. 1.17, 1.18), які інтенсивно концентруються як у рідкій фазі, так і в суспензіях.
Таблиця 3.8
Хімічний склад шахтних вод Донбасу, мг/л
Область |
Ca2+ |
Mg2+ |
Na++K+ |
|
|
CL- |
∑ n |
Донецька |
148 |
97 |
641 |
405 |
1125 |
408 |
2830 |
Ворошиловградська |
203 |
132 |
398 |
402 |
1130 |
274 |
2640 |
Таблиця 3.9
Вміст хімічних елементів в рудничних водах, мг/л
Родовище |
Mn |
Fe |
Co |
Ni |
Cu |
Zn |
Cd |
Pb |
Сульфидное, Николаевское, Западный Алтай |
15 |
30 |
0.3 |
0.05 |
16 |
125 |
0.5 |
0.2 |
золоторудне, ЮАР |
4 |
3 |
3.9 |
15,9 |
5,4 |
26 |
0,05 |
0,29 |
Середнє для вод зони гіпергенезу |
0,55 |
0,05 |
0,003 |
— |
0,006 |
0,034 |
0,0003 |
0,002 |
Надходження хімічних елементів у шахтні і рудні води пов'язано з посиленням процесів вивітрювання і розкладання рудних мінералів, розпушення і переміщенням великих мас гірських порід.
Істотним джерелом забруднення водойм є поверхневий стік з породних і рудних відвалів, територій гірничо-збагачувальних комбінатів.