Методи амортизації

Вартість основних засобів, що підлягає амортизації, розраховується як різниця між балансовою вартістю об'єкту і його ліквідаційною вартістю. Зазвичай ліквідаційну вартість приймають рівній нулю, оскільки на практиці, у момент надходження об'єкту, важко передбачити ліквідаційну вартість.

Об'єктом амортизації є основні засоби, що мають обмежений термін корисної експлуатації.

Терміном корисної експлуатації основних засобів є період, протягом якого підприємство припускає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), яке підприємство чекає отримати від його використовування.

Термін корисної експлуатації визначається підприємством з урахуванням наступних чинників: очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту; очікуваного фізичного зносу; морального зносу; правових або аналогічних обмежень по використовуванню об'єкту.

Таким чином, термін корисної експлуатації визначається, виходячи з корисності об'єкту, і відображає наміри керівництва підприємства щодо використовування даного об'єкту основних засобів з урахуванням накопиченого досвіду і оцінки ринкової ситуації. Нарахування амортизації об'єкту основних засобів припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації. Термін корисного використовування об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використовування.

Класифікація методів амортизації основних засобів (МСБУ 16 «Основні засоби»):

1. Методи, які ґрунтуються на часі використовування основних засобів.

   1. Метод рівномірної амортизації – прямолінійного списання.

   2. Метод дегресивної (прискореної) амортизації –

1.2.1. Кумулятивний (суми цифр років)

1.2.2. Зниження залишку

1.3. Метод прогресивної (уповільненої) амортизації –

1.3.1. Амортизаційного фонду

1.3.2. Ануїтету

2. Методи, засновані на кількості одиниць продукції, отриманих від використовування об'єкту основних засобів – виробничий метод.

Метод прямолінійного списання.

Вартість об'єкту списується рівномірно рівними частками протягом всього періоду його експлуатації.

Розрахунок суми щорічних амортизаційних відрахувань проводиться:

1. Поділянням вартості об'єкту, який амортизується, на термін його корисної експлуатації.

2. Множенням встановленої або розрахованої річної норми амортизації на первинну вартість об'єкту.

Амортизаційні відрахування за рік	=	Первісна вартість – Ліквідаційна вартість
		Строк корисного використання

Переваги: простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставленість собівартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліки: не враховується моральний знос, відмінність виробничої потужності основних засобів в різні роки їх експлуатації і необхідність збільшення витрат на ремонт останніми роками служби.

Метод дегресивної (прискореної) амортизації

У перші роки експлуатації основних засобів списується більша частина їх вартості, що означає щорічне зниження суми амортизаційних відрахувань.

Переваги – на перші роки експлуатації об'єктів основних засобів доводиться найбільша інтенсивність їх використовування. У цей час інтенсивно накопичуються кошти для заміни об'єкту у разі його швидкого морального старіння та інфляції. Є можливість збільшення вартості об'єкту шляхом врахування вартості на ремонт.

Кумулятивний метод – суми цифр років

Сума цифр років – результат складання порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт. Наприклад, якщо термін експлуатації об’єкту дорівнює три роки, то сума цифр років складатиме = 1+2+3 = 6.

Приклад. Первісна вартість об’єкту основних засобів складає 12000 грн. Термін експлуатації – 3 роки. Метод амортизації – суми цифр років. У табл. 6.2 розрахована сума амортизаційних відрахувань по роках.

Таблиця 6.2

Розрахунок амортизаційних відрахувань за методом суми цифр років

Рік	Річна норма амортизації	Розрахунок суми щорічних амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість об’єкту наприкінці року, грн.
Перший	3/6	3/6 * 12000 = 6000	6000
Другий	2/6	2/6 * 12000 = 4000	2000
Третій	1/6	1/6 * 12000 = 2000	0
Разом	1	12000

Річна норма амортизації (на поточний рік) визначається як відношення числа років, що залишилися на початок звітного року до закінчення терміну служби, до суми цифр років. Щорічні амортизаційні відрахування розраховуються шляхом множення розрахованої норми амортизації (на поточний рік) на первісну вартість об'єкту.

Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна сума амортизації

=

Залишкова вартість

х

Річна норма амортизації

Річна норма амортизації	=	[1 – n (	Ліквідаційна вартість	) ] х 100%,
			Первісна вартість

де: n - це кількість років корисного використання об’єкта.

Примітка: цей метод передбачає обов’язкову наявність ліквідаційної вартості, вона не має дорівнювати 0.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

При використанні методу прискореної амортизації ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:

Амортизаційні відрахування

=

Залишкова вартість

х

Річна норма амортизації

х

2

Річна норма амортизації визначається діленням 100% на кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.

Примітка: цей метод передбачає обов’язкову наявність ліквідаційної вартості, вона не має дорівнювати 0.

Метод прогресивної (уповільненої) амортизації

Передбачається поступове збільшення суми амортизаційних відрахувань протягом терміну експлуатації.

Метод амортизаційної фундації передбачає, що одночасно з періодичним нарахуванням амортизації сума, рівна величині амортизаційних відрахувань, вкладається в надійні папери або депонується на окремому рахунку. Отримані відсотки по інвестиціях або внесках також зараховуються до амортизаційного фонду. При цьому амортизаційна фундація формується з двох джерел: амортизаційних відрахувань і отриманого доходу у вигляді відсотків на інвестиції або внески.

Виробничий метод

Річна сума амортизації визначається як множення фактичного річного об'єму продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку амортизації.

Виробнича ставка амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на загальний об'єм продукції, який підприємство очікує виробити за допомогою даного об'єкту.

Класифікація методів амортизації основних засобів згідно ПСБУ № 7:

1. Метод прямолінійного списання.

2. Метод зменшення залишкової вартості.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

4. Кумулятивний метод.

5. Виробничий метод.

Крім перерахованих вище методів нарахування амортизації, підприємство відповідно до ПБО 7 може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Але в цьому випадку підприємство повинне розуміти, що суми амортизації, нараховані відповідно до вимог податкового обліку, та отримані у фінансовому обліку, будуть відрізнятися. Балансова вартість основних засобів визначена для цілей податкового обліку не співпадає з балансовою вартістю основних засобів у фінансовому обліку. Різниця виникає внаслідок відображення в бухгалтерському обліку витрат на ремонт основних засобів (без обмежень), операцій з продажу і ліквідації основних засобів, амортизації об’єктів невиробничого призначення. Тому, незалежно від того, який метод нарахування амортизації застосовують підприємства для цілей фінансового обліку, їм необхідно окремо вести облік основних засобів для цілей оподаткування.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається розподілом річної суми амортизації на 12 місяців.

Відповідно до ПБО 7, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об’єкта основних засобів.

Для узагальнення інформації про накопичену амортизацію щодо об’єктів основних засобів, які обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби», Планом рахунків передбачений рахунок 131 «Знос основних засобів». За кредитом рахунку 131 відображається нарахування амортизації основних засобів, за дебетом – її зменшення. Аналітичний облік ведеться за видами основних засобів.

При нарахуванні амортизації збільшується сума витрат підприємства та сума зносу основних засобів.