
- •1. Формування електрокардіограми м'язового волокна серця:
- •3) Інтервал q-t;
- •8. Характеристика тонів серця:
- •9. Гуморальна регуляція:
- •10. Механізми саморегуляції скорочень серця:
- •11. Хaрактеристика регуляторних впливів центральної нервової системи на серце:
- •12. Морфо-функціональна організація еферентної інервації серця:
- •5. Характеристика рефлексів з рецепторів серця:
8. Характеристика тонів серця:
а) першого тону;
Перший тон вислуховується як короткий, досить інтенсивний звук над серцем, проте оптимально він виражений в ділянці верхівки серця. 3 1 тону починається систола серцевої діяльності.
Основним компонентом є клапанний компонент. Він обумовлений коливанням стулок атріо-вентрикулярних клапанів та сухожильних ниток у фазу ізометричного скорочення.
Другий компонент – м'язовий – виникає внаслідок коливання, пов'язаного з напруженням міокарда шлуночків під час ізометричного скорочення.
Третій компонент – судинний – коливання початкових відділів аорти і легеневої артерії, відкриттям півмісяцевих клапанів у фазу швидкого вигнання.
Четвертий компонент – передсердний – виникає внаслідок коливання, пов'язаного з скороченням передсердь. При аускультації перший тон починається з цього компоненту, оскільки коливання, викликані систолою передсердь зливаються з звуковими коливаннями, обумовленими систолою шлуночків і аускультативно сприймаються як один тон.
У фізіологічних умовах може спостерігатися посилення або ослаблення гучності першого тону. Посилення гучності тону може спостерігатися у людей з тонкою грудною стінкою, при фізичному навантаженні, нервовому збудженні, нахиленні тулуба вперед. Ослаблення гучності першого тону пов'язано з потовщенням грудної стінки внаслідок відкладання значної кількості жирової клітковини, вираженим розвитком грудних м'язів.
Крім зміни гучності псршого тону може спостерігатися його фізіологічне роздвоєння (замість одного тону серця вислуховується два послідовних коротких тони). Це обумовлено асинхронною діяльністю шлуночків, а саме запізненням закінчення систоли правого шлуночка.
б) другого тону;
Другий тон оптимально вислуховується в другому міжребер'ї зліва (над легеневою артерією) і справа (над аортою) від грудини під час діастоли. Утворюється за рахунок коливань, виникаючих на початку діастоли при закритті півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії, потоком крові, яка вдаряється об них. Це перший, клапанний компонент.
Другий компонент – судинний обумовлений коливанням стінок аорти і легеневої артерії.
в) третього та четвертого тонів;
Ú Третій тон можна вислухати інколи у дітей, або у осіб з тонкою грудною кліткою.
Ú Він обумовлений швидким наповненням шлуночків кров‘ю під час фази швидкого наповнення.
г) функціональні шуми.
Вони виникають внаслідок порушення ламінарності току крові в порожнинах серця і судинах. Ці шуми можуть вислуховуватися або між першим і другим тонами, тобто під час систолічної паузи, або між другим і наступним першим тоном, тобто під час діастолічної паузи. У першому випадку шум називається систолічним, а в другому - діастолічним.
Серцеві шуми також поділяються на функціональні і органічні. Останні зумовлені змінами структури клапанного апарату (недостатність клпанів), або зменшенням діаметру (стеноз) отворів.
Функціональні серцеві шуми виникають при зміні співвідношення розмірів порожнин і клапанних отворів серця з формуванням так званих відносних стенозів або недостатності клапанів. Спостерігається це в дитячому та молодому віці.
Функціональні шуми за надзвичайно рідким винятком є систолічними і найчастіше вислуховуються над легеневою артерією. Це пояснюються, тим, що в дитячому віці різниця між просвітом правого шлуночка і просвітом легеневої артерії більша, ніж відповідна різниця між лівим шлуночком і аортою. Також легенева артерія в дітей легко стискається при глибокому видиху внаслідок підвищення внутрішньогрудного тиску.
Функціональні шуми відрізняються значною лабільністю: вони то появляються, то зникають, виникаючи при одному положенні тіла обстежуваного, вони можуть зникати при другому. Їх поява пов'язана з психічним збудженням, або ж з фізичним навантаженням. При глибокому вдиху вони або різко послаблюються, або зовсім зникають, в кінці ж вдиху, навпаки, появляються або посилюються.
ЗВУК
(Систолічний шум)