3. Оцінка вартості грошей у часі в процесі управління фінансовими ризиками

Як відомо, гроші мають вартість, однак грошова одиниця сьогодні та грошова одиниця в майбутньому мають різну вартість, а тому вони не є рівноцінними. Є принцип, що діє незалежно від зміни рівня цін: мати грошову одиницю сьогодні завжди краще ніж мати її завтра. Це пояснюється дією трьох факторів: інфляція, ризик, оборотність, тобто факторами, що визначають зміну вартості грошей в часі.

Інфляція – явище знецінення грошей.

Інфляція призводить до таких видів ризику діяльністі господарюючого суб’єкту:

- існує ймовірність того, що сума коштів, яку господарюючому суб’єкту заборгували інші господарюючі суб’єкти знеціниться на час повернення;

- ризик зниження доходу за товарними операціями;

- ризик неотримання сировини від постачальників;

- ризик розвитку бартерних операцій.

Ризик неодержання очікуваної суми є вагомою причиною згідно з якою будь-який договір, за яким очікується надходження грошових коштів в майбутньому має певну ймовірність бути невиконаним взагалі або виконаним частково.

Оборотність – здатність грошей до ліквідності існує тому, що грошовий сектор розпадається на дві складові: гроші як гроші, гроші як капітал.

Фінансовий ризик пов'язаний з оборотністю грошової одиниці пов'язаний з тим, що запаси грошей і запаси капіталу розглядаються як альтернативні види активів, які дають неоднаковий дохід та мають різний ризик.

Так, активи у формі грошей приносять найнижчий дохід, однак і ризик по даним активам є мінімальним. Зберігаючи гроші у вигляді високоліквідних активів суб’єкти господарювання втрачають доходи, які б вони могли отримати якби активи мали форму капіталу. Величина альтернативних доходів залежить від середньої відсоткової ставки по фінансовим активам на фінансовому ринку.

Гроші як гроші повинні генерувати дохід за ставкою, яка задовольняє власника цих коштів. Тут існує ризик, що сума до одержання через деякий час не перевищить початкову суму, оскільки очікуваний дохід не буде отриманий внаслідок інфляції (гроші знеціняться швидшими темпами ніж темпи отримання доходів по ним). Слід також зазначити, що прагнучи збільшити ліквідність підприємства слід бути готовим до зростання ризику, пов’язаного зі зменшенням рентабельності підприємства.

Активи у формі фінансових інструментів (акцій, облігацій, позичкові угоди, страхові угоди, деривативи, депозитні зобов’язання тощо) приносять більший дохід ніж високоліквідні активи, однак і ризик по даним видам активів значний.

При використанні грошей як капіталу у підприємства також виникають фінансові ризики, зокрема:

- існує ризик відсутності (нестачі) у підприємства високоліквідних активів в момент здійснення розрахунків, закупівлі сировини, виникненні непередбачуваних обставин тощо;

- ризик отримання меншого доходу при вкладенні грошей в менш дохідний проект;

- ризик зниження процентної ставки;

- гроші як капітал принесуть менший дохід ніж гроші як гроші.

Ризик пов'язаний з оборотністю активів слід також розглядати як збільшення тривалості операційного та фінансового циклу в процесі здійснення господарської діяльності, що також призводить до нестачі високоліквідних активів у потрібний час. Наявність значної кількості запасів та дебіторської заборгованості в структурі оборотних коштів також призводить до ризику нестачі високоліквідних активів у потрібний момент. Наявність неліквідних запасів (виробничих та готової продукції) також підвищує ризик недоотримання високоліквідних фінансових інструментів. При наявності значних обсягів запасів може виникнути ризик пов'язаний з крадіжкою чи псуванням запасів.

Концепція вартості грошей в часі ґрунтується на вартості використання грошей протягом певного періоду.

Процентними грошима (відсотками) називають суму доходів від надання грошей у різних формах (відкриття депозитних рахунків, видача кредитів, купівля облігацій тощо).

Вартість грошей в часі в процесі управління фінансовими ризиками дозволяє визначити можливий дохід від вкладення коштів в той чи інший проект на тих чи інших умовах. Отже, завдяки використанню формул з визначення вартості за складними відсотками можна визначити та прорахувати дохідність того чи іншого вкладення коштів та вибрати найбільш оптимальний варіант.

Оскільки існують дві складові концепції вартості грошей в часі, відповідно існують два способи визначення і нарахування відсотків:

- рекурсивний (постнумерандо) – відсотки нараховуються в кінці кожного інтервалу нарахування, їх величина визначається виходячи з величини капіталу, що надається. Відповідно декурсивна відсоткова ставка (позиковий відсоток) представляє собою виражене у відсотках відношення суми нарахованого за певний інтервал доходу до суми, що є на початок даного інтервалу:

де - відсоткова ставка;

- майбутня вартість грошей;

- теперішня вартість грошей.

- антисипативний (попередній, пренумерандо) спосіб нарахування відсотків – відсотки нараховуються на початку кожного інтервалу нарахування. Суми процентних грошей визначаються виходячи з нарощеної суми. Відсотковою ставкою буде відношення суми доходу, що виплачується за певний період, до величини нарощеної суми одержаної по закінченні цього інтервалу:

Визначена таким чином ставка називається обліковою ставкою, дисконтом або антисипативним відсотком.

Декурсивний спосіб нарахування відсотків поширений в світовій практиці більше. Антисипативний – застосовується, як правило в період інфляції. Отже, фінансовий ризик при декурсивному способі нарахування відсотків в перод інфляції вищий ніж при антисипативному.

Основним інструментом оцінки вартості грошей в часі є відсоткова ставка.

Відсоткова ставка – співвідношення річної суми проценту до запозиченого капіталу виражена у відсотках.

Платежі пов’язані зі сплатою богру та відсотків по ним являють собою грошові потоки:

• дискретний – потік платежів з чітким визначенням періоду нарахування та кінцевий строк повернення кінцевої суми;

• неперервний – потік при якому період нарахування відсотків є невизначеним, не визначений і строк повернення боргу. Одним із його видів є ануїтет.

Незалежно від способу нарахування відсоткової ставки проценти можуть бути простими та складними.

Прості проценти – прибуток розраховується у вигляді процентів від основної суми:

де - відсоткова ставка за період надання кредиту;

- початкова сума грошових коштів;

- кількість інтервалів по яким здійснюється розрахунок відсоткових виплат;

- відсоткова ставка (в десятковому дробі).

Згідно простих процентів майбутня вартість вкладу становитиме:

Метод підрахування прибутку з капіталу (відсотків від основної суми) при якому вартість грошей зростає з кожним роком на все більшу суму називається компаундінгом, або розрахунком майбутньої вартості сьогоднішнього руху грошей, а кожний крок процесу компаундом (нарахуванням), результат нарахування складеними відсотками:

де - майбутня вартість вкладень за складними відсотками;

- теперішня вартість вкладень за складними відсотками;

- відсоткова ставка (в десятковому дробі).

- кількість інтервалів по яким здійснюється розрахунок відсоткових виплат.

Якщо грошовий потік є неперервним, то його вартість оцінюється згідно ануїтетів:

- при попередніх платежах (пренумерандо);

- при наступних платежах (постнумерандо);

- при попередніх платежах (пренумерандо);

- при наступних платежах (постнумерандо);

де - майбутня вартість ануїтету;

- розмір окремого платежу;

- теперішня вартість ануїтету;

- відсоткова ставка (в десятковому дробі).

- кількість інтервалів по яким здійснюється розрахунок відсоткових

виплат.

При оцінці вартості грошей в часі враховуючи фактор ризику використовують формулу:

де - майбутня вартість грошей з врахуванням чинника ризику;

- початкова вартість грошей;

- початкова вартість грошей з врахуванням чинника ризику;

- без ризикова норма дохідності на фінансовому ринку, виражена десятковим дробом.

- рівень премії за ризик за конкретним фінансовим інструментом;

- кількість інтервалів по яким здійснюється розрахунок відсоткових виплат.