Міжнародні організації у соціальній сфері

Рівень міжнародної співпраці, у тому числі і в сфері соціального забезпечення і соціальної освіти, визначається загальною обстановкою у світі. На міжнародному рівні соціальне забезпечення відноситься до сфер діяльності національних урядів, міждержавних організацій, добровільних структур і транснаціональних асоціацій, які займаються визначенням стандартів соціального забезпечення, надання конкретної допомоги, організацією соціальної освіти, проведенням дослідницьких робіт, обміном кадрами та інформацією. Проте у структурі їх діяльності важливе місце займають і конкретні заходи . програма допомоги біженцям, гуманітарної допомоги чи інтернаціонального усиновлення. За останні 50 років міжнародна співпраця у галузі соціального забезпечення досягла певного рівня. Практично кожна географічна точка земної планети охоплена у галузі соціального забезпечення консультаційною допомогою та інформуванням.

Найбільш значними і впливовими міжнародними організаціями у соціальній сфері є Рада Європи, Європейська спілка (ЄС), Організація з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Організація із безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Організація об.єднаних націй (ООН) та її агенції (Програма розвитку ООН, ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ), Всесвітній банк та інші. Завдяки своїй базі та масштабам членства, міжнародні організації мають великі ресурси і технічні можливості.

У процес розвитку обміну в галузі соціальної роботи і соціальної освіти значний внесок здійснюють численні неурядові організації, такі як Міжнародна амністія (Amnesty International), Католицька служба допомоги (Catholic Relief Services), Міжнародний комітет спасіння (International Resque Committee), Лікарі без меж (Medicins Sans Frontieres), Спасіть Дітей (Save the Children) та ін.

Багато міжнародних неурядових організацій є приватними гуманітарними організаціями. Вони надають екстрену допомогу жертвам збройних і громадянських конфліктів або стихійних катастроф, реалізовують програми економічного розвитку, допомоги бідним країнам чи регіонам. Неурядові організації мають приватні органи управління, частину фінансових засобів отримують від урядів, міжнародних організацій і фондів.

Існують також фахові організації та асоціації - це групи людей, які об.єдналися для захисту професійних інтересів або інтересів промислового сектору. Це асоціації вчителів, видавців, юристів, науковців, письменників, журналістів, лікарів, фермерів, соціальних працівників тощо.

Значну роль у розвитку досвіду соціальної роботи і соціальної освіти відіграють Міжнародні конгреси, конференції, симпозіуми і наради. Проводячи їх, ООН привертає увагу світового співтовариства до соціальних проблем. Міжнародні конференції продовжують свою роботу з 70-х років. Вони стали вагомим фактором вивчення, узагальнення, поширення і апробації світового досвіду у соціальній роботі в цілому і в питаннях соціальної освіти зокрема.

У 1968р. в Нью-Йорку відбулася конференція ООН на рівні міністрів з соціальною забезпечення. У ній взяли участь офіційні представники 96 країн різних регіонів світу. Санкціонуючи проведення конференції, Економічна і Соціальна Рада ООН так визначила її завдання: вивчити роль програм соціального забезпечення у національному розвитку і виявити функціональні елементи соціального забезпечення, які є спільними для всіх країн світу; розробити рекомендації щодо створення системи підготовки професійних кадрів для соціальної роботи; підготувати рекомендації відносно конкретних заходів, здатних поліпшити програми ООН з соціального забезпечення.

Рішення і підсумкові документи конференції підтримали превентивний напрямок сутності соціальної роботи. Зміна орієнтирів у сфері соціальної роботи із соціального забезпечення на аспекти розвитку була визнана суттєвою. Широку підтримку отримало твердження, що уряд зобов’язаний гарантувати доступність соціальної допомоги і підтримки всіх громадян країни. У якості пріоритетних напрямків було виділено навчання і підготовка керівних кадрів для проведення дослідницької роботи з проблем соціальної роботи і організації планування і управління у галузі соціального забезпечення.

Ініціатором і організатором відкриття шкіл соціальної роботи для підготовки відповідних професійних фахівців стала у 50-х роках Організація Об.єднаних Націй. Провідним підрозділом секретаріату ООН з проблем міжнародного соціального забезпечення і соціального розвитку є Центр соціального розвитку і гуманітарних проблем, який входить до складу Департаменту економічних і соціальних проблем ООН. У 1951 році спеціальна комісія ООН прийняла резолюцію, в якій зазначалось, що соціальна робота в принципі повинна бути визнана професійною діяльністю, яка виконується особами з спеціальною професійною підготовкою, що прослухали у відповідному навчальному закладі офіційний курс з теорії і практики соціальної роботи. У цьому ж документі зазначалося, що програми підготовки відповідних фахівців як в університетах, так і в спеціальних школах соціальної роботи повинні відповідати максимально високим вимогам, бути достатньо повними і всеохоплюючими, відповідати як різноманітності так і спорідненості соціальної

роботи.

У 1946 році Генеральною Асамблеєю ООН на першій сесії був заснований Дитячий Фонд Організації Об.єднаних Націй (ЮНІСЕФ). Першопочатково він був створений як Міжнародний фонд надзвичайної допомоги дітям. Згодом він переключився з надзвичайних ситуацій на програму надання допомоги країнам, що розвиваються, на поліпшення умов життя дітей. Нині він називається просто Фондом допомоги дітям при ООН. ЮНІСЕФ займається гуманітарними проблемами розвитку. Він надає допомогу державам у плануванні і розширенні дитячих служб і в обміні досвідом, фінансує навчання національних кадрів, включаючи спеціалістів з соціального захисту дітей, здійснює технічні поставки, надає обладнання та іншу допомогу. Фонд допомоги дітям сприяє урядам у плануванні, розвитку і розширенні (як в місті так і в сільській місцевості) дешевих комунальних послуг, служб допомоги матерям і медичного обслуговування дітей, а також служб харчування, освіти, виховання, підтримки жінок і дівчат. ЮНІСЕФ також надає допомогу дітям і матерям, які постраждали внаслідок стихійних бід, громадянських зіткнень чи епідемій. Фонд повністю фінансується за рахунок добровільних внесків, більшість із яких поступає від урядів країн-донорів. Поповненню фонду сприяє розпродаж вітальних листівок, здійснення різноманітних видів діяльності, а також пожертвування приватних осіб.

Надаючи гуманітарну допомогу і сприяючи розвитку, ЮНІСЕФ прагне забезпечувати кожній дитині у світі здійснення її базових прав і привілеїв, проголошених у Конвенції про права дитини. ЮНІСЕФ тісно співпрацює з Комітетом з прав дитини, стежить за здійсненням постанов Конвенції і допомагає державам, що ратифікували або приєдналися до Конвенції, виконувати свої зобов'язання. У своїй діяльності ЮНІСЕФ керується планом дій щодо здійснення Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, ухваленої на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей у Нью-Йорку у вересні 1990 p.

В Україні за підтримки ЮНІСЕФ протягом останніх років здійснювалися проекти “Вуличні діти”та “Прийомна сім'я”

З ініціативи ООН після другої світової війни виникли Міжнародні центри соціального співробітництва. Мета їх створення - координація стану соціальних проблем, підготовки програм співробітництва і проектів соціальної допомоги стосовно таких груп, як діти, молодь, інваліди, сім'я.

Європейський центр з політики та досліджень у галузі соціального добробуту утворився у 1974 pоці як міжнародний і неурядовий дослідницький орган із питань соціального розвитку і підготовки фахівців. Центр розробляє і здійснює проекти соціального співробітництва: дитинство як соціальний феномен; наслідки для майбутнього соціальної політики; зміни в соціальному секторі; соціальні інновації у сфері допомоги людям похилого віку; кооперація в системі послуг соціального забезпечення як альтернатива приватизації та ін.

Міжнародна співпраця в інших галузях соціального забезпечення? таких як охорона здоров'я, освіта, харчування, здійснюється через спеціальні організації ООН, які створені відповідно до міжурядових угод. Їх діяльність координується Економічною і Соціальною Радою ООН. До основних спеціальних організацій відносяться Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна організація праці, Продовольча і сільськогосподарська організація. Генеральна асамблея ООН періодично створює спеціальні органи для вирішення конкретних проблем соціального забезпечення. Одним із таких органів є Управління Верховного комісаріату із справ біженців. Це управління здійснює міжнародний правовий захист біженців у рамках своїх повноважень, надає допомогу тим, хто її потребує і забезпечує врегулювання проблем біженців з допомогою добровільних репатріацій чи переселення в інші країни. Діяльність управління фінансується за рахунок добровільних внесків.

Рада Європи - це міжурядова організація, заснована десятьма державами: Бельгією, Данією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Сполученим Королівством, Францією та Швецією, до яких пізніше приєдналися Греція та Туреччина (у 1949 році). Основні завдання Ради Європи можна сформулювати наступним чином:

• захищати права людини, плюралістичну демократію та верховенство права;

• сприяти усвідомленню та оцінці європейської культурної самобутності та розмаїттю європейських культур;

• знаходити вирішення проблем, що існують у суспільстві (національні меншини, нетерпимість, захист навколишнього середовища, клонування, СНІД, наркотики, організована злочинність та ін.);

• допомагати стверджувати стабільність демократії у Європі через підтримку політичних, законотворчих та конституційних реформ.

У вирішенні питань соціальної допомоги і соціального захисту, розвитку соціальної освіти значну роль відіграють і Міжнародні неурядові або добровільні організації. Вони, як правило, займаються діяльністю, яка в значній мірі доповнює програми, що діють під егідою міжурядових організацій. Діяльність цих добровільних організацій досить часто є пов'язаною з міжурядовими програмами. Християнський дитячий фонд (ХДФ . CCF) має на меті сприяти поліпшенню становища дітей та молоді у світі шляхом розробки та реалізації програм, надання соціальних послуг, навчання спеціалістів та волонтерів соціальної роботи, розвитку міжнародного співробітництва в партнерстві з державними та недержавними структурами. Християнський дитячий фонд керується у своїй діяльності принципами рівності всіх дітей незалежно від раси, національності, віросповідання та статі. ХДФ має програми у багатьох країнах світу.

Зараз ХДФ здійснює програму, яка спрямована на підвищення можливостей недержавних організацій у забезпеченні соціальних служб для дітей у зоні ризику та їх сімей. Програма передбачає тренінги професійного росту та спеціальну технічну допомогу для працівників недержавних організацій, що працюють з дітьми, які страждають різними захворюваннями, самотніми молодими матерями, наркоманами і з дітьми з різними вадами. Під час навчання особлива увага приділяється профілактиці здоров'я та психосоціальним технікам консультування. У сфері охорони здоров'я ХДФ реалізовує навчальні програми для дітей, батьків та працівників у сфері догляду. У великих індустріальних містах багатьох країн ХДФ разом зі своїми партнерами проводить групову освітню програму по запобіганню вживання наркотичних речовин та поведінці ризику.

В Україні Християнський дитячий фонд діє з травня 1997 року і зареєстрований як громадська організація. Фактично він є філією американської організації Християнський дитячий фонд. З 1998 року ХДФ разом з Українською асоціацією соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи за підтримки Міжнародної федерації соціальних працівників реалізує проект .Соціальна освіта в Україні.. У 1999-2000 роках Український офіс ХДФ здобув грант Делегації Комісії Європейських Співтовариств (конкурс міні-проектів TACIS) для реалізації проекту “Конвенція ООН про права дитини: шляхи практичного застосування”. У рамках проекту було проведено семінари для працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх, державних центрів соціальних служб для молоді, громадських організацій та представників засобів масової інформації у п'яти найнаселеніших регіонах України. Зараз Український офіс ХДФ отримав грант TACIS на реалізацію проекту “Захист прав дитини як професія”, що базується на результатах та набутому досвіді під час здійснення проекту «Конвенція ООН про права дитини: шляхи її практичного застосування» (1999-2000). У даному проекті увага зосереджується на категорії освітян-практиків, які працюють у закладах інтернатного типу, а також студентах новостворених факультетів соціальної роботи та соціальної педагогіки.

У контексті вирішення злободенних проблем соціальної роботи серед міжнародних організацій однією з найважливіших є Міжнародна рада соціального забезпечення (МРСЗ), яка була створена у 1928р. з метою сприяння обміну інформацією і досвідом роботи у галузі соціального забезпечення. Вона об'єднує на правах членів 85 національних комітетів і більше 25 міжнародних організацій. Як політичний, неурядовий, незалежний від релігійної приналежності і як такий орган, що не має на меті робити прибутки, рада стала всесвітньою організацією, що сприяє соціальному розвитку. Рада виконує наступні функції: служить всесвітнім форумом обміну нагромадженими знаннями у галузі соціального забезпечення і соціального розвитку; підтримує розвиток соціального забезпечення на національному рівні і надає йому допомогу; виконує роль зв'язуючої ланки між міжнародними неурядовими і урядовими організаціями, які працюють у сфері соціального розвитку. Рада має секретаріат з невеликим штатом співробітників, який знаходиться у Відні (Австрія) і міжнародну програму.

Фінансові зобов'язання перед організацією базуються на системі внесків, аналогічній в ООН. Структурні підрозділи Ради займаються збором і поширенням інформації, проведенням досліджень соціальних проблем та їх аналізом, підготовкою, проведенням семінарів і конференцій, вживають заходів щодо зміцнення неурядових організацій. Велику увагу Рада приділяє розвитку співробітництва між громадськими і державними організаціями, координації їх діяльності.

З діяльністю МРСЗ тісно пов'язані дві інші міжнародні організації з соціального забезпечення: Міжнародна асоціація шкіл соціальної роботи (МАШСР) і Міжнародна федерація соціальних працівників (МФСП). Ці три організації спільно планують і проводять конференції, які відбуваються двічі на рік в одному і тому ж місці і в рамках узгодженого часу. Вони є спільним спонсором офіційного щоквартального журналу «Міжнародна соціальна робота». Міжнародна асоціація шкіл соціальної роботи об'єднує навчальні заклади і асоціації навчальних закладів соціального профілю. Через МАШСР працівники навчальних закладів обговорюють спільні проблеми, завдання і цілі. Членами МАШСР є більше 500 соціальних навчальних закладів і асоціацій соціальних шкіл з 70 країн світу. Асоціація відіграє провідну роль в розробці стандартів соціальної освіти на міжнародному рівні.

Міжнародна асоціація шкіл соціальної роботи очолюється Радою директорів, яка складається із 41 офіційної особи; 12 з них обираються, а 29 входять в раду згідно пропозицій національних, регіональних і міжнародних організацій. Генеральна асамблея асоціації обирає склад ради і звільнених членів, розглядає звіти ради, визначає стратегію і програму роботи асоціації. Основними формами діяльності асоціації є організація міжнародних форумів з проблем освіти у сфері соціальної роботи. Міжнародний конгрес асоціації, який проводиться один раз у два роки, надає унікальну можливість спеціалістам соціальної роботи для професійного обміну на широкому міжнародному рівні. Поширення інформації про тенденції і шляхи розвитку цієї роботи по всьому світу здійснюється через проведення семінарів, зустрічі експертів та публікації матеріалів.

Важливою функцією асоціації є представлення інтересів її членів у міжнародних і регіональних асоціаціях, даючи експертну оцінку питанням підготовки соціальних працівників. Працівники асоціації і члени Ради нерідко відіграють ключову роль у здійсненні програм ООН, працюють у її соціальній комісії, є авторами досліджень і звітів, організаторами семінарів, консультують уряди і вносять свій посильний вклад у підготовку кадрів для програм соціального забезпечення. Міжнародній асоціації шкіл соціальної роботи надано статус консультативного органу від ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Ради Європи і Організації американських держав. Основну фінансову підтримку асоціації надають більше 500 соціальних навчальних закладів і асоціацій шкіл соціальної роботи з 70 країн світу, які є її членами і які щорічно роблять внесок у її фонд. Школи соціальної роботи, які входять у асоціацію на правах індивідуальних членів, також платять внески. Міжнародна асоціація відіграє значну роль у справі навчання соціальній роботі, особливо у країнах .третього світу.. Обмежені фінансові можливості в певній мірі лімітують можливості взаємодії Міжнародної асоціації зі школами - членами асоціації. Слід зазначити, що великий об.єм роботи проводиться добровільними помічниками, які організовують і проводять семінари, симпозіуми і консультації, залучаючи до співпраці з Міжнародною асоціацією місцеві школи, національні та регіональні об'єднання.

Основні тенденції і здобутки у сфері соціальної освіти прекрасно відображені у вже згадуваному виданні «Керівництво з соціальної освіти на міжнародному Рівні». Це видання містить інформацію про 74 навчальні заклади з 61 країни світу, що представляють 24 національні і регіональні асоціації і Міжнародну асоціацію шкіл соціальної роботи. Цей довідник подає інформацію про відмінності у національних системах навчання, про зміст і форми соціальної роботи у різних країнах. У довіднику є також порівняльні дані з соціальної освіти у глобальному масштабі.

Міжнародна федерація соціальних працівників створена у 1956 році і складається з національних асоціацій спеціалістів соціального сектору. Попередником цієї організації був міжнародний координуючий орган – Постійний секретаріат соціальних працівників, створений у 1928 р. з ініціативи семи національних Асоціацій. Зараз МФСП об'єднує 70 національних асоціацій, 400 тисяч членів, одним із членів МФСП є Українська асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи. Ocнoвнoю метою її діяльності є надання підтримки соціальним працівникам по каналах міжнародної співпраці. Особливо це стосується норм професійної практики, етики, умов праці і участі соціальних працівників у плануванні і визначенні соціальної політики а також професійної підготовки фахівців для соціальної сфери. Основними документами МФСП є Статут, міжнародний кодекс етики соціального працівника і Декларація про етичні принципи у соціальній роботі. За концепцією МФСРП .соціальна робота ґрунтується на гуманістичних ідеалах і націлена на задоволення потреб людини, на розвиток творчого потенціалу особистості..

Найважливішими цілями МФСП проголошено: удосконалення соціальної роботи як професії; підтримка національних асоціацій у питаннях соціального планування, формування соціальної політики; розширення контактів і обмін досвідом соціальних працівників усіх країн; дотримання й удосконалення Кодексу етики професійного соціального працівника. МФСП поширює інформацію через бюлетень організації і циркулярні листи членському складу; здійснює технічний і фаховий аналіз; обговорює проблеми професії; збирає кошти серед членського складу; інформує студентів і представників-початківців про можливості працевлаштування і підвищення кваліфікації. МФСП двічі на рік проводить міжнародні симпозіуми, які є одним із багатьох механізмів зміцнення контактів між соціальними працівниками і сприяє розвитку та інтеграції теорії і практики соціальної роботи. Різноманітні національні асоціації соціальних працівників відповідають за розробку і підготовку документів. МФСП також бере участь у підготовці і проведенні заходів у рамках ООН.

Українська асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи, яка була зареєстрована у серпні 1992 року, стала членом МФСП у 1994. Сьогодні членами Української асоціації соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи є близько 20 регіональних відділень у Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі, Луцьку, Харкові та ін. Українська асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи протягом останніх двох років разом з Християнським дитячим фондом реалізують проект «Соціальна освіта в Україні». Основною метою цього проекту є розвиток громадянського суспільства та демократії в Україні шляхом становлення соціальної роботи як професії, підвищення рівня соціальних послуг населенню, дітям та сім'ям до рівня міжнародних стандартів. Основні завдання проекту - навчання викладачів, студентів факультетів соціальної педагогіки та соціальної роботи, а також працівників-практиків та волонтерів з усіх регіонів України; підтримка їх соціальних ініціатив; розробка стандартів підготовки фахівців; підвищення якості соціальних послуг; ініціювання системи дистанційного навчання для продовження освіти; започаткування навчальних курсів для практиків без дипломів та створення ресурсних центрів для сприяння навчанню соціальній роботі на відстані та надання інформаційно-консультативних послуг практичним працівникам.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) є приватною швейцарською організацією і утворює основу руху Червоного Хреста. Він здійснює свою діяльність у ролі нейтрального посередника на міжнародній арені, головним чином у період військових конфліктів, внутрішніх громадянських потрясінь і т.п. Його право на втручання у військові конфлікти закріплене женевськими конвенціями і відповідними додатковими протоколами, що відповідають міжнародним угодам. Ці угоди підписали уряди з метою захисту жертв війни і надання їм відповідної допомоги. МКЧХ захищає і надає допомогу політичним в'язням і членам їх родин при наявності санкцій зацікавлених урядів. Через своє Центральне агентство розшуку МКЧХ збирає інформацію про засуджених, інтернованих і переміщених осіб; надає інформацію членам сімей про полонених; розшукує осіб, які пропали; з.єднує роз'єднані сім'ї шляхом здійснення репатріації; видає свідчення про полон чи смерть, а також забезпечує проїзними документами МКЧХ біженців і тих, що втратили батьківщину.

Далеко не повний аналіз діяльності чисельних міжнародних організацій свідчить, що вони здійснюють значний вплив на міжнародну соціальну політику, на процес розвитку соціальних служб і на соціальну освіту у всіх регіонах світу. Вони привертають увагу світової громадськості до проблем загальнолюдських цінностей і потреб, розробляють і втілюють цікаві ідеї, нагромаджують і вивчають досвід роботи і поширюють його.