Ресурси в соціальній роботі за кордоном

Ресурсами в соціальній роботі визнають комплекс процесів, дій, явищ, предмеьтів, обладнання, оснащення, коштів, людського потенціалу тощо, який визначає й сприяє реалізації передбачної мети й здійсненню соціальної допомоги, підтримки. Загалом розрізняють 2 види ресурсів у соціальній роботі: внутрішні і зовнішні.

Внутрішні ресурси – це індивідуальні риси, властивості осіб (як суб’єктів, так і об’єктів – осіб з ОП та ОМ, соціальних працівників, волонтерів), що сприяють соціальній адаптації, соціальному захисту, соціальній допомозі в суспільстві. А саме: психічні пізнавальні процеси (сприймання, мислення, увага, пам’ять, уява, мовлення); емоційно–вольові процеси та психічні стани (темперамент, характер, потребьи, мотиви, цінності, інтереси); освітній рівень; професійні та соціальні уміння й навички.

Зовнішні ресурси – засоби, які визначаються відособленістю від конкретної особи, індивіда, а стосуються організації й здійснення соціальної роботи в межах держави, суспільства щодо загальних категорій чи окремої людини з потребами соціального захисту й підтримки. До них належать:

матеріальні: фінансові й нефінансові (приміщення, обладнання, оснащення, книги, речі, одяг, ліки); офіційні й неофіційні (бюджетні витрати й меценатська, спонсорська допомога, кошти приватних осіб, громадських організацій, благодійних асоціацій);

людські: фахівці (соціальні працівники, соціальні педагоги, психологи, реабілітологи, юристи, лікарі, психотерапевти, трудотерапевти, волонтери);

інформаційні : спеціальна література, юрошури, буклети, листівки, прес–релізи, рекламна продукція, інформація в ЗМІ, мережа INTERNET – напр., сторінки донорів, телефони довіри тощо;

соціальні: соціальні інститути виховання – школи, інтернати; притулки, кризові, реабілітаційні центри, соціальні служби різного призначення, гуртожитки, будинки проживання для людей з ОМ чи ОП, А–клініки; громадські організації,об’єднання, благодійні фонди, асоціації; церква, релігійні організації, інститут сім’ї;

технологічні – це сукупність, форм, методів, прийомів, технік, способів, тт. технологій соціальної і соціально–педагогічної діяльності, які використовуються об’єктами соціальної роботи (соцслужбами, окремими закладами соцобслуговування, соціальними працівниками, соціальними педагогами) стосовно суб’єктів задля досягення успіху соціальної роботи та забезпечення завдань соціального захисту й підтримки, допомоги. Можна виокремити адміністративно–управлінські форми та методи, організаційні – економічні, правові, політичні, соціально–психологічні, психотерапевтичні, фізично–реабілітаційні та багато інших. (Про технології соціальної роботи та їх класифікації йдеться в наступних розділах).

До ресурсів соціальної роботи деякі теоретики справедливо відносять міжсекторну взаємодію між різщними соціальними інститутами в державі. Умовно суспільство можана розідлити на 4 сектори влади: державу, бізнес, громадсьеі організації та ЗМІ. Саме від взаємоузгоджених дій між ними, від взаємопідтримки і взаєморозуміння залежить результативність та ефективність соціальної роботи в окремій країні.