Соціальна робота з неповнолітніми матерями

Наприкінці 60-х років ХХ ст. у цілому ряді країн Заходу сексуальна революція викликала різке збільшення числа абортів і народжень у дівчат-підлітків. До сьогоднішнього часу проблема вагітності і материнства неповнолітніх і молодих дівчат вважається однією з актуальних соціальних проблем міжнародного рівня. До речі, верхня вікова межа неповнолітніх матерів у країнах зарубіжжя сягає 21 року. Саме з цього віку в країнах Європи й Америки особистість вважається повнолітньою.(На відміну від Росії й України, в яких законодавством визначений так званий "шлюбний вік" з 18 років).

Відтак, міжнародною спільнотою були вироблені стратегічні підходи щодо вирішення проблем неповнолітніх матерів. Організація Об'єднаних Націй (ООН), ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна Організація Праці (МОП) та інші міжнародні організації вважають одним із напрямків своєї діяльності сприяння в рішенні жіночих проблем, у т.ч. і проблем підліткової вагітності та раннього материнства. У ряді документів ЮНІСЕФ визначаються дії держав стосовно правового захисту неповнолітніх матерів, підкреслюється необхідність поліпшення репродуктивного здоров'я жінок і підвищення їхнього освітнього рівня. Зокрема, у статті 10 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок (1979р.) зазначено, що держави зобов'язані забезпечити скорочення числа дівчат, які не закінчують школи, і розробити програми для дівчат і жінок, котрі передчасно залишили школу. У статті 12 визначено, що "держави-учасники забезпечують жінкам відповідну допомогу у період вагітності, пологів і в післяпологовий період, надаючи її, коли це необхідно, в тому числі безкоштовні послуги, харчування в період вагітності й годування". Таким чином, вагітні підлітки й неповнолітні матері також мають право на безкоштовні соціальні послуги.

Міжнародний форум ВООЗ, що відбувся в березні 2000 року, ще раз зафіксував, що однією з пріоритетних груп для надання соціальних, медичних, освітніх послуг є група неповнолітніх матерів, оскільки саме вони та їхні діти поповнюють армію жебраків, хворих, безробітніх.

Реалізація положень, прийнятих міжнародними організаціями, включення їх до національних стратегії вирішення проблем молоді й підлітків необхідні для забезпечення стабільності в суспільстві та підвищення якості життя. Допомагаючи неповнолітнім матерям і їхнім дітям сьогодні, міжнародне співтовариство забезпечує вирішення ряду соціальних проблем майбутнього. Обираючи стратегію допомоги неповнолітнім матерям, з одного боку, держава витрачає ресурси, з іншого, - економить сили і засоби на забезпечення соціальних сиріт, ліквідацію бідності й неблагополуччя. До вирішення проблем неповнолітніх матерів залучаються (окрім держави – на загальному й найвищому рівнях) фахівці різних професій: соціальні працівники, психологи, психотерапевти, юристи, медики, консультанти з питань здорового способу життя тощо.

Розглянемо деякі технології з практики соціальної роботи з неповнолітніми матерями у США.

У США "питома вага" неповнолітніх матерів і вагітних підлітків більше, ніж в європейських країнах. Так, за даними одного з досліджень, проведеного наприкінці 90-х років, у США щороку вагітніють близько 1 млн. підлітків, біля половини цих вагітностей закінчуються пологами, 400 000 – штучними абортами, 100 000 – викиднями. При цьому 85% ранніх вагітностей незаплановані, а 95% неповнолітніх матерів народжують дитину і виховують її самостійно. Варто зауважити, що більшість неповнолітніх матерів належить до афро-американських, латино-американських етнічних груп. Для жінок до 30 років, які одержують матеріальну допомогу, 80% народили дитину в підлітковому віці. Дві третини підлітків, які народили першу дитину в віці 15 років, і більше, ніж половина тих, хто народив дитину у віці 15-17 років, не закінчують школу. Дві третини дітей неповнолітніх матерів живуть за межею бідності до 6-літнього віку.

Проблема раннього материнства вирішується на рівні соціальної політики держави. Розробка й впровадження спеціальних соціальних програм доля неповнолітніх матерів здійснюється на :локальному рівні, враховуючи економічні, етнічні й соціокультурні особливості регіону. Так, наприклад, у штаті Канзас протягом 2 років проводилася програма з профілактики ранньої вагітності й батьківства, яка фінансувалася регіональним Фондом здоров'я. На реалізацію проекту було виділено 400 000 доларів.

Загалом на рівні більшості штатів (регіонів) застосовуються наступні технології й заходи соціальної підтримки:

1. На усунення негативних наслідків раннього материнства і вагітностей підлітків ідуть значні ресурси. У США впроваджені соціальні виплати для неповнолітніх матерів. Неповнолітнім матерям та їхнім дітям надають допомогу як державні соціальні агентства, так і неурядові організації.

2. Різні освітні програми діють при школах, сімейних службах, церквах, медичних установах. Неповнолітні матері можуть одержати інформацію про можливу допомогу, включаючи соціальні виплати, освітні програми, консультативні послуги. Мами-дівчата можуть продовжити освіту, брати участь в альтернативних навчальних програмах, де поряд із необхідними знаннями здобуваються навички по догляду за дитиною і плануванням родини; для них створюються можливості для одержання професійної підготовки. Можна також стати учасницею психологічного тренінгу, спрямованого на особистісний саморозвиток, підвищення самооцінки. Так, приміром, у штаті Пенсільванія в одній із середніх шкіл створені спеціальні класи для матерів-підлітків. Під час уроків за дітьми неповнолітніх матерів доглядають студенти, що проходять педагогічну практику. До програми навчання включені курси планування сім'ї, проблем охорони репродуктивного здоров'я.

3. У США, як і в інших розвинутих державах, практикується створення груп самодопомоги. Завдяки участі в групах самодопомоги неповнолітні матері здобувають комунікативні навички, нові знання шляхом обміну досвідом, зав'язують контакти, допомагають одна одній проводити вихідні дні і відпустки. Як правило, до такої групи входять 12-15 учасниць. Вони збираються кілька разів на місяць і обговорюють на зустрічах різні проблеми: виховання дітей, можливості працевлаштування чи продовження навчання, відносини з батьками, залучення батька дитини до виховання дитини тощо.

4. Ще однією технологією соціальної роботи з неповнолітніми матерями є організація притулків. У різних американських штатах діють притулки для неповнолітніх матерів та їх дітей, де їм допомагають адаптуватися до життя, навчитися доглядати за дитиною, одержати спеціальність і роботу. Одним із таких притулків є "Центр допомоги здоров'ю" у Вашингтоні. Тут можна знайти не тільки дах над головою, але й необхідні для життя знання про фізіологію немовлят і матерів. Робота Центра спрямована на надання медико-соціальної допомоги неповнолітнім матерям, що вирішили залишити дитину собі і виховувати її самостійно, незважаючи на відсутність необхідних ресурсів. У Центрі є кілька кімнат для проживання матері і дитини, а також медичне обслуговування, навчальні кімнати, кімнати відпочинку. Соціальні працівники допомагають молодим матерям організувати час для навчання і роботи, налагодити стосунки з рідними. Як правило, мама і дитина знаходяться в притулку 1,5-2 роки. За цей час мами навчаються азам материнства, одержують професію, починають працювати, забезпечують своє існування. У штаті Центру є лікарі, психологи, соціальні працівники, педагоги. Соціальний працівник виконує посередницьку функцію, здійснює пошук ресурсів, захищає інтереси клієнтів, організовує роботу з випадком. Робота Центру заснована на принципах довгострокового втручання. При цьому дотримуються принципу залучення клієнта до вирішення власних проблем.

5. Досить широко використовуються комп'ютерні технології, що набувають значного поширення в останні роки. У мережі ІНТЕРНЕТ містяться численні сайти як для неповнолітніх матерів, так і для підлітків, які цікавляться проблемами неповнолітніх матерів. Сайти створюються як державними, так і недержавними, комерційними організаціями, і відіграють важливу роль у здійсненні допомоги неповнолітнім батькам. На сайтах для неповнолітніх мам розміщені лекції про виховання й організацію догляду за дитиною; інформація про репродуктивне здоров'я, рекомендації щодо використання контрацептивів; поради психолога; рекомендована література з проблем. Практично на кожному сайті створені клуби спілкування для неповнолітніх мам, де вони можуть поділитися своїм досвідом, переживаннями, познайомитися, обмінятися думками про запропоновані для них програми. На сайтах також є місце для запитань до фахівців: лікарів, психологів, педагогів, соціальних працівників, юристів. Створення комп'ютерних навчальних програм полегшує певною мірою роботу практиків, оскільки не завжди матері-підлітки можуть відвідувати тренінги, освітні програми через побутові причини, відсутність транспорту, погану погоду тощо. Водночас завдяки появі сайтів, присвячених проблемам і потребам неповнолітніх матерів, формується й належна суспільна думка.

6. У США програми для неповнолітніх матерів розвиваються паралельно з превентивними програмами з профілактики ранньої вагітності. На державному рівні обрана стратегія попередження проблеми. У зв'язку з визначеними пріоритетами країни проводиться моніторинги різних превентивних програм в області сексуальної освіти. Ведеться широка дослідницька робота щодо проблем неповнолітніх матерів. Ще одним напрямком роботи з вирішення проблем неповнолітніх матерів є залучення партнерів неповнолітніх матерів до вирішення проблем їхньої дитини та матері дитини, розробка спеціальних програм, розрахованих на молодих людей.

Отже, в США, як і в країнах Європи проблему раннього материнства вирішують на рівні загальнодержавної соціальної політики, застосовуючи дві стратегії. Одна з них спрямована на превенцію проблеми, інша – на усунення негативних наслідків раннього материнства.