
- •Загальнотеоретичні основи технологій соціально-педагогічної роботи в зарубіжних країнах Зміст поняття “соціальна робота” за кордоном
- •Об’єкти і суб’єкти соціальної роботи за кордоном
- •Моделі соціальної роботи
- •Ресурси в соціальній роботі за кордоном
- •Соціальна політика як визначальний чинник організації соціальної роботи за рубежем
- •Моделі соціальної політики за рубежем
- •Моделі соціальної політики і соціальної практики
- •Міжнародні організації у соціальній сфері
- •Зміст поняття «соціально–педагогічна технологія»
- •Методи діагностики
- •Класифікація соціально–педагогічних технологій
- •Функції технологій соціальної роботи:
- •Метод індивідуальної соціальної роботи
- •Групова робота як метод соціальної роботи
- •Сфери діяльності фахівців соціальної роботи в країнах зарубіжжя
- •Альмонери – професійні соціальні працівники у Великобританії
- •Соціальний педагог у Німеччині
- •Шкільний соціальний працівник у сша
- •Волонтери в галузі соціальної роботи за рубежем
- •Підготовка соціальних працівників і соціальних педагогів в зарубіжних країнах Вимоги до професійного становлення соціальних працівників за кордоном.
- •Підготовка фахівців соціальної сфери в Фінляндії
- •Навчання на рівні вищого коледжу
- •Політехнічний рівень
- •Система соціальної освіти в Нідерландах
- •Система навчання соціальної роботи в сша
- •Міждисциплінарні технології соціальної і соціально–педагогічної роботи за рубежем Особливості соціально–педагогічної діяльності в зарубіжній школі
- •Розвиток соціалізуючих функцій шкільної освіти за рубежем
- •Досвід організації соціально–педагогічної роботи з підлітками в зарубіжних країнах
- •Технології соціально–педагогічної роботи з дітьми групи ризику Проблема дезадаптації дітей та підлітків в сучасному суспільстві
- •Соціально–педагогічна робота з різними категоріями дітей: з «дітьми вулиці»:
- •З дітьми–сиротами та з дітьми, позбавленими батьківського піклування:
- •З дезадаптованими дітьми:
- •З обдарованими дітьми:
- •Технології соціально–педагогічної роботи з сім’єю Загальні підходи до організації соціально-педагогічної роботи з сім’єю на Заході.
- •Технології соціально–педагогічної роботи з неблагополучними родинами в країнах зарубіжжя
- •Соціальна робота з неповнолітніми матерями
- •Технології соціально–педагогічної роботи з людьми з обмеженими можливостями та особливими потребами
- •Технології соціальної роботи з людьми із залежністю від психоактивних речовин
- •Соціальна робота з людьми похилого віку за рубежем
- •Хоспісна система допомоги
- •Рекомендована література а) основна:
- •Б)додаткова:
- •Питання заліково–екзаменаційного контролю з курсу «Технології соціально–педагогічної роботи в зарубіжних країнах»
Система навчання соціальної роботи в сша
Ще на початку ХХ століття у цій країні почала функціонувати система соціальної освіти. До кінця 1 світової війни існувало вже 17 університетських програм соціальної роботи. У 1927 році була заснована Асоціація шкіл соціальної роботи, яка згодом почала займатися виробленням професійних стандартів. У 1924р. Нею були запропоновані стандарти навчальних програм та адміністративного керівництва, у 1934р. – стандарти програм на одержання ступеня магістра з соціальної роботи.
В університетах США були створені програми навчання соціальної роботи для тих, хто бажав отримати ступінь бакалавра, магістра або доктора. Є університети, акредитовані на видання сертифікатів усіх трьох рівнів. За даними на 1989 рік у країні було 297 акредитованих програм для отримання ступеня бакалавра, 96 –магістра, 46 – ступеня доктора з соціальної роботи.
Для отримання ступеня бакалавра з соціальної роботи студент подає заяву з проханням прийняти його до тієї чи іншої школи соціальної роботи. Спеціальна комісія проводить співбесіду і тестування, перевіряє базові знання. Курс для отримання ступеня бакалавра триває 4 роки. До навчальної програми входять 6 основних галузей знань: Поведінка людини в соціальному оточенні. Соціальна політика. Теорія й практика професії. Цінності та етика. Дослідницька робота.Практика.
Поведінка людини в соціальному оточенні. Цей предмет дає студентові знання про особистість, її роль і місце в сім’ї, малій групі, організації, общині. Щоб правильно виявити потреби і задовольнити їх, студентові потрібні знання про мотиви поведінки людини, фактори розвитку, інтереси і бажання. Важливо знати не тільки про взаємодію між біологічними, соціальними, психологічними, культурними системами, а й про вплив цих систем на людину, і навпаки. Особлива увага надається етнічним, класовим, статевим, расовим і культурним відмінностям між людьми в плюралістичному суспільстві.
Основна мета вивчення предмета Соціальна політика – підготувати компетентного, інформованого, обізнаного професіонала, який братиме участь у соціальній політиці й соціально-правових програмах. Студенти мусять знати структуру соціальних служб, історію професії та інших соціальних інститутів; розуміти соціальні закони, адміністративну політику (у тих межах, в яких вони на практиці зможуть впливати на ці процеси); аналізувати соціальну та економічну політику, що грунтується на принципах соціальної справедливості. Акумульовані в цьому курсі знання і вміння мають навчити студента виступати в якості соціального адвоката, лобіста, радника адміністратора чи політика. Студенти також повинні розуміти політичні процеси і навчитися використовувати їх у соціальній роботі.
Для досягнення цілей соціальної роботи потрібні знання з предмета Теорія й практика професії . Грунтовні знання та вміння є базою для ефективної практики соціальної роботи. Визначальним у цьому процесі є вміння правильно оцінити проблему людини, локалізувати її, розвинути й використати необхідні ресурси.
Цінності та етика професії – все це викладено в кодексі соціального працівника, визнання і наслідування якому є обов’язковим для кожного працівника цієї сфери.
Дослідницька робота виступає як життєво необхідна база знань, потрібна для практики соціальної роботи. Зміст дослідження має розкривати наукові методи та методи оцінки соціальних служб у всіх сферах практики. Система знань повинна включати кількісні та якісні методики дослідження, уміння аналізувати власну практику, критично використовувати одержані дані.
Практика. Час проходження практики залежить від програми. Наприклад, для одержання ступеня магістра студенту дається завдання проводити в “полі” (як говорять американці про практику) 16-20 годин щотижнево. На І курсі студент практикує в одному агентстві, на ІІ курсі – і іншому, але приблизно з такою ж кількістю годин. Як альтернатива такому способу проходження практики існує “зблокована” практика, коли студент протягом кілької місяців працює в агентстві, не відволікаючись від заняття, секції, семінари в школі соціальної роботи. Практикою керують школа та агентство. Такий метод ряд шкіл відзначають як найефективніший.
Щоб стати магістром соціальної роботи, необхідно мати ступінь бакалавра і досвід практичної діяльності в соціальній сфері. Термін навчання – 2 роки. Особливо поглиблено вивчаються спеціалізовані предмети: соціальна політика, соціальна економіка, соціальне право, соціальна психологія, геронтологія, методи соціальної роботи. Від 16 до 20 годин на тиждень студенти І та ІІ курсів проводять в “полі”, тобто на практиці. Місце проходження практики обирає сам студент.
Основною тенденцією при отриманні докторського ступеня є більш поглиблений розвиток дослідницьких навичок студента, отримання глибоких теоретичних знань. Навчання ведеться протягом 2-х років і завершується написанням та захистом докторської дисертації.