Волонтери в галузі соціальної роботи за рубежем

Соціальні працівники, як професійна група, виконують певні обов’язки у різних службах, організаціях, інститутах. Проте, вони часто обмежені бюджетом, навантаженням, людськими ресурсами, часом, тому не можуть в повній мірі відповісти на всі запити, задовольнити всі потреби клієнтів. Високорозвинені економічні країни (США, Канада, країни Західної Європи) з метою надання допомоги всім, хто має в ній потребу, використовують в роботі соціально-психологічних служб допомогу волонтерів. Волонтер – особа, яка на професійному рівні займається наданням соціальної допомоги й соціальним обслуговуванням клієнтів безоплатно, на добровільних засадах.

Соціальні служби використовують волонтерів у декількох якостях:

1. Волонтери-менеджери. Вони можуть допомагати в роботі з спільнотою, допомагати набирати волонтерів, у роботі ради директорів, у проведенні зборів, тобто в організаційній діяльності соціальних служб.

2. Волонтери-помічники. Працюючи 1 раз на тиждень (або інший запланований термін, визначений спільно службою і волонтером), волонтери можуть виконувати функції реєстратора, секретаря, телефонного оператора, прибиральника, сторожа, клерка і т.п. ; можуть працювати на дому, наприклад, відправляти необхідну кореспонденцію, друкувати звіти, папери, відповідати на телефонні дзвінки. Волонтери можуть надавати допомогу у добуванні засобів для організації, у проведенні рекламної роботи, можуть виступати як керівники волонтерських програм.

3. Волонтери прямої допомоги. Більшість таких людей схильні працювати безпосередньо з клієнтами в якості волонтерів прямої допомоги, виконуючи свої функції на професійному рівні.

Волонтерські програми працюють добре там, де є професійний менеджмент. Тому, навчивши навичками керування роботою волонтерів, професіонали можуть багато від цього отримати. Волонтери не є штатними одиницями, але вони відповідають за свою роботу, тому повинні бути підзвітні. Волонтер – це людина, що добровільно вирішила приділити частину свого вільного часу служінню іншим людям. Він не одержує гроші, тому дуже важливо, щоб одержував від своєї роботи задоволення. Якщо людині в службі стало нецікаво, то нічого його не втримає. Гарний менеджмент, правильна організація роботи допоможе підтримати мотивацію волонтера. Основа волонтерського менеджменту – визнання співробітниками служби, що єдина форма оплати – це моральне задоволення. Тому професіонали намагаються підкреслювати значимість і потребу їхньої праці. Клієнти нечасто дякують волонтерам, тому цей обов’язок покладається на соціальну службу чи громадську організацію.

Особлива увага приділяється проблемі добору волонтерів. Ряд міст Канади, таких як Торонто, Оттава, Ванкувер, мають центри волонтерів, де проводиться попередній відбір людей перед тим, як послати їх в агентства, що використовують працю волонтерів. Перевага віддається людям, у яких більше вільного часу і є необхідні для роботи навики. Важливо для менеджерів враховувати, де можна віднайти таких людей. Це можуть бути студенти, яким необхідно відпрацьовувати практичні навики, пенсіонери, в яких достатньо вільного часу, є багатий життєвий досвід, навики спілкування. Для роботи в якості волонтерів у Канаді часто використовують і колишніх клієнтів. У якійсь мірі ці люди намагаються повернути через інших те, що отримали самі. Інколи помічниками (волонтерами) бувають родичі й близькі люди клієнтів.

Служби намагаються максимально використати здібності волонтерів. При прийомі на роботу служба має володіти документальною інформацією про них. Бланк-заява містить інформацію про освіту, підготовку, досвід роботи, інтереси людини, а також про наявність часу, який майбутній волонтер зможе присвятити роботі. Волонтери мають сповістити, що вони можуть робити по службі. Заключна частина прийому на роботу – інтерв’ю. У деяких випадках цей етап відкладається до тих пір, поки претендент не відвідає вступні заняття.

Вступні заняття направлені на ознайомлення волонтерів зі службою, її функціями, клієнтами, програмою роботи. Вступні заняття – досить важлива частина відбіркового процесу. Вони допомагають людині зрозуміти, наскільки цікава для нього робота в цій службі, яка його роль як волонтера, склад клієнтів, з якими він буде працювати. Штат вивчає, як можна використати волонтерів у роботі, виходячи з потреб служби та здібностей претендентів.

Чим буде займатися волонтер, обумовлюється й записується в договорі, який, щоправда, має більше моральний, ніж юридичний характер. На відміну від контракту, договір – це спільна згода між сторонами. У ньому визначаються обов’язки волонтера, частота відвідування служби і її тривалість.

Досить часто волонтери мають своїх супервізорів – керівників, які допомагають їм, особливо на перших порах.

Волонтерство – досить поважний і шанований вид діяльності. У Канаді існує свято – День волонтера. На державному рівні їх вітають офіційні особи, влаштовуються прийоми, проводяться відзначення і нагородження найкращих волонтерів.