Соціальний педагог у Німеччині

Соціальна робота є засобом соціального виховання. Допомагаючи долати проблеми – вади на шляху духовного розвитку людей, соціальна робота створює умови, спрямовані на вирівнювання можливостей духовного розвитку одних та його прояву іншими, які цих проблем не мають чи вже подолали їх. Таким чином, соціальне виховання “використовує” соціальну роботу для забезпечення першого рівня потреб людини – матеріальних, без яких неможливий її соціальний розвиток. У такому разі соціальний педагог є одночасно і соціальним працівником, який надає спеціалізований вид допомоги.

У світі отримали права на існування обидва поняття – соціальний працівник і соціальний педагог. Водночас у більшості країн використовується лише одне поняття “соціальний працівник”. У США, приміром, немає професії соціальний педагог. У Данії поряд з підготовкою соціальних працівників ведеться професійна підготовка й соціальних педагогів. У Німеччині проводять межу між поняттями “соціальна робота” й “соціальна педагогіка”. Більше того, поряд із законодавчим закріпленням назви професії “дипломований соціальний педагог та соціальний працівник”, у багатьох землях держави “соціальний педагог” – єдина назва цієї професії. У цій країні соціальна педагогіка як більш загальна дисципліна включає соціальну роботу в свою структуру. Соціальна робота розуміється як догляд та піклування по відношенню до клієнта. Соціальна педагогіка займається переважно питаннями безпосереднього виховання та освіти клієнтів. Так, приміром, соціальний педагог переслідує мету: його клієнти-діти повинні бути виховані в дусі найкращих традицій європейської культури, клієнти підліткового віку повинні отримати все те, що дозволило б їм включитися в нормальне життя суспільства.

Соціальний педагог бере участь у повсякденному житті клієнта, здійснює на нього педагогічний вплив. А соціальний працівник, на відміну від нього, займається конкретними соціальними питаннями клієнта, шукає шляхи їх вирішення. Відтак, видно, що в роботі соціального працівника й соціального педагога чимало спільного. Однак, спеціалізація даних направлень здійснюється з урахуванням особливостей різних соціальних професій.

У Німеччині, окрім соціального педагога школи, розрізняють ще:

• вихователя дитячого будинку,

• організатора дозвілля дітей та молоді,

• вихователь і помічниця у вихованні дітей,

• відповідального працівника з молоддю,

• відповідального працівника з молоддю на місцях (впровадження молодіжної політики).

Тим не менш останнім часом в цій країні розрізняють і вузькі спеціалізації соціального працівника, зокрема, за такими напрямками:

• соціальний працівник по догляду за інвалідами,

• помічник соціального працівника по догляду за похилими (престарілими) людьми,

• психотерапевт по дитячим та підлітковим проблемам,

• помічник соціального працівника по веденню домашнього господарства на селі,

• консультант по сімейним питанням,

• помічник по сімейному побуту,

• соціальний працівник в справах іноземців,

• консультант з питань реабілітації та інші.

Загалом, у Німеччині близько половини фахівців соціальної сфери мають кваліфікацію соціального педагога.

Соціальний педагог є штатною одиницею школи, працює з важкими підлітками, займається організацією їхнього дозвілля, консультує батьків. У судах і тюрмах він працює з малолітніми правопорушниками і до порушення кримінальної справи, і після рішення суду. Займається профілактикою дитячих правопорушень, залучає дітей і підлітків до роботи з престарілими одинокими людьми в будинках інвалідів, з хворими у лікарнях тощо.

У тюрмі соціальний педагог складає план навчання і роботи засудженого на весь період покарання, допомагає організовувати відпочинок, дозвілля, регулювати фінанси, а після виходу із місць позбавлення волі – влаштуватися на роботу.

На ряді підприємств Німеччини соціальний педагог займається проблемами безперервної освіти і підвищення кваліфікації дорослих робітників.