
- •Автоматизації бухгалтерського обліку та аудиту
- •Лабораторна робота №1. Основи конфігурації в системі "1с:підприємство 8.0"
- •1. Теоретичні відомості.
- •1.1 Концепції системи «1с:Підприємство». Програма частина, Інформаційна база і Конфігурація
- •1.2. Режими запуску системи «1с:Підприємство»
- •1.3. Створення нової інформаційної бази
- •1.4. Вікно "Конфігурація"
- •1.5. Властивості об'єкту Конфігурації
- •1.5.1. Основні властивості.
- •1.5.2. Група властивостей "Представлення".
- •1.5.3. Група властивостей "Розробка"
- •1.6. Пункт меню "Конфігурація".
- •1.6.1. Збереження Конфігурації.
- •1.6.2. Оновлення Конфігурації.
- •1.6.3. Збереження Конфігурації у файл.
- •1.7. Адміністрування
- •1.8. Запуск в режимі "1с:Підприємство"
- •1.1. Загальні питання
- •1.9. Варіанти роботи системи
- •1.9.1. Файл - серверний варіант роботи
- •1.9.2. Клієнт - серверний варіант роботи
- •1.10. Установка системи
- •1.10.1. Звичайна установка і оновлення
- •1.10.2. Адміністративна установка
- •1.10.3. Установка за зразком
- •1.12. Інформаційні бази
- •1.13. Шаблони конфігурацій
- •1.14. Запуск з командного рядка.
- •1.15. Конфігуратор
- •1.15.1. Ведення списку користувачів, журнал реєстрації. Користувачі.
- •1.15.2. Журнал реєстрації роботи користувачів
- •1.15.3. Вивантаження/Завантаження інформаційної бази
- •1.15.4. Тестування і виправлення Інформаційної бази
- •2. Завдання
- •3. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2. Об'єкти конфігурації
- •1. Теоретичні відомості.
- •1.1. Дерево конфігурації
- •1.2. Створення об'єктів
- •1.3. Видалення об'єктів
- •1.4. Копіювання об'єктів
- •1.5. Сортування об'єктів
- •1.6. Загальні об'єкти
- •1.6.1. Підсистеми. Відбір об'єктів конфігурації
- •1.6.2. Ролі. Конструктор обмеження доступу до даних
- •1.6.3. Інтерфейси. Конструктор меню
- •1.6.4. Колекція елементів управління інтерфейсами.
- •1.6.5. Мови. Інтернаціоналізація
- •1.6.6. Плани обміну
- •1.6.7. Критерії відбору
- •1.6.8. Загальні картинки. Колекції картинок
- •1.6.9. Стиль
- •1.7. Константи
- •1.8. Довідники
- •1.9. Документи
- •1.10. Список документів
- •1.11. Журнал документів
- •1.12. Перерахування
- •1.13. Звіти і обробки
- •2.Завдання
- •3. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3. Основи конфігурування в системі "1с:Підприємство 8.0". Форма, елементи управління
- •1. Теоретичні відомості.
- •1.1. Структура форми
- •1.1.1. Основні форми об'єктів прикладного рішення.
- •1.1.2. Основний реквізит форми
- •1.1.3. Конструктори форм
- •1.1.4. Елементи управління
- •1.2. Прив'язки елементів управління
- •1.3. Порядок обходу елементів управління
- •1.1.1. Орієнтованість вбудованої мови на події.
- •1.1.2. Зумовлені типи даних
- •1.1.3. Програмні модулі
- •1.2. Вбудована мова.
- •1.2.2. Оператори
- •1.2.3. Інструкції препроцесору
- •1.2.4. Системні перерахування.
- •1.2.5. Вбудовані функції
- •1.2.6. Глобальний контекст
- •1.2.7. Типоутворюючі об'єкти, їх властивості, методи і події
- •1.3. Відладчик
- •1.4. Сервісні функції. Синтакс – помічник.
- •1.5. Синтаксичний контроль
- •1.6. Використання шаблонів тексту
- •2.Завдання
- •3. Контрольні питання
- •Лабораторна работа №5 Аналіз фінансового стану підприємства за формою Баланс в програмі Audit Expert
- •1. Завдання
- •2. Контрольні запитання
- •Лабораторна работа №6 Аналіз фінансового стану підприємства за формою Річної звітності
- •1. Завдання
- •2. Контрольні запитання
- •Лабораторна работа №7 Підготовка звітів по результатам фінансового аналізу
- •1. Завдання
- •2. Контрольні запитання
- •Рекомендовані інформаційні джерела
1.6.3. Інтерфейси. Конструктор меню
Інтерфейсні механізми платформи 1С:Підприємство 8.0 призначені для того, щоб забезпечити взаємодію користувача з прикладним рішенням.
Кожен інтерфейс містить пункти меню і кнопки, за допомогою яких користувач викликає ті або інші функції прикладного рішення. В процесі роботи він може переключатися інтерактивно з одного інтерфейсу на іншій, не покидаючи прикладного рішення.
Переключити інтерфейс можна і програмно за допомогою методу Переключити інтерфейс (<Імена інтерфейсів>)
1.6.4. Колекція елементів управління інтерфейсами.
Виділивши в дереві об'єктів конфігурації гілку "Інтерфейси", виберемо з контекстного меню пункт "Додати". На екран виводиться конструктор головного меню (рисунок 2.12).
Рисунок 2.12 – Конструктор головного меню
Конструктор містить два списки: список підменю і список команд (кнопок) підменю. Щоб розмістити кнопки і команди меню в потрібному порядку, необхідно скористатися кнопками "Перемістити вгору" і "Перемістити вниз".
За умовчанням списки підменю і команд формуються по всіх підсистемах конфігурації. Щоб сформувати інтерфейс для певної підсистеми, необхідно натиснути кнопку "По підсистемах" і вказати потрібну підсистему. В випадку, що зображений на рисунку 2.13, це "Бухгалтерський облік".
Рисунок 2.13 – Формування нового інтерфейсу для підсистеми
Для побудови головного меню потрібно натиснути кнопку "Побудувати". На екран виводиться вікно редактора інтерфейсів.
Рисунок 2.14 – Конструктор для головного меню
При створенні нового інтерфейсу програма створює панель "Головне меню". У вікні редактора панелі створюються системні і призначені для користувача підменю. Системні підменю відмічені підкресленням (дивись рисунок 2.14).
Вікно складається з панелі інструментів, списку панелей створеного інтерфейсу (при створенні нового інтерфейсу містить тільки головне меню) і редактора панелі. Для кожного об'єкту типу "Інтерфейс" можна створити тільки одне головне меню і необмежену кількість панелей інструментів.
Меню і панелі інструментів мають деревовидну структуру. На першому рівні знаходяться основні підменю. На подальших рівнях можуть розташовуватися елементи трьох типів:
Дія безпосередньо пов'язана з виконанням яких-небудь дій.
Підменю служить для додаткового угрупування команд і підменю.
Відокремлювач ніякого функціонального навантаження не несе і служить тільки для візуального групування логічно пов'язаних пунктів меню або кнопок панелі інструментів. У робочому меню роздільник виглядає як горизонтальна або вертикальна межа між двома пунктами меню.
1.6.5. Мови. Інтернаціоналізація
Механізми інтернаціоналізації, закладені в технологічну платформу 1С:Підприємства, дозволяють використовувати різні мови як при розробці прикладного рішення, так і при роботі користувачів прикладного рішення. Окрім цього, на рівні технологічної платформи підтримуються національні стандарти представлення дат, чисел тощо.
Підтримка різних мов в системі 1С:Підприємство можлива завдяки тому, що всі тексти конфігурації і бази даних зберігаються у форматі UNICODE. Цей формат дозволяє включати в будь-яку текстову інформацію одночасно символи різних мов. Таким чином, користувач може вводити дані на різних мовах, наприклад, якщо опис товару або текст договору потрібно включити на мові країни-виробника. В цьому випадку система буде не тільки коректно відображати такі тексти, але і виконувати по них пошук і сортування.
Для основних європейських мов підтримуються національні представлення дат, чисел, часу, логічних констант, а також порядок сортування текстів. Є можливість в конкретному прикладному рішенні використовувати регіональні налаштувань, які прийняті в країнах, що говорять на даній мові. Причому, адміністратор інформаційної бази має можливість використовувати як установки, прийняті в операційній системі за умовчанням, так і власні, такі, що відрізняються від них.
Для виклику режиму налаштування регіональних установок інформаційної бази необхідно вибрати пункт "Адміністрування - Регіональні установки ІБ".
Рисунок 2.15 – Налаштування регіональних установок ІБ
В результаті відкриється вікно, зображене на рисунку 2.15. Якщо жодна з властивостей не встановлена, то мова і формати відображення чисел, дати і часу визначатимуться налаштуваннями операційної системи.
У нижній частині діалогу виводяться приклади відображення числа, дати і часу з вибраними в діалозі установками. Крім того можна встановити такі параметри:
Мова – вибір мови (країни) для даної установки інформаційної бази.
Роздільник дробової частини – символ-роздільник цілої і дробової частини чисел можна вибрати з випадаючого списку або вказати самостійно в полі введення. Приклад символу буде відображено в рамці зліва від поля введення.
Роздільник груп – символ-роздільник груп цифр в цілій частині числа можна вибрати з випадаючого списку або вказати самостійно в полі введення. Приклад символу буде виведений в рамці зліва від поля введення.
Групування – властивість задає формат групування цифр в цілій частині числа. Рядок формату можна вибрати з випадаючого списку або вказати самостійно.
Формат угрупування вказується таким чином:
<кількість цифр в групі><символ-роздільник>... ...<0>
В якості символа-роздільника можна використовувати будь-який символ, відмінний від цифри. Введення одного символу "0" в цьому полі означає, що цифри в цілій частині чисел не розділятимуться на групи.
Представлення від’ємних чисел – з випадаючого списку можна вибрати вид від’ємних чисел. Вибір "Авто" означає, що вид від’ємних чисел визначатиметься установками операційної системи.
Формат дати – встановлює формат відображення дати. Можна використовувати в різних поєднаннях символи:
d число місяця. Числа менше 10 виводяться без нуля перед цифрою дати;
dd число місяця. Числа менше 10 виводяться з нулем перед цифрою дати;
М номер місяця. Номери місяців менше 10 виводяться без нуля перед цифрою дати;
MM номер місяця. Номери місяців менше 10 виводяться з нулем перед цифрою дати;
ММММ. Найменування місяця виводиться словами;
У дві останні цифри року. Роки менше 10 виводяться без нуля перед цифрою ;
УУ дві останні цифри року. Роки менше 10 виводяться з нулем перед цифрою;
УУУУ. Рік чотирма цифрами.
Формат часу – встановлює формат відображення часу. Можна використовувати в різних поєднаннях символи:
h, H години в 12-годинному (h) або 24-годинному (Н) форматі. Години менше 10 виводяться без нуля перед цифроюлідирує;
hh, HH години в 12-годинному (hh) або 24-годинному (НН) форматі. Години менше 10 виводяться з нулем перед цифроюлідирує;
m хвилини. Хвилини менше 10 виводяться без нуля перед цифроюлідирує;
mm хвилини. Хвилини менше 10 виводяться з нулем перед цифроюлідирує;
S секунди. Секунди менше 10 виводяться без нуля перед цифроюлідирує;
SS секунди. Секунди менше 10 виводяться з нулем перед цифроюлідирує.
При розробці прикладних рішень активно використовується вбудована мова. За її допомогою розробник може описувати власні алгоритми функціонування прикладного рішення.
Всі оператори вбудованої мови мають як російське, так і англомовне написання, яке можна використовувати одночасно в одномувихідному тексті. Для цього не потрібно зміни ніяких налаштувань конфігуратора – система правильно сприйматиме оператори, написані на обох мовах. Приклад модуля наведено на рисунку 2.16 – зеленим кольором відображаються коментарі, червоним зарезервовані слова, чорним тест, а синім імена змінних, процедур, об’єктів тощо. Це прийнята по умовчанню кольорова гамма може бути при бажанні змінена розробником на свою власну.
Документація і синтаксис-помічник містять англомовний синтаксис і синоніми для всіх конструкцій вбудованої мови.
Функція вбудованої мови Нстр дозволяє отримати рядок на потрібній мові або мові, визначеній для поточного користувача прикладного рішення з набору рядків на різних мовах конфігурації. Наприклад, в результаті виконання наступних кодів:
// Вставити вміст обробника.
Повідомити (Нстр("ru=""Доброго вечора!""; еn=""GoodEvening|!""","en")); буде отриманий такий результат, зображений на рисунку 2.17.
Рисунок 2.16 – Приклад модуля на вбудованій мові
Рисунок 2.17 – Виведення повідомлення на заданій мові.
Всі доступні коди локалізації для перетворення числа в пропис знаходяться у файлі loclinfo.txt (рисунок 2.18), що входить в комплект поставки системи 1С:Підприємство.
При формуванні вихідних форм звітів на підставі макетів текстових і табличних документів розробник має можливість вказати мову, на якій має бути отриманий відповідний макет. Ця мова може відрізнятися від мови, що використовується поточним користувачем прикладного рішення.
В процесі розробки прикладного рішення можна використовувати не лише російськомовний інтерфейс конфігуратора, але і інші інтерфейси, що входять в поставку 1С:Підприємства. Розробник може вибрати один з них як інтерфейс, що використовується за умовчанням, і вести розробку, наприклад, користуючись англійським або українським інтерфейсом.
Рисунок 2.18 – Вигляд службового файлу loclinfo.txt
На рівні платформи завжди використовується "Англійська" мова. "Російська" мова інтерфейсів йде як додаткова. Це говорить про те, що розробник первинно закладав в програму широку орієнтацію, а не тільки на Російський регіон. На даний момент підтримуються додаткові інтерфейси платформи, як перераховано на рисунку 2.19.
Рисунок 2.19 – Додаткові інтерфейси для роботи з 1С:Підприємство
При установці необхідно вибрати мову інтерфейсу за умовчанням (рисунок 2.20). Надалі цей параметр можна змінювати.
Рисунок 2.20 – Вибір мови інтерфейсу за умовчанням
Всі вибрані мови інтерфейсів встановлюються в каталог виконуваного файлу. Каталог кожної встановленої мови має назву його представлення у вигляді коду "Російський" - "ru", "Англійський", - "en", "Український", - "ua" тощо.
Створення багатомовних прикладних рішень можливе завдяки тому, що є можливість використання додаткових локалізованих інтерфейсів. Після установки додаткових інтерфейсів стають доступними локалізовані версії елементів інтерфейсу 1С:Підприємства 8.0:
системні меню;
системні діалоги;
системні повідомлення;
довідка.
Для того, щоб допомогти розробникові при створенні багатомовних прикладних рішень, до складу засобів розробки "1С:Підприємства" входить засіб швидкої локалізації, що дозволяє знаходити і групувати всі входження того або іншого рядка в конфігурацію і "в одне натиснення" замінити його або додати його аналог на іншій мові.
Локалізація прикладних рішень полягає в тому, щоб сформувати строкові значення на мовах, вказаних на гілці "Загальні Мови" дерева об'єктів конфігурації, для відображення їх в різних місцях призначеного для користувача інтерфейсу.
Найбільш складним завданням, при виконанні локалізації, є пошук місць, в яких необхідно ввести текст на необхідній мові. Конфігуратор 1С:Підприємства 8.0 дозволяє розробникові виконувати автоматичний пошук і редагування текстів інтерфейсів. Для цього слід вибрати пункт "Правка - Редагування текстів інтерфейсу".
На екран виводиться діалог, зображений на рисунку 2.21.
Рисунок 2.21 – Діалог налаштування редагування текстів інтерфейсу
На закладці "Конфігурації" вибираються об'єкти конфігурації, в яких потрібно виконати редагування текстів інтерфейсу. У список конфігурацій будуть включені всі відкриті на даний момент вікна конфігурацій. У полі вибору можна вибрати рядок "Вся конфігурація" і в цьому випадку буде сформований повний список об'єктів конфігурації, які містять інтерфейсні властивості. Пошук можна здійснювати тільки в певних об'єктах, якщо в полі вибору вибрати ці об'єкти.
На закладці "Файли" можна вибрати текстові і табличні документи, зовнішні обробки, розташовані у файлах.
Після натиснення кнопки "Шукати" на екран виводиться вікно, подібне до того, що зображено на рисунку 2.22.
Рисунок 2.22 – Діалог для редагування текстів інтерфейсу
Вікно містить табличне поле, в першій колонці якого виводиться розташування знайденого тексту. Інші колонки відповідають вказаним мовам. У табличному полі може бути більше колонок, ніж визначено мов. Додаткові колонки з'являються у випадку, коли в процесі конфігурації створювалися нові об'єкти "Мова", які потім або видалялися, або у них мінявся код мови (при видаленні або зміні коду мови об'єктів даного типу Конфігуратор не знищує текст інтерфейсів, введених для цих мов).
Вміст табличного поля відсортований по одній з колонок. Для зміни сортування досить клацнути заголовок колонки. При повторному натисненні заголовка проводиться зміна напряму сортування.
Текст можна змінити прямо в комірці, натиском клавіші Enter. Змінений текст показується червоним кольором.
Для швидкого доступу до тексту інтерфейсу певного об'єкту досить в колонці "Розташування" двічі клацнути мишкою потрібний рядок. На екран виводиться форма, в якій даний текст використовується. У палітрі властивостей можна також виконати перегляд і заміну знайденого тексту.
Підтримується пошук в основній конфігурації, конфігурації бази даних, в зовнішніх і відкритих файлах (*.txt;*.mxl;*.epf;*.grs;*.geo;*.cf), в модулях у функціях "Нстр" ("NStr"). Внести зміни в текст інтерфейсу можна для всіх вказаних об'єктів, окрім конфігурації бази даних (для неї задано тільки читання).