
- •Основи чисельних методів математики (з використанням Excel) Передмова
- •Розділ 1. Методи обчислень: предмет, основні поняття та застосування
- •§ 1. Предмет і застосування
- •§ 2. Основні поняття
- •1. Похибки наближень.
- •2. Граничні похибки. Похибки функції.
- •3. Похибки розв'язку.
- •4. Стійкість і коректність.
- •Питання, тести
- •Розділ 2. Інтерполяція функцій
- •§1. Задача інтерполювання
- •§2. Інтерполяційна формула Лагранжа
- •§3. Поділені різниці. Формула Ньютона з поділеними різницями
- •§4. Інтерполяційна формула за допомогою Excel
- •§5. Інтерполювання за схемою Ейткіна
- •§6. Скінчені різниці. Інтерполяційні формули Ньютона для рівновіддалених вузлів
- •§7. Інтерполювання із скінченими різницями за допомогою Excel
- •§8. Інші методи інтерполювання
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 3. Чисельне диференціювання та інтегрування.
- •§ 1. Однобічні формули чисельного диференціювання
- •§ 2. Оцінки похибки чисельного диференціювання
- •§ 3. Чисельне інтегрування. Квадратурні формули
- •§ 4. Квадратурні формули Ньютона – Котеса
- •§ 5. Узагальнені квадратурні формули.
- •§ 6. Метод подвійного перерахунку.
- •1. R2n ( f ) ≈ (правило Рунге) (14)
- •§ 7. Метод кратного перерахунку за допомогою Excel
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 4. Чисельні методи розв‘язування рівнянь з однією змінною
- •§ 1. Відокремлення коренів
- •§ 2. Метод дихотомії (поділу відрізка пополам)
- •§ 3. Ітераційні методи та оператор стиску.
- •§ 4. Похибки ітераційного процесу
- •§ 5. Реалізація методу простої ітерації за допомогою електронних таблиць
- •§ 6. Метод Ньютона. Порядок збіжності ітераційного процесу.
- •§ 7. Метод лінійного інтерполювання.
- •§ 8. Інші приклади ітераційних методів.
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 5. Методи розв’язування систем лінійних рівнянь
- •§ 1. Метод Гаусса
- •Метод Гаусса в матричній формі
- •Елементарні операції над матрицею:
- •§ 2. Метод Гаусса за допомогою Excel
- •§ 3. Матричні операції в Excel
- •3. Множення матриць.
- •§ 4. Метод простої ітерації для слр
- •§ 5. Метод Зейделя
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 6. Методи лінійного програмування
- •§ 1. Оптимізаційні задачі. Математичне програмування
- •§ 2. Геометричний зміст задач лінійного програмування. Графічний метод
- •§3. Канонічна форма задачі лінійного програмування. Опорні розв’язки
- •§4. Симплекс – таблиця
- •§5. Симплекс – метод.
- •§6. Розв’язування задач лінійного програмування за допомогою excel
- •§7 Приклади
- •§8. Пошук початкового опорного розв’язку. Метод штучного базису
- •Властивості допоміжної задачі.
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 7. Чисельні методи розв’язування звичайних диференціальних рівнянь
- •§ 1. Метод Ейлера
- •§ 2. Метод Ейлера за допомогою Excel
- •§ 3. Методи Рунге – Кутта
- •§ 4. Подвійний перерахунок для методів Рунге – Кутта
- •§ 5. Кратний перерахунок для методів Рунге – Кутта за допомогою Excel
- •§ 6. Методи Рунге – Кутта з вищими порядками похибки
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Література
§ 5. Кратний перерахунок для методів Рунге – Кутта за допомогою Excel
Задача
2. Знайти чисельні
розв’язки задачі Коші
на відрізку
[1;
2] з
кроками інтегрування h
= 0,1 0,05
методом Рунге – Кутта
другого порядку точності по формулам
,
де
,
і оцінити похибку отриманого розв’язку
методом подвійного перерахунку.
Розв’язання.
Оскільки за формулою
q = 2, то в
такому разі метод Рунге – Кутта має
другий порядок точності тоді і тільки
тоді, коли його параметри задовольняють
(5). Тут
,
тож α2
=
,
звідки β21
=
,
р2 =
1, р1
= 0. Отже,
,
де
,
= yk
+
h
f(xk,
yk).
Це удосконалений метод Ейлера. Кроки
інтегрування задамо у чарунках H1,
H2:
тут H1 = 0,1,
H2 = 0,05.
Побудуємо електронну таблицю для
чисельного розв’язання даної задачі
Коші з кроком інтегрування
0,1 по таким формулам.
Надамо чарункам таких значень:
|
A |
B |
C |
1 |
x |
y |
w1 |
2 |
1 |
0 |
= $H$1*(2*A2+3*SIN(B2^2)) |
3 |
= A2 + $H$1 |
= B2 + F2 |
↓ |
4 |
↓ |
↓ |
↓ |
|
D |
E |
F |
1 |
x1 |
y1 |
w2 |
2 |
= A2 + 0,5*$H$1 |
= B2 + 0,5*C2 |
=$H$1*(2*D2+3*SIN(E2^2)) |
3 |
↓ |
↓ |
↓ |
Тут у стовпці С значення w1(h) = h f(xk, yk), у стовпці F значення w2(h) = h f( , ). Нагадаємо, що формулу у чарунці F2 можна просто скопіювати з чарунки С2. В результаті обрахунків за попередньою таблицею дістанемо:
|
A |
B |
C |
D |
E |
F |
1 |
х |
у |
w1 |
х1 |
у1 |
w2 |
2 |
1 |
0 |
0,2 |
1,05 |
0,1 |
0,213 |
3 |
1,1 |
0,213 |
0,233606 |
1,15 |
0,329803 |
0,262567 |
4 |
1,2 |
0,475567 |
0,307272 |
1,25 |
0,629203 |
0,365691 |
5 |
1,3 |
0,841257 |
0,455029 |
1,35 |
1,068772 |
0,542874 |
6 |
1,4 |
1,384131 |
0,56232 |
1,45 |
1,665291 |
0,398036 |
7 |
1,5 |
1,782167 |
0,289644 |
1,55 |
1,926989 |
0,147683 |
8 |
1,6 |
1,92985 |
0,154909 |
1,65 |
2,007304 |
0,097318 |
9 |
1,7 |
2,027167 |
0,092905 |
1,75 |
2,07362 |
0,075162 |
10 |
1,8 |
2,10233 |
0,072751 |
1,85 |
2,138705 |
0,072866 |
11 |
1,9 |
2,175195 |
0,080055 |
1,95 |
2,215223 |
0,095675 |
12 |
2 |
2,270871 |
0,129148 |
2,05 |
2,335445 |
0,188847 |
Далі можна, як і в задачі 1, скопіювати попередні формули, наприклад у діапазон J1:O3, а потім у чарунках A3, C2, D2, F2 у $H$1 замінити 1 на 2, звідки дістанемо:
|
J |
K |
L |
1 |
x |
y |
w1 |
2 |
1 |
0 |
= $H$2*(2*J2+3*SIN(K2^2)) |
3 |
= J2 + $H$2 |
= K2 + O2 |
↓ |
4 |
↓ |
↓ |
↓ |
|
M |
N |
O |
1 |
x1 |
y1 |
w2 |
2 |
= J2 + 0,5*$H$2 |
= K2 + 0,5*L2 |
= $H$2*(2*M2+3*SIN(N2^2)) |
3 |
↓ |
↓ |
↓ |
4 |
↓ |
↓ |
↓ |
І тоді в результаті обчислень дістанемо:
|
J |
K |
L |
M |
N |
O |
1 |
х |
у |
w1 |
х1 |
у1 |
w2 |
2 |
1 |
0 |
0,1 |
1,025 |
0,05 |
0,102875 |
3 |
1,05 |
0,102875 |
0,106587 |
1,075 |
0,156169 |
0,111158 |
4 |
1,1 |
0,214033 |
0,116869 |
1,125 |
0,272467 |
0,123626 |
5 |
1,15 |
0,337658 |
0,132065 |
1,175 |
0,403691 |
0,141837 |
6 |
1,2 |
0,479495 |
0,154184 |
1,225 |
0,556588 |
0,168229 |
7 |
1,25 |
0,647724 |
0,186102 |
1,275 |
0,740775 |
0,205743 |
8 |
1,3 |
0,853467 |
0,229852 |
1,325 |
0,968393 |
0,253437 |
9 |
1,35 |
1,106905 |
0,276133 |
1,375 |
1,244971 |
0,287467 |
10 |
1,4 |
1,394372 |
0,27966 |
1,425 |
1,534202 |
0,248822 |
11 |
1,45 |
1,643194 |
0,209095 |
1,475 |
1,747742 |
0,160532 |
12 |
1,5 |
1,803726 |
0,133259 |
1,525 |
1,870356 |
0,100131 |
13 |
1,55 |
1,903857 |
0,085324 |
1,575 |
1,946519 |
0,067039 |
14 |
1,6 |
1,970897 |
0,058542 |
1,625 |
2,000168 |
0,048914 |
15 |
1,65 |
2,019811 |
0,04404 |
1,675 |
2,04183 |
0,0391 |
16 |
1,7 |
2,058911 |
0,036488 |
1,725 |
2,077155 |
0,034214 |
17 |
1,75 |
2,093124 |
0,033153 |
1,775 |
2,109701 |
0,032601 |
18 |
1,8 |
2,125726 |
0,032805 |
1,825 |
2,142128 |
0,033646 |
19 |
1,85 |
2,159372 |
0,035184 |
1,875 |
2,176964 |
0,037554 |
20 |
1,9 |
2,196925 |
0,040975 |
1,925 |
2,217413 |
0,045627 |
21 |
1,95 |
2,242552 |
0,052457 |
1,975 |
2,268781 |
0,061468 |
22 |
2 |
2,30402 |
0,075872 |
2,025 |
2,341956 |
0,095061 |
Оскільки похибка на кожному кроці є систематичною, то найбільшу похибку слід очікувати у кінцевій точці 2. Тому порівняємо тепер наближені значення розв’язку задачі Коші, отримані в задачі удосконаленим методом Ейлера, саме у цій точці за допомогою наступної таблиці для подвійного перерахунку.
|
A |
B |
C |
D |
15 |
h |
y(2) |
ε |
y(2) уточн. |
16 |
0,1 |
2,270871 |
|
|
17 |
0,05 |
2,30402 |
0,01105 |
2,31507 |
Тут у стовпці А крок інтегрування, у стовпці В наближені значення в точці 2, отримані у попередніх таблицях з відповідним кроком: за позначеннями формули (6) уk = 2,270871, = 2,30402. У С17 підрахована за правилом Рунге (6) похибка ε = – наближення у чарунці В17 ε ≈ , де s – порядок точності методу, в даному разі порядок удосконаленого методу Ейлера s = 2, тобто С17 = (В17 – В16)/3. Виявляється, що і справді знайдена так точність приблизно дорівнює hs = (0,1)2 = 0,01. Як було зазначено у попередньому параграфі, цей підрахунок ε насправді зроблений з точністю порядку hs+1, тобто порядку (0,1)3 = 0,001. Нарешті, у чарунці D17 підраховане уточнене наближення для y(2) за формулою (7) (тобто D17 = В17 + С17) , точність якого вже порядку 10-3. Ця таблиця фактично і є відповіддю задачі 2.
Тепер можна отримати такі ж таблиці, тобто обґрунтовані апостеріорні оцінки і за підрахунками задачі 1. Наближені значення розв’язку задачі Коші порівняємо у кінцевій точці, в даному разі 1, оскільки, саме в ній слід очікувати найбільшу похибку. Спочатку розглянемо таблицю для методу Ейлера.
|
A |
B |
C |
D |
33 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) уточн. |
34 |
0,2 |
4,60413 |
|
|
35 |
0,1 |
5,21682 |
= B35 – B34 |
= C35 + B35 |
36 |
0,05 |
5,62838 |
↓ |
↓ |
37 |
0,025 |
5,87534 |
↓ |
↓ |
Оскільки порядок точності методу Ейлера дорівнює 1, то правило Рунге, яке застосовано у формулах стовпця С набуває вигляду ε = – уk. У стовпці D обчислюються уточнені наближення точності порядку h2. В результаті дістанемо:
|
A |
B |
C |
D |
33 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) уточн. |
34 |
0,2 |
4,60413 |
|
|
35 |
0,1 |
5,21682 |
0,6127 |
5,829521 |
36 |
0,05 |
5,62838 |
0,41156 |
6,039943 |
37 |
0,025 |
5,87534 |
0,24696 |
6,122296 |
Порівняння останніх наближень дає 6,122296 – 6,039943 = 0,082353, що вже значно менше похибок не уточнених наближень. Таблиця удосконаленого методу Ейлера:
|
A |
B |
C |
D |
40 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) уточн. |
41 |
5,93258 |
|
|
|
42 |
6,09164 |
0,15906 |
= (B42 – B41)/3 |
= C42 + B42 |
43 |
6,14066 |
0,04901 |
↓ |
↓ |
44 |
6,15418 |
0,01352 |
↓ |
↓ |
Тут правило Рунге має вигляд ε ≈ ( – уk)/3, як і в задачі 2 (бо порядок точності s = 2). В результаті дістанемо:
|
A |
B |
C |
D |
40 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) уточн. |
41 |
0,2 |
5,93258 |
|
|
42 |
0,1 |
6,09164 |
0,053021 |
6,144665333 |
43 |
0,05 |
6,14066 |
0,016338 |
6,156994667 |
44 |
0,025 |
6,15418 |
0,004506 |
6,158681 |
Порівняння останніх наближень дає 6,158681 – 6,156994667 = 0,000241 – перевага удосконаленого методу Ейлера у точності результатів тут є безперечною.
Задача
3. Знайти чисельний
розв’язок задачі Коші
на відрізку
[0; 1] методом
Рунге – Кутта другого порядку точності
за формулою
,
де
з точністю 10-4,
оціненою методом кратного перерахунку.
Розв’язання.
Оскільки за формулою
методу q = 2,
то метод Рунге – Кутта має другий
порядок точності тоді і тільки тоді,
коли його параметри задовольняють (5).
За умовою тут α2
=
,
звідки β21
=
,
р2 =
,
р1 =
.
Отже,
,
де
,
= yk
+
h
f(xk,
yk).
Спочатку задамо кроки інтегрування 0,2
0,1 0,05 0,025 у чарунках H1:H4,
знайдемо чисельні розв’язки
для таких кроків і оцінимо їх методом
кратного перерахунку. Якщо потрібна
точність не буде досягнута, то крок буде
зменшено. Отже, аналогічно задачі 2,
надамо чарункам таких значень:
|
A |
B |
C |
1 |
x |
y |
w1 |
2 |
0 |
1 |
= $H$1*(SIN(0,5*A2+2*B2^2)+1,5*B2) |
3 |
= A2 + $H$1 |
= B2 + 1/4*C2 + 3/4*F2 |
↓ |
4 |
↓ |
↓ |
↓ |
|
D |
E |
F |
1 |
x1 |
y1 |
w2 |
2 |
= A2 + 2/3*$H$1 |
= B2 + 2/3*C2 |
= $H$1*(SIN(0,5*D2+2*E2^2)+1,5*E2) |
3 |
↓ |
↓ |
↓ |
4 |
↓ |
↓ |
↓ |
В результаті дістанемо:
|
A |
B |
C |
D |
E |
F |
1 |
х |
у |
w1 |
х1 |
у1 |
w2 |
2 |
0 |
1 |
0,481859 |
0,133333 |
1,32124 |
0,315474 |
3 |
0,2 |
1,35707 |
0,287412 |
0,333333 |
1,548678 |
0,270875 |
4 |
0,4 |
1,632079 |
0,352446 |
0,533333 |
1,867043 |
0,723397 |
5 |
0,6 |
2,262738 |
0,499223 |
0,733333 |
2,595553 |
0,969927 |
6 |
0,8 |
3,114989 |
1,097962 |
0,933333 |
3,846964 |
0,958901 |
7 |
1 |
4,108655 |
1,290827 |
1,133333 |
4,969206 |
1,429217 |
Далі, як і в попередніх задачах, скопіюємо А2:F3 у будь – які вільні від інформації діапазони, а потім у відповідних чарунках у $H$1 замінимо 1 на 2, 3 або 4. Наприклад,
|
J |
K |
L |
1 |
x |
y |
w1 |
2 |
0 |
1 |
= $H$2*(SIN(0,5*J2+2*K2^2)+1,5*K2) |
3 |
= J2 + $H$2 |
=K2+1/4*L2+3/4*O2 |
↓ |
4 |
↓ |
↓ |
↓ |
|
M |
N |
O |
1 |
x1 |
y1 |
w2 |
2 |
= J2 + 2/3*$H$2 |
= K2 + 2/3*L2 |
= $H$2*(SIN(0,5*M2+2*N2^2)+1,5*N2) |
3 |
↓ |
↓ |
↓ |
Тоді в результаті обчислень дістанемо:
|
J |
K |
L |
M |
N |
O |
1 |
х |
у |
w1 |
х1 |
у1 |
w2 |
2 |
0 |
1 |
0,24093 |
0,066667 |
1,16062 |
0,214337 |
3 |
0,1 |
1,220985 |
0,194124 |
0,166667 |
1,350401 |
0,147015 |
4 |
0,2 |
1,379777 |
0,137642 |
0,266667 |
1,471539 |
0,123795 |
5 |
0,3 |
1,507034 |
0,126075 |
0,366667 |
1,591085 |
0,152587 |
6 |
0,4 |
1,652994 |
0,189975 |
0,466667 |
1,779644 |
0,295006 |
7 |
0,5 |
1,921742 |
0,385899 |
0,566667 |
2,179008 |
0,29212 |
8 |
0,6 |
2,237306 |
0,258122 |
0,666667 |
2,409388 |
0,303082 |
9 |
0,7 |
2,529148 |
0,433908 |
0,766667 |
2,81842 |
0,369445 |
10 |
0,8 |
2,914709 |
0,337836 |
0,866667 |
3,139933 |
0,567403 |
11 |
0,9 |
3,42472 |
0,419617 |
0,966667 |
3,704465 |
0,589478 |
12 |
1 |
3,971733 |
0,654949 |
1,066667 |
4,408366 |
0,760401 |
Так само дістанемо чисельні розв’язки для кроків h = 0,05 у чарунці H3 і h = 0,025 у H4. За цими обрахунками створимо наступну електронну таблицю кратного перерахунку. Як і вище, оцінку похибки будемо проводити у кінцевій точці, в даному разі 1, оскільки саме в ній слід очікувати найбільшу похибку.
|
H |
I |
J |
K |
L |
34 |
№ перерахунку |
1 |
2 |
||
35 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
36 |
0,2 |
4,108655 |
|
|
|
37 |
0,1 |
3,971733 |
= 1/3*(I37–I36) |
= I37+J37 |
|
38 |
0,05 |
4,056332 |
↓ |
↓ |
= 1/7*(K38–K37) |
39 |
0,025 |
4,051298 |
↓ |
↓ |
↓ |
Тут у стовпці H крок інтегрування, у стовпці I наближені значення в точці 1, отримані при попередніх підрахунках з відповідним кроком, у стовпці J похибка ε, підрахована за правилом Рунге (6) ε ≈ , де s – порядок точності методу. В даному разі 2s – 1 = 3, бо s = 2. На цьому закінчився перший (подвійний) перерахунок. У стовпці К знаходимо уточнені наближення порядку точності 3 за формулою (7), у стовпці L їх оцінки ε знову за правилом Рунге ε ≈ , але тепер 2s – 1 = 7, бо s = 3. У сукупності це другий (подвійний) перерахунок. Далі аналогічно проводимо третій перерахунок: із зростанням номеру перерахунку N на одиницю порядок точності методу s завжди теж зростає на одиницю, отже тут s = 4, 2s – 1 = 15:
|
M |
N |
O |
P |
34 |
1 |
2 |
||
35 |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
36 |
|
|
|
|
37 |
|
|
|
|
38 |
= K38 + L38 |
|
|
|
39 |
↓ |
= 1/15*(M39 – M38) |
= M39 + N39 |
|
В результаті отримаємо таку трикутну таблицю (матрицю):
|
H |
I |
J |
K |
L |
M |
N |
O |
34 |
№ |
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
35 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
36 |
0,2 |
4,108655 |
|
|
|
|
|
|
37 |
0,1 |
3,971733 |
-0,04564 |
3,926093 |
|
|
|
|
38 |
0,05 |
4,056332 |
0,0282 |
4,084532 |
0,022634 |
4,107166 |
|
|
39 |
0,025 |
4,051298 |
-0,00168 |
4,04962 |
-0,00499 |
4,044633 |
-0,00417 |
4,040464 |
Згідно з отриманими апостеріорними оцінками тут всі наближення мають якнайбільше три значущих цифри, що є недостатньою точністю за умовою задачі. Отже, знайдемо чисельний розв’язок даної задачі Коші з кроком інтегрування h = 0,0125 і додамо до таблиці кратного перерахунку отримане значення у(1). За підрахунками:
|
H |
I |
J |
K |
L |
M |
45 |
х |
у |
w1 |
х1 |
у1 |
w2 |
46 |
0 |
1 |
0,030116 |
0,008333 |
1,020077 |
0,030008 |
47 |
0,0125 |
1,030035 |
0,029921 |
0,020833 |
1,049983 |
0,029679 |
48 |
0,025 |
1,059775 |
0,029528 |
0,033333 |
1,07946 |
0,029158 |
49 |
0,0375 |
1,089026 |
0,028948 |
0,045833 |
1,108324 |
0,028464 |
50 |
0,05 |
1,117611 |
0,028203 |
0,058333 |
1,136412 |
0,027622 |
51 |
0,0625 |
1,145378 |
0,027321 |
0,070833 |
1,163592 |
0,026665 |
52 |
0,075 |
1,172207 |
0,026335 |
0,083333 |
1,189764 |
0,025628 |
53 |
0,0875 |
1,198012 |
0,025281 |
0,095833 |
1,214866 |
0,024546 |
54 |
0,1 |
1,222742 |
0,024192 |
0,108333 |
1,23887 |
0,023452 |
……………………………………………………………………
-
118
0,9
3,493643
0,062152
0,908333
3,535077
0,070155
119
0,9125
3,561797
0,074801
0,920833
3,611664
0,080069
120
0,925
3,640549
0,08032
0,933333
3,694096
0,075421
121
0,9375
3,717195
0,071818
0,945833
3,765074
0,06406
122
0,95
3,783194
0,061746
0,958333
3,824359
0,059289
123
0,9625
3,843097
0,059749
0,970833
3,88293
0,064048
124
0,975
3,90607
0,068214
0,983333
3,951547
0,077847
125
0,9875
3,981509
0,083468
0,995833
4,037155
0,088123
126
1
4,068469
0,086471
1,008333
4,126116
0,077411
Отже, достатньо занести отримане значення у(1) = 4,068469 у чарунку I40 поряд з відповідним значенням кроку h = 0,0125 у чарунці H40, решту формул у стовпцях J:O можна просто скопіювати:
|
H |
I |
J |
K |
L |
M |
N |
O |
P |
Q |
R |
34 |
№ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||||
35 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
36 |
0,2 |
4,108655 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
37 |
0,1 |
3,971733 |
* |
* |
|
|
|
|
|
|
|
38 |
0,05 |
4,056332 |
↓ |
↓ |
* |
* |
|
|
|
|
|
39 |
0,025 |
4,051298 |
↓ |
↓ |
↓ |
↓ |
* |
* |
|
|
|
40 |
0,0125 |
4,068469 |
↓ |
↓ |
↓ |
↓ |
↓ |
↓ |
=(O40-O39)/31 |
=O40+P40 |
|
Тут символ * означає, що у відповідній чарунці знаходиться та ж сама формула, що й у попередній таблиці. Для N = 4 s = 5, 2s – 1 = 31, тому Р40 = (O40 – O39)/31. В результаті отримаємо таку трикутну таблицю:
|
H |
I |
J |
K |
L |
34 |
№ |
1 |
2 |
||
35 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
36 |
0,2 |
4,108655 |
|
|
|
37 |
0,1 |
3,971733 |
-0,04564 |
3,926093 |
|
38 |
0,05 |
4,056332 |
0,0282 |
4,084532 |
0,022634 |
39 |
0,025 |
4,051298 |
-0,00168 |
4,04962 |
-0,00499 |
40 |
0,0125 |
4,068469 |
0,005724 |
4,074192 |
0,00351 |
|
M |
N |
O |
P |
Q |
34 |
3 |
4 |
5 |
||
35 |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
36 |
|
|
|
|
|
37 |
|
|
|
|
|
38 |
4,107166 |
|
|
|
|
39 |
4,044633 |
-0,00417 |
4,040464 |
|
|
40 |
4,077703 |
0,002205 |
4,079907 |
0,001272 |
4,08118 |
На четвертому перерахунку наближення досягло вже чотирьох значущих цифр, проте точності 10-4, яку вимагає умова задачі, ще не досягнуто. Тому знайдемо ще й чисельний розв’язок даної задачі Коші з кроком інтегрування h = 0,0125 і отримане значення у(1) додамо до таблиці кратного перерахунку. За підрахунками:
|
A |
B |
C |
D |
E |
F |
203 |
х |
у |
w1 |
х1 |
у1 |
w2 |
204 |
0,95 |
3,786632 |
0,030691 |
0,954167 |
3,807093 |
0,029888 |
205 |
0,95625 |
3,816721 |
0,0297 |
0,960417 |
3,83652 |
0,029734 |
206 |
0,9625 |
3,846446 |
0,02997 |
0,966667 |
3,866426 |
0,030876 |
207 |
0,96875 |
3,877096 |
0,03158 |
0,972917 |
3,898149 |
0,033341 |
208 |
0,975 |
3,909996 |
0,0345 |
0,979167 |
3,932996 |
0,036938 |
209 |
0,98125 |
3,946325 |
0,038371 |
0,985417 |
3,971905 |
0,040913 |
210 |
0,9875 |
3,986602 |
0,042126 |
0,991667 |
4,014686 |
0,043685 |
211 |
0,99375 |
4,029897 |
0,04403 |
0,997917 |
4,05925 |
0,043635 |
212 |
1 |
4,073631 |
0,042962 |
1,004167 |
4,102272 |
0,040882 |
Отже, отримане значення у(1) = 4,068469 заносимо до таблиці кратного перерахунку. В результаті отримаємо таку таблицю:
|
H |
I |
J |
K |
L |
34 |
№ |
1 |
2 |
||
35 |
h |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
36 |
0,2 |
4,108655 |
|
|
|
37 |
0,1 |
3,971733 |
-0,04564 |
3,926093 |
|
38 |
0,05 |
4,056332 |
0,0282 |
4,084532 |
0,022634 |
39 |
0,025 |
4,051298 |
-0,00168 |
4,04962 |
-0,00499 |
40 |
0,0125 |
4,068469 |
0,005724 |
4,074192 |
0,00351 |
41 |
0,00625 |
4,073631 |
0,001721 |
4,075352 |
0,000166 |
|
M |
N |
O |
P |
Q |
R |
S |
34 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
35 |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
ε |
y(1) |
36 |
|
|
|
|
|
|
|
37 |
|
|
|
|
|
|
|
38 |
4,107166 |
|
|
|
|
|
|
39 |
4,044633 |
-0,00417 |
4,040464 |
|
|
|
|
40 |
4,077703 |
0,002205 |
4,079907 |
0,001272 |
4,08118 |
|
|
41 |
4,075518 |
-0,00015 |
4,075372 |
-0,00015 |
4,075226 |
-9,45052E-05 |
4,075131 |
Як бачимо, тепер необхідна точність досягнута вже на другому перерахунку. Проте, як було доведено і видно з формули (13), отримані оцінки самі є наближеними числами і тому не можна виключати, що при наступному перерахунку оцінка зросте. У такому разі отримана на попередньому перерахунку величина не є достовірною. У даному прикладі цього не сталося, отже значення 4,075226 або 4,075131 можна вважати отриманими з точністю 10-4, з чотирма вірними значущими цифрами.