
- •Основи чисельних методів математики (з використанням Excel) Передмова
- •Розділ 1. Методи обчислень: предмет, основні поняття та застосування
- •§ 1. Предмет і застосування
- •§ 2. Основні поняття
- •1. Похибки наближень.
- •2. Граничні похибки. Похибки функції.
- •3. Похибки розв'язку.
- •4. Стійкість і коректність.
- •Питання, тести
- •Розділ 2. Інтерполяція функцій
- •§1. Задача інтерполювання
- •§2. Інтерполяційна формула Лагранжа
- •§3. Поділені різниці. Формула Ньютона з поділеними різницями
- •§4. Інтерполяційна формула за допомогою Excel
- •§5. Інтерполювання за схемою Ейткіна
- •§6. Скінчені різниці. Інтерполяційні формули Ньютона для рівновіддалених вузлів
- •§7. Інтерполювання із скінченими різницями за допомогою Excel
- •§8. Інші методи інтерполювання
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 3. Чисельне диференціювання та інтегрування.
- •§ 1. Однобічні формули чисельного диференціювання
- •§ 2. Оцінки похибки чисельного диференціювання
- •§ 3. Чисельне інтегрування. Квадратурні формули
- •§ 4. Квадратурні формули Ньютона – Котеса
- •§ 5. Узагальнені квадратурні формули.
- •§ 6. Метод подвійного перерахунку.
- •1. R2n ( f ) ≈ (правило Рунге) (14)
- •§ 7. Метод кратного перерахунку за допомогою Excel
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 4. Чисельні методи розв‘язування рівнянь з однією змінною
- •§ 1. Відокремлення коренів
- •§ 2. Метод дихотомії (поділу відрізка пополам)
- •§ 3. Ітераційні методи та оператор стиску.
- •§ 4. Похибки ітераційного процесу
- •§ 5. Реалізація методу простої ітерації за допомогою електронних таблиць
- •§ 6. Метод Ньютона. Порядок збіжності ітераційного процесу.
- •§ 7. Метод лінійного інтерполювання.
- •§ 8. Інші приклади ітераційних методів.
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 5. Методи розв’язування систем лінійних рівнянь
- •§ 1. Метод Гаусса
- •Метод Гаусса в матричній формі
- •Елементарні операції над матрицею:
- •§ 2. Метод Гаусса за допомогою Excel
- •§ 3. Матричні операції в Excel
- •3. Множення матриць.
- •§ 4. Метод простої ітерації для слр
- •§ 5. Метод Зейделя
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 6. Методи лінійного програмування
- •§ 1. Оптимізаційні задачі. Математичне програмування
- •§ 2. Геометричний зміст задач лінійного програмування. Графічний метод
- •§3. Канонічна форма задачі лінійного програмування. Опорні розв’язки
- •§4. Симплекс – таблиця
- •§5. Симплекс – метод.
- •§6. Розв’язування задач лінійного програмування за допомогою excel
- •§7 Приклади
- •§8. Пошук початкового опорного розв’язку. Метод штучного базису
- •Властивості допоміжної задачі.
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Розділ 7. Чисельні методи розв’язування звичайних диференціальних рівнянь
- •§ 1. Метод Ейлера
- •§ 2. Метод Ейлера за допомогою Excel
- •§ 3. Методи Рунге – Кутта
- •§ 4. Подвійний перерахунок для методів Рунге – Кутта
- •§ 5. Кратний перерахунок для методів Рунге – Кутта за допомогою Excel
- •§ 6. Методи Рунге – Кутта з вищими порядками похибки
- •Питання, тести
- •Завдання
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Література
§8. Інші методи інтерполювання
Для інтерполювання значення х функції, що знаходиться поблизу вузла хi у середині таблиці з рівновіддаленими вузлами інтерполяції з кроком h, звичайно використовують формулу Стірлінга, якщо │t│= │x – хi│/h ≤ 0,25 або формулу Бесселя, якщо 0,25 ≤│t│≤ 0,75. У цьому випадку зручно позначити цей найближчий вузол через х0 , а індекси інших вузлів рахувати так, як указано у наступній таблиці ( де уk = f(хk) ) :
Індекс |
Вузол |
Функція |
|
|
|
|
|
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
– 3 |
х-3 |
у-3 |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
|
|
Δу-3 |
… |
… |
… |
… |
… |
– 2 |
х-2 |
у-2 |
|
Δ2у-3 |
… |
… |
… |
… |
|
|
|
Δу-2 |
|
Δ3у-3 |
… |
… |
… |
– 1 |
х-1 |
у-1 |
|
Δ2у-2 |
|
Δ4у-3 |
… |
… |
|
|
|
Δу-1 |
|
Δ3у-2 |
|
Δ5у-3 |
… |
0 |
х0 |
у0 |
|
Δ2у-1 |
|
Δ4у-2 |
|
Δ6у-3 |
|
|
|
Δу0 |
|
Δ3у-1 |
|
Δ5у-2 |
… |
1 |
х1 |
у1 |
|
Δ2у0 |
|
Δ4у-1 |
… |
… |
|
|
|
Δу1 |
|
Δ3у0 |
… |
… |
… |
2 |
х2 |
у2 |
|
Δ2у1 |
… |
… |
… |
… |
|
|
|
Δу2 |
… |
… |
… |
… |
… |
3 |
х3 |
у3 |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
Формула
Стірлінга має вигляд Ln(x)
= у0
+ t
+
Δ2у-1
+
+
Δ4у-2
+
+
Δ6у-3
+ … +
Δ2nу-n
, де t
= (х – х0)/h.
Формула Бесселя має
вигляд Ln(x)
=
+ (t –
)Δу0
+
+
Δ3у-1
+
∙
+
Δ5у-2
+
+ … + +
+ +
Δ2n+1у-n
, де
t = (х –
х0)/h.
Якщо
t = 1/2, то
формула Бесселя значно спрощується і
в такому разі називається формулою
інтерполювання на середину: Ln(x)
=
–
+
∙
–
+ … + (–1)n
.
Зокрема
при n = 1 отримаємо
формулу квадратичної інтерполяції по
Бесселю: L1(x)
= у0
+ tΔу0
–
(Δу1
– Δу-1).
Електронні таблиці для підрахунків
значень інтерполяційного многочлена
аналогічні таким таблицям для формул
Ньютона.
При інтерполюванні функцій з великою кількістю вузлів інтерполяційний многочлен має високій степінь, що спричиняє коливання на проміжках між вузлами. Щоб зменшити степінь інтерполяційного многочлена вузли інтерполювання можна розбити на групи і проводити інтерполювання по групах. Але в цьому разі порушуються аналітичні умови, з’являються точки розриву похідних. Позбутися цього недоліку можна за допомогою сплайнів – функцій, які гладко склеєні з різних частин многочленів заданого степеня.
Розіб’ємо заданий відрізок [a ; b] на n частин точками а = х0 < х1 < … < хn = b. Сплайном Sm(x) називається функція, що визначена на відрізку [a ; b] і має на ньому неперервну похідну порядку m – 1, а на кожному відрізку [хk ; хk+1] співпадає з деяким многочленом степеня не вище за m, причому хоча би на жодному з них степінь точно дорівнює m. Сплайн, який у вузлах хk приймає ті ж самі значення, що й деяка функція f(x) називається інтерполяційним.
На практиці широко застосовують сплайни третього степеня (кубічні сплайни S3(x) ). Для побудови інтерполяційного кубічного сплайну розіб’ємо відрізок [a ; b] на n рівних частин довжини h = (b – а)/ n. В цьому разі на відрізку [хk ; хk+1] (k = 0,1,…n – 1) кубічний сплайн запишеться так:
S3(x)
=
+
+
,
(5)
де mk , mk+1 – деякі числа. Виявляється, що саме за такої формули S3(хk) = f(хk), S3(хk+1) = f(хk+1), S´3(хk) = mk , S´3(хk+1) = mk+1 , що і визначає цю формулу. Отже, кубічний сплайн S3(x) має неперервну першу похідну всюди на [a ; b]. Тепер оберемо числа mk так, щоби S3(x) мав і другу неперервну похідну на [a ; b]. Ця умова зводиться до умови рівності другої похідної зліва і справа у кожному вузлі хk (k = 1,…,n – 1), вона приймає вигляд:
mk-1
+ 4mk
+ mk+1
=
(f(хk+1)
– f(хk)),
(k =
1,…,n
– 1). Це система n
– 1 лінійних рівнянь
відносно n +
1 невідомих mk
(k = 0,1,…,n).
Для однозначного визначення невідомих
додають ще дві умови: це умови обмежень
на значення сплайна і його похідних на
кінцях відрізка [a ; b],
які і називають крайовими. Існує
декілька видів крайових умов, одна з
найпоширеніших це S´3(а)
= f
´(а),
S´3(b)
= f
´(b). Тоді
система n +
1 лінійних рівнянь відносно
n +
1 невідомих mk
(k = 0,1,…,n)
має вигляд:
Матриця цієї системи не вироджена і тому вона має єдиний розв’язок. Розв’язати її можна методом Гаусса або будь – яким іншим методом розділу 3. Знайшовши mk , побудувати інтерполяційний кубічний сплайн можна за формулою (5) на кожному відрізку [хk ; хk+1] (k = 0,1,…,n) окремо.
Доведено, що кубічна сплайн – функція – це єдина функція Р(х) з мінімальною кривиною серед усіх функцій, які інтерполюють дану функцію f(x), тобто у всіх вузлах інтерполяції задовольняють умови Р(x0) = f(x0), …, Р(xn) = f(xn), і мають квадратично інтегровну другу похідну. Отже, в цьому розумінні кубічний сплайн найкраща з функцій, які інтерполюють дану функцію.