§4. Еластичність попиту: показники і чинники впливу

Як було з’ясовано попит і пропозиція мають властивість реагувати на зміну численних детермінант. Ступінь їхньої чутливості до змін характеризує еластичність.

Тому еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Її визначають як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних величин.

Залежно від різних чинників у мікроекономіці застосовують низку показників. Так, в аспекті попиту розрізняють наступні види еластичності:

– еластичність попиту за ціною Е_Р;

– перехресну еластичність попиту Е_XY;

– еластичність попиту за доходами Е_І.

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару.

Величину цінової еластичності попиту, як правило, виражають від’ємним числом, тому що зміна ціни і обсягу попиту є різноспрямованою. Знак “мінус” не беруть до уваги і порівнюють лише абсолютні значення показника (за модулем). Так, якщо підвищення ціни на взуття на 20% викликало зменшення обсягу попиту на 5%, то цінова еластичність попиту на взуття становить: Е_Р=- =-25%.

Застосовують два способи обчислення показника еластичності попиту: точковий і дуговий.

У першому випадку показник лінійної еластичності визначають процентною зміною обсягу попиту у точці кривої попиту. Його обчислюють для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням Q_D=а₀+а₁·P, або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту:

Е_Р= = ∙ .

Якщо виникає потреба визначити еластичність попиту у будь-якій точці кривої попиту D_X, то необхідно використати нескінченно малі зміни попиту і ціни, які позначимо відповідно Q і P. За таких умов еластичність попиту становитиме:

Е_Р= : = ∙

Тобто еластичність попиту у точці кривої попиту є межею дугової зміни e мірe того як дуга стає все меншою і меншою до потрібної нам точки. І тоді співвідношення ∆ Q_X /∆ Р_X замінимо співвідношенням похідних . Якщо на рис.5.10 лінія попиту задана прямою АВ, то еластичність попиту в точці С буде визначатися співвідношенням відрізків СВ до СА.

Рис. 5.10. Еластичність попиту у точці кривої попиту

Показник дугової еластичності застосовують для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховують за середніми величинами ціни та обсягу. При цьому до уваги ,беруть середні значення ціни і обсягу:

Е_РD= ∙

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту:

1. Абсолютно нееластичний попит (Е_Р=0) означає, що споживач ніяк не реагує на зміну ціни товару, при цьому крива попиту має вигляд вертикальної лінії (рис. 5.11, а).

2. Нееластичний попит (Е_Р<1) означає, що зміна ціни відбувається швидшими темпами, ніж зміна обсягу попиту на даний товар, при цьому крива попиту матиме нахил в межах від кута 45° до вертикального положення (рис. 5.11, б).

3. Попит одиничної еластичності (Е_Р=1) означає, що зміна ціни і зміна обсягу попиту відбуваються в однаковій мірі, при цьому крива попиту буде нахилена під кутом 45° (рис. 5.11, в).

4. Еластичний попит (Е_Р>1) означає, що однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту, при цьому крива попиту буде мати нахил в межах від кута 45° до горизонтального положення (рис. 5.11, г).

5. Абсолютно еластичний попит (Е_Р=∞) означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною, при цьому крива попиту є

горизонтальною лінією (рис. 5.11, д).

Рис. 5.11. Крива попиту залежно від значення показника еластичності попиту

за ціною

Чинниками цінової еластичності попиту є:

– наявність товарів-замінників: чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

– питома вага товару у видатках споживача: чим більшу частку займає товар у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

– період часу у споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час;

– важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності є нееластичним, на предмети розкоші – еластичним за ціною.

– широта спектру використання даного товару: чим більше функцій виконує товар, тим попит на нього є еластичніший.

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом споживача. Обидва показники дозволяють визначити, на скільки відсотків зміститься крива попиту під впливом даного нецінового чинника.

Зокрема перехресна еластичність попиту характеризує міру зміни обсягу попиту на товар Х при зміні ціни на товар Y на 1%. Її визначають відношенням відносної зміни обсягу попиту на товар Х до відносної зміни ціни на товар Y:

Е_XY=% = ∙

Показник перехресної еластичності попиту визначають для групи товарів, які є взаємозамінними або взаємодоповнюють один до одного.

Для товарів-замінників Е_XY>0, оскільки при зростанні ціни на товар Х обсяг його продажу зменшується, а попит на товар Y зростає. Для взаємодоповнюючих товарів Е_XY<0, оскільки зростання ціни на товар Х призводить до зменшення обсягу попиту на товар Y. У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні, Е_XY=0. Використання показника перехресної еластичності можливе лише при незначних коливаннях ціни. За значної зміни ціни необхідно враховувати вплив ефекту доходу, інакше не виключена можливість отримання помилкових результатів.

Еластичність попиту за доходами репрезентує характер і швидкість реакції споживача при купівлі товару внаслідок зміни його доходу і показує як змінюється обсяг попиту, викликаний однопроцентною зміною доходу. Еластичність попиту за доходом визначають як відношення відносної зміни обсягу попиту до відносної зміни доходу споживача:

Е_І=% =

Показник еластичності попиту за доходом може змінюватись в межах від 0 до ∞ і залежно від цього стає можливою наступна класифікація товарів:

– для низькоякісних товарів Е_І<0. Це означає, що із зростанням доходу покупця попит на ці товари зменшується;

– для нормальних товарів першої необхідності 0<Е_І<1. Попит на ці товари зростає повільніше за зростання доходу покупців і досягає насичення;

– для товарів другої необхідності Е_І=1. У цьому випадку попит на товари зростає пропорційно до зростання доходу потенційних покупців;

– для товарів розкоші Е_І>1. Тут попит на товари зростає швидше за зростання доходів покупців і не має межі насичення.

За умов дефіцитної незбалансованої економіки попит є відірваним від цін і від пропозиції. Тому розрахунки показників еластичності, класифікація товарів за групами еластичності не має ніякого економічного змісту. Тільки за наявності повноцінних ринкових відносин, механізмів саморегулювання, конкуренції і боротьби за споживача, показники еластичності попиту набувають реального економічного змісту.

Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Однією з них є визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільшу виручку від реалізації, чи варто знижувати ціну або підвищувати її. Сукупний (валовий) дохід продавців (TR=P·Q), одночасно є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності і зміною видатків є вкрай важливим для обох сторін.

На рис. 5.12 зміни видатків покупця (доходу продавця) зображені прямокутниками (+,–). На верхньому відрізку кривої попиту, де попит на товар еластичний, зростання доходу за рахунок збільшення обсягу продажу (+) перевищує його втрати від зниження ціни з Р₁ до Р₂. У нижній частині кривої, де попит нееластичний, втрати доходу від зниження ціни (–) перевищують приріст (+), отже, знижувати ціну немає сенсу.

Рис. 5.12. Зв’язок між еластичністю попиту на товар і доходом споживача

Таким чином, якщо попит на товар є еластичним, то ціна і дохід змінюються у протилежних напрямках, якщо попит є нееластичним, то дохід і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і дохід продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної еластичності дохід досягає максимальної величини, що ілюструє крива TR на рис. 5.13.

Рис. 5.13. Еластичність попиту і динаміка доходу

Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов. Наприклад, якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якого сільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визначення впливу цієї події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту і пропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважної ціни.

Ще один важливий аспект застосування теорії еластичності – визначення наслідків державного втручання у ціноутворення. У випадку відхилення цін від рівноважних внаслідок державного регулювання величини дефіцитів та надлишків, що виникають в результаті цього, прямо залежать від еластичності попиту та пропонування. Чим менш еластичними є попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку, і навпаки.

Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування. Звичайно податки встановлюються на товари та послуги, попит на які нееластичний, що дозволяє збільшити податкові надходження. Якщо попит на товар еластичний, встановлення чи підвищення податку може призвести до скорочення податкових надходжень.