§2. Пропозиція, фактори пропозиції. Закон пропозиції.

Поведінку продавця на ринку характеризують із врахуванням дії чинника пропозиції. Слід зважити на те, що відносно терміну “пропозиція” в економічній літературі не існує однозначності. Вживають, наприклад терміни “пропонування”, “оферування”. Так, поняття “пропонування” нетотожне виробництву продукції, а поняття “оферта” (лат. оffero – пропоную) означає конкретну пропозицію з боку продавця певного обсягу товару можливому покупцеві. Вважатимемо, що використання даних термінів не змінює змісту досліджуваного процесу, а навпаки розширює можливості щодо його цитування при викладенні даної теми.

Пропозиція – це кількість товарів, яка представлена на ринку для продажу за певною ціною.

Конкретну кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни називають обсягом пропозиції.

Розрізняють індивідуальну пропозицію, або пропозицію окремої фірми, та ринкову пропозицію, яка включає сукупність індивідуальних пропозицій виробників окремого товару за відповідною ціною у певний період часу. На вибір фірм щодо пропозиції, як і на вибір споживачів відносно закупівель, в першу чергу впливає ціна. Наприклад, якщо на ринку присутні 3 продавці, індивідуальна пропозиція яблук яких наведена у таблиці 5.2, то ринкову пропозицію визначатимуть як суму індивідуальних пропозицій трьох продавців.

Таблиця 5.2

Індивідуальна та ринкова пропозиція товару

Ціна 1 кг яблук, грн.	Індивідуальна пропозиція яблук, кг			Ринкова пропозиція (QSp), кг
	1 продавець (QS1)	2 продавець (QS2)	3 продавець (QS3)
2	4	1	2	7
3	6	1,5	3	10,5
4	8	2	4	14
5	10	2,5	5	17,5

Побудувавши графіки індивідуальної та ринкової пропозиції (рис. 5.4), побачимо, що зв’язок між усіма видами пропозиції і ціною є прямим.

Рис 5.4. Графіки індивідуальної та ринкової пропозиції

Ціна є основним індикатором, який вказує продуценту скільки і якої продукції виробляти. Цю залежність відображає закон пропозиції.

Закон пропозиції стверджує, що між ціною та обсягом пропозиції існує прямий зв’язок: обсяг пропозиції із підвищенням ціни зростає і навпаки скорочується з її зниженням.

Як і попит, пропозиція може бути представлена різними способами:

• Аналітичним, де математичним виразом закону пропозиції є функція пропозиції: Q_S=f(P). Лінійна функція пропозиції може бути описана рівнянням: Q_S=-b₀+b₁·P. Якщо на осі ОХ відображають значення обсягу пропозиції (Q_S), а на осі ОY – значення ціни одиниці товару (Р), то функціональну залежність можна виразити як P=-1/b₁∙Q_S+b₀/b₁, де -1/b₁ – тангенс кута, під яким лінія попиту перетинає вісь Q_S, b₀/b₁ – стала величина, яка відсікає від початку координат відрізок по осі Р. Ця функція є функцією ціни пропозиції.

Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, за якою продавці згодні і в змозі запропонувати риноку певну кількість товару.

Графічним відображенням функції пропозиції є крива пропозиції, кожна точка якої відображає обсяг пропонованого товару за відповідного рівня ціни на нього. (див. рис. 5.4). Його можна визначити за графіком як параметр точки на кривій пропозиції, опустивши перпендикуляри на вісь ціни і обсягу пропозиції.

• Табличним способом представлення пропозиції є той, коли залежність між обсягом пропозиції і ціною можна задати у вигляді таблиці (див. табл. 5.2).

Зміна ціни зумовлює зміни в обсязі пропозиції, що графічно відповідає руху між точками на кривій пропозиції (рис.5.5).

Рис. 5.5. Вплив зміни ціни на обсяг пропозиції

Коливання обсягів пропозиції спричиняється дією низки чинників нецінового характеру. Останні зумовлюють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування праворуч-вниз, якщо пропонування зростає, і ліворуч-вгору, якщо пропонування товару зменшується (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Вплив зміни нецінових факторів на пропозицію

До нецінових чинників пропозиції належить, зокрема чинник ціни на ресурси, які використовують для виробництва продукції. Адже чим нижча ціна на ресурси, тим більший платоспроможний попит виробника на них і нижчі витрати на виробництво продукції. Це стимулює виробника до збільшення випуску продукції. За таких умов крива пропозиції зміститься вправо і вниз та навпаки, при зменшенні пропозиції – вліво і вгору.

До нецінових чинників пропозиції відносять зміни у технології виробництва. Якщо фірма використовує технологію, що забезпечує економію витрат сировини, палива, енергії, то це дає можливість збільшити обсяг виробництва продукції за тих же обсягів ресурсів. Крива пропозиції на графіку зміститься вправо і вниз.

Обсяг пропозиції залежить також і від зміни чисельності виробників на ринку. Адже збільшення числа продавців на ринку призводить до зростання обсягів пропонування товарів і навпаки.

Одним з найпотужніших нецінових чинників пропозиції є введення податків та субсидій. Збільшення податкового навантаження на виробника зменшує пропонування товару. Виробники розглядають це як збільшення витрат виробництва, при цьому крива пропозиції переміститься вліво і вгору. Субсидії, навпаки, покривають частину витрат виробника, внаслідок чого пропозиція зростає і крива пропозиції переміститься вправо-вниз.

Неціновим чинником пропозиції є зміни цін інших товарів. Вони чинять вплив на пропонування через зміни в структурі виробництва. Якщо, наприклад, фермер вирощує два види сільськогосподарської продукції – моркву та цибулю, і ціни на моркву зростають, фермеру буде вигідно збільшити угіддя під морквою за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропозиція цибулі зменшиться, хоча її ціна залишилася незмінною. Крива пропозиції зміститься вліво-вгору.

Розглядаючи коливання обсягів пропозиції, необхідно зважувати і на цінові очікування. Якщо виробники очікують на зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні скорочуватимуть пропонування, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропозиції зміститься ліворуч і вгору. І навпаки, якщо виробники очікують зниження цін у майбутньому, вони намагатимуться запропонувати більше товарів у поточному періоді за вищими цінами, при цьому крива пропозиції зміститься вправо вниз.

З урахуванням нецінових чинників функція пропозиції може бути представлена формулою: Q_S = f(P, N_S), де N_S – нецінові фактори пропонування.

Таким чином, з’ясування характеру зв’язку між ціною і обсягом пропозиції, дає змогу краще зрозуміти поведінку виробників товарів за умов мінливого ринкового середовища: зростання ціни на товар стимулює виробників до випуску більшої кількості продукції, і навпаки.