Розділ 5. Ринковий попит і пропозиція та їх еластичність

§1. Попит, фактори попиту. Закон попиту.

Відомо, що усі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок, який характеризують через взаємозв’язок таких змінних, як попит, пропозиція і ціна. Вони тісно пов’язані і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Покупці, що відчувають потребу у певних товарах, з’являються на ринку і формують попит.

Попит є формою вираження потреб, які представлені на ринку і забезпечені грошовими засобами, тобто платоспроможна потреба споживача в певних товарах.

Конкретну кількість товару, яку споживачі бажають та можуть придбати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни називають обсягом попиту.

Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який включає суму індивідуальних обсягів попиту споживачів на окремий товар за відповідною ціною у певний період часу. Визначальним чинником індивідуального і ринкового попиту є ціна товару. Зрозуміло, що при інших незмінних умовах за певну кількість грошей можна купити більше товарів за нижчою ціною. Наприклад, якщо на ринку присутні 3 покупці, індивідуальний попит на яблука яких наведений у таблиці 5.1, то ринковий попит визначатимуть як суму індивідуальних попитів трьох покупців. Таблиця 5.1

Індивідуальний та ринковий попит на товар

Ціна 1 кг яблук, грн.	Індивідуальний попит на яблука, кг			Ринковий попит (QDp), кг
	1 покупець (QD1)	2 покупець (QD2)	3 покупець (QD3)
2	5, 5	8	3,5	17
3	4	6	2,5	12,5
4	2,5	4	1,5	8
5	1	2	-	3

Якщо за даними таблиці побудувати графіки індивідуального та ринкового попиту (рис.5.1), то стає очевидним, що зв’язок між усіма видами попиту і ціною є оберненим. Цю залежність відображає закон попиту.

З акон попиту: між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту зменшується зі зростанням ціни, а за її зниження – зростає.

Рис 5.1. Графіки індивідуального та ринкового попиту

Обернена залежність динаміки попиту від змін рівня цін зумовлена такими причинами:

• по-перше, зниження цін збільшує число покупців;

• по-друге, зниження цін підвищує купівельну спроможність споживачів (ефект доходу);

• по-третє, насичення ринку призводить до зниження корисності додаткових одиниць продукції, тому покупці готові купувати їх лише за нижчими цінами (закон спадної граничної продуктивності);

• по-четверте, зростання ціни на даний товар спонукає покупця до зменшення споживання цього товару і замінити його дешевшим (ефект заміщення).

Зв’язок між ціною і величиною попиту не є безумовним. Існують товари, попит на які не відображає стійкий зворотній причинно-наслідковий зв’язок з ціною. До таких парадоксів можна віднести:

1. Ефект Гіффена: при зростанні ціни на товар попит на нього зростає. Вперше цей ефект дослідив британський економіст Р. Гіффен, коли наприкінці ХІХ століття в Ірландії стрімке зростання ціни на картоплю та хліб призвело до стрімкого зростання попиту на них. Тому до таких товарів відносять товари першої необхідності. Крива попиту тут матиме додатній нахил, тобто відображатиме прямий зв’язок між ціною і обсягом попиту.

2. Ефект Веблена: при зниженні ціни на товар попит на нього зменшується (ефект снобізму). Цей ефект вперше дослідив американський економіст і соціолог Торстейн Веблен, який займався аналізом цього явища наприкінці ХІХ століття. У даному випадку споживання зумовлене прагненням окремих осіб або груп людей піднятися над іншими. Пояснити це явище можна тим, що зниження ціни на дорогі унікальні речі (ювелірні вироби, особливі марки автомобілів, створені в одиничному екземплярі моделі одягу тощо), які купують не заради їх споживчих властивостей, а щоб підкреслити високий соціальний статус покупця, робить їх непривабливими для споживача.

Узагальнюючи вищенаведене можна запропонувати наступні способи представлення попиту:

• Аналітичний, де математичним виразом закону попиту є функція попиту: Q_D=f(P), де Q_D – обсяг попиту на товар, P– ціна товару. Функцію попиту описують рівнянням: Q_D=а₀+а₁·P. Якщо на осі ОХ відображають значення обсягу попиту (Q_D), а на осі ОY – значення ціни одиниці товару (Р), то функціональну залежність доцільно відобразити як P=1/a₁∙Q_D - a₀/a₁, де 1/a₁ – тангенс кута, під яким лінія попиту перетинає вісь Q_D, a₀/a₁– стала величина, яка відсікає від початку координат відрізок по осі Р. Цю функцію називають функцією ціни попиту.

Під ціною попиту розуміють максимальну ціну , яку споживач згоден заплатити за одиницю даного товару. Тобто ціна попиту – це гранична корисність одиниці товару, виміряна в грошах.

• Графічний, де попит, як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно у вигляді кривої попиту, кожна точка якої показує, яким буде обсяг попиту на товар за даної ціни на нього (рис.5.1). Його можна визначити за графіком як параметр точки на кривій попиту, опустивши перпендикуляри на вісь ціни і обсягу попиту.

• Табличний, де залежність між обсягом попиту і ціною можна задати у вигляді таблиці (див. табл.5.1).

Ц іна є основним фактором попиту, зміна якого зумовлює зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на кривій попиту (рис.5.2).

Рис.5.2. Вплив зміни ціни на величину попиту

П опит на товар залежить не тільки від дії чинників цінового характеру. Нецінові чинники попиту зумовлюють зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит зменшується (рис.5.3).

Рис.5.3. Вплив зміни нецінових чинників на попит

Обсяг попиту змінюється під впливом цілої низки чинників нецінового характеру, до яких відносять, по-перше, доходи споживачів як потенційних покупців. Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Зміна попиту залежно від динаміки доходів дозволяє виділити:

• нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, при цьому крива попиту зміщується праворуч – вгору. Абсолютна більшість товарів є нормальними;

• нижчі товари – це товари, попит на які зменшується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч-вниз. Це стосується, зокрема, товарів низької споживної вартості. До них можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості.

• нейтральні товари – це товари, попит на які не залежить від зміни доходу. До таких товарів належать сіль, сірники, сода тощо. Адже малоймовірно, що про зростанні доходу споживач збільшить або зменшить споживання таких товарів.

По-друге, обсяг попиту залежить від коливання ціни споріднених товарів. Ціни споріднених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види споріднених товарів:

• товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки. Наприклад, масло і маргарин: з підвищенням ціни масла попит на маргарин зросте незалежно від його ціни, що графічно відповідатиме зміщенню кривої попиту на маргарин праворуч вгору;

• товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживають одночасно, наприклад, автомобіль і шини, або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни на автомобілі попит на шини зменшиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно зменшення попиту на шини внаслідок підвищення ціни на автомобілі відповідає зміщенню кривої попиту ліворуч-вниз.

По-третє, неціновим чинником попиту є місткість ринку. З її зростанням попит зростає, крива попиту зміщується вправо вгору, зі зменшенням ємкості ринку – ліворуч-вниз.

По-четверте, обсяги попиту залежать від зміни смаків і уподобань покупців. Адже смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, сезонністю, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

По-п’яте, неціновим чинником попиту можуть бути очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності за умов інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняє зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч-вгору, і навпаки – за умови очікування майбутнього зниження цін. Аналогічною є реакція споживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу.

У реальному житті жоден з перелічених чинників не діє окремо у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему, але розуміння механізму дії кожного з них допомагає зрозуміти реалії економічного життя.

Отже, поняття попиту є важливим з точки зору аналізу поведінки споживача та здійснення його вибору на ринку з врахуванням окремих чинників попиту. На попит впливають дві групи чинників: цінові і нецінові. Дія цінового фактору зумовлює зміни в обсязі попиту вздовж по кривій попиту, а нецінових факторів – зміщенням кривої попиту вліво або вправо.