Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
поведінка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.01.2020
Размер:
3.18 Mб
Скачать

9.3. Вимірювання емоційної реакції споживачів

Емоційну реакцію, яка включає почуття, переваги, ставлення, наміри і сприятливі або несприятливі судження про марку, також можна виміряти.

Модель Фішбейна і модель ідеальної точки —- два альтернати­вні підходи до виміру оцінювальних думок споживачів.

Модель ідеальної точки дає можливість одержати інформа­цію як про «ідеальну марку», так і про погляди споживачів на іс­нуючі марки. В цьому методі ставлення до марки Аt визначаєть­ся за формулою:

n

Аt = ∑ WiIi - Bi│, (9.1)

i=1

де Wiвідносна важливість i-го атрибуту марки;

Ii«ідеальне» значення i-го атрибуту марки;

Biоцінка споживачем фактичної величини i-го атрибуту марки;

nчисло значимих атрибутів марки.

Застосування даної моделі потребує як початкову інформацію бальну оцінку ступеня присутності кожного атрибута в торговій марці. Таку оцінку проводять споживачі по шкалі інтервалів (рис. 9.2). На тих самих шкалах вони повинні розмістити «ідеаль­ну» марку. Для кожного показника розробляється окрема шкала.

Дуже

погано

Дуже

добре

-3

-2

-1

0

+1

+2

+3

Рис. 9.2. Шкала оцінок i-го показника

Чим ближче до ідеальних фактичні показники марки, тим кращим є до неї ставлення споживачів.

Відносна важливість атрибутів Wi вимірюється за шкалою ставлення. Вона показує, наскільки споживачі впевнені у тому, що ця марка має зазначену характеристику. Для визначення величини відносної важливості респондент повинен розподілити 1, 10 чи 100 балів між основними атрибутами, пропорційно важливості, яку він їм надає.

У моделі Фішбейна вимірюється ймовірність того, що марка розташовується в певній точці системи.

Ця модель базується на положеннях [17]:

  • споживачі сприймають марку або товар як набір атрибутів;

  • різні споживачі можуть надавати атрибутам неоднакову значимість;

  • споживачі дотримуються певних поглядів на ступінь прису­тності атрибутів у кожній оцінюваній марці;

  • споживачі формують функцію корисності для кожного ат­рибута, асоціюючи ступінь задоволеності (корисності) зі ступе­нем присутності в об'єкті визначеного атрибута;

  • ставлення споживачів засноване на інформації, що зберіга­ється в їхній пам'яті.

В цьому методі ставлення до марки Ао визначається за фор­мулою:

n

Ао = ∑ WiIi - Bi│, (9.2)

i=1

де Wi відносна важливість i-го атрибута марки;

Вi оцінка споживачем величини і-го атрибута марки;

п число значимих атрибутів марки.

Відповідно до цієї моделі ставлення до марки є сумою добут­ків оцінок величин атрибутів марки на відносну важливість цих атрибутів.