
- •Торгівля як галузь народного господарства, її роль, значення, мета, функції та особливості розвитку в умовах ринкових відносин.
- •Форми торгівлі. Органи контролю.
- •Органи контролю торгівлі.
- •Типізація та спеціалізація роздрібної торговельної мережі в сучасних умовах.
- •Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •Форми та методи роздрібного продажу товарів, їх відмінні особливості.
- •Позамагазинні форми продажу товарів.
- •Організація пересувної торгівлі
- •Ярмарково-базарна торгівля
- •Особливі форми продажу товарів
- •Суть і завдання оптової торгівлі.Види оптових підприємств та їх класифікація.
- •Складське господарство оптового підприємства
- •Класифікація товарних складів
- •Форми оптового продажу і види оптового обороту.
- •Методи оптового продажу ❖
- •Активізація і стимулювання оптового продажу товарів
- •Правила роботи підприємств роздрібної торгівлі
- •Загальні правила продажу продовольчих товарів.
- •1. Хліб і хлібобулочні вироби
- •2. Кондитерські вироби і мед
- •Правила продажу непродовольчих товарів
- •Текстильні товари
- •Електропобутові товари
- •Правила обміну та повернення товарів належної та неналежної якості.
Торгівля як галузь народного господарства, її роль, значення, мета, функції та особливості розвитку в умовах ринкових відносин.
Ефективність економіки прямо залежить від досконалості механізму взаємодії виробництва й споживання (пропозиції і попиту). Формою реалізації такої взаємодії на даному етапі розвитку економіки є торгівля.
Торгівля — це діяльність, в якій дохід і прибуток створюються в результаті не виробничої, а посередницької діяльності, тобто в результаті різниці в цінах: між ціною, яку отримує виробник, та ціною, яку платить споживач.
Відокремлення торгівлі в самостійну галузь сталося стихійно в інтересах як виробників, так і споживачів. Щоб детальніше розібратися в цьому, уявімо собі примітивну економічну співдружність з 4 осіб: рибака, мисливця, гончара і фермера. Кожний з них повинен задовольнити свої потреби як у своїх товарах, так і в товарах сусідів.
Задоволення потреб кожного з них може здійснюватися трьома різними способами: самозабезпеченням, децентралізовано і централізовано.
Перший спосіб — самозабезпечення, коли більша частина часу кожного з них іде на виконання своєї роботи, а решту часу він займається іншими видами робіт. При цьому ефективність виконання ним інших робіт дуже низька.
З метою підвищення ефективності діяльності кожен виробник вступає у відносини з потенційними «покупцями своєї продукції». Але й децентралізований обмін продуктами діяльності здійснюється з великими затратами часу через потребу в установленні значної кількості зв'язків, тобто неефективно.
При централізованому обміні на сцені між ними з'являється нова дійова особа — купець. Кожен виробник везе свої товари до купця й обмінює їх на все, що йому потрібно.
Поява купця знижує загальну кількість угод, необхідних для здійснення обміну в заданих обсягах. При цьому ускладнюються й економічні відносини з обміну товарами.
Споживачеві торгівля теж надає ряд переваг. Вона позбавляє споживача необхідності самому розшукувати необхідний йому товар.
Тобто як галузь діяльності торгівля виникає тільки тоді, коли натуральне господарство втрачає свою замкненість і зароджуються ринкові відносини з іншими господарствами. При цьому завданням торгівлі є часове і просторове зближення попиту і пропозиції шляхом посередництва між виробником і споживачем. Тому своїм призначенням торгівля має забезпечити:
виробникові — гарантований збут його продукції;
-— споживачеві — найякісніше задоволення його потреб;
-— розвиток як виробництва і пропозиції, з одного боку, так і потреб і споживання — з другого.
Для торгівлі як соціально-економічної системи характерна низка функцій.
Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (продукції, послуг) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості.
Як відомо, обмін пов'язує виробництво та споживання тому важливо, щоб товарно-грошовий обмін, тобто період процесу обміну, був мінімальним. А це залежить від умов реалізації іншої функції торгівлі — товаропросування.
Друга важлива функція торгівлі — доведення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання. Сутність цієї функції полягає в прискоренні доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживних властивостей. У нових умовах у міру інтеграції торгівлі України в міжнародні зв'язки тривалість товаропросування зростатиме, причому суттєво. Відповідно, підвищиться рівень витрат обігу, сповільниться оборотність.
Надзвичайно важливою в нових умовах функцією торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Ідеться про підпорядкування виробничих програм підприємств потребам і вимогам ринку, реалізації маркетингових стратегій товаровиробників, а також про активний вплив торгівлі на структуру споживання, організацію післяпродажного обслуговування.