4. Основні завдання територіальних центрів соціального обслуговування громадян похилого віку та самотніх непрацездатних громадян

Територіальні центри соціального обслуговування є спеціальними установами, які надають послуги громадянам похилого віку та самотнім непрацездатним громадянам, спрямовані на підтримання їхньої життєдіяльності та соціальної активності. Відповідно до адміністративної підпорядкованості територіальні центри включають в себе різні структурні підрозділи та відділення, зокрема:

· відділення соціальної допомоги вдома, в тому числі спеціалізовані — для обслуговування інвалідів з порушенням рухової активності, сліпих, глухих тощо;

· відділення соціально-побутової реабілітації;

· відділення гуманітарної та іншої благодійної допомоги;

· відділення денного перебування;

· лікувально-оздоровчий комплекс;

· відділення медико-соціальної реабілітації;

· стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання;

· спеціальні житлові будинки для самотніх непрацездатних громадян;

· лікувально-виробничі майстерні, спеціальні цехи, дільниці, підсобні сільські господарства, в тому числі на госпрозрахунковій основі;

· дієтичні їдальні.

Територіальні центри здійснюють комплекс соціально-побутових, медичних, комунальних, оздоровчих, рекреаційних, посередницьких, реабілітаційних та інших послуг.

5. Соціальне обслуговування дітей-сиріт, пенсіонерів,

ІНВАЛІДІВ ТА ВЕТЕРАНІВ

Будинки-інтернати — стаціонарна соціально-медична установа для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни і праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Типи дитячих будинків-інтернатів:

· для дітей шкільного і дошкільного віку з фізичними вадами і нормальним інтелектом, в яких значно утруднене або неможливе самостійне пересування і які частково себе обслуговують;

· для фізично здорових, дітей-імбецилів шкільного та дошкільного віку, які можуть самостійно пересуватися, самообслуговуватися;

· для фізично здорових дітей з глибокою розумовою відсталістю в ступені ідіотії, які можуть самостійно пересуватися;

· для дітей різного ступеня розумової відсталості, які страждають важкими порушеннями нижніх та верхніх кінцівок, не можуть самообслуговуватись і самостійно пересуватися.

Типи будинків-інтернатів для інвалідів та людей похилого віку:

· пансіонати для ветеранів війни та праці;

· будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;

· спеціальні будинки-інтернати;

· дитячі будинки-інтернати;

· психоневрологічні інтернати.

Дітей і дорослих людей з інвалідністю, людей похилого віку в будинках-інтернатах забезпечують одягом, взуттям, м'яким інвентарем, чотириразовим харчуванням. В усіх будинках-інтернатах є медпункта, ізолятори, карантинні кімнати, які обладнані необхідною медичною апаратурою та інструментарієм. З метою соціальної адаптації і трудової реабілітації підопічних, а також навчання трудовим навичкам дітей-інвалідів при стаціонарних установах створено лікувально-виробничі майстерні.

6. Наукові організації та установи міністерства праці

ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

В системі міністерства праці та соціальної політики функціонують наукові організації та установи. Які проводять аналітичну, дослідну, наукову діяльність щодо вивчення соціальних процесів і явищ у сучасному українському суспільстві, потреб і запитів громадян, соціальних проблем населення та шляхів їх вирішення. Це такі установи:

1) інформаційно-обчислювальний центр;

2) Науково-дослідний інститут праці та зайнятості населення;

3) Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин;

4) Науково-дослідний інститут з проблем соціального захисту населення.

Підприємства Українського виробничого протезного концерну "Укрпротез". Для надання протезно-ортопедичної допомоги населенню в Україні у складі Українського виробничого протезного концерну "Укрпротез" функціонують 14 державних експериментальних протезно-ортопедичних підприємств, 17 виробничих дільниць, 10 ательє з надання малоскладної протезно-ортопедичної допомоги, в яких щорічно обслуговується майже 1 млн осіб.

Підприємства і дільниці розташовані в обласних центрах і великих промислових містах, таких як Київ, Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Харків та ін.

Протезно-ортопедичними підприємствами за індивідуальними замовленнями виготовляються протези верхніх і нижніх кінцівок, рати, тутори, ортези, корсети, ортопедичне взуття та специфічні засоби реабілітації.

Наприклад, крісла-коляски для інвалідів різних типів можна придбати у Львівського підприємства засобів пересування і протезування. Харківське протезно-ортопедичне підприємство виготовляє засоби реабілітації та малої механізації: манеж-ходунки різних модифікацій, стільці туалетні, підставки туалетні, столики приліжкові, умивальники пересувні та ін.

Навчальні заклади. У різних областях і регіонах України функціонують навчальні заклади І і II рівнів акредитації для молоді з особливими потребами, із малозабезпечених сімей, дітей-сиріт та дітей, які залишились без батьківського піклування. У них молодь отримує юридичну, економічну, інженерну та іншу освіту. До них належать:

— Чернігівський юридичний коледж;

— Кам'янець-Подільський планово-економічний технікум-інтернат;

— Харківський обліково-економічний технікум-інтернат імені Ф.Г. Ананченка.

— Держслужбовці управлінь праці та соціальної політики проходять підвищення кваліфікації на Республіканських постійно діючих курсах підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів системи соціального захисту населення.

— Санаторії для інвалідів та ветеранів:

— Київський клінічний санаторій "Перемога";

— Одеський санаторій "Салют";

— Трускавецький санаторій "Батьківщина";

— Миргородський санаторій "Слава";

— Алуштинський санаторій "Ветеран".

У санаторіях проходять оздоровлення ветерани війни і праці, пенсіонери, люди похилого віку, самотні непрацездатні громадяни.

Питання для самоконтролю:

1. Які функції Міністерства праці та соціальної політики України?

2. Які установи входять до системи Міністерства праці та соціальної політики України?

3. Розкрийте зміст завдань управління праці та соціальної політики обласної держадміністрації.

4. Розкрийте зміст завдань управління праці та соціальної політики районних держадміністрацій.

5. На що спрямована діяльність Територіальних центрів соціального обслуговування громадян похилого віку та самотніх непрацездатних громадянам?

6. Які структурні підрозділи та відділення включають в себе територіальні центри?

7. Які типи дитячих будинків-інтернатів існують в Україні?

8. Які типи будинків-інтернатів для інвалідів та людей похилого віку діють в Україні?

9. Які підприємства діють на території України для надання малоскладної протезно-ортопедичної допомоги?

10. Які наукові організації та установи функціонують в системі міністерства праці та соціальної політики?

11. Де можна придбати крісла-коляски для інвалідів різних типів?

12. В яких санаторіях проходять оздоровлення ветерани війни і праці, пенсіонери, люди похилого віку, самотні непрацездатні громадяни?

Як нараховується матеріальна допомога на оздоровлення ?

 Як правильно документально оформити надання матеріальної допомоги на оздоровлення? Який порядок її виплати та оподаткування?

Роботодавці надають матеріальну допомогу на оздоровлення найчастіше разом з основною безперервної частиною щорічної основної відпустки, яка становить не менше 14 календарних днів.

Право на щорічну основну відпустку мають усі працівники, який надається пропорційно до відпрацьованого часу із збереженням працівникові на її період місця роботи та заробітної плати.

Право на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи виникає у працівника після закінчення 6-ти місяців безперервної роботи на підприємстві. Виключення в частині надання відпусток повної тривалості до закінчення зазначеного рядок для окремих категорій працівників передбачені у ч. 7 ст. 10 Закону № 504.

Щорічна основна відпустка надається працівникові на підставі його заяви або у відповідності з графіком відпусток і оформляється наказом (розпорядженням) про надання відпустки (ф. П-3). Заява про надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівник може написати, як одночасно із заявою на надання відпустки, так і окремо.

Документальне оформлення виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, її нарахування, оподаткування та утримання ОСВ залежать від деяких критеріїв та умов виплати, мова про які піде далі.

Документальне оформлення

Є два варіанти подання матеріальної допомоги на оздоровлення - добровільне і обов'язкове.

1. Обов'язкове надання.

Надання матеріальної допомоги оформляється наказом керівника, якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена у колективному договорі або законодавством. Наприклад, допомогу на оздоровлення у розмірі окладу до щорічної відпустки надається держслужбовцям відповідно до ст. 35 Закону № 3723.

2. Добровільне надання.

Якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачена в обов'язковому порядку, її надання оформляється на підставі заяви працівника. У разі наявності фінансових ресурсів і позитивного рішення про надання такої допомоги видається відповідний наказ керівника.

Нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення

Розмір матеріальної допомоги на оздоровлення залежить, перш за все, від фінансових можливостей роботодавця. При цьому в колективному договорі на розмір таких щорічних виплат можуть впливати наступні критерії:

стаж роботи на даному підприємстві;

наявність дітей;

категорія працівника (керівництво підприємства, керівник підрозділу, основний виробничий персонал, допоміжний персонал і т. д.).

А можуть - і не впливати, якщо матеріальна допомога на оздоровлення встановлюється для всіх працівників в однаковому розмірі.

Якщо матеріальна допомога надається в розмірі середньої зарплати, то Мінпраці у листі від 21.08.2009 р. № 506/13/84-09 для її вирахування з метою нарахування матеріальної допомоги для оздоровлення рекомендує керуватися нормами Порядку № 100.

У разі якщо середня місячна зарплата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги (у т. ч. матеріальної допомоги), вона обчислюється шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді. При цьому середньоденна зарплата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується шляхом ділення сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства, на кількість цих місяців, тобто на два.

Оподаткування

Оподаткування сум матеріальної допомоги на оздоровлення залежить від того, чи включаються такі виплати у фонд оплати праці.

Згідно з пп. 2.3.3 Інструкції № 5 до фонду оплати праці включається, зокрема, матеріальна допомога систематичного характеру, надається всім або більшості працівників.

З метою обкладення ПДФО слід керуватися положеннями пп. 170.7.3 ПКУ, в яких зазначено, що не включається до оподатковуваного доходу сума матеріальної допомоги, в т. ч. і на оздоровлення, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року у розмірі, що не перевищує сукупно суму 1320 грн. в 2011 році.

Однак, якщо сума матеріальної допомоги на оздоровлення не перевищує вищевказаний розмір і звільняється від обкладення ПДФО, то вона не включається до складу витрат підприємства на оплату праці (п. 142.1 НКП).

Сума матеріальної допомоги, що перевищує 1320 грн. і не перевищує 9410 грн., підлягає оподаткуванню за ставкою ПДФО у розмірі 15%. Якщо матеріальна допомога на оздоровлення виплачується в сумі більшій, ніж 9410 грн., То перевищення підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 17%.

Алгоритм застосування цих ставок при оподаткуванні доходів наведено ДПАУ в листі від 03.02.2011 р. № 2346/6/17-0715, № 2918/7/17-0717.

У Податковому розрахунку (ф. № 1ДФ) сума матеріальної допомоги на оздоровлення відображається з ознакою доходу "169" при цьому:

у графах 3 та 3а проставляється вся сума матеріальної допомоги на оздоровлення;

у графах ж 4 і 4а проставляється ПДФО, утриманий тільки з її оподатковуваного частини (тобто з суми перевищення).

Утримання ОСВ

Об'єкти для нарахування та утримання ОСВ визначені у ст. 7 Закону № 2464 та до їх складу входить матеріальна допомога, яка:

надається працівнику підприємства;

включається до фонду оплати праці;

підлягає обкладенню ПДФО.

Матеріальна допомога, яка не відповідає перерахованим критеріям, не є об'єктом для нарахування та утримання ОСВ. Це обумовлено п. 14 Переліку № 1170, згідно якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, включена до цього переліку.

Такий вид матеріальної допомоги на підставі п. 3.31 Інструкції № 5 до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці.

Оподаткування профспілкової матдопомоги

Окремо хотілося б відзначити матеріальну допомогу на оздоровлення, яка виплачується профспілками своїм членам.

Така допомога видається за заявою в межах та на цілі, встановлені загальними зборами членів профспілки. У разі якщо розмір матеріальної допомоги на оздоровлення протягом року, не перевищує 1320 грн., Вона не є об'єктом обкладення ПДФО на підставі пп. 165.1.47 НКП. Про це також відзначають ДПАУ і Федерація профспілок України від 16.02.2011 р. № 4284/7/17-0717, від 15.02.2011 р. № 58/01-16/330.

У бухгалтерському обліку нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення, відображається за КТ таких субрахунків:

661 - якщо входить до фонду оплати праці;

663 - якщо до фонду оплати праці не включається