3.2. Реалізація Болонської декларації в СумДу

Абітурієнти СумДУ складають вступні іспити до бакалавріату. Навчання протягом 4-ох років приводить їх до диплому бакалавра, тобто рівня вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула за ці роки «базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння і знання щодо узагальненого об'єкту діяльності, достатні для виконання завдань та обов'язків певного рівня професійної діяльності, передбачених для певних посад у певному виді економічної діяльності». Отримавши диплом бакалавра, випускники продовжують навчання з метою отримати диплом спеціаліста або магістра.

Магістерська робота, яка проводиться на завершальному етапі навчання, є самостійним дослідженням певної наукової проблеми. Дипломна робота магістра – це найвища форма прояву академічної активності, найважливіший показник його професійної зрілості. Вона передбачає постановку проблеми та її самостійне вирішення і повинна розкривати систематизацію, закріплення та розширення теоретичних та практичних знань зі спеціальності, розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння методикою дослідження при вирішенні наукових проблем та питань.

Введення кредитно-модульної системи навчання дозволяє, з одного боку, розділити навчальний матеріал на декілька логічних складових (модулі), засвоєння яких легко піддається контролю і фіксує у доведений до студента спосіб його оцінку за даний період. З другого боку, це допомагає студентові організувати своє навчання для отримання 60 кредитів за 1 рік навчання. Насамкінець, введення кредитно-модульної системи навчання дозволяє студенту при нагоді продовжити навчання у іншому ВНЗ, де зафіксований у кредитах результат засвоєння модулів визначається і стає основою для продовження освіти.

Така система освіти в СумДУ реалізується згідо Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Сумському державному університеті (нова редакція), Суми – 2010.

Висновки

Кардинальна реформація європейських си­стем освіти породжена вимогами сучасного життя з його шаленим темпом та глобальними змінами. Учасники Болонської декларації зо­бов’язалися забезпечити сумірність систем освіти різних країн, але аж ніяк не уніфікувати їх. Як відомо, модель додатку до диплома, роз­роблена Європейською комісією, Радою Євро­пи і ЮНЕСКО/8ЕРЕ8, передбачає, між іншим, відомості про місце й роль окремого фа­ху в загальній структурі освітньої системи краї­ни. Без цього диплом вважається недійсним.

Завдання Ук­раїни загалом і СумДУ зокрема, знайти ком­промісне рішення, яке б відповідало вимогам Болонської декларації й не руйнувало власних, національних здобутків у освітній сфері.

Не можна порівнювати вітчизняну й євро­пейську системи за принципом «краще-гірше». У кожній країні століттями створювалася влас­тива їй модель освіти.

Навчальний план вимагає від студентів на­пруженої щоденної самостійної роботи, а від викладача – її регулювання, об’єктивного кон­тролю, розробки критеріїв, тестів, регламентів, написання «методичок», посібників, підруч­ників тощо. Студент має право точно знати свої зобов’язання, порядок звітності, завдання, нор­ми та критерії їх виконання. Кожен модуль чи семестр повинен закінчуватися набуттям пев­ної сукупності знань, умінь, навиків та досвіду.

Список використаних джерел

1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник // За ред. В. Г. Кременя. – К. : МОН, 2004. – 288 с.

2. Высшее образование в университетах и колледжах США // [Электронный ресурс]. – 2010. – Режим доступа: <http://globaldialog.ru/countries/universities/usa/>.

3. Гусєва П. Т. Болонська декларація: завдання і реалізація основних принципів/ П.Т. Гусєва// Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2008. – № 805. – С. 134-138.

4. Обзор зарубежных кредит-систем (по материалам научных исследований, выполненных МГУ им. М.В. Ломоносова в рамках проекта ФПРО 2005 года и национального проекта 2006 года). – 34 С.

5. «Резонанс» № 3-5 (260 – 262) лютий 2008 р. С. 6-9.

6. Сташенко В. Болонский процесс и качество образования // В. Сташенко, Г. Ткач. – Вестник высшей школы (Alma mater). – 2003. – №8. – С 8-14.

7. Тарасюк Л.Н. "Образование в США" // Л.Н. Тарасюк, К.Н. Цекович. – Социально-политический журнал. – 1997, №1 . – с. 154-170

8. Соловйова Р.П. Освіта в США // Р.П. Соловйова, Ю.М. Соловйова. – УДК 378.1(73), – 6 С.

9. Шамаєва І. Орієнтир і Болонська декларація // І. Шамаєва. – Синергія. – 2003. – №1(5). – С. 12-13.

10. http://gdzna5.ru/abstracts/psixologiya-pedagogika/0-lxplrk/

11. http://gunselot.livejournal.com/11395.html

12. http://old.sumdu.edu.ua/ua/news/2010_09_23/

13. http://studrada.bsmu.edu.ua/korisni-gadzeti/bolonskij-proces/bolonskij-proces-v-evropi

14. http://turboreferat.ru/organization-economy/formuvannya-vishho-osvti-vropejskih-kran/121249-622702-page2.html

22