1.2. Недоліки та переваги Болонської декларації
Існують певні переваги й недоліки вищезазначених принципів декларації:
Кредитно-модульна система – студент не охоплює повний обсяг інформації про предмет, а в основному побіжно знайомиться з основними положеннями курсу (не вистачає часу). 80% інформації студент вивчає самостійно і досить часто засвоюється непотрібний матеріал. Перевегаю є те, що студент може автоматично отримати залік, якщо його задовольняє середня оцінка за модуль.
Контроль якості освіти – вимагає проведення всіх видів роботи у письмовій формі. Тому були запроваджені тестові завдання, які, на жаль, не завжди можуть окреслити рівень знань студентів. Спочатку не існувало всезагальної шкали балів, яка б становила 100 балів. Для кожного предмету існувала своя шкала оцінювання. Але з впровадженням 100-бальної системи на всіх предметах можна адекватно оцінювати шанси студента.
Сприяння мобільності студентів. Якщо у ряді країн Європи випускники з дипломом «бакалавра» знаходять місце працевлаштування і лише за власним бажанням можуть продовжувати навчання, то випускники цього рівня в Україні є малозатребуваними на ринку праці і мають отримати диплом спеціаліста чи магістра. З дипломом "бакалавра" український випускник має змогу отримати вищий ступінь в закордонних університетах, але в деяких контракти одразу ж зіставляються таким чином, що студент після закінчення навчання не претендує на працевлаштування у цій країні.
Забезпечення привабливості європейської системи освіти – на сьогодні українські студенти беруть участь у різноманітних ґрантових програмах, що дозволяє потім отримувати освіту за кордоном або надбання досвіду роботи у так званих «літніх школах». Одним з завдань Болонського процесу залишаються: забезпечення мобільності студентів та працівників ВНЗ між країнами-учасницями, визнання термінів навчання за такими самими програмами, як за кордоном, розбудова системи кваліфікацій для навчання впродовж усього життя.
Чимало дослідників відзначають потребу доопрацювання, вдосконалення кредитно-модульної системи як однієї з ключових позицій Болонського процесу з урахуванням потреб та інтересів студентів. Адже успіх упровадження в навчальний процес будь-якої інновації залежить не лише від створення відповідного навчально-методичного забезпечення навчання студентів, а й від того, як поставляться студенти до нововведення. Так за дослідженнями, проведеними в Інституті природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету імені М. П.Драгоманова, до позитивних сторін нової системи студенти зараховують:
можливість легше отримати залік чи екзамен («автоматом»);
контроль за систематичністю отримання знань протягом семестру;
можливість покращити оцінку при складанні екзамену чи заліку;
створення умов індивідуального підходу до кожного студента;
сприяння організованості під час роботи з предметами.
Проте опитування виявило й наступні недоліки:
1) модульно-рейтингова система призводить до нервового та розумового виснаження через безперервну напругу протягом семестру;
2) постійне змагання призводить до погіршення стосунків між членами колективу;
3) недостатня кількість часу для самостійної роботи над предметом;
4) дуже високі вимоги до отримання балів з деяких дисциплін;
5) незадоволеність підходом до оцінювання навчальних досягнень та ін.
Україна визначила орієнтир на Європу не тільки в економіці, а й у освітньому просторі. Сьогодні відбувається модернізація освітньої діяльності в контексті європейських вимог, але для студентів і пересічних громадян залишається багато чого незрозумілого в Болонському процесі навчання. Розглянувши плюси і мінуси даної состеми навчання, ми можемо констатувати, що система містить безліч позитивних сторін, хоча не позбавлена і деяких недоліків.
Болонський процес допомагає впроваджувати європейські програми у сфері вищої освіти. Щоб зробити європейську вищу освіту привабливою в інших регіонах світу, слід, насамперед, підтримувати заклади освіти, які заохочують якість у Європі та сприйняття цієї якості за межами Європи.
Українська вища освіта прагне досягти прозорості в оцінці якості вищої освіти на державному і міжнародному рівнях, більшої відповідності потребам молоді і вимогам внутрішнього та зовнішнього ринку праці, а тому безвідворотно обрала курс на європейські норми освіти.
РОЗДІЛ ІІ. Реалізація Болонської декларації