4. Міжнародна система правової охорони інтелектуальної власності

Створення в Україні сучасної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, її удосконалення і розвиток неможливі без міжнародного співробітництва в сфері інтелектуальної власності. Міжнародне співробітництво суттєво впливає на соціально-економічний розвиток нашої держави, зокрема на зовнішню торгівлю, підприємництво, інноваційну та інвестиційну політику, формування науково-технічного потенціалу суспільства.

У складі колишнього СРСР Україна не мала можливості самостійно здійснювати заходи щодо розвитку міжнародного співробітництва в сфері інтелектуальної власності. В той же час Україна, як член Організації Об'єднаних Націй (ООН) є однією із держав-засновниць Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). ВОІВ була заснована у 1967 році, а у 1969 році отримала статус однієї із 16-ти спеціалізованих організацій ООН.

Сьогодні участь України в міжнародному співробітництві в сфері інтелектуальної власності реалізується переважно в таких формах:

- активна співпраця з ВОІВ, включаючи конкретну участь в роботі її керівних органів, постійних комітетів та робочих груп;

- участь в союзах, договорах, угодах, конвенціях, адміністративні функції яких здійснює ВОІВ;

- співробітництво з регіональними міжнародними організаціями (зокрема Європейською патентною організацією, Євразійською патентною організацією, Міждержавною радою з питань охорони промислової власності країн СНД);

- двостороннє міжурядове співробітництво та співробітництво на рівні відповідних відомств іноземних країн;

- співробітництво з неурядовими і громадськими організаціями, діяльність яких пов’язана зі сферою інтелектуальної власності: Коаліцією захисту прав інтелектуальної власності (СІPR), Міжнародною федерацією фонографічної промисловості (IFPI), Міжнародною асоціацією власників товарних знаків (INTA) та іншими;

- участь в організації та проведенні міжнародних семінарів, конференцій, симпозіумів з питань інтелектуальної власності.

На цей час важливим напрямом у міжнародному співробітництві в сфері інтелектуальної власності є здійснення заходів, спрямованих на вступ України до Світової організації торгівлі (COT) та інтеграцію в ЄС. Зокрема, це участь у засіданнях Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до COT та співпраця в рамках Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності є 22 угоди, 16 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності та 6 - у сфері авторського права і суміжних прав.

Найбільш важливими з них є:

• Паризька Конвенція про охорону промислової власності;

• Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

• Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ);

• Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародну реєстрацію;

• Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

• Договір ВОІВ по авторському праву;

• Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення тощо.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), що була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі і Україна. Штаб-квартира ВОІВ знаходиться у Швейцарії (м. Женева).

Україна ратифікувала 18 угод з двадцяти двох.

Причини, з яких держави приймають національні законодавства і приєднуються до регіональних чи міжнародних договорів (чи до тих і інших), що регулюють права інтелектуальної власності, включають їхнє прагнення:

- за допомогою надання охорони створити спонукальний мотив для прояву різних творчих зусиль мислення;

- дати таким творцям офіційне визнання;

- створити сховища життєво важливої інформації;

- сприяти зростанню як вітчизняної промисловості культури, так і міжнародної торгівлі, за допомогою договорів, що надають багатобічну охорону.