Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.15 Mб
Скачать

5.3. Вибір підходу до оцінки і методу оцінки

У залежності від об’єкта права інтелектуальної власності та мети оцінки вибирають підхід до оцінки. Існує три підходи:

  • витратний;

  • порівняльний;

  • дохідний.

Визначення вартості прав на ОПІВ при використанні витратного підходу ґрунтується на розрахунку витрат на відновлення ОПІВ в поточних цінах за вирахуванням морального зносу (амортизації). Цей підхід є єдиним придатним, коли ОПВ не призначений для отримання прибутку або коли з тих чи інших причин вартість неможливо визначати двома іншими підходами.

Найбільш прийнятним у сучасних умовах є дохідний підхід. В основі дохідного підходу лежить принцип очікування, тобто вартість прав на ОПІВ визначається величиною майбутньої користі, яку отримає їх власник. При цьому майбутні грошові потоки, що генеруються ОПІВ, перераховуються у сьогоднішню вартість.

Сутність порівняльного підходу полягає в тому, що вартість прав на ОПІВ визначається шляхом співставлення цін недавніх продажів прав на подібні ОПІВ. Це найбільш надійний підхід до оцінки. Але в Україні поки що з низки причин (відсутній розвинений ринок ОПІВ, недоступні бази даних про результати продажу ОПІВ тощо).цей підхід практично не використовується.

У рамках кожного підходу існує кілька методів, що дозволяють розраховувати вартість прав на ОПІВ у грошових одиницях. Розрахунок вартості прав є досить складним завданням, тому цю роботу доцільно виконувати за договором з професійним оцінювачем прав на об'єкти права інтелектуальної власності, сертифікати яким на право оціночної діяльності видає Фонд державного майна України.

6. Постановка інтелектуальної власності на бухгалтерський облік

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” об’єкти інтелектуальної власності визнаються нематеріальними активами і передбачається (ст. 5) проведення бухгалтерського обліку для таких груп активів:

  • права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торговельні марки, фірмові найменування й ін.);

  • права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

  • авторські та суміжні з ними права (право на літературні і музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних і ін.).

Придбаний або отриманий на безоплатній основі ОПІВ відображається на балансі, якщо існує ймовірність одержання в майбутньому матеріальної вигоди, пов'язаної з його використанням, а його вартість може бути вірогідно визначена. Таким чином, для того, щоб поставити ОПІВ на бухгалтерський облік, необхідно визначити його вартість.

Ще однією умовою постановки ОПІВ на бухгалтерський облік є те, що термін використання прав на ОПІВ повинен бути не менше одного року або не менше операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Використання інтелектуальної власності як нематеріального активу в господарській діяльності підприємств і відображення в бухгалтерському обліку операцій руху таких об'єктів дозволяє:

  • документально підтверджувати довгострокові майнові права за допомогою обліку їх у балансі підприємства та створювати відповідні фонди амортизаційних відрахувань;

  • одержувати додатковий прибуток від передачі прав на використання об’єктів права інтелектуальної власності, а також забезпечувати (у залежності від обсягу переданих прав) обґрунтоване регулювання цін на інноваційну продукцію підприємства; - виплачувати фізичним особам авторські винагороди, минаючи фонд заробітної плати, з віднесенням витрат по виплаті авторської винагороди на статтю собівартості продукції “Інші витрати”, тобто без обмеження розмірів виплат і без традиційних відрахувань в страхові та інші фонди.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]