3. Захист прав інтелектуальної власності відповідно до вимог міжнародних норм та правил

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на кінець 2004 року є 23 угоди, 15 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім – стосуються авторського та суміжних прав. Україна приєдналася до 18 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведено перелік Міжнародних договорів.

Договори про охорону прав інтелектуальної власності:

• Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

• Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник;

• Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм;

• Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів;

• Найробський договір про охорону олімпійського символу;

• Паризька конвенція про охорону промислової власності;

• Договір про патентне право (PLT);

• Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;

• Договір про закони про торговельні марки (TLT);

• Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів;

• Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем (поки що не набрав чинності);

• Договір ВОІВ про авторське право;

• Договір ВОІВ про виконання і фонограми. Глобальні договори системи охорони:

• Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

• Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

• Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації;

• Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

• Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;

• Договір про патентну кооперацію. Договори про класифікації:

• Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків;

• Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

• Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію;

• Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Зі змістом міжнародних договорів можна ознайомитися в збірці

Адмініструє міжнародні договори з питань інтелектуальної власності Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), заснована 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ дістала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні її членами є 179 держав, зокрема й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

• поліпшення взаєморозуміння та розвиток співпраці держав в інтересах їхньої взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету та рівності;

• заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;

- модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені в сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів;

- контроль за виконанням угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету та Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації – країни місця розташування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, в Конференції беруть участь усі держави, що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, зокрема й Україна. Координаційний комітет – це виконавчий орган Генеральної Асамблеї та Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея та Конференція скликаються на чергові сесії кожних два роки, Координаційний комітет – щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний директор, якого обирає Генеральна Асамблея на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву “Міжнародне бюро”. Він розташований у Женеві (Швейцарія).

Угода TRIPS є однією з найважливіших угод Світової організації торгівлі (COT). Необхідною умовою для вступу України в COT є обов’язкове виконання угоди TRIPS. Цю угоду світова спільнота визнала як правовий документ, що охоплює питання, пов’язані з охороною прав на ОПІВ, які розглядаються як товар.

Відповідно до вимог частини III угоди TRIPS, “захист прав інтелектуальної власності” країни-учасниці зобов’язуються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають порушенню законодавства в сфері охорони прав інтелектуальної власності та їх недопущення.

Стаття 41 угоди TRIPS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удатися до ефективних дій, спрямованих проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, зокрема й термінові заходи для запобігання порушенням і правові санкції на випадок подальших порушень.

Угода TRIPS передбачає захист прав інтелектуальної власності за допомогою адміністративних процедур, цивільно-правові способи захисту прав, а також карні процедури та штрафи, що їх можуть застосувати до порушників прав.

Подальше вдосконалення національного законодавства України здійснюється з урахуванням вимог цього важливого міжнародного нормативного акта.

У ст. 61 угоди TRIPS 1964 p. (розділ 5 частини НІ “Кримінальні процедури”) зазначено, що засоби покарання за порушення авторського права мають передбачати позбавлення волі, штрафи достатні за розміром порівняно з іншими злочинами подібної тяжкості.

Порівнюючи норми Кримінального кодексу України з нормами угоди TRIPS щодо відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, можна констатувати, що Цивільний кодекс України передбачає недостатню відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (максимальна – п’ять років позбавлення волі). Для порівняння: за крадіжку 5000 гривень передбачається позбавлення волі до восьми років. Водночас збитки правовласника в разі порушення прав інтелектуальної власності можуть бути в десятки, а то й у сотні разів більшими й таке порушення є тією ж крадіжкою.

Відзначимо, що кількість справ, які розглядають у судах і предметом яких є інтелектуальна власність, з року в рік зростає.

Цікаво знати, які саме об’єкти права інтелектуальної власності є предметом розгляду в судах. Аналіз 126 господарських спорів показав, що їх предметом були такі об’єкти права інтелектуальної власності:

• торговельні марки – 87;

• винаходи – 22;

• промислові зразки – 10;

• корисні моделі – 2;

• комерційні таємниці – 1;

• раціоналізаторські пропозиції – 1.