Ведучий: Ми зібралися сьогодні, щоб поговорити про вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси.

Територія України належить до тих районів планети, де стан природнього середовища оцінюється як несприятливий або близький до цього.

Усі компоненти природнього середовища України зазнали значного впливу людської діяльності. Докорінна зміна всіх цих компонентів зумовила виникнення чотирьох екологічних проблем, які набули глобальних масштабів, тобто стали актуальними для всього людства. Це:

• Забруднення навколишнього середовища

• Виснаження мінеральних ресурсів;

• Енергетична проблема;

• Зменшення площ орних земель.

Проблеми пов’язані між собою. Їх можна розв’язати лише спільними зусиллями усієї світової громадськості. Людство нині занепокоєне руйнуванням навколишнього середовища і наполегливо шукає шляхи покращення ситуації. Тому під час нашої науково-практичної конференції ми заслухаємо думки різних фахівців , щоб мати цілісне уявлення про можливості захисту навколишнього середовища.

У зв’язку з тим, що найбільшого впливу господарської діяльності зазнає атмосферне повітря, першим надаємо слово метеорологам, кліматологам.

Метеоролог: відомо що рівень забруднення атмосфери залежить від об’ємів неконтрольованих промислових викидів у повітря. Забруднення атмосферного повітря спричиняє зміну термічного режиму (підвищення середньої температури повітря, зростання концентрації парникових газів СО₂, СН₄,N₂О), призводить до посилення парникового ефекту, а це означає, що температурний режим північних областей України стане подібним до сучасного режиму її південних регіонів.

За аналізом даних мережі спостережень. Держкомітету з гідрометеорології України, лише в 3 з 52 обстежених міст бензопірену в повітрі не перевищувала ГДК(гранично допустима концентрація).

Ви можете ознайомитися з довідковими матеріалами і визначити, які з міст України мають найвищі показники забруднення повітря в розрахунку на одну людину. На кожен км² української землі з атмосфери випадає близько 19т отрути. Найбільш забруднене повітря в містах Донецьку, Маріуполі, Запоріжжі.

Забрудненими є також атмосферні опади. У випаданні кислотних дощів (рН5,5) та лужних опадів(рН3,3) спостерігаються сезонні зміни.

Ведучий: про те як утворюються кислотні та лужні дощі, нам розповість учений хімік.

Хімік: У процесі спалювання у печах ТЕЦ вугілля та інших сірковмісних сполук утворюється двоокис сірки. Вступаючи у взаємодію з киснем повітря, він переходить у сірчаний ангідрид, який у свою чергу, сполучаючись із водяною парою, перетворюється в сірчану кислоту. Навіть слабкі розчини цієї кислоти, що випадають на поверхню землі разом а атмосферними опадами, завдають великої шкоди середовищу: зниження родючості ґрунтів загибель великої кількості дощових черв’яків, псування металевих конструкцій.

Ведучий:Ясна річ, людина забруднює не тільки повітря, а воду. За кількістю води на душу населення Україна належить до найменш забезпечених країн у Європі.

Спеціаліст-гідролог охарактеризує стан поверхневих та підземних вод України.

Гідролог: Основні забруднювачі води – органічні речовини, сполуки азоту, важкі метали, феноли і нафтопродукти. Найзабрудненішими є річка басейнів Західного Бугу, Приазов’я і Сіверського Дінця. Середньорічний вміст забруднюючих речовин у водах окремих річок цих басейнів перевищує ГДК у 10 разів.

Ведучий: Значного впливу з боку людей зазнали і ґрунти. За останні десятиріччя істотно змінилася їх якість. Докладно про це розповість учений-грунтознавець.

Ґрунтознавець: Показник сільськогосподарської освоєності земель в Україні перевищує 70% і є одним з найбільших у світі.

Непродумана меліорація призвела до водної та вітрової ерозії ґрунтів. Хімізація землеробства пов’язана їз широким застосуванням пестицидів та отрутохімікатів. Із 170 пестицидів, які використовуються в Україні 49 особливо небезпечні.

Значні земельні площі зайнято під звалища промислових і побутових відходів.

Ведучий: Рослинний і тваринний світ України змінився докорінно. Ще з 16ст. площі лісів постійно скорочуються. Усі степові ландшафти знищені у зв’язку з розорюванням чорноземів.

Незаймані куточки природи залишилися лише на природоохоронній територіях заповідників, заказників, національних парків. Докладно про стан рослинного та тваринного віту нам розповість біолог.

Біолог: Флора України налічує майже 4500 видів рослин, у тому числі 700 видів лікарських. Лісові насадження в Україні зазнали значного антропогенного впливу. Природні рослинні угрупування замінюються культурними. У Червону книгу України занесено понад 12% усієї дикорослої флори країни. Під впливом забруднення лісові насадження втрачають природню здатність до саморегуляції. У результаті зростає ураження лісів шкідливими комахами. Великої шкоди рослинному світі завдає неконтрольований збір дикорослих лікарських рослин.

На території України живуть близько 45 тис. видів тварин. Але посилений антропогенний вплив на середовище, недостатньо ефективного контролю за використанням тваринного світу, поширення браконьєрства і загальна зміна екологічних умов призводять до скорочення фауни України і збіднення її видового складу. У Червону книгу України уже занесено 380 видів тварин. Значної шкоди тваринному світові завдають інфекційні та шкідливі хвороби, профілактиці якій не приділяється належної уваги.

Ведучий: Із законодавчими актами, пов’язаними з охороною природи, нас ознайомить юрист.

Юрист: Для збереження та охорони генофонду рослинного та тваринного світу України, її унікальних природних комплексів необхідно створювати заповідні території. У 1993р. в Україні прийнято Закон «Про тваринний світ». У ньому йдеться про те, що тваринний світ є важливим компонентом навколишнього природнього середовища, національним багатством держави, джерелом духовної та естетичної наснаги і виховання її громадян.

Охорона і використання водних ресурсів в Україні, регулюється Водним кодексом України в 1993 р. Усі води України охороняються від забруднення, засмічення і вичерпання. Україна співпрацює з іншими країнами світу в галузі використання й охорони водних ресурсів.

У 1994р. набув чинності Кодекс України про надра. У ньому визначенно, що надра-це частина земної кори , що знаходиться під поверхнею суходолу, простягається до глибин, які доступні до геологічного вивчення і господарського освоєння. Цим кодексом регулюється раціональне використання надр, їх охорона, гарантується безпека людей під час їх розробки. Надра є виключно власність народу України і надаються тільки в користування.

У конституції України зокрема в статтях 13,14,16,50,66, теж ідеться про охорону і збереження довкілля.

Ведучий: Найбільшої шкоди природньому середовищу завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС, яка набула глобального характеру. Про її наслідки розповідає геофізик.

Геофізик: Під час вибуху четвертого блоку виділилося 10-12% летких радіонуклідів йоду, цезію, телуру, 3-6% тугоплавких радіонуклідів Барію, стронцію, плутонію. Викид 50млн. кюрі техногенних радіонуклідів, у тому числі довго живучих цезію-137, стронцію-90, радію-226, у повітря, водойми, на поверхню ґрунту спричинив радіаційне забруднення майже 20% території України. В Україні дуже забрудненими є 5 млн. гектарів. На цій території мешкає 2,4 млн. чоловік. У 18 областях України в окремих пунктах виділено дуже великі концентрації плутонію-239, -240. Найбільша кількість таких точок у Чернігівській області.

Природа півдня України забруднюється радіонуклідами, які надходять зі зрошувальними водами р. Дніпра.

Ведучий: У наслідок радіоактивного забруднення великих площ на території України виник регіон, у межах якого є загроза довгострокового надходження радіонуклідів у сільськогосподарська продукцію, поверхневі та ґрунтові води, загроза вторинного забруднення атмосфери, довгострокового опромінення населення, яке там проживає. Слово надається біологу.

Біолог: розрізняють зовнішнє і внутрішнє опромінення. Найбільш шкідливим є внутрішнє оскільки джерело опромінення контактує з молекулами живого організму. Крім того радіоактивні елементи можуть нагромаджуватись в організмі людини і діяти в продовж тривалого часу.

Радіоактивні речовини потрапляють в організм людини через дихання, травлення, а також через шкіру.

Газоподібні радіоактивні речовини, які вдихаються з повітрям, вже за лічені секунди потрапляють у міжклітинну речовину. Деяка частина цих речовин може потрапляти в міжклітинну речовину з тонкої кишки. Через неушкоджену шкіру радіоактивних речовин поглинається в 200-300 разів менше, ніж через травний канал. Тому шкіра захищає організм від потрапляння в нього цих речовин.

За характером розподілу в організмі людини радіоактивні речовини поділяються на три групи:

• Ті, що концентруються в печінці,- до 60% від загальної кількості;

• Ті, що нагромаджуються в кістках;

• Ті, що рівномірно розподіляються по організму

При вживанні їх можливе додаткове внутрішнє опромінення. Головну роль тут відіграють елементи ¹³⁷ Сs, ⁹⁰Sr, які за хімічними властивостями є аналогами Са та К і потрапляють в організм по травних ланцюгах:

1. Атмосфера – грунт – рослини(через кореневу систему) – молоко – м'ясо – людина

2. Атмосфера – рослина (через листя) – молоко – м'ясо – людина.

В організмі ці елементи активно включаються в біологічні цикли.

Ведучий: Припускають, що іонізуюче випромінювання у випадку прямого попадання на елементи ядерних структур клітини, здатне призводити до так званих хромосомних та генних мутацій. Послухаймо доповідь спеціаліста в галузі генетики.

Генетик: Радіаційна генетика вивчає складові зміни, які виникають під впливом різних опромінювань. В результаті досліджень вчені встановили ГДД опромінювання – 5Р на рік.

Іонізуюче випромінювання впливає на організм в різних дозах, навіть у дуже малих. Воно викликає радіаційно-хімічне ушкодження молекул, які входять до складу клітинних структур, змінює обмін речовин і фізіологічні функції всього організму. Частота онкологічних захворювань становить 1000-2000 випадків на 1 млн. населення на рік.

Ведучий: Ми прослухали повідомлення про вплив господарської діяльності людини на довкілля. А тепер фахівець-валеолог дасть вам практичні рекомендації, які допоможуть знизити загрозу радіаційного ураження.

Валеолог: Від зовнішніх джерел іонізуючого випромінювання організм можна захистити за допомогою екранів з матеріалів, які поглинають радіацію. Щоб радіоактивні елементи не потрапили всередину організму, необхідно правильно організувати роботу з джерелами випромінювання, забезпечити персонал індивідуальними засобами захисту. Щоб запобігти негативним наслідкам під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, проводять дозиметричний контроль. Якщо опромінення організму не можна уникнути, ступінь променевого ураження можна послабити, використовуючи вітаміни, сірковмісні речовини, амінокислоти гормони тощо. Вони підвищують природню стійкість організму проти іонізуючого випромінювання.

З метою виведення радіонуклідів з організму використовують різні адсорбенти, найпоширеніший - активоване вугілля.

Кореспондент газети «Довкілля та здоров’я».

Читачів нашої газети цікавить сучасний стан атмосферного повітря.

1. Що є основними джерелами його забруднення?

Хімік Майже 30 % викидів промислового бруду та техшчних втрат краш СНД припадае на Україну. Із 68-ми міст СНД i3 найвищим рівнем забруднення атмосфери кожне п'яте Micro — укрїнське. Щорічно по всій Україні в атмосферу вивикидається 17 млн т шкід-ливих речовин, тобто по 300 кг на кожну людину (на кожний квадратний кілометр украшської землі з атмосфери випадае близько 19 т отрути).

Основними забруднювачами повігря в Україні є підприємства чорної металургії, енергетики, вугіпьної пpoмиcлoвocтi тощо. Із 45-ти великих міст країни тільки в 4-х містax концентрація шкіливих речовин в атмосфері не перевищуе норми. У 21-му мicтi України забруднення повітря вище норми в 15 разів. У цих містax живе понад 22 % населения України. Понад третини вcix промислових викидів і шкідливих домішок у повітря припадае на теплові станції, що використовують органічне паливо. Більше третини загального обсягу шкіливих викидів в атмосферу дає автотранспорт — 6,5 млн т на piк.

Кореспондент газети «Довкілля та здоров’я».

2. Уточніть, будь-ласка, яка кількість викидів в атмосферу в % відношенні припадає на стаціонарні джерела підприємства?

Хімік: Найбільший негативний вплив на стан повітря спричинюють викиди від стаціонарних джерел-підприємств:

-    енергетики — 32,2 %;

-    металургії — 27 %;

-   вупльної промисловості — 23,1 %;

- нафтової промисловості – 4,7 %

- харчової промисловості – 2,3 %

- будівельної галузі – 1,7%

Найбільші викиди від стаціонарних джерел:

• Оксидів нітрогену – підприємства енергетики та металургії – 70%

• Діоксину сульфуру - підприємства енергетики та металургії та вугільної промисловості 87%

• Вуглеводнів та летких органічних сполук – підприємства вугільної, хімічно та нафтохімічної промисловості – 60 %

Кореспондент «Екологічної газети». Усім відомо, що потрапляння в повітря діоксину сульфуру та оксидів нітрогену призводить до кислотних дощів.

1. Наскільки вони небезпечні?

Біолог: Кислотні дощі, які утворюються внаслідок взаємодії атмосферної вологи з продуктами неповного згорання палива на ТЕЦ, промислових підприємствах, в автомобільних двигунах, ста­новлять велику загрозу. Сульфатна й нітратна кислоти у вигляді дрібних краплин переносяться на величезні відстані й випадають кислотними дощами. Наслідки цього надзвичайно тяжкі:

• гинуть ліси, комахи, тварини, руйнуються будівлі, виво­дяться із сівозміни ґрунти. При цьому знижується врожай­ність більшості сільськогосподарських культур унаслідок ушкодження листя кислотами;

• вимиваються з ґрунту Кальцій, Калій і Магній, що спри­чинює деградацію фауни та флори;

• отруюється вода озер і ставків, де гине риба і зникають птахи;

• зникають водоплавні птахи і тварини, що харчуються ко­махами;

• гинуть ліси в гірських районах, що спричинює зсуви й се­леві потоки;

• збільшується кількість захворювань серед населення (по­дразнення очей, хвороби дихальних шляхів тощо);

• різко прискорюється руйнування пам'ятників архітектури, житлових будинків, оздоблених мармуром і вапняком.

Читачів газети «Екологічний вісник» турбує стан озонового шару над територією України.

1. Як ви можете його схарактеризувати?

«Екологічна газета». Наші читачі цікавляться :

Які заходи слід проводити щодо усунення і запобігання забруднення атмосферного повітря?