Базовые знания, умение, навыки, необходимы для изучения темы (междисцыплинарная интеграция)

Названия предыдущих дисцыплин

Полученные навыки

1. Деонтология в медицине

Демонстрировать умение морально-деонтологическими принципами медицинского специалиста та умение использовать их при общении с больными

2. История медицины

– Представить в историческом аспекте развитие взглядов на опрос больного

– Определять роль Киевской терапевтической школы в формировании современной схемы сбора анамнеза

3.Латинский язык та медицинская терминология

Использовать латинскую медицинскую терминологию при обозначении основных жалоб больного та разделов анамнестической части истории болезни

4. Анатомия человека

Овладеть знаниями строения сердечно-сосудистой, пищеварительной, бронхо-легечной, сечо-видільної та нервової систем

5. Физиология

Трактувати основні механізми розвитку болю, задишки, серцебиття, кашлю.

Термін

Визначення

1. Пропедевтика

– вступний курс до спеціальної дисципліни

2. Діагностика

– це зміст і процес цілеспрямованого медичного обстеження хворого, основаного на застосуванні діагностичних прийомів і методів з метою визначення сутності хвороби, тобто її діагнозу.

3. Симптом

– ознака патологічного стану чи хвороби

4. Синдром

– сукупність симптомів, повязаних однією патологе­не­тичною основою

5. Семіотика

– сукупність знань про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів, їх діагностичне значення

6. Анамнез

– інформація пацієнта про хворобу (хвороби) на основі неприємних відчуттів, пригадування фактів, подій, причин виникнення недуги, її розвитку, а також чинників і обставин, пов`язаних з нею

7. Збирання анамнезу

– методика субєктивного обстеження, заснована на детальному розпитуванні хворого, яке проводиться за спеціальним планом

8. Скарга хворого

– суб`єктивне відчуття хворим своєї недуги

9. Історія захворювання

– детальні дані про розвиток та перебіг захворювання від моменту появи перших ознак недуги до дня курації

10. Загальний анамнез

– суб`єктивна інформація пацієнта про функціональ­ний стан його найважливіших органів і систем, в тому числі не залучених до основного патологічного процесу

11. Анамнез життя

– частина анамнестичного розділу історії хвороби, яка містить дані про умови життя та побуту хворого від моменту народження, відомості про навчання та трудову діяльність, шкідливі звички, перенесені захворювання, травми, операції, а також дані стосовно розвитку алергії (алергологічний анамнез), спадковості та сімейного стану хворого.