
- •Суть фінансового посередництва
- •4. Етапи становлення банківської системи незалежної України
- •5. Правова основа діяльності банків
- •6. Сучасний стан та проблеми розвитку банківської системи України
- •21. Функції нбу.
- •22. Емісія грошей і організація грошового обігу.
- •23. Реалізація грошово-кредитної політики.
- •24. Виконання функції «банку банків» і «банкіра уряду».
- •25. Здійснення банківського регулювання і нагляду.
- •26. Функція розрахунково-касового центру держави
- •27. Визначення та регулювання норм обов’язкових резервів.
- •28. Процентна політика та механізм рефінансування
- •29. Управління золотовалютними резервами.
- •30. Регулювання імпорту та експорту капіталу.
- •41.Заборонені види діяльності для банків.
- •42.Створеня банку і ухвалення статуту.
- •43. Погодження статуту з нбу.
- •44. Підстави для відмови у погодженні статуту.
- •45. Процедура ліцензування.
- •46. Підстави для відмови у видачі ліцензії.
- •47.Підстави для відкликання ліцензії.
- •48.Органи управління комерційним банком.
- •49.Функціональні підрозділи і служби банку.
- •50. Загальна характеристика пасивних операцій
- •51.Загальна характеристика активних операцій
- •52.Загальна характеристика комісійно-посередницьких операцій
- •53.Характеристика структури активів і пасивів банків України
- •54.Сутність та функції власного капіталу
- •55.Нормативи капіталу.Базельські угоди про капітал
- •56.Структура основного капіталу
- •57.Структура додаткового капіталу
- •58.Поняття регулятивного капіталу
- •59.Проблема капіталізації вітчизняних банків
- •60.Формування статутного фонду банку
- •61. Шляхи збільшеня статутного капіталу банку
- •62. Резервний та інші фонди банку
- •63.Сутність та різновиди депозитів банку
- •64.Недепозитні залучені кошти
- •6 5.Види вкладів залежно від порядку нарахування і сплати відсотків
- •66.Система страхування вкладів в україні
- •67. Стан депозитного ринку в україні
- •68.Сутність депозитної політики та фактори, які її визначають.
- •69. Критерії оптимальної депозитної політики
- •70.Міжбанківський кредитний ринок
- •71. Організація міжбанківських розрахунків
- •81. Депозитні сертифікати нбу та державні цінні папери як інструменти рефінансування нбу.
- •86. Принципи банківського кредитування
- •82. Нормативи ліквідності
- •85. Різновиди банківських кредитів
- •84. Економічна сутність та форми кредиту. Банківський кредит.
- •87. Стан ринку банківського кредитування в Україні
- •88. Стан споживчого кредитування в Україні
- •90. Проблеми іпотечного кредитування в україні
- •83. Стан міжбанківського ринку кредитних ресурсів, в тому числі сегмента рефінансування нбу
- •Комерційні банки
23. Реалізація грошово-кредитної політики.
Основа розвитку, надійного функціонування банків системи – формування гнучкого механізму грошово-кредитного регулювання економіки, що дозволяє державні ефективно впливати на господарську активність, контролювати діяльність банків інститутів, досягати стабілізації грошового обігу.
Головними економічними засобами і методами грошово-кредитної (монетарної) політики є регулювання обсягу грошової маси через:
- визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків
- процентну політику
- рефінансування комерц банків
- управління золотовалютними резервами
- операції з цінними паперами на відкритому ринку
- регулювання імпорту та експорту капіталу
- емісію власних боргових зобов»язань та операції з ними.
Вибір та поєднання інструментів, що їх використовують у певній економ ситуації залежать від стратегії ЦБ. Проте можна назвати вимогу до інструментарію ЦБ будь-якої розвиненої країни – це дієвість. Для регулювання обсягу грошової маси вживають заходи або зі стимулювання зростання грошової маси (експансивна кредитна політика) або із заборони її збільшення (рестрикаційна кредитна й антиінфляційна політика).
24. Виконання функції «банку банків» і «банкіра уряду».
НБУ для комерційних банків є банком банків і кредитором останньої інстанції.
Виконуюючи функцію банку банків НБУ здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їхніми підрозділами, афілійованими (будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь, або яка має істотну участь у банку) і спорідненими (юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі) особами банків на території України та за її межами, банківськими обєднаннями, представництвами і філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юр та фіз особами банківського законодавства, нормативно-правових актів НБ й економічних нормативів
25. Здійснення банківського регулювання і нагляду.
Згідно з ЗУ «Про НБУ» головна мета банківського регулювання та нагляду – безпека та фінан стабільність фінансової системи та захист інтересів вкладників та кредиторів.
Для виконання функції НБ має право безплатно отримувати від банків, банківських обєднань та юр осіб, котрі отримали ліцензію НБУ на здійснення окремих банківських операцій, а також від осіб, стосовно яких НБ провадить наглядову діяльність, відповідно до ЗУ «Про банки і банків діяльність», інфо про їхню діяльність і пояснення стосовно отриманої інфо та виконання операцій.
Ефективний банківський нагляд повинен ґрунтуватися на належних правових засадах, що визначають чіткі межі діяльності банків і правила гри, яких вони мають дотримуватись, а також владні повноваження НБУ на здійснення дієвого нагляду та застосування оперативних коригувальних дій. Нормативне забезпечення має відповідати двом протилежним за змістом критеріям: стабільності та динамізму. Стабільності потребує будь-яка сфера діяльності, особливо фінансова, адже гроші люблять тишу та спокій. Проте незважаючи на стрімкий розвиток технологій інновацій та звісно махінацій законодавство має відсікати можливості зловживань та регламентувати застосування нових операцій і нових сфер діяльності, тобто динамічно відстежувати тенденції. В даному випадку необхідно, щоб законодавство збалансовано відповідало цим двом критеріям аби бути раціональним та послідовним.
НБУ в процесі регулярної діяльності не лише спирається на нац. законодавчу базу але й використовує досвід і напрацювання світової банківської спільноти в тому числі Базельського комітету.
Також НБУ має право вимагати обов’язкових аудиторських перевірок банків отримувати висновки незалежних аудиторських організацій про результати діяльності банків.
У разі порушення банком чинного банків законодавства нормативно правових актів НБУ, проведення надто ризикованих операцій, що загрожують його платоспроможності, інтересами вкладників та кредиторів. НБ застосовує адекватні порушенню заходів впливу щоб захистити кредиторів і вкладників.
Якщо банки у визначений термін не виконали вимог щодо усунення порушень, то НБУ має право накладати штрафи, усувати керівництво від управління банку і призначати тимчасову адміністрацію; припиняти дію ліцензії на здійснення банківських операцій.
У разі порушення законів чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів чи доходів і настання неплатоспроможності банку або суттєво зашкодило інтересам клієнтів а також за приховуванняям будь-яких рахунків, інших документів чи активів НБУ має право відкликати ліцензію на виконання всіх банків операцій та прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію банку з призначенням ліквідатора.
Необхідність банківського регулювання і нагляду за умов ринкової економіки допускає саморегулювання банківського сектора через ринкові механізми