- •Суть фінансового посередництва
- •4. Етапи становлення банківської системи незалежної України
- •5. Правова основа діяльності банків
- •6. Сучасний стан та проблеми розвитку банківської системи України
- •21. Функції нбу.
- •22. Емісія грошей і організація грошового обігу.
- •23. Реалізація грошово-кредитної політики.
- •24. Виконання функції «банку банків» і «банкіра уряду».
- •25. Здійснення банківського регулювання і нагляду.
- •26. Функція розрахунково-касового центру держави
- •27. Визначення та регулювання норм обов’язкових резервів.
- •28. Процентна політика та механізм рефінансування
- •29. Управління золотовалютними резервами.
- •30. Регулювання імпорту та експорту капіталу.
- •41.Заборонені види діяльності для банків.
- •42.Створеня банку і ухвалення статуту.
- •43. Погодження статуту з нбу.
- •44. Підстави для відмови у погодженні статуту.
- •45. Процедура ліцензування.
- •46. Підстави для відмови у видачі ліцензії.
- •47.Підстави для відкликання ліцензії.
- •48.Органи управління комерційним банком.
- •49.Функціональні підрозділи і служби банку.
- •50. Загальна характеристика пасивних операцій
- •51.Загальна характеристика активних операцій
- •52.Загальна характеристика комісійно-посередницьких операцій
- •53.Характеристика структури активів і пасивів банків України
- •54.Сутність та функції власного капіталу
- •55.Нормативи капіталу.Базельські угоди про капітал
- •56.Структура основного капіталу
- •57.Структура додаткового капіталу
- •58.Поняття регулятивного капіталу
- •59.Проблема капіталізації вітчизняних банків
- •60.Формування статутного фонду банку
- •61. Шляхи збільшеня статутного капіталу банку
- •62. Резервний та інші фонди банку
- •63.Сутність та різновиди депозитів банку
- •64.Недепозитні залучені кошти
- •6 5.Види вкладів залежно від порядку нарахування і сплати відсотків
- •66.Система страхування вкладів в україні
- •67. Стан депозитного ринку в україні
- •68.Сутність депозитної політики та фактори, які її визначають.
- •69. Критерії оптимальної депозитної політики
- •70.Міжбанківський кредитний ринок
- •71. Організація міжбанківських розрахунків
- •81. Депозитні сертифікати нбу та державні цінні папери як інструменти рефінансування нбу.
- •86. Принципи банківського кредитування
- •82. Нормативи ліквідності
- •85. Різновиди банківських кредитів
- •84. Економічна сутність та форми кредиту. Банківський кредит.
- •87. Стан ринку банківського кредитування в Україні
- •88. Стан споживчого кредитування в Україні
- •90. Проблеми іпотечного кредитування в україні
- •83. Стан міжбанківського ринку кредитних ресурсів, в тому числі сегмента рефінансування нбу
- •Комерційні банки
60.Формування статутного фонду банку
Статутний фонд (капітал) - кошти, що внесені акціонерами (пайовиками, засновниками) банку шляхом придбання його акцій. При обчисленні нормативів до суми статутного фонду (капіталу) не включається несплачена частка зареєстрованого статутного фонду (капіталу) та не включається сплачена, але не зареєстрована сума статутного фонду (капіталу). Розрізняють сплачений зареєстрований та несплачений зареєстрований статутний фонд (капітал). Для реєстрації комерційного банку встановлюється мінімальний розмір статутного капіталу в сумі, яка еквівалентна 1-му млн. екю (євро). Статутний фонд (капітал) комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку. Забороняється використовувати для формування статутного фонду (капіталу) бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Розмір статутного фонду (капіталу) визначається засновниками (акціонерами) банку, але не може бути меншим від розміру, встановленого НБУ.
61. Шляхи збільшеня статутного капіталу банку
Джерелами збільшення статутного капіталу є власні кошти акціонерів (засновників, учасників), а також дивіденди, які направляються на його збільшення у разі прийняття рішення вищим органом управління банку про капіталізацію дивідендів. При аналізі дивідендів, що використовуються на збільшення статутного капіталу, слід враховувати особливості розподілу прибутку та дивідендної політики банку.
Збільшення статутного капіталу може відбуватися кількома способами:
1) прийняття нових учасників. Новий учасник (учасники) приймається в товариство за рішенням загальних зборів. Одним із питань, які супроводжують вступ учасника, є питання про розмір вкладу, порядок його внесення. Цей спосіб збільшення розміру капіталу, як правило, призводить до зменшення розміру часток учасників у відсотковому значенні. Для усунення цього «недоліку» можна встановлювати курсову вартість частки, що передається новому учаснику, яка у кілька разів вища, ніж вартість вкладів дійсних учасників товариства. Як наслідок, учасник одержує частку, номінальна вартість якої менша, ніж сплачені за неї кошти.
Як варіант, різниця між номінальною і дійсною вартістю частки нового учасника може компенсуватися дійсним учасникам грошима.
2) реінвестування прибутку. Цей спосіб збільшення статутного капіталу можливий лише у товариствах, які за результатами господарської діяльності за рік мають прибуток. Кожен учасник має право на одержання частини прибутку від діяльності юридичної особи.
3) додаткові внески усіх учасників. Суму своїх вкладів учасники погоджують під час створення товариства. За кордоном практикують попереднє визначення максимальних додаткових внесків, якщо початкових інвестицій виявиться недостатньоПри збільшенні капіталу цим способом усі учасники вносять додаткові вклади пропорційно до належних їм часток або в іншому погодженому між ними розмірі. додаткові внески учасників не впливають на розмір їх часток у статутному фонді, вказаних в установчих документах товариства, якщо інше в них не передбачено.
4) додаткові внески окремих учасників. Ініціатива щодо збільшення статутного капіталу може виходити від одного з учасників товариства. Загальні збори учасників можуть прийняти таке рішення за заявою такого учасника. Вітчизняне законодавство допускає прийняття такого рішення простою більшістю голосів. У Російській Федерації таке рішення вимагає одностайності.
Учасник повинен зазначити розмір, предмет вкладу, строк та порядок його внесення, інші умови, що мають значення. Якщо збори погодилися із збільшенням статутного капіталу, вони одночасно затверджують зміни до статуту товариства, пов'язані із збільшенням статутного капіталу та номінальної вартості частки учасника;
5) індексація основних фондів. Це особливий спосіб збільшення статутного капіталу, оскільки він застосовується лише до акціонерних товариств. Він обумовлений суто економічними причинами – інфляцією. Нині цей спосіб збільшення статутного капіталу практично не застосовується.
Вітчизняне законодавство наразі не передбачає можливості збільшення статутного капіталу за рахунок майна товариства. Цей спосіб збільшення капіталу відомий іноземному праву.
При збільшенні статутного капіталу слід враховувати, що спеціальними актами може бути встановлено певні обмеження щодо суми, порядку та способу зміни капіталу.