V. Розташування працівників та рухомих засобів виробництва на територіях, де звалювання дерев та гравітаційне спускання деревної сировини не ведуться

На територіях, де не проводиться звалювання дерев та гравітаційне спускання заготовленої деревної сировини, навіть тимчасово, розташування працівників, трелювальних та інших рухомих засобів виробництва на безпечних відстанях у картах технологічного процесу, як правило, не відображається. У розділі V техкарти повинна бути лише інформація про місця виконання робіт (у місцях звалювання дерев, на трелювальних волоках, на проміжних лісовантажних пунктах, верхніх або проміжних лісоскладах тощо), а основним роз’єднувальним чинником має бути заборонний знак безпеки, який повинен встановлюватися працівником (працівниками), робота якого (яких) створює додаткові небезпечні зони.

Відповідно до вимог підпункту 15.1.24, Національних правил [2], у місцях виконання лісосічних операцій, крім звалювання дерев та ведення наземного спускання деревини, небезпечна зона між окремими ланками працівників повинна встановлюватись за висотою найбільш високих дерев (хлистів), що очищаються від сучків, трелюються або відвантажуються, збільшеній на 5 м, але становити не менше 25 м на рівнині і 30 м на схилах. Робота на одній вертикалі схилів крутістю понад 15 град. двох і більше ланок працівників (тракторів, машин) не повинна допускатися. Дотримання цих зон між працівниками під час роботи повинне здійснюватись самими працівниками з встановленням переносних заборонних знаків безпеки, виготовлених відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 [16]. Названі вимоги відносяться і до розташування працівників на проміжних лісовантажних пунктах та верхніх лісоскладах. Додаткові зони безпеки між окремими працівниками, які входять в одну робочу ланку (частіше це зони між працюючим технічним засобам та працівником), встановлюються, як правило, експлуатаційною документацією на ці засоби, Національними правилами [2], та доповнюючими їх нормативними документами. Основні з них називаються та коментуються далі.

Так, відповідно до підпункту 15.4.3 Національних правил [2], у рівнинних умовах і на схилах крутістю до 15 град. зона безпеки між двома працівниками, які зайняті на обрубуванні гілок з хвойних і мягколистяних дерев, повинна становити не менше 10 м, у твердолистяних – не менше 15 м, а на схилах крутістю понад 15 град – 30 м.

Відповідно до підпункту 15.7.17 Національних правил [2], супроводжувати вантаж з деревиною, який трелюється у напівнавантаженому та навантаженому положеннях, дозволяється на відстані не менше 10 м йдучи позаду від нього. Якщо ж деревна сировина тягнеться по землі, притискуючись до неї усією своєю масою, то вимоги до встановлення небезпечних зон більш жорстокі. Так, відповідно до вимог підпункту 15.7.16 Національних правил [2], перед підтягуванням деревини до трактора або підтрельовуванням її до волока чи проміжного лісовантажного пункту волочінням одночасно з рухом трактора чокерівникам необхідно виходити з небезпечної зони, що при цьому створюється, під кутом 40-50⁰ до вертикальної площини натянутого каната у бік, протилежний до руху деревини, на схилах – у бік водорозділу. Відходити слід на відстань, що перевищує 10 м від деревини, яка приводиться в рух верхівками вперед, та трактора і на відстань, більшу принаймні на 5 м від довжини деревини, що приводиться в рух торцями вперед. Виходити з небезпечної зони необхідно заздалегідь розчищеною доріжкою на вільну від повалених дерев територію, спостерігаючи за рухом деревини. Вимоги щодо відходу під кутом до вертикальної площини натягнутого каната відносяться і до стягування завислих дерев, вивалювання дерев чи їх зламування, буксирування технічних засобів тощо, оскільки канати після їх аварійного вивільнення та причіплені до них чокери (крючки) з великою швидкістю переміщуються саме у вертикальній площині натягу канатів, притому часто на значні відстані.

Працівникам не можна перебувати у напрямку руху деревної сировини, переміщуваної навантажувальними технічними засобами, а також можливого зрушення з місця самих транспортних засобів.