Ііі. Проектування варіантів розташування ланок працівників та рухомих засобів виробництва на безпечних відстанях з використанням

таблиць, коментар принципів

Розташування ланок працівників та рухомих засобів виробництва з використанням табличного способу може здійснюватися шляхом проектування смужно-послідовної, черезсмужно-зворотної та черезсмужно-послідовної черговості виконання робіт, розгляду яких буде присвячений цей розділ.

Суть рішень при використанні смужно-послідовної та черезсмужно-звортної черговості виконання робіт показана нами у таблицях 1 та 2 до рисунка 1 цього Довідника на прикладі проектування розроблення лісосік з використанням для первинного переміщення деревної сировини на проміжний лісосклад трелювально – транспортних машин, складовою яких є візки-сортиментовози з гідроманіпуляторами.

А.П. Сабадир [14] рекомендує використовувати насамперед візки-сортиментовози шведської фірми WEIMER We – 10 вантажністю 10 т, We – 12 та RDM – 14 вантажністю відповідно 12 та 14 т. Проте рішення, які будуть розглядатися під час аналізу змісту рисунка 1 і таблиць до нього, придатні для застосування і при використанні візків з гідроманіпуляторами інших моделей та фірм і передусім машин Беларус МПТ-461.1. За висновками А.І. Сабадира продуктивність візка – сортиментовоза за правильної організації технологічного процесу зростає у порівнянні з традиційними технологіями у 2-3 рази. Наявність на візку гідроманіпулятора дає можливість завантажувати сортиментовозом на проміжних лісоскладах транспортні засоби, не оснащені вантажним устаткуванням. Проміжні лісосклади доцільно влаштовувати насамперед біля доріг з твердим покриттям з тим, щоб подальше транспортування деревної сировини можна було здійснювати великовантажними автомобілями з причіпами. Навколо них та вздовж під’їздів до складів повинні бути попередньо прибрані усі небезпечні дерева.

Разом з тим, принципи щодо розташування ланок працівників, які будуть називатися при висвітленні особливостей розроблення лісосік з використанням візків з гідроманіпуляторами, можуть застосовуватися на рівнині та схилах крутістю до 15 град. і тоді, коли первинне переміщення деревної сировини ведеться трелюванням на верхній лісосклад, улаштований за межами лісосіки на відстані, що перевершує радіус небезпечної зони звалювання дерев.

Вносячи пропозиції у цьому Довіднику ми враховували вимоги Національних правил охорони праці [2, підпункт 15.1.8], відповідно до яких на значних за розмірами лісосіках зони безпеки між місцями звалювання дерев та виконанням інших операцій, або роботою другої ланки лісорубів, які звалюють дерева, слід встановлювати у вигляді однієї пасіки шириною, що переважає радіус небезпечної зони звалювання дерев, і що рішення щодо такого розташування повинні відображатися на технологічній схемі лісосіки (розділ ІV карти технологічного процесу) і в таблиці, яка є розділом V техкарти. Її бланк наведено у додатку 3 до Національних правил охорони праці [2, с. 218-221].

У розділі V карти технологічного процесу повинні міститися вказівки, де і яким ланкам працівників, робочій машині чи коням дозволяється працювати, якщо у якійсь пасіці або зоні безпеки верхнього лісоскладу проводиться звалювання дерев, а також коли вальник лісу та помічник вальника працюють на проміжному чи верхньому лісоскладі, або лісосіці попереднього (ЛПР) чи наступного (ЛНР) розроблення чи припиняють звалювальні роботи. Якщо ж у силу тих чи інших міркувань лісосіка ділиться на пасіки, центральні з яких мають ширину, що дорівнює радіусу небезпечної зони звалювання дерев або меншу за нього (неповні пасіки), то бар’єри безпеки повинні встановлюватися із двох, а то й з більшого числа пасік, що разом за шириною у найвужчому місці перевищують такий радіус.

Першою розглянемо смужно-послідовну черговість виконання робіт при використанні візків з гідроманіпуляторами.

Якщо на лісосіці чи її частині є неприземлені небезпечні дерева, то на території з наявністю таких дерев названа черговість є єдино можливою. Під час цієї черговості виконання робіт, основні принципи якої наведені в таблиці 1 до рисунка 1 цього Довідника, кожна з бар’єрних пасік (2-7) є повною, тобто має ширину, що перевершує радіус небезпечної зони звалювання дерев, а периферійні пасіки (1 та 8) можуть бути і дещо вужчими, тобто неповними. Варіанти безпечного розташування І - VІІ та ІХ є і етапами розроблення лісосіки. Варіант І є перехідним, під час якого на пасіках 1 та 2 працює лише ланка вальника. Вона вирубує підлісок, звалює дерева, але якщо є виробнича необхідність доручати їй і інші роботи ( у нашому прикладі очищення дерев від сучків, гілок, верховіття та часткове розкряжування стовбурів), то ці роботи також називаються як такі, що виконуються ланкою вальника у порядку суміщення професій. На пасіці 3 при цьому варіанті розташування звалюються лише ті небезпечні

Рисунок 1 - Основні виробничі елементи лісосіки: 1-8-номери пасік; 9-границі пасік; 10-тракторні дороги; 11-проміжний лісосклад; 12-автодорога; 13-знак безпеки.

Таблиця 1 до рисунка 1 - Смужно – послідовна черговість виконання робіт

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Пос-лідов-ність виконання опера- цій	Машини, іструмент та інші засоби вироб-ництва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ
Звалювання дерев, очищення їх від сучків, гілок, верховіття та часткове розкряжування вальником та його помічником	І, ІІ	Безредук-торна моторна пилка	1, 2,3*	3,4*	4,5*	5,6*	6,7*	7, 8*	8	-	ЛНР
Укладання гілок на тракторні дороги лісорубами ІІ та ІІІ розрядів, збирання та навантажуван-ня довгомірних сортиментів і довгоття, їх під-везення на ПЛ	ІІІ, ІV	Вручну, трелюваль-но-транс-портна машина з гідроманіпу-лятором	ЛПР	1	1, 2	2,3	3, 4	4, 5	5, 6	1-8	1-8
Розкряжування довгоття вальником та його помічником, скла-дання коротко-мірних сорти-ментів у стоси	V	Безредук-торна моторна пилка	-	-	-	-	-	-	-	ПЛ	-
Очищення лісосіки, спалювання відходів лісозаготівлі	VІ	Вручну	ЛПР		1	1,2	2, 3	3, 4	4, 5	1-8	1-8

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР, ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення; ПЛ - проміжний лісосклад; індекс "*" – пасіки, на яких частково приземляються небезпечні дерева.

дерева, які можуть упасти на пасіку 2 під час роботи на ній ланки вальника. Такі звалювання лише частини небезпечних дерев рекомендується відображати позначкою "*". Роботи інших ланок при варіанті їх розташування І дозволяється виконувати лише на лісосіці попереднього розроблення (ЛПР). Проти робіт, які бригадою під час якогось з варіантів не виконуються, слід ставити знак "-".

Роботи за варіантом розташування ІІ розпочинаються із звалювання дерев на пасіці 3 та з приземлення частини небезпечних дерев на пасіці 4. Під час роботи за цим варіантом розташування операції послідовностей ІІІ та ІV (укладання гілок на тракторні дороги лісорубами ІІ та ІІІ розрядів, збирання та навантажування довгомірних сортиментів і довгоття, їх підвезення на проміжний лісосклад) уже дозволяється виконувати не лише на ЛПР, а і в пасіці І. Ця пасіка відокремлена від місць звалювання дерев повною центральною пасікою 2.

Про час перебазування на лісосіку працівників, не зайнятих звалюваннями дерев, а також уведення в бригаду нових працівників, за усіх технологій розроблення лісосік керівник лісосічних робіт повинен проінформувати кожного працівника з підписом останнього за встановленим на підприємстві порядком.

Використовуючи трактор для стягування небезпечних дерев, слід враховувати, що відповідно до вимог підпункту 15.1.21 Національних правил охорони праці [2] заїзди трактора на небезпечну територію (з наявністю неприземлених небезпечних дерев) дозволяється здійснювати лише за вказівкою керівника лісосічних робіт, а самі роботи на цій території згідно з підпунктом 15.1.20 названих Правил мають виконуватися під його безпосереднім керівництвом. Керівником лісосічних робіт може бути майстер або інша посадова особа, яка успішно пройшла перевірку знань з охорони праці на лісозаготівлі і отримала від роботодавця відповідні повноваження.

Під час виконання робіт за варіантом розташування ІІІ на лісосіці уже дозволяється проводити всі операції, включаючи спалювання відходів лісозаготівлі у пасіці 1, що відокремлена від пасіки 4, де працює ланка вальника, бар’єром у дві повні пасіки (1 та 2). Роботи ІІІ - ї та ІV - ї послідовностей за варіантом розташування ІІІ мають виконуватися переважно на пасіці 2 . Якщо ж ці роботи при варіанті ІІ не закінчені і вони продовжуються, то в карті технологічного процесу для робіт за варіантом ІІІ називаються обидві пасіки (1 та 2). По такому ж принципу виконуються роботи і за варіантами розташування ІV – VІІ.

Відповідно до підпункту 15.2.9 Національних правил охорони праці [2] під час проведення вибіркових санітарних рубань лісу та розробленні лісосік за правилами вітровально-буреломних, приземлення небезпечних дерев у зовнішніх зонах безпеки дозволяється здійснювати і під час основних лісосічних робіт. Тому для лісосік з такими рубаннями лісу позначки щодо звалювання дерев на відповідних пасіках означатимуть, що під час звалювання цих дерев на тій чи іншій пасіці повинні бути приземлені відведені до рубань і небезпечні дерева в тих частинах зовнішніх зон безпеки, які прилягають до пасік, на яких виконуються звалювальні роботи. Введення додаткових позначок невиправдано збільшило б обсяг інформації, що вноситься в карту технологічного процесу.

Варіант VІІІ не є етапом розроблення лісосіки, за ним лісозаготівельна бригада працює, коли ланка вальника залишається виконувати роботи на проміжному лісоскладі (ПЛ) або якщо з якихось інших причин вальник на пасіках не працює. Для розкряжування довгоття ланку вальника доцільно залишати на проміжному лісоскладі на початку робочої зміни. Роботи за варіантом VІІІ можуть повторюватися щоденно. Під час роботи за цим варіантом розташування, працівникам, окрім ланки вальника, дозволяється працювати на всій території лісосіки, як і під час роботи за варіантом ІХ, за яким ланка вальника уже працює на лісосіці наступного розроблення.

Смужно-послідовна черговість виконання робіт, розглянута нами за допомогою таблиці 1 до рисунка 1, може використовуватися і для лісосік меншої ширини, ніж показана на рисунку 1.

Тоді, при розробленні чотирипасічної лісосіки, на ній випадають варіанти розташування ІV, V, VІ та VІІ, а під час роботи на припасічній лісосіці і варіант ІІІ.

Як уже згадувалося, за VІІІ-м варіантом розташування ланка вальника лісу працює на проміжному лісоскладі і звалюванням дерев не займається, а за ІХ-м варіантом розташування ця ланка виконує звалювальні роботи вже на лісосіці наступного розроблення. Про час відсутності вальника лісу на пасіках він особисто або через керівника робіт зобов’язаний повідомляти працівників, що не займаються звалюванням лісу.

Враховуючи, що відображення у таблиці двох варіантів розташування VІІІ та ІХ потребує додаткового рядка та двох граф, зміст роботи за цими варіантами для багатопасічних лісосік може бути винесений у текст карти технологічного процесу в розділ «Особливі вказівки щодо забезпечення безпеки праці». Рекомендований зміст запису: «Під час роботи ланки вальника лісу на проміжному лісоскладі, на лісосіці наступного розроблення та відсутності вальника на лісосіці з других причин працівники, не задіяні на звалюванні дерев, та трелювально – транспортна машина виконують лісосічні операції там, де є фронт робіт». Близький до цього скорочений запис може бути зроблений і замість відображення розташування ланок працівників за ІХ – м та Х – м варіантами під час використання черезсмужно-зворотної черговості, основні принципи якої будуть наведені далі – у таблиці 2 до рисунка 1. Проте, варіанти розташування, під час яких звалюються дерева на секціях, скороченому запису не підлягають. Це відноситься і до всіх інших черговостей виконання робіт з використанням табличних способів.

Можливість застосування смужно-послідовної черговості виконання робіт на лісосіках з наявністю на пні небезпечних дерев є однією з головних переваг цієї черговості. Тому її можна з успіхом використовувати при веденні лісосічних робіт у безсніжні періоди на лісосіках, де попереднє приземлення небезпечних дерев відповідно до підпункту 15.2.3 Національних правил [2] не є обов’язковим: на проріджуваннях, прохідних і санітарних рубках та рубках головного користування і лісовідновних за наявності на них понад 20 відсотків небезпечних дерев, тобто – на так званих вітровально – буреломних лісосіках. Ця черговість відносно легка для розуміння працівниками. При її застосуванні менше часу працівники витрачають на переходи з пасіки в пасіку, оскільки такий перехід здійснюється, як правило, один раз. Ланки працівників, у нашому прикладі - працюючи за варіантами розташування ІІ- VІІ, на суцільних рубках бачать одна одну, що у цей період полегшує обмін сигналами, зменшує підозри деяких працівників з приводу того, що хтось з інших роботу виконує дуже поволі, зменшуючи виробіток бригади.

Проте значним недоліком виконання робіт за смужно – послідовною черговістю є те, що поки на лісосіці не завалені дві пасіки, бригада повинна працювати на двох робочих об’єктах, що передусім ускладнює керівництво лісозаготівельною бригадою, збільшує пробіг автомобілів для перевезення працівників на лісосіки. Цей недолік проявляє себе тим більше, чим менша ширина лісосіки. Робота бригади одночасно на двох лісосіках часто не дає можливості використати трелювальну машину, трактор або коней для стягування завислих дерев під час роботи ланки вальника на пасіках 1 та 2, а небезпечних частково і на пасіці 3, оскільки названі засоби виробництва у цей час мають працювати ще на лісосіці попереднього розроблення. Лісосіка захаращується зваленими деревами, якщо очищення дерев від гілок, сучків та верховіття на ній не доручати ланці вальника, або не переносити виконання цієї операції на верхній чи проміжний лісосклади.

Але найбільш суттєвим недоліком використання смужно – послідовної черговості виконання робіт на лісосіках з наявністю неприземлених небезпечних дерев є те, що відповідно до підпункту 15.1.19 Національних правил охорони праці [2], на них повинна припинятися всяка робота за наявності снігу або ожеледі (льоду) на деревах, ожеледиці на замерзлому грунті, вітрі із швидкістю понад 5,2 м/с, коли вітер піднімає сухе листя, пилюку та папір, приводить в рух тонкі гілки дерев, а на схилах крутістю понад 15 град. – також за наявності снігового покриву на поверхні грунту товщиною понад 30 см. Це істотно збільшує число днів, під час яких за цих погодних умов роботи під наметом деревостанів на лісосіці і в зовнішніх зонах безпеки вздовж робочої території лісозаготівельних бригад, не дозволяється виконувати, якщо в них наявні неприземлені небезпечні дерева.

Для запобігання простоям працівників, тут доцільно закріплювати за бригадою додатковий робочий об’єкт, де на пні небезпечних дерев немає.

Другим варіантом вирішення проблеми є приземлення при основних лісосічних роботах за відносно безпечних погодних умов як можна більшого числа небезпечних дерев не лише на пасіках, що межують з тими, де звалюються здорові дерева, а й на усій лісосіці чи її частині, що включає декілька пасік, якщо характеристика лісосіки дає змогу це зробити. Така можливість і доцільність заходу частіше має місце на прохідних та останніх проріджувальних рубаннях, де небезпечних дерев мало. За цих обставин запис роботи ланки вальника лісу на звалюванні дерев при варіантах розташування І – VІ у карті технологічного процесу має бути дещо зміненим у порівнянні з наведеним у таблиці 1 до рисунка 1 і здійснюватись так, як відображено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Черговість розробки пасік, розташування ланок

працівників за такими варіантами

І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
1, 2, «Л*»	3, «Л*»	4, «Л*»	5, «Л*»	6, «Л*»	7, «Л*»

Якщо приймається рішення про звалювання небезпечних дерев одночасно більш як на двох пасіках, то замість відображення у таблиці V до карти технологічного процесу номерів пасік, на яких під час роботи за відповідним варіантом розташування ланок працівників частково приземлюються небезпечні дерева, вводиться не індекс однієї пасіки, а індекс «Л*», що означатиме «щонайменше на двох пасіках", а для лісосік санітарних рубань та вітровально-буреломних – і в частинах зовнішніх зон безпеки, що прилягають до відповідних пасік, якщо небезпечні дерева там не приземлені при підготовчих роботах.

На зимовий період у Карпатах, Поліссі і Західному лісостепу лісосічні роботи у деревостанах з наявністю небезпечних дерев не повинні плануватися, оскільки днів з відносно безпечними погодними умовами для проведення робіт у цей період мало, а в окремі роки взимку таких днів взагалі немає.

Разом з тим смужно – послідовна черговість виконання робіт може проектуватись і тоді, коли на лісосіках небезпечних дерев немає, або вони були приземлені під час підготовчих робіт. Якоюсь мірою це виправдовує себе на відносно незначних за розмірами лісосіках, на яких удається влаштовувати лише один верхній лісосклад, або коли дорога для вивезення деревної сировини прилягає до короткої сторони лісосіки. В цьому разі розташовувати ланки працівників на безпечних відстанях із застосуванням інших черговостей, що будуть розглядатися далі, буває неможливо.

Доцільне застосування смужно – послідовної черговості виконання робіт і тоді, коли не збалансовується виробіток ланки вальника лісу з виробітком базового технічного засобу. Так, у технології, відображеній нами у таблиці 1 до рисунка 1, за незначних відстаней підвезення деревної сировини трелювально – транспортною машиною, ланка вальника лісу може й не забезпечувати цю машину фронтом робіт. У цьому випадку машину доцільно використовувати на двох робочих об’єктах і вона, як і ланка вальника лісу, буде працювати в автономному режимі. При цьому в деякі робочі дні бар’єри безпеки між працюючою ланкою вальника лісу і ланкою працівників, що працюють з машиною, можуть збільшуватися до трьох і більше пасік. Якщо ж на лісосіці працює звалювальна машина, то, навпаки, трелювальний засіб може відставати від роботи такої машини і тоді застосування основних принципів смужно – послідовної черговості виконання робіт виправдовує себе незалежно від того, чи є на лісосіці небезпечні дерева чи їх немає.

Виправдовує себе смужно – послідовна черговість виконання робіт також при звалюванні дерев електромоторними пилками або коли деревна сировина спускається гравітаційно на схилах через переносні лотки.

Враховуючи наведені нами недоліки смужно-послідовної черговості виконання робіт, на значних за розмірами лісосіках, де можна збалансувати виробіток ланки вальника (звалювальної машини) та трелювального засобу, а також попередньо приземлити небезпечні дерева, доцільно застосовувати черезсмужно – зворотну черговість виконання робіт, до розгляду якої ми переходимо. Ця черговість (таблиця 2 до рис.1) має ту перевагу в порівнянні із смужно – послідовною, що при її застосуванні бригаду у повному складі дозволяється перебазовувати на лісосіку у перший же день виконання на ній основних лісосічних робіт.

Рисунок 1 - Основні виробничі елементи лісосіки: 1-8-номери пасік; 9-границі пасік; 10-тракторні дороги; 11-проміжний лісосклад; 12-автодорога; 13-знак безпеки.

Таблиця 2 до рисунка 1 - Черезсмужно – зворотна черговість виконання робіт

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідовність виконання операцій	Машини, інструмент та інші засоби виробництва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х
Звалювання дерев, очищення їх від сучків, гілок, верховіття та часткове розкряжування вальником та його помічником	І, ІІ	Безредукторна моторна пилка	3	1	4	2	7	5	8	6	-	ЛНР
Укладання гілок на тракторні дороги лісорубами ІІ та ІІІ розрядів, збирання та навантажування довгомірних сортиментів і довгоття, їх підвезення на ПЛ	ІІІ, ІV	Вручну, трелювально-транспортна машина з гідроманіпуля-тором	ЛПР,1	ЛПР,3	1,2	4	2,5	7	5, 6	8	1-8	1-8
Розкряжування довгоття вальником та його помічником, складання ними короткомірних сортиментів у стоси	V	Безредукторна моторна пилка	-	-	-	-	-	-	-	-	ПЛ	-
Очищення лісосіки, спалювання відходів лісозаготівлі	VІ	Вручну	ЛПР				1,2	1,2	1-3	1-3	1-8	1-8

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР і ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення; ПЛ - проміжний лісосклад.

Після того, як на пасіці 3 буде заготовлено лісоматеріалів у достатній кількості для рейсового завантаження візка, усі працівники бригади та трелювально-транспортна машина матимуть фронт робіт. Перевагою черезсмужно-зворотної черговості є також те, що основні лісосічні роботи на рівнині тут дозволяється виконувати і за швидкості вітру, що дорівнює 5,3-11 м/с, а також за наявності снігу на деревах та на грунті товщиною і понад 30 см, що значно скорочує число днів, у які на лісосіках забороняється працювати під наметом деревостану. Однак розроблення лісосік за цією черговістю виконання робіт дозволяється лише тоді, коли на них немає небезпечних дерев, або якщо вони приземлені під час підготовчих робіт.

При застосуванні черезсмужно – зворотної черговості одночасно ведуться роботи переважно на двох пасіках, що об’єднуються у відповідний варіантний цикл (далі – також цикл). У прикладі, наведеному у таблиці 2 до рис. 1, вісім варіантів розташування з десяти об’єднані у чотири цикли, що включають роботи на пасіках 3 та 1, 4 та 2, 7 та 5, 8 та 6. У межах циклу ланка вальника лісу декілька разів на день переходить працювати з однієї пасіки на іншу: з пасіки 3 на пасіку 1 і в зворотному напрямку (перший цикл), а також з пасіки 4 на пасіку 2 (другий цикл), з пасіки 7 на пасіку 5 (третій цикл), з пасіки 8 на пасіку 6 і навпаки (четвертий цикл). На її ж місце в межах циклу приходять працювати інші ланки, переїздить трелювально – транспортна машина. Обмін пасіками ланок працівників, що виконують роботи, об’єднані в один цикл за послідовностями виконання операцій ІІІ та ІV, з ланкою вальника лісу має відбуватися, як правило, тоді, коли у трелювально - транспортної машини або іншого базового трелювального засобу закінчується фронт робіт на відповідній пасіці. За варіантами розташування І (див. табл. 2 до рис. 1), а іноді й ІІ, деякі працівники можуть іще виконувати і позациклові роботи на лісосіці попереднього розроблення (ЛПР), за варіантами ІІІ, V та VІІ відповідно ще й на пасіках 1, 2 та 5, оскільки на початку роботи за цими варіантами на названих пасіках у наведеному нами прикладі залишається ще не підібрана візком якась частина деревної сировини. Бар’єр безпеки при цьому тимчасово збільшується до двох пасік. Записи у таблиці щодо місць виконання робіт за послідовностями ІІІ-ІV, V та VІ вказують, де при відповідних варіантах розташування працівникам, не зайнятим звалюванням дерев, дозволяється виконувати роботи у межах циклу та позациклові, хоча на окремих етапах розроблення лісосіки позациклових робіт може й не бути.

Неодноразові переходи ланки вальника лісу протягом робочої зміни працювати з пасіки в пасіку під час певного циклу робіт запобігають захаращуванню пасік, що збільшує виробіток цієї ланки, незважаючи на додаткові втрати часу при переходах. На пасіках можна очищати дерева від гілок, сучків і верховіття моторними пилками, розкряжовувати за необхідності деревні хлисти. За наявності на лісосіці малогабаритного колісного трактора з гідрозахватом, яким часто користуються для підтрельовування деревної сировини до трелювально-транспортної машини, трактор успішно застосовується і для підбирання гілля та верховіття, їх скидання у місцях спалювання порубних решток. У випадках, якщо трактор з гідрозахватом додатково вводиться у технологічний процес, у графах для запису послідовності виконання операцій ІІІ, ІV та VІ необхідно робити додаткові записи.

Роботи за варіантами розташування ІХ та Х в цикли не об’єднані. Ті з них, які не виконуються ланкою вальника лісу, як і при смужно – послідовній черговості, мають проводитися там, де під час відповідного циклу їх не вдалося закінчити.

Заїзди трелювально-транспортної машини чи трелювального засобу у пасіку, на якій працює ланка вальника лісу, має здійснюватися після отримання дозвільного сигналу від ланки вальника. Такий сигнал у відповідь на запит оператор технічного засобу повинен отримати на межі з небезпечною зоною звалювання дерев, де ланка вальника лісу відповідно до вимог підпункту 15.3.13 Національних правил охорони праці [2] повинна попередньо встановлювати заборонний знак безпеки з написом "Прохід і проїзд заборонено. Звалювання лісу". Цей знак на межі з небезпечною зоною звалювання дерев повинен встановлюватися і вздовж шляхів переходу працівників з пасіки в пасіку.

Переходи працівників, не задіяних на звалюванні лісу, у небезпечну зону звалювання дерев, для того щоб обмінятися робочими місцями з ланкою вальника лісу, мають здійснюватися також після попереднього обміну сигналами незалежно від того, чи переходи відбуваються окремими шляхами для переходу, що виправдовує себе для лісосік із значною глибиною, чи трелювально-транспортними шляхами.

Порядок обміну сигналами між ланкою вальника лісу та працівниками, що звалюванням дерев не займаються, і рухомими технічними засобами має затверджуватися на підприємстві і під розпис доводитися до працівників, включаючи посадових осіб та спеціалістів, які відвідують лісосіки для виконання покладених на них обов’язків. Якщо окремим актом з охорони праці такий порядок ще не уведений, його треба додавати до карти технологічного процесу. Вимоги щодо обміну сигналами є обов’язковими і для виконання робіт за іншими варіантами розташування, що будуть аналізуватися далі.

Відповідно до вимог підпункту 15.2.2. Національних правил охорони праці [2] на лісосіках суцільних рубань, окрім вітровально-буреломних, є приземлення усіх небезпечних дерев під час підготовчих робіт. Згідно з підпунктом 15.2.1 (шостий абзац) цих Правил (далі - Правила), небезпечні дерева під час підготовчих робіт слід вирубувати також у зовнішніх зонах безпеки навколо лісосіки, а відповідно до підпункту 15.2.4 (останній абзац) Правил – і на додатковій робочій території бригади та вздовж границь із нею. Вимоги підпунктів 15.2.1 та 15.2.4 Правил [2] обов’язкові і для підготовчих робіт перед розробленням лісосік прохідних рубань та проріджувань деревостанів. Таке приземлення небезпечних дерев має здійснюватися лише вальником лісу та помічником вальника за участю при необхідності й тракториста з трактором, укомплектованим металевим канатом для стягування завислих дерев.

Під час приземлення небезпечних дерев при підготовчих роботах на лісосіках з використанням черезсмужно – зворотної черговості виконання робіт та черезсмужно – послідовної, яка буде розглядатися далі, ніхто із працівників, крім учасників звалювального процесу, на робочому об’єкті не повинен працювати і це необхідно відобразити у карті технологічного процесу. Для лісосік із незначною чисельністю лісосічних операцій та пасік таке відображення доцільно здійснювати у таблиці (розділ V карти технологічного процесу) у вигляді розташування ланок працівників за варіантом І. Оскільки для цього у таблицю треба вводити додатково одну графу та один рядок, для багатьох лісосік, як наприклад – відображеної на рисунку 1 і таблиці 2 до нього, це вимагало б нарощування об’єму таблиці. Тому вимоги щодо приземлення небезпечних дерев можуть бути записані у техкарті текстом у розділі VІІ «Особливі вказівки щодо забезпечення безпеки праці». Для лісосіки, відображеної у таблиці 2 до рисунка 1 запис має бути таким: «Небезпечні дерева на робочому об’єкті приземлюються вальником лісу та його помічником під час роботи працівників, які не входять у ланку вальника лісу, на лісосіці попереднього розроблення. Трактор для стягування завислих небезпечних дерев та розтягування завалів на лісосіку подається за розпорядженням керівника лісосічних робіт».

Черезсмужно – зворотна черговість виконання робіт для лісосіки, що наведена на рисунку 1 та таблиці 2 до нього, передбачає таку організацію праці, за якої змінний виробіток ланки вальника лісу відповідав би денному виробітку трелювально- транспортної машини. Якщо ж машина з якихось причин не встигає підібрати на пасіках усю заготовлену деревну сировину під час роботи за варіантами розташування І- VІІІ (ремонтувалася або була зайнята навантажуванням лісоматеріалів на проміжному лісоскладі тощо), вона повинна ліквідувати відставання під час роботи за варіантом розташування ІХ, за яким ланка вальника лісу залишається на проміжному лісоскладі для розкряжування довгоття, або при варіанті Х, під час якого ланка вальника працює уже на лісосіці наступного розроблення. У випадках, коли розрахунки показують, що ланка вальника лісу з набором робіт,віднесених до послідовності виконання операцій І та ІІ, не

може забезпечити машину фронтом робіт, то має вивчатися питання проектування для неї лише звалювання дерев з використанням для очищення дерев від сучків, гілок та верховіття та /або проведення інших робіт ІІ-ої послідовності виконання операцій повністю чи частково інших ланок.

Основні принципи розроблення лісосік з використанням смужно – послідовної та чезсмужно – зворотної черговості виконання робіт із застосуванням табличного методу, розглянуті нами у таблицях до рисунка 1, придатні для використання і на лісосіках, розташованих на схилах крутістю понад 15 град., якщо трелювати деревну сировину доводиться уздовж схилу у напрямку до його підніжжя або водорозділу. Для більш успішного застосування цих черговостей краще, щоб лісосіки відводилися там, де це можливо, довгою стороною вздовж горизонталі. Це, до речі, зменшувало б і інтенсивність ерозійних процесів на волоках під час трелювання на них деревної сировини на відносно незначні відстані.

Розглянемо основні принципи виділення бар’єрів безпеки на прикладі проектування розроблення схилової 4 –пасічної лісосіки, глибина якої пролягає на вертикалі схилу, а ширина на горизонталі (рисунок 2), і коли крутість схилу перевершує 15 град.

На таких лісосіках відповідно до вимог підрозділу 1.2 Національних правил охорони праці [2, с.9] небезпечна зона звалювання дерев простягається до підніжжя схилу з відстанню 60 м в обидва боки від вертикалі, на якій приземляється дерево, а на території, що розташована між лісосікою та підніжжям схилу, додатково виділяється підгірна небезпечна зона. Її межі поперек схилу збігаються з вертикалями, що пролягають щонайменше на 60 м від крайніх виступів границь лісосіки і є продовженням меж зовнішніх зон безпеки, які виділяються на одних горизонталях з лісосікою [2, с. 10 - 11].

Якби ми запроектували використання лише одного верхнього лісоскладу ВЛ₁ (на рисунку 2 – розташованого зліва), трелювання деревної сировини з пасіки 3 під час роботи за варіантом розташування ІІ довелося б виконувати із заїздом трактора у небезпечну зону звалювання дерев, що створюється у цей час як на пасіках 1 та 2, так і нижче, у підгірній небезпечній зоні, аж до самого підніжжя схилу. Не можна було б безпечно трелювати деревну сировину і з пасіки 4 при варіанті розташування ІV, оскільки під час роботи за цим варіантом звалювання дерев велося б у пасіці 2. Довелося

Рисунок 2 - Основні виробничі елементи лісосіки: 1-4 – номери пасік; 5 – границі пасік; 6 – трелювальні волоки; 7 – верхні лісосклади; 8 – автодорога; 9 – знак безпеки; 10 – підгірна небезпечна зона; 11 – границі підгірної небезпечної зони.

Таблиця до рисунка 2 - Черезсмужно – зворотна черговість виконання робіт на крутих схилах

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідовність виконання операцій	Машини, інструмент та інші засоби виробництва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V
Вирубування підліску вальником та його помічником, звалювання дерев	І, ІІ	Сокира, моторна пилка	3	1	4	2	ЛНР
Очищення дерев від сучків та гілок, відпилювання стовбурів – конкурентів та верхівок, укладання відходів лісозаготівлі на перезволожені ділянки трелювальних волоків, підтрельовування кіньми маломірних деревних хлистів та ліквідних частин стовбура до тракторних трелювальних волоків, укладання їх у пачки, чокерування деревних хлистів та пачок тракторним оснащенням лісорубами ІІІ розряду та чокерівником, трелювання трактором	ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ	Сокира, безредукторна моторна пилка, коні, трактор ЛКТ-81	ЛПР, 1	ЛПР,3	1, 2	4	1-4
Відчеплювання деревних хлистів та довгоття від чокерів, часткове розкряжування деревної сировини лісорубом V розряду, навантажування деревних хлистів гідрокранами, а маломірних сортиментів - вручну	VІІІ, ІХ, Х, ХІ	Безредукторна моторна пилка, автомобілі з гідрокранами, бортові автомобілі	ВЛ1	ВЛ2	ВЛ1	ВЛ2	ВЛ1, ВЛ2
Укріплення трелювальних волоків на ерозійно небезпечних ділянках відходами лісозаготівлі, спалювання невикористаних відходів	ХІІ	Вручну	ЛПР				1-4

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР – лісосіка попереднього розроблення; ЛНР – лісосіка наступного розроблення; ВЛ₁ та ВЛ₂– верхні лісосклади.

б часто зупиняти роботу вальника лісу, щоб пропустити трактор через небезпечні зони звалювання дерев. Це б розширювало обсяг інформації у карті технологічного процесу і значно ускладнювало б організацію робіт. Близька за змістом ситуація виникла б, якби ми запроектували використання лише одного верхнього лісоскладу на місті ВЛ₂.

Тому за наявності лише одного верхнього лісоскладу краще використовувати смужно-послідовну черговість виконання робіт з її недоліками незалежно від того, чи є чи немає на пні небезпечних дерев. Під час роботи за цією черговістю можна уникнути заїздів трактора у небезпечні зони звалювання дерев без припинення роботи ланки вальника лісу, якщо організувати роботи за принципом, показаним у таблиці 1 до рисунка 1.

Для успішного застосування більш прогресивної черезсмужно – зворотної черговості виконання робіт, відображеної у таблиці до рисунка 2, потрібно принаймні чотири умови. Перша – на лісосіці повинно бути щонайменше чотири пасіки, центральні з яких мали бути б повними, друга – це можливість прокладання кожного з пасічних трелювальних волоків без їх розміщення у сусідніх пасіках, третя – можливість влаштування двох верхніх лісоскладів з різних сторін підгірної небезпечної зони, четверта – відсутність на пні небезпечних дерев.

При використанні черезсмужно – зворотної черговості на лісосіках, близьких до зображених на рисунку 2, одночасно мають виконуватися роботи за першим варіантним циклом переважно у пасіках 3 та 1 за варіантами розташування І та ІІ, а також у пасіках 4 та 2 за варіантами розташування ІІІ та ІV (другий варіантний цикл).

Наявність двох верхніх лісоскладів тут запобігає організаційним простоям як ланки вальника лісу так і трактора. Із записів у таблиці до рисунка 2 видно, що трелювання деревної сировини (послідовність виконання операцій VІІ) з пасік 1 та 2 на верхній лісосклад ВЛ₁ здійснюється тоді, коли звалювання дерев відбувається відповідно на пасіках 3 та 4. Тоді трактором немає потреби заїздити у небезпечні зони, що створюються під час звалювання дерев у пасіках 3 та 4, а трелювання круглих лісоматеріалів з пасік 3 та 4 на верхній лісосклад ВЛ₂ ведеться без перетину трактором небезпечних зон звалювання дерев на пасіках 1 та 2 і нижче них по схилу.

Автодорога (8), що прилягає до верхніх лісоскладів, може бути віддалена від лісосіки, як це показано на рисунку 2, а може й прилягати до неї. Проте, верхні лісосклади, що створюються для прийняття деревної сировини з лісосіки, на місцевості з крутістю схилу понад 15 град. повинні бути за межами підгірної небезпечної зони.

Відповідно до вимог підпунктів 15.1.25 та 15.1.26 Національних правил охорони праці [2] на межі з підгірною небезпечною зоною уздовж доріг повинні встановлюватися заборонні знаки безпеки, що допускають подальший рух транспортних засобів та пішоходів через цю зону лише з дозволу членів бригади. Для регулювання дорожнього руху у підгірній небезпечній зоні на період звалювання дерев, очищення їх від крони, розкряжування та наземного трелювання керівником лісосічних робіт призначається сигнальник, про що у розділі VІІ карти технологічного процесу «Особливі вказівки щодо забезпечення безпеки праці» мусить бути попередньо зроблений відповідний запис. Дозвіл на рух у підгірній небезпечній зоні сигнальником має видаватися лише після тимчасового призупинення виконання перелічених операцій вище схилом. При цьому і сам сигнальник повинен перебувати поза межами підгірної небезпечної зони. Призупинення руху і перебування людей у підгірній небезпечній зоні необхідне для того, щоб захистити їх і техніку від можливого ушкодження деревами, їх частинами або камінням, які можуть прийти на схилах у некерований рух під час виконання на робочій території бригади більшості лісосічних операцій. Неминучі простої працівників під час тимчасових призупинень руху автомобільного транспорту до ВЛ₂ і в зворотному напрямку є незначними у порівнянні з простоями, які мали б місце при пропусканні декілька разів чи навіть декілька десятків разів у зміну через небезпечні зони звалювання дерев трелювального трактора за наявності одного верхнього лісоскладу на місці ВЛ₁ чи ВЛ₂.

Рішення, відображені у таблиці до рисунка 2 , передбачають організацію робіт, при якій змінний виробіток трактора був би близький до комплексного виробітку вальника лісу та його помічника разом з тими працівниками, що очищають дерева від сучків та гілок, відпилюють стовбури – конкуренти та верхівки, підтрельовують маломірну деревину. Якщо ж трактор під час виконання робіт за варіантами розташування І – ІV в окремі дні не встигатиме стрелювати усі підготовлені для переміщення деревні хлисти та пачки лісоматеріалів, то він здійснить це під час робіт за варіантом V. При значному ж очікуваному відставанні виробітку трактора від роботи ланки вальника, обсяги щоденно звалюваних дерев цією ланкою можуть проектуватися дещо уповільненими за рахунок завантаження її і на очищенні дерев від сучків гілок і верховіття.

Якщо ж розрахунки показують, що на лісосіках з певною характеристикою ланка вальника не в змозі забезпечити трактор фронтом робіт, то може проектуватися використання трактора одночасно на двох лісосіках, на другій –, як правило, при автономній роботі ланки вальника і трактора. Про рішення, що можуть дещо змінювати режим роботи трактора, у порівнянні з відображеним у таблиці до рисунка 2, необхідно робити додатковий чіткий запис у карті технологічного процесу.

Недоліком використання трактора на двох робочих об’єктах під час рубок головного користування і передусім несуцільних, є те, що часто виникають проблеми із стягуванням завислих дерев, особливо – листяних або завислих на твердолистяних. Тому, якщо стягувати завислі дерева необхідно трактором, пріоритетним при черезсмужно – зворотній черговості виконання робіт має бути створення ланці вальника лісу умов для повного забезпечення трелювального трактора фронтом робіт. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є утримання у ланці вальника лісу двох лісорубів VІ-го розряду, кожен з яких по черзі б спилював дерева, а в період між спилюванням виконував би обов’язки помічника вальника лісу або здійснював нормативний відпочинок.

Роботи при ХІІ – ій послідовності виконання операцій якоюсь мірою є продовженням робіт за послідовністю ІV з тією лише різницею, що під час послідовності ІV гілля та неліквідні верхівки на трелювальні волоки, там де треба покращити проходимість трактора, укладаються до початку тракторного трелювання деревної сировини. Основна мета виконання робіт за ХІІ-ю послідовністю полягає в тому, щоб не дати можливості розвиватися у майбутньому селевим потокам на трелювальних волоках. Відносно дешевим і надійним заходом тут є укладання через кожні 10-15 м куп свіжовирубаного підліску та гілля з неопалою хвоєю чи листям, придавлювання їх камінням, гнилою деревиною, грунтом. Такі перегати ефективно діють за умови, що вони будуть улаштовані вздовж усього трелювального волока. Відповідно до вимог підпункту V. 3 Правил рубок головного користування [4] на волоках, що прокладаються вздовж схилів, через кожні 40 м необхідно влаштовувати земляні вали і водовідводи, а в разі потреби здійснювати й інші додаткові протиерозійні заходи. За наявності на трелювальних волоках серпантин водовідводи слід також улаштовувати на початку серпантини з боку, що тяжіє до водорозділу.

На початку розділу ми показали особливості розроблення закритих лісосік, тобто таких, з яких первинні переміщення деревної сировини (підвезення, трелювання) ведуться на проміжний (див. рис. 1) та верхні лісосклади (див рис. 2), що розташовані за межами лісосік на відстанях, які переважають радіуси небезпечної зони звалювання дерев.

Проте, у рівнинних умовах при сучасному технічному озброєнні лісових підприємств та їх підрядників переважають прилеглі лісосіки, на яких верхній лісосклад чи декілька з них розташовуються біля границі лісосіки. Це скорочує відстань трелювання деревної сировини, але разом з тим розроблення таких лісосік з розташуванням ланок працівників, що не входять у ланку вальника лісу, на безпечних відстанях від місць звалювання дерев часто ускладнюється. При цьому ускладнення тим більше, чим менша лісосіка за розмірами. Таке ускладнення пов’язане насамперед з тим, що тут необхідно створити бар’єри безпеки не лише між місцями звалювання дерев та веденням інших робіт на позалісоскладській території лісосіки, а й між трелюванням деревної сировини та веденням верхньолісоскладських робіт. Для цього, там де це можливо, слід відвертати накопичення на лісоскладах невідвантаженої деревної сировини та створювати додаткові бар’єри безпеки між місцями ведення навантажувальних та інших робіт, під час яких дерева чи їх частини приводяться в рух.

Для відвернення накопичення деревної сировини на верхніх лісоскладах, на об'єктах із значними розмірами лісосік доцільно влаштовувати на безпечних відстанях один від

одного декілька лісоскладів, якщо рельєфно – грунтові умови дозволяють це зробити, а технологія навантажування, що проектується, не вимагає проведення ємких робіт щодо влаштування складів (землерийних, грунто-укріплювальних, водовідвідних, будівництва естакад, щогл тощо).

Створення додаткових бар’єрів безпеки між працівниками на верхніх лісоскладах та тими, що виконують роботи на основній території лісосіки, має досягатися, передусім шляхом першочергового звалювання та прибирання всіх намічених до вирубування дерев як на самих лісоскладах, так і в зонах безпеки навкруги верхніх лісоскладів, що вимагається підпунктом 15.2.11 Національних правил охорони праці [2].

Розглянемо основні принципи проектування розташування ланок працівників на безпечних відстанях з використанням черезсмужно – зворотної черговості виконання робіт на прилеглій лісосіці шириною, що перевищує шість радіусів небезпечної зони звалювання дерев (310 – 350 м).

На лісосіках з такою шириною в рівнинних умовах доцільно влаштовувати два або три верхніх лісосклади, так щоб відстань кожного з них один від одного перевищувала радіус небезпечної зони звалювання дерев. Якщо глибина такої лісосіки понад 150 м, розташовувати основні виробничі елементи на лісосіці з трьома верхніми лісоскладами доцільно так, як показано на рисунку 3 і таблиці до нього, вміщеної у цьому Довіднику.

У польових умовах після приземлення на лісосіці небезпечних дерев, від внутрішніх границь запроектованих лісоскладів відміряємо відстань, що перевищує радіус небезпечної зони звалювання дерев і робимо помітки на деревах, що створять для нас орієнтири, через які потім буде прорубаний візир. Цей візир стане границею зон безпеки верхніх лісоскладів, на рисунку 3 –трьох (ВЛ₁, ВЛ₂, ВЛ₃). Якщо звалювання дерев на пасіках 1-6 намічається вести у бік лісоскладів, візир доцільно прорубати зі зміщенням

Рисунок 3- Основні виробничі

елементи лісосіки:

1-6-номери пасік;

7-границі пасік;

8-трелювальні волоки;

9-верхні лісосклади;

10-границі зон безпеки

верхніх лісоскладів;

11-автодорога;

12-знак безпеки.

Таблиця до рисунка 3 - Черезсмужно – зворотня черговість виконання робіт

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажува-ння деревини, виконавці робіт

Послідо-вність викона-ння операцій

Машини, іструмент та інші засоби виробництва

Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

Х

Звалювання дерев, очищення їх від сучків і верховіття вальником та його помічником

ІІ, ІІІ

Безредук-торна моторна пилка

3Б1

3Б3

3Б2

1, 6

4

2

5

3

-

ЛНР

Зрізання кущів мотокущорізом, укладання їх у купи та на трелювальні волоки, чокерування деревних хлистів, їх трелювання

І, ІV

Мото-кущоріз, трактор ТДТ - 55

3Б3, 4,5,6

3Б1. 1, 2, 3

1, 6

3Б2

1, 2

4, 6

2, 3

5, 6

1-6

1-6

Розкряжування ліквіду з крони та маломірних деревних хлистів вальником та його помічником

V

Безреду-кторна моторна пилка

-

-

-

-

-

-

-

-

ВЛ1, ВЛ2, ВЛ3

_

Відчеплення деревних хлистів, складання мало-мірних сорти-ментів у стоси

VІ, VІІ

Вручну

ВЛ3

ВЛ1

ВЛ1, ВЛ3

ВЛ2

ВЛ1

ВЛ2, ВЛ3

ВЛ1, ВЛ2

ВЛ3

ВЛ1, ВЛ2, ВЛ3

ВЛ1, ВЛ2, ВЛ3

Навантажува-ння деревини

VІІІ

Само-наванта-жувач ЛТ-25, автокран

ЛПР

ВЛ1ВЛ3

ВЛ1ВЛ3

ВЛ1

ВЛ2, ВЛ3

ВЛ1, ВЛ2

ВЛ3

ВЛ1, ВЛ2, ВЛ3

-

Доочищення лісосіки, спалювання невикористаних відходів лісозаготівлі

ІХ

Вручну

ЛПР

1

6

1, 2

6

-

1-6, ВЛ1, ВЛ2, ВЛ3

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР і ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення,

ВЛ₁, ВЛ₂, ВЛ₃ - верхні лісосклади, 3Б₁, 3Б₂, 3Б₃ – зони безпеки навкруги верхніх лісоскладів.

вглиб лісосіки на ширину смуги, необхідної для укладання дерев, щоб запобігти їх звалюванню у зони безпеки навколо лісоскладів.

Далі намічаємо границі пасік на основній території лісосіки та границі зон безпеки між окремими лісоскладами.

За таким же принципом намічаємо основні виробничі елементи на лісосіках, що будуть аналізуватися нами далі, якщо верхні лісосклади передбачається розташовувати на їх території.

На лісосіці, показаній на рисунку 3, центральні пасіки (2-5) мають бути повними. Периферійні пасіки 1 та 6 можуть бути і неповними. Проте, для лісосіки з трьома верхніми лісоскладами, розроблення якої буде аналізуватися нами, об’єм деревної сировини, що підлягає вирубуванню на пасіках 1 та 6, повинен бути близьким до того, що наявний у зоні безпеки 3Б₂ разом з територією, де буде улаштовуватися верхній лісосклад ВЛ₂, оскільки розроблення цих пасік за варіантами розташування ІІІ та ІV намічається одночасно із лісосічними роботами у 3Б₂, тобто – за одним циклом.

Усі лісосічні роботи на такій лісосіці доцільно виконувати за десятьма варіантами розташування, з яких вісім перших об’єднані у чотири варіантні цикли. Роботи починаються у зонах безпеки 3Б₁ та 3Б₃ (перший цикл) за варіантами розташування І та ІІ, під час яких навантажування деревної сировини (послідовність виконання операцій – VІІІ) на лісосіці поточного розроблення ще не дозволяється, воно допускається на лісосіці попереднього розроблення. Одночасно з вирубуванням дерев у 3Б₁ та 3Б₃ прорубуємо верхні лісосклади ВЛ₁ та ВЛ₃ , якщо це не було зроблено під час попередніх підготовчих робіт.

З таблиці до рисунка 3 видно, що під час роботи за варіантами розташування І та ІІ окремі роботи І-ої та ІV-ої послідовностей допускається проводити і як позациклові у пасіках відповідно 4, 5, 6 та 1, 2, 3. Це може бути зрізання кущів та трелювання приземлених під час підготовчих робіт небезпечних дерев тощо. Проте, цих позациклових робіт у повному обсязі або частково може на окремих пасіках і не бути. Після закінчення витрельовування деревної сировини з 3Б₁ та 3Б₃, починаються основні лісосічні роботи другого циклу у зоні безпеки 3Б₂ та пасіках 1 і 6 за варіантами розташування ІІІ і ІV, під час яких на верхніх лісоскладах ВЛ₁ та ВЛ₃ уже дозволяється відвантажування деревної сировини. Після закінчення робіт за варіантом розташування ІV територія 3Б₂ повинна бути звільнена від підлягаючої трелюванню деревної сировини і за умови впорядкування та облаштування самого верхнього лісоскладу ВЛ₂ (зрізання пеньків врівень із землею, ліквідація захаращеності, вирубування підліску врівень з поверхнею землі та виконання інших операцій, передбачених картою технологічного процесу на верхньолісоскладські

роботи) склад вважається підготовленим для навантажування деревної сировини під час робіт за VІ-м і наступними варіантами розташування.

Відповідно до вимог Національних правил охорони праці, на рубках головного користування та інших суцільних рубках верхні лісосклади повинні влаштовуватися на відстані не менше 10 м від стіни лісу [2, підпункт 15.2.12], у смугах лісу шириною щонайменше 20 м у всі боки від їх границь мають бути зняті з дерев усі завислі на них верховіття, гілки, сучки, інші небезпечні предмети та приземлені суховершинні дерева [2, підпункт 15.2.16]. За неможливості зняти (струсити) з дерев завислі на них предмети, дерева слід спиляти як такі, що заважають безпечній роботі [2, підпункт 15.1.2], оформивши попередньо таке вирубування лісорубним квитком.

Як видно з таблиці до рисунка 3, на час роботи за варіантами розташування V – VІІІ уже може проектуватися очищення лісосіки із спалюванням деревних відходів на пасіках 1, 2, 6, бо відстань від працюючої на звалюванні дерев ланки вальника лісу вже становитиме понад 100 м, як це передбачено підпунктом 15.14.11 Національних правил охорони праці [2].

Варіантні цикли І-ІІ, під час яких звільняються від підлягаючої заготівлі деревної сировини зони безпеки навкруги верхніх лісоскладів, мусять бути й етапами розроблення лісосіки.

Роботи за третім та четвертим варіантними циклами з розроблення пасік відповідно 4 та 2, 5 та 3 (варіанти розташування V – VІ та VІІ – VІІІ), за якими на кожному з верхніх лісоскладів уже дозволяється відвантажування деревної сировини, за рішенням керівника робіт можуть мінятися місцями, якщо для цього виникне необхідність. Головне полягає у тому, щоб при розробленні пасік 4 і 2, 5 і 3 ланки працівників, не зайнятих спилюванням дерев, під час роботи були постійно віддалені від пасіки, де ведеться рубання лісу, принаймні однією повною бар’єрною центральною пасікою, контури якої мають чітко позначатися на місцевості візирами з помітками на деревах.

Робота за варіантом розташування ІХ не приєднується до варіантних циклів і не є етапом розроблення лісосіки, оскільки може виконуватися щоденно в міру накопичення на верхніх лісоскладах підлягаючих розкряжуванню маломірних дерев, довгоття та ліквіду з крони. Бажано, щоб початок розкряжування деревної сировини ланкою вальника лісу (послідовність виконання операцій V) намічався на один і той же час, проте так, щоб ця робота на тому чи іншому лісоскладі не виконувалася одночасно з навантажуванням деревної сировини. Про початок розкряжування, який доцільно приурочувати до початку робочої зміни, необхідно робити у карті технологічного процесу відповідний запис.

Оскільки розкряжувальні роботи мають місце лише під час одного варіанта розташування, запис V-ої послідовності виконання робіт у карті технологічного процесу може бути зроблений і текстом замість записів у таблиці. Можливий варіант запису такий: "Робота за ІХ-м варіантом розташування виконується під час призупинення звалювання дерев і переходу ланки вальника лісу для розкряжування ліквіду з крони та маломірних деревних хлистів на верхніх лісоскладах на початку робочої зміни".

Робіт за варіантом розташування Х на лісосіках, подібних до показаних на рисунку 3, в повному обсязі може і не бути. А якщо вони і є, то у карті технологічного процесу замість таблиці вони теж можуть бути записані текстом. Для технології, відображеній на рисунку 3 та таблиці до нього запис мав би бути таким: «Після закінчення звалювання дерев на всіх пасіках і переходу ланки вальника працювати на лісосіку наступного розроблення дозволяється закінчувати роботи, не зв’язані із звалюванням дерев, на всій території лісосіки».

За обставин, коли у складі лісозаготівельної бригади окрім вальника лісу є лісоруб принаймні V-го розряду, якому доручається повністю чи частково очищати на верхніх лісоскладах дерева від гілок, сучків та верховіття, вести розкряжування дерев та їх частин, ланка вальника лісу раніше звільняється від робіт на лісосіці попереднього розроблення, ніж трелювальний трактор (машина). Саме у цих випадках та коли доцільно ділити лісосіку на непарне число пасік, виправдовує себе і черезсмужно – послідовна черговість виконання робіт. Вона, як і черезсмужно – зворотна, можлива, коли немає на лісосіці неприземлених небезпечних дерев, у цьому її недолік.

При черезсмужно – послідовній черговості варіанти розташування у варіантні цикли не об’єднуються. Непогані результати при застосуванні черезсмужно – послідовної черговості можуть бути отримані, коли ширина лісосіки дає можливість улаштовувати на ній принаймні два верхніх лісосклади, які прилягали б до коротких сторін лісосіки, незалежно від її глибини.

Розглянемо основні принципи проектування розташування ланок працівників на безпечних відстанях із застосуванням черезсмужно – послідовної черговості для лісосіки, з шириною близькою до восьми радіусів небезпечної зони звалювання дерев (400-500 м) і глибиною до 100 м (рис. 4 і таблиця до нього).

Рисунок 4 - Основні виробничі елементи лісосіки:

1-5-номери пасік;

6-границі пасік та зон безпеки;

7, 8-верхні лісосклади;

9-10-зони безпеки лісоскладів;

11-автодороги;

12-знаки безпеки.

Таблиця до рисунка 4 - Черезсмужно – послідовна черговість виконання робіт

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідов-ність виконання операцій	Машини, інструменти та інші засоби виробни- цтва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ
Очищення снігу навкруги дерев та на відхідних доріжках вальником і його помічником, звалювання дерев	І, ІІ	Безредукторна моторна пилка, лопата	3Б1	3Б2	2, магі-стра-льні волоки на пасіці 1	4, магі-стра-льні волоки на пасіці 5	1	3	5	ЛНР
Трелювання дерев	ІІІ	Трелювальна машина з гідрокраном	ЛПР	3Б1	3Б2	2, магі-стра-льні воло-ки на пасіці 1	4, магі-стра-льні воло-ки на пасіці 5	1	3	1-5
Скидання пачок дерев з машини, розкладання їх у вигляді віяла гідрокраном, очищення дерев від сучків і верховіття, часткове розкря-жування ланкою лісоруба V розряда	ІV, V,VІ	Трелювальна машина з гідрокраном, безредукторна моторна пилка	ЛПР	ВЛ1	ВЛ2	ВЛ1	ВЛ2	ВЛ1	ВЛ1	ВЛ1,ВЛ2
Складання корот-комірних сорти-ментів у стоси, навантажування деревини	VІІ, VІІІ	Самона-вантажувач ЛТ-25, авто-кран	ЛПР			ВЛ2	ВЛ1	ВЛ2	ВЛ2	ВЛ1,ВЛ2
Очищення лісо-сіки, спалювання відходів лісо-заготівлі	ІХ	Вручну, коні	ЛПР			1, ВЛ1	4, ВЛ2	-	1,2	1-5, 3Б1, 3Б2

Додаткові умовні позначення до таблиці: ВЛ₁ і ВЛ₂ – верхні лісосклади; ЛПР і ЛНР - лісосіки попереднього і наступного розроблення.

Записи у таблиці до рисунка 4 свідчать про те, що для лісосік зимового розроблення основні лісосічні роботи на лісосіці слід розпочинати з І-ої та ІІ-ої послідовностей виконання операцій у зоні безпеки 3Б₁ (І-й варіант розташування), а за наявності не розрубаного на ній верхнього лісоскладу ВЛ₁ - і на території самого лісоскладу. Тут ланка вальника лісу розчищає сніг та звалює дерева. Трелювання деревної сировини, у нашому прикладі – дерев, та всі наступні операції ще необхідно виконувати на лісосіці попереднього розроблення. Після закінчення звалювання дерев у 3Б₁ та прибуття в цю зону трелювальної машини з гідрокраном для виконання робіт ІІІ-ої послідовності за ІІ-м варіантом розташування ланка вальника переходить працювати у зону безпеки 3Б₂. У той же день на верхній лісосклад ВЛ₁ перебазовується ланка лісоруба V-го розряду для очищення дерев від сучків та верховіття, а за інших технологій можливо і повного розкряжування деревних хлистів та поділу ліквіду з крони.

Робота за ІІІ-м варіантом розташування розпочинається з робіт ланки вальника на пасіці 2 та трелювання дерев з зони безпеки 3Б₂ на верхній лісосклад ВЛ₂. Оскільки трелювання деревної сировини з пасіки 2 проектується через пасіку 1, основну кількість дерев, на якій намічено звалювати пізніше (за V-м варіантом розташування), при ІІІ-му варіанті розташування вальник лісу прорубує смуги відводу під магістральний волок на пасіці 1 (за його відсутності) щоб створити умови для трелювання дерев з пасіки 2 за ІV-м варіантом розташування.

ІV-ий варіант розташування передбачає звалювання дерев на пасіці 4 і в смугах відводу під магістральний трелювальний волок на пасіці 5 (за необхідності), а з 2-ої пасіки ведеться трелювання дерев на верхній лісосклад ВЛ₁. Оскільки з зони безпеки 3Б₂ дерева витрельовані на верхній лісосклад ВЛ₂ при варіанті розташування ІІІ, під час робіт за ІV-м варіантом розташування на лісоскладі ВЛ₂ дозволяється уже вести і навантажування деревної сировини. В пасіці 1 та на верхньому лісоскладі ВЛ₁ при цьому варіанті розташування дозволено уже і спалювати відходи лісозаготівлі, оскільки пасіка 4, де буде тепер вестися звалювання дерев, відділена від місць спалювання відходів двома повними пасіками, тобто відстанню понад 100 м.

ІV-м варіантом розташування завершується перший прохід звалювання дерев на пасіках (через одну пасіку). Звалювання дерев у пасіках 1, 3, 5 має виконуватися, як видно з таблиці до рисунка 4, за другим проходом. Цей прохід за варіантом розташування V повинен розпочинатися із звалювання дерев на пасіці 1, трелювання дерев на верхній лісосклад ВЛ₂ з пасіки 4, відвантажування деревної сировини з допоміжними роботами –

на верхньому лісоскладі ВЛ₁. На пасіці 4 і верхньому лісоскладі ВЛ₂ уже допускається закінчення очищення лісосіки із спалюванням відходів лісозаготівлі.

За принципом, описаним при характеристиці V-го варіанта розташування, проектується і робота за VІ- м та VІІ- м варіантами розташування (див.таблицю до рис. 4).

Роботи за VІІІ – м варіантом розташування виконуються після переходу ланки вальника працювати на лісосіку наступного розроблення. При цьому варіанті витрельовуються дерева з пасік 4-5 на верхній лісосклад ВЛ₂, а з пасік 1, 2, 3, - на ВЛ₁, якщо дерева на якійсь з названих пасік залишилися недотрельованими під час робіт за попередніми варіантами розташування. Закінчується також очищення дерев від сучків та верховіття на обох верхніх лісоскладах, та зачищення лісосіки від відходів лісозаготівлі, продовжуються навантажувальні роботи. Розглянута черговість виконання робіт може з успіхом застосовуватися на вузьких лісосіках.

Якщо лісосіка має глибину понад 100 м, в межах зон безпеки, показаних на рисунку 4, можуть виділятися додатково дві відокремлені пасіки, які доцільно розробляти під кінець ведення лісосічних робіт за додатковими варіантами розташування. Це прискорить початок відвантажування деревної сировини.

При черезсмужно – послідовній черговості виконання робіт кожен варіант розташування є і етапом розроблення лісосіки. На відміну від смужно – послідовної черговості виконання робіт, для лісосік, близьких до показаної на рисунку 4, черезсмужно – послідовна черговість не допускає роботу трелювальної техніки в автономному режимі під час перших шести варіантів розташування працівників. Тому тут особливо важливо запроектувати роботи, так щоб змінний виробіток ланки вальника лісу був близький до денного виробітку трелювальної машини (трактора). Частина запису проведення робіт І-ї, ІІ-ї та ІІІ-ї послідовностей виконання операцій тут може бути зроблена текстом. Приклад: "Звалювання дерев у смугах відводу під магістральні трелювальні волоки ведеться: на пасіці 1 – під час ІІІ-го варіанта розташування ланок працівників, на пасіці 5 – при ІV- му варіанті розташування. Трелювання дерев у смугах відводу під магістральні волоки здійснюються на пасіці 1 при ІV- му варіанті розташування, на пасіці 5 – при V- му варіанті".

Черезсмужно – послідовну черговість виконання робіт можна застосовувати і тоді, коли на лісосіці доводиться влаштовувати один верхній лісосклад, розташовуючи його коло короткої сторони лісосіки, якщо ширина лісосіки перевершує два радіуси небезпечної зони звалювання дерев.

Таблиця до рисунка 5 - Черезсмужно – послідовна черговість виконання робіт

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідов-ність виконання операцій	Машини, іструмент та інші засоби виробниц- тва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІІ	VІІ
Вирубування підліску вальником і його поміч-ником, звалювання дерев	І, ІІ	Безредук-торна моторна пилка, сокира	3Б, магістра-льні волоки на пасіках 1, 2	3, ма-гістст-ральні волоки на пасіці 4	5, 6	1	2	4	ЛНР
Трелювання дерев	ІІІ	Трелюва-льна ма-шина з гідро-краном	ЛПР	3Б	3, магістра-льні волоки на пасіках 1, 2	6, ма-гістст-ральний волок на па-сіці 4 (9)	5, ма-гістст-ральний волок на пасіці 4 (10)	1, 2	1-6
Скидання дерев з трелювальної машини, розкладання їх у вигляді віяла гідрокраном, очи-щення дерев від сучків і верховіття, розкряжу- вання дров′яної деревини розкряжува-льником, складання короткомірних сортиментів у стоси	ІV, V, VІ	Трелюва-льна машина з гідрокраном, безредук-торна моторна пилка	ЛПР	ВЛ
Навантажування деревини	VІІ	Самонаван-тажувач ЛТ-25, автокран	ЛПР		ВЛ
Очищення лісосіки, спалювання відходів лісозаготівлі	VІІІ	Вручну, коні	ЛПР		3Б, 1, 2	5, 6	5, 6	3Б	1-6, ВЛ

Рисунок 5 –Основні виробничі елементи лісосіки:

1-6 - номери пасік;

7 – границі пасік;

8 – пасічні трелювальні волоки;

9, 10- магістральні трелювальні волоки;

11 – границя зони безпеки верхнього лісоскладу;

12 – верхній лісосклад;

13 – автодорога;

14 – знак безпеки.

Додаткові умовні позначення до таблиці: ВЛ- верхній лісосклад; ЛПР і ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення.

Розглянемо основні принципи створення бар’єрів безпеки з використанням черезсмужно – послідовної черговості виконання робіт на рівнинній лісосіці шириною 110 м, глибиною – близько 300 м з висотою деревостану 24 м (рис.5 та таблиця до нього).

Відділяємо на лісосіці зону безпеки верхнього лісоскладу (3Б), так щоб відстань між верхнім лісоскладом і пасіками перевищувала радіус небезпечної зони звалювання дерев. Основна територія лісосіки поділяється на чотири ряди пасік з однаковою трудомісткістю розроблення кожного ряду. При цьому у першому від зони безпеки ряді виділяємо дві відокремлені пасіки довжиною по 55 м кожна (1, 2), а в четвертому відповідно – 5, 6. Пасіки 1-4 є центральними (бар’єрними ), тому ширина кожної з них має перевершувати радіус небезпечної зони звалювання дерев, а ширина самої лісосіки має бути більшою, ніж два радіуси цієї зони.

Виділення відокремлених пасік 1 та 2, 5 та 6 необхідне для спрямування вантажопотоків під час трелювання дерев з четвертого ряду пасік, минаючи небезпечні зони, що створюються під час звалювання дерев у другому ряді пасік. Для цього магістральні трелювальні волоки (9 та 10) необхідно прокласти на зовнішніх (довгих) границях лісосіки.

Користуючись волоком 10, що з’єднує пасіку 5 з верхнім лісоскладом, трелювальній машині (трактору) немає потреби переїздити через небезпечну зону, що виникає при звалюванні дерев на пасіці 2. Під час використання волока 9 трелювання дерев з пасіки 6 має здійснюватись, минаючи небезпечну зону, що створюється під час спилювання дерев на пасіці 1 та навколо неї.

Скорочення записів у таблиці до рисунка 5 за необхідності може бути виконане так: «Магістральні волоки на границях пасік 1 та 2 прорубуються під час роботи бригади за варіантом розташування І, на межах з пасікою 4 – під час роботи за варіантом ІІ". За таким же принципом може бути описане і трелювання дерев із смуг відводу під магістральні трелювальні волоки 9 та 10, що розташовані на межах лісосіки.

Перевагою роботи бригади за черезсмужно – послідовною черговістю виконання робіт (рис. 5 та таблиця до нього) є й те, що при ній бригада у повному складі може безпечно працювати на лісосіці уже починаючи з ІІ-го варіанта розташування, попередньо закінчивши звалювання дерев лише у зоні безпеки верхнього лісоскладу.

Лісосіки, близькі за розмірами до розглянутої нами, з використанням рисунка 5, можуть розроблятися і з застосуванням смужно – послідовної черговості (рис.6).

Рисунок 6 - Основні виробничі елементи лісосіки: Таблиця до рисунка 6 - Смужно-послідовна черговість виконання робіт

1-4 – номери пасік;

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідо-вність вико-нання операцій	Машини, інструмент та інші засоби виробниц- тва	Черговість розробки пасік, розта- шування ланок працівників за такими варіантами:
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Звалювання дерев, очищення їх від сучків та верховіття вальником та його помічником	І	Безредук-торна моторна пилка	3Б, 1,2*	2, 3*	3,4*	4	-	ЛНР
Трелювання деревних хлистів, підбирання та скидання відходів лісозаготівлі у купи	ІІ	Трактор з гідрозахватом	ЛПР	3Б	1	1, 2	1-4	1-4
Часткове розкряжування деревних хлистів вальником та його помічником	ІІІ	Безредук-торна моторна пилка	_	_	_	_	ВЛ	_
Навантажування деревної сировини	ІV	Агрегат ЛТ-25, маломірні сортименти вручну	ЛПР	ЛПР	ВЛ	ВЛ	_	ВЛ
Очищення лісосіки, спалювання відходів лісозаготівлі	V	Вручну	ЛПР	ЛПР	3Б	3Б, 1	1-4	1-4, ВЛ

5 – зона безпеки верхнього лісоскладу;

6 – границі пасік;

7 – трелювальні волоки;

8 –границя зони безпеки верхнього лісоскладу;

9- верхній лісосклад;

10 – автодорога;

11 – знак безпеки.

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР – лісосіка попереднього розроблення; ВЛ – верхній лісосклад; ЛНР – лісосіка наступного розроблення; індекс "*" – пасіки, на яких частково приземляються небезпечні дерева.

Аналізуючи зміст рисунка 6 бачимо, що під час організації робіт на вузьких лісосіках з верхнім лісоскладом коло короткої границі лісосіки і використанням смужно – послідовної черговості, ми можемо обійтися одним магістральним трелювальним волоком, тоді як на лісосіці, відображеній на рисунку 5, необхідно було прокладати два магістральні волоки. Ширина лісосіки при смужно – послідовній черговості може бути й меншою, ніж два радіуси небезпечної зони звалювання дерев, що дає можливість успішно використовувати її на вузьколісосічних рубках.

Під час роботи з використанням смужно – послідовної черговості (рис. 6 та таблиця до нього) бригада у повному складі на лісосіку повинна перебазуватися пізніше ніж при

черезсмужно – послідовній черговості, тобто тоді коли звалювання дерев проведене як у зоні безпеки верхнього лісоскладу, так і на пасіці 1. Пізніше на таких лісосіках із застосуванням смужно – послідовної черговості здійснюється і відвантаження деревної сировини. Для початку цієї роботи необхідно виконати звалювання дерев як у зоні безпеки верхнього лісоскладу, так і на двох пасіках (1 та 2), тоді як безпечне навантажування деревної сировини під час організації робіт за черезсмужно – послідовною черговістю може вестися після закінчення звалювання дерев лише на двох секціях (зона безпеки верхнього лісоскладу та пасіка 3).

Розроблення лісосік, близьких за розмірами до відображених на рисунку 5, з одним верхнім лісоскладом на території самої лісосіки та з використанням черезсмужно – зворотної черговості неефективне, бо при застосуванні останньої частину трелювальних волоків довелося б виносити за межі лісосіки в обхід небезпечної зони звалювання дерев у зоні безпеки верхнього лісоскладу (3Б) або значно ускладнювати організацію праці під час розроблення лісосіки. Так, наприклад, при організації робіт за черезсмужно – зворотною черговістю на п'ятипасічній лісосіці (рис. 7) з вирубуванням дерев у 3Б верхнього лісоскладу під час основних лісосічних робіт, за першим варіантним циклом (варіанти розташування І та ІІ) ми повинні розробляти зону безпеки верхнього лісоскладу (3Б) та пасіку 5 або 4 (у нашому прикладі - 5).

При цьому під час звалювання дерев у 3Б, користуючись трелювальними волоками, відображеними на рисунку 7, трелювати деревну сировину, заготовлену на пасіці 5, небезпечно, бо при цьому довелося б пересікати небезпечну зону звалювання дерев, що створюється у зоні безпеки верхнього лісоскладу. У ній довелося б призупиняти звалювальні роботи під час переїзду трактора.

Рисунок 7 - Основні виробничі елементи лісосіки:

1-5 – номери пасік;

6- границі пасік;

7- трелювальні волоки;

8 – верхній склад;

9 – автодорога;

10 – границі зони безпеки

верхнього лісоскладу;

11 – знак безпеки.

.

Таблиця до рисунка 7 - Черезсмужно – зворотна черговість виконання робіт

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідов-ність виконання операцій	Машини, інструмет та інші засоби виробниц-тва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ
Вирубування підліску вальником та його помічником, звалювання дерев	І, ІІ	Сокира, моторна пилка	3Б	5	_	3	1	4	2	ЛНР
Вирубування підліску, очищення дерев від гілок, сучків та верховіття лісорубами ІІІ та V розрядів	І, ІІІ	Сокира, моторна пилка	5,4	3Б, 1,2,3	1-5	1,5	3,4,5	2,1	4, 5	ЛНР
Укладання відходів лісозаготівлі на трелювальні волоки чокерівником, чокерування і трелювання	ІV	Трактор ТДТ-55	ЛПР	ЛПР, 3Б	3Б, 1- 5	1	3, 4, 5	2,1	4,5	ЛНР
Відчеплювання деревини від чокерів вальником та його помічником, часткове розкряжування деревних хлистів	V	Моторна пилка	-	-	ВЛ	-	-	-	-	-
Відчеплювання деревини від чокерів, укладання коро-ткомірних сортиментів у стоси лісорубами ІІІ та V розрядів, чокерівником	VІ	Вручну	-	ВЛ	-	ВЛ	ВЛ	ВЛ	ВЛ	ЛНР
Навантажування деревини	VІІ	Агрегат ЛТ-25, бортові автомобілі	ЛПР	ЛПР	_	ВЛ	ВЛ	ВЛ	ВЛ	ВЛ
Очищення лісосіки, спалювання відходів лісозаготівлі	VІІІ	Вручну	ЛПР	ВЛ	4, 5	-	-	-	-	1-5

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР – лісосіка попереднього розроблення; ВЛ– верхній лісосклад; ЛНР – лісосіка наступного розроблення.

Тому на таких лісосіках втрачається основна перевага черезсмужно – зворотної черговості - можливість роботи бригади у повному складі на лісосіці у перший же день її розроблення, оскільки трелювальний трактор не може на лісосіку поточного розроблення перебазуватися до тих пір, поки у зоні безпеки верхнього лісоскладу, як і на самому лісоскладі, не буде закінчене звалювання дерев. Трелювання деревних хлистів у зоні безпеки лісоскладу тут не може бути закінчене під час ІІ-го варіанта розташування, а мусить продовжуватися і під час роботи бригади за ІІІ- м варіантом розташування, коли ланка вальника лісу припиняє звалювання дерев і займається розкряжуванням деревних хлистів на лісоскладі.

Злагоджена робота бригади (без простоїв окремих працівників) тут може вестися лише під час роботи за ІІ-м варіантним циклом, коли розробляються 3-тя та 1-ша пасіки, та за ІІІ-м, коли звалюються дерева на пасіках 4 та 2. На таких за розмірами лісосіках, якщо необхідно бригаду перебазувати на лісосіку в повному складі одночасно, верхній лісосклад необхідно розташовувати за межами лісосіки на відстані від неї, що перевершує радіус небезпечної зони звалювання дерев, а лісосіку –поділяти на чотири чи шість пасік, організовуючи роботи за принципом, показаним при аналізі змісту рисунка 1 та таблиці 2 до нього. Другим варіантом вирішення проблеми є приземлення усіх підлягаючих звалюванню дерев у 3Б верхнього лісоскладу, як і на самому лісоскладі під час підготовчих робіт, організовуючи роботу бригади під час розроблення зони безпеки верхнього лісоскладу одним з безсекційних (безпасічних) способів, які будуть розглядатися у розділі ІV цього Довідника.

Ще складніше розташовувати ланки працівників під час розроблення лісосік шириною 120-170 м, на яких ми намічаємо застосовувати черезсмужно – зворотну черговість виконання робіт, з тим, щоб перебазувати бригаду у повному складі на лісосіку як можна швидше (рис. 8 та таблиця до нього). Такі лісосіки при згаданій черговості можуть безпечно розроблятися після їх поділу на три пасіки і винесенні за межі лісосіки верхнього лісоскладу на відстань, що перевершує радіус небезпечної зони звалювання дерев. Винесення верхнього лісоскладу за межі лісосіки є економічно невигідним, бо веде до збільшення відстані трелювання. Проте воно має місце при розробленні лісосік не лише на схилах, де такий захід продиктований вимогами безпеки праці, про що вже йшла мова при аналізі рисунка 2 та таблиці до нього, а й на заболоченій місцевості, у разі необхідності збереження підросту на усій території лісосіки, при рубках проріджувань, прохідних та санітарних вибіркових, а також виходячи з необхідності відвантаження

деревної сировини на початку розроблення малої за розміром лісосіки без припинення звалювання дерев тощо. На відносно малих за розмірами лісосіках, як показують аналізи організації лісосічних робіт, може працювати переважно незначне число людей із значним суміщенням професій.

Принцип, що буде розглянутий нами з допомогою рисунка 8 і таблиці до нього, найбільш ефективно може впроваджуватися, якщо тракторист періодично завантажується роботами і на верхньому лісоскладі, при чокерному трелюванні разом з чокерувальником, а ланка вальника лісу у цей час працює на звалюванні дерев.

Рисунок 8 - Основні виробничі

елементи лісосіки:

1-3- номери пасік;

4- границі пасік;

5-трелювальні волоки;

6-верхній лісосклад;

7-автодорога;

8-знак безпеки.

Таблиця до рисунка 8 – Черезсмужно - зворотна черговість виконання робіт зі значним суміщенням професій

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини	Пос-лідов-ність вико-нання опера-цій	Машини, інстру-мент та інші засоби виробниц-тва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за варіантами, виконавці робіт
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ
Вирубування підліску, звалювання дерев	І, ІІ	Безредук-торна моторна пилка, сокира	1, 2 (в) (п)	3 (в) (п)	3 (в) (п)	1 (в) (п)	1 (в) (п)	-	2 (в) (п)	-	ЛНР
Очищення дерев від сучків, гілок та верховіття	ІІІ	Безредук-торна моторна пилка	-	1 (ч)	-	3 (ч)	-	-	-	2,1,3 (в) (п)	-
Догляд за трактором	ІV	Вручну	-	ВЛ (т)	-	ВЛ (т)	-	-	-	-	-
Чокерування та трелювання деревних хлистів	V	Трактор у чокерному варіанті	ЛПР	-	1 (т) (ч)	-	3 (т) (ч)	2* (т) (ч)	-	2,3,1* (т) (ч)	-
Часткове розкряжування деревних хлистів, укладання короткомірних сортиментів у стоси	VІ, VІІ	Безредук-торна моторна пилка	ЛПР	-	-	-	-	ВЛ (в) (п)	-	-	-
Навантажування деревини	VІІІ	Само-наванта-жувач ЛТ-25, автокран	ЛПР* (т) (ч)	-	-	-	-	-	ВЛ (т) (ч)	-	ВЛ* (т) (ч)
Очищення лісосіки, спа-лювання відходів лісозаготівлі	ІХ	Вручну	ЛПР (т) (ч)	-	-	-	-	1-3 (т) (ч)	-	1-3 (т) (ч)	ВЛ (т) (ч)

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР і ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення; індекс “*” – пріоритетна робота ; ВЛ - верхній лісосклад; (в) – роботи виконуються вальником, (п) – помічником вальника, (т) – трактористом, (ч) – чокерівником.

Другою умовою ефективного застосування принципу є періодичне завантаження на верхньому лісоскладі на розкряжувальних роботах і ланки вальника лісу в період, коли ведеться трелювання деревної сировини з пасіки 2 на верхній лісосклад. Принцип отримав назву "Черезсмужно – зворотна черговість виконання робіт із значним суміщенням професій".

Особливістю відображення принципу у карті технологічного процесу є те, що у ній, на відміну від раніш розглянутих принципів, інформація про виконавців робіт переноситься з графи першої в графи, де показуються місця роботи ланок працівників за кожним з варіантів їх розташування. Це істотно скорочує обсяг записів у графі першій таблиці, запобігає повторенням опису одних і тих же лісосічних операцій, що під час роботи за окремими варіантами розташування виконуються працівниками різних ланок, у нашому прикладі – очищення дерев від сучків, гілок та верховіття.

Для реалізації принципу (рис. 8) лісосіку поділено так, щоб центральна пасіка 2 мала ширину не меншу, ніж радіус небезпечної зони звалювання дерев. При чисельності бригади 4 чол. створення бар'єрів безпеки передбачено здійснювати з дотримуванням положень, наведених у таблиці до названого рисунка.

Позначки "(в) та (п)" у таблиці до рисунка 8 свідчить, що лісосічні операції виконуються вальником лісу та помічником вальника, у нашому прикладі – звалювання дерев за варіантами розташування І-V, часткове розкряжування деревних хлистів та укладання короткомірних сортиментів у стоси – під час роботи за варіантом розташування VІ і навіть очищення дерев від сучків, гілок та верховіття, якщо робота виконується за варіантом розташування VІІІ. Необхідність розширення числа операцій для ланки вальника викликана тим, що окремі працівники для очищення дерев від крони бригаді не виділяються. Позначка "(т)" свідчить про те, що роботи виконуються трактористом, "(ч)" – чокерівником. Про значення цих позначок, як і всіх інших у карті технологічного процесу, необхідно робити відповідні пояснення на зразок тих, що наведені під таблицею до рисунка 8. З таблиці до рисунка 8 видно, що роботи на лісосіці виконуються переважно за двома варіантними циклами. Перший цикл, у межах якого виникають ще і напівцикли, включає роботи на пасіках 3 та 1 (варіанти розташування ІІ - V), другий – у пасіці 2 та на верхньому лісоскладі (варіанти розташування VІ та VІІ). На відміну від першого варіантного циклу, другий не передбачає очищення дерев від сучків, гілок та верховіття, але включає відвантажування деревної сировини з участю тракториста та чокерівника. Останнє свідчить про те, що черговість виконання робіт, розглянута у таблиці до рисунка 8, без простоїв трелювального трактора може застосовуватися лише тоді, коли трактор використовується і на навантажуванні деревної сировини, у нашому прикладі, - з допомогою похилих щогл, а лісовози подаються на верхній лісосклад щоденно. Отже, розглянутий принцип розташування придатний для використання на об’єктах , де верхні лісосклади прилягають до доріг цілорічної дії.

За обставин, якби трактористу та/або вальнику лісу не доручалося виконання робіт на верхньому лісоскладі, розроблення бар’єрної пасіки 2 довелося б вести одночасно з роботами на іншому робочому об’єкті чи навіть декількох інших об’єктах (ЛПР, ЛНР тощо) до тих пір, поки на цій пасіці не закінчиться звалювання дерев, тобто принцип розташування довелося б дещо змінювати, застосовувати елементи принципу попереднього роз'єднання лісосіки, який буде більш детально розглянутий далі.

Робота бригади за принципом, наведеним на рисунку 8 та таблиці до нього, можлива і в тих випадках, коли для очищення дерев від сучків, гілок та верховіття виділяються окремі працівники. Проте, за цих обставин названу операцію необхідно частково переносити на верхній лісосклад, збільшуючи його площу або влаштовуючи два верхніх лісосклади. Необхідність збільшення площі лісоскладів пов’язана з тим, що при очищенні дерев від крони під час роботи за варіантом розташування VІІ працівники мали б перебувати на лісоскладі (лісоскладах), де працює ланка тракториста, не заважаючи їй і не заходячи у небезпечні зони, що створюються під час переміщень трактором деревної сировини. На лісосіці спеціально виділені працівники для очищення дерев від гілок, сучків та верховіття (далі очищення дерев) могли б працювати лише за варіантами розташування ІІ – V. При цьому на лісосіках, де немає потреби використовувати ланку вальника лісу на очищенні дерев від крони, варіант VІІІ випадав би з технологічного процесу.

Лісосіки шириною понад три радіуси небезпечної зони звалювання дерев (ширше 150 м у всіх випадках) можуть розроблятися і за принципами, висвітленими при розгляді рисунка 1 і таблиць до нього. При цьому лісосіку поділяємо не на три, а на шість неповних пасік, кожна центральна з них (2-5) повинна мати ширину, яка перевищує половину радіуса небезпечної зони звалювання дерев. Бар'єри безпеки між працюючою на звалювальних роботах ланкою вальника лісу та іншими ланками при цьому встановлюються не менше, ніж у дві пасіки. Розроблення лісосіки у таких випадках і коли використовується черезсмужно – зворотна черговість, доцільно виконувати за трьома варіантними циклами. За першим циклом мають розроблятися пасіки 4 та 1, за другим - 5 та 2, за третім - 6 та 3. Якщо верхні лісосклади для обслуговування таких лісосік, що є вузькими, доводиться влаштовувати на самих лісосіках, то відвантажування деревної

сировини слід планувати на періоди, коли на всій території лісосіки буде закінчено звалювання дерев.

На грунтах, де можна пройти автомобілями, не зводячи твердого покриття, поширилася технологія, за якої на лісосіках замість магістральних трелювальних волоків улаштовуються під’їзні шляхи і на кожній пасіці створюються два або й більше верхніх лісоскладів. Це значно скорочує відстань трелювання деревної сировини, проте затримує початок її відвантажування. У нашому прикладі (див. рис. 9) верхні лісосклади, що тяжіють до автодороги (11), є лісоскладами першої черги використання, а винесені в глибину лісосіки – другої Тому відповідно до вимог підпункту 15.2.14 Національних правил охорони праці [2] останні мають позначатися на технологічних схемах лісосік пунктирами.

Такі лісосклади, як і лісосклади першої черги використання, відповідно до вимог підпункту 15.2.11 Національних правил охорони праці [2] для відвантажування на них деревної сировини дозволяється використовувати лише тоді, коли в зонах безпеки навкруги них прибрані всі намічені до рубання небезпечні дерева, а в смугах лісу шириною 20 м уздовж границь лісоскладів зняті з дерев, що не підлягають вирубуванню, усі завислі на них верховіття, гілки, сучки та інші небезпечні предмети, а суховершинні дерева приземлені (підпункт 15.2.16 згаданих Національних правил).

Під час настання перезволоження грунту біля під’їзних шляхів верхні лісосклади другої та подальших черг використання іноді перестають функціонувати як лісосклади. Тоді переміщення деревної сировини від них до лісоскладів першої черги використання доводиться вести трелюванням, часто додатковими технічними засобами. У цих випадках лісосклади другої черги використання відіграють роль проміжних лісовантажних пунктів. Проте принцип розташування ланок працівників на безпечних відстанях від місць звалювання дерев при цьому не змінюється.

При реалізації принципів, що аналізуються нами з використанням рисунка 9, можуть бути застосовані як смужно – послідовна черговість виконання робіт так і черезсмужно – зворотна, або ще й черезсмужно – послідовна.

Організація технологічного процесу за першими двома черговостями виконання робіт у Довіднику проаналізована з використанням таблиць до рисунка 9.

Особливістю принципів організації території лісосік за обома названими черговостями є те, що кожна з пасік у певний період використовується і як зона безпеки лісоскладів, що улаштовуються на ній та інших сусідніх пасіках.

Так під час реалізації принципу смужно – послідовної черговості виконання робіт, зображеної на таблиці 1 до рисунка 9, при навантажуванні деревної сировини на пасіці 1

Рисунок 9 - Основні виробничі

елементи лісосіки:

1-6-номери пасік;

7-під’їзні шляхи;

8-границі пасік та зон безпеки, що

виділяються вздовж пасік, на яких

улаштовуються верхні лісосклади;

9, 10-верхні лісосклади відповідно

другої та першої черг використання;

11-автодорога;

12-знак безпеки.

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідовність виконання операцій	Машини, інструмент та інші засоби виробництва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ
Звалювання дерев, очищення їх від сучків, гілок та верховіття, розкряжування на довгомірні ділові сортименти і довгоття вальником та його помічником	І, ІІ, ІІІ	Безредукто-рна моторна пилка, сокира	1, 2, 3*	3, 4*	4, 5*	5, 6*	6	-	ЛНР
Трелювання сортиментів та довгоття на верхні лісосклади, стягування гілок та верховіття до місць їх спалювання	ІV,V	Трактор з гідрозахватом	ЛПР	1	1, 2	3	4	1-6	5-6
Розкряжування довгоття та мало-мірних деревних хлистів вальником та помічником вальника на лісоскладах	VІ	Безредукторна моторна пилка	_	_	_	_	_	1-6	-
Складання коротко- мірних сортиментів у стоси, навантажування деревини	VІІ	Автомобілі з гідрокранами, автокран	ЛПР			1	1,2	-	1-3
Очищення лісосіки, спалювання відходів лісозаготівлі	VІІІ	Вручну	ЛПР				1	-	1-6

Таблиця 1 до рисунка 9 - Смужно – послідовна черговість виконання робіт

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР і ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення; індекс "*" – пасіки, на яких частково приземляються небезпечні дерева.

(варіант розташування ІV) зоною безпеки верхніх лісоскладів, що влаштовані на цій пасіці, є пасіка 1 та пасіка 2, під час вантажних робіт на лісоскладах, що на пасіці 2 (варіант розташування V) зоною безпеки верхніх лісоскладів є вже пасіки 1, 2, 3. При варіанті розташування VІІ, коли ланка вальника лісу уже працює на лісосіці наступного розроблення, для навантажування деревної сировини можуть використовуватися верхні лісосклади, розташовані і на пасіці 3, а зоною безпеки верхніх лісоскладів, що влаштовані на ній, є пасіки 2, 3, 4.

Як видно з таблиці 1 до рисунка 9, для того, щоб почати відвантажування деревної сировини на лісосіках, подібних до зображених на рисунку 9, де використовується смужно – послідовна черговість, необхідно попередньо закінчити звалювання дерев на чотирьох пасіках і стрелювати деревну сировину на двох. Це значно пізніше, ніж має місце при застосуванні багатьох інших раніше розглянутих нами принципів, за яких границі зон безпеки лісоскладів не є границями пасік.

Навантажування деревної сировини на лісоскладах, що розміщені на пасіках 4-6, є складовою, не показаного в таблиці варіанта розташування VІІІ, за яким лісозаготівельна бригада на лісосіці поточного розроблення вже не працює. Тому замість відображення варіанта VІІІ у ємкій таблиці, як у нашому прикладі, його рекомендується записувати у карті технологічного процесу текстом такого змісту "Відвантажувальні роботи на лісоскладах, що влаштовані на пасіках 4-6, виконуються в автономному режимі після перебазування бригади на лісосіку наступного розроблення".

Текстом, замість включення відповідного матеріалу в ємку таблицю, може бути записаний і матеріал, що відноситься до варіанта розташування VІ та послідовності виконання операцій VІ. Приклад запису: "Під час розкряжування довгоття та маломірних деревних хлистів на верхніх лісоскладах, що доцільно здійснювати на початку роботи у другій половині зміни, робота тракториста дозволяється на всій території лісосіки, а навантажування деревної сировини та спалювання деревних відходів не проводиться". Розглянутий принцип організації робіт із застосуванням смужно – послідовної черговості найбільш прийнятий для лісосік проріджувань, прохідних та санітарних рубань, вітровально – буреломних лісосік, що розробляються у тиху погоду за відсутності снігу на кронах дерев.

Для розроблення лісосік рубок головного користування та лісовідновних, близьких до відображеної на рисунку 9, більш прийнятною є черезсмужно – зворотна черговість виконання робіт, показана у таблиці 2 до рисунка 9.

Рисунок 9 - Основні виробничі

елементи лісосіки:

1-6-номери пасік;

7-під’їзні шляхи;

8-границі пасік та зон безпеки, що

виділяються вздовж пасік, на яких

влаштовуються верхні лісосклади;

9, 10-верхні лісосклади відповідно

другої та першої черг використання;

11-автодорога;

12-знак безпеки.

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідо-вність викона-ння операцій	Машини, інструмент та інші засоби виробництва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ
Звалювання дерев, очищення їх від сучків, гілок та верховіття,розкря-жування на довгомірні ділові сортименти і довгоття вальником та його помічником	І, ІІ, ІІІ	Безредукторна моторна пилка, сокира	3	1	5	2	6	4	-	ЛНР
Трелювання сортиментів та довгоття на верхні лісосклади, стягування гілок та верховіття до місць їх спалювання	ІV,V	Трактор з гідрозахватом	ЛПР, 1	ЛПР,3	1,2	5	4	6	1-6	1-6
Розкряжування довгоття та маломірних деревних хлистів вальником та помічником вальника на лісоскладах	VІ	Безредукторна моторна пилка	-	-	-	-	-	-	1-6	-
Складання коротко- мірних сортиментів у стоси, навантажування деревини	VІІ	Автомобілі з гідрокранами, автокран	ЛПР				1	2	1-6	1-6
Очищення лісосіки, спалювання відходів лісозаготівлі	VІІІ	Вручну	ЛПР				3	1	-	1-6

Таблиця 2 до рисунка 9 - Черезсмужно – зворотна черговість виконання робіт

Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР і ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення.

При названій черговості перші шість варіантів розташування об’єднуються у три варіантних цикли.

Перший цикл складають варіанти розташування І та ІІ, другий – ІІІ та ІV, третій – V та VІ з наявністю перехідних робіт у пасіці І під час роботи за варіантом розташування ІІІ.

З таблиці 2 до рисунка 9 видно: для того, щоб почати відвантажування деревної сировини при черезсмужно – зворотній черговості, необхідно попередньо звалити всі підлягаючі видаленню дерева у чотирьох пасіках (1, 2, 3, 5), витрелювати заготовлену у них деревну сировину. Але оскільки робота в цих пасіках об’єднана у два варіантних цикли, початок відвантажування деревної сировини при черговості виконання робіт, що розглядається, може починатися раніше, ніж під час робіт за смужно – послідовною черговістю, і закінчуватися переважно під час роботи бригади на лісосіці поточного розроблення.

Роботи VІ – ї послідовності - розкряжування довгоття та маломірних деревних хлистів вальником та помічником вальника на верхніх лісоскладах під час розташування ланок працівників за VІ-м варіантом з метою скорочення обсягу таблиці можуть бути записані текстом із змістом, подібним до наведеного при аналізі записів, внесених у таблицю 1 до рисунка 9.

Організація робіт на лісосіках із значною шириною і глибиною за принципом роз'єднання лісосіки наведена на рисунку 10 та таблиці до нього.

Суть принципу полягає в тому, що на першому етапі ми влаштовуємо верхній лісосклад, у нашому прикладі – ВЛ₁ , за межами лісосіки на відстані, що перевищує радіус небезпечної зони звалювання дерев. Влаштування такого лісоскладу дає можливість прискорити відвантажування деревної сировини, що буде заготовлятись на початку видалення дерев на основній території лісосіки, у зоні безпеки верхнього лісоскладу першої черги використання (ВЛ₂) і на самому ВЛ₂ , якщо для його влаштування треба вирубати дерева. Принцип може бути найбільш успішно реалізованим на суцільних рубаннях лісу і вимагає попереднього приземлення небезпечних дерев.

Розроблення лісосіки, відображеної на рисунку 10, має здійснюватися за п’ятьма варіантними циклами, що включають перші десять варіантів розташування. За першим циклом розробляється зона безпеки верхнього лісоскладу ВЛ₂ та пасіка 3, за другим – пасіки 4 та 6, за третім – 5 та 7, за четвертим 2 та 8, за п’ятим – 1 та 9. Варіанти розташування ХІ та ХІІ до варіантних циклів не приєднані.

Таблиця до рисунка 10 – Черезсмужно - зворотна черговість виконання робіт з роз’єднанням лісосіки

Найменування лісосічних операцій, включаючи навантажування деревини, виконавці робіт	Послідо-вність викона-ння операцій	Машини, інструмент та інші засоби виробництва	Черговість розробки пасік, розташування ланок працівників за такими варіантами
			І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	ХІ	ХІІ
Звалювання дерев, очищення їх від гілок, сучків та верховіття, розкряжування на довгомірні ділові сортименти та довгоття вальником та його помічником	І, ІІ, ІІІ	Безредукторна моторна пилка	3Б	3	6	4	7	5	8	2	9	1	-	ЛНР
Трелювання довго-мірних сортиментів та довгоття, стягування гілок та верховіття у купи	ІV, V	Трактор з гідрозахватом	ЛПР, 3	ЛПР, 3Б	3,4	6	4, 5	7	5, 2	8	2, 1	9	1-9	1-9
Розкряжування довгоття вальником та його помічником	VІ	Безредукторна моторна пилка	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	ВЛ1, ВЛ2, ВЛ3, ВЛ4	-
Складання коротко- мірних сортиментів у стоси, навантажування деревини	VІІ, VІІІ	Автомобілі з гідрокранами, автокран	ЛПР	ЛПР	ВЛ2,	ВЛ1	ВЛ1, ВЛ2	ВЛ1, ВЛ2	ВЛ1, ВЛ2	ВЛ2, ВЛ3	ВЛ2, ВЛ3,	ВЛ2, ВЛ3, ВЛ4	-	ВЛ1, ВЛ2, ВЛ3, ВЛ4
Очищення лісосіки та додаткової робочої території, спалювання відходів лісозаготівлі	ІХ	Вручну	ЛПР	ЛПР	3	-	3, 4	-	3-5	3Б, 5-8	ВЛ1, 2-6	3Б2, ВЛ1, 4-9	1-9	1-9

Рисунок 10 - Основні виробничі елементи лісосіки:

1-9- номери пасік;

10-границі пасік;

11- трелювальні волоки;

12-постійна автодорога;

13-грунтова автодорога другої черги використання;

14-знак безпеки;

15-границі зони безпеки. Додаткові умовні позначення до таблиці: ЛПР і ЛНР – лісосіки відповідно попереднього і наступного розроблення; ВЛ₁, ВЛ₂, ВЛ₃,

ВЛ₄ – верхні лісосклади; 3Б – зона безпеки верхнього лісоскладу ВЛ₂.

Основним завданням робіт за першим варіантним циклом є підготовка зони безпеки верхнього лісоскладу ВЛ₂ для подальшого витрельовування на нього деревної сировини з пасік 5-9 на відстань, значно меншу ніж до ВЛ₁ і перенесення на ВЛ₂ робіт з відвантажування круглих лісоматеріалів, що мають заготовлятися в перерахованих пасіках.

Завданням другого варіантного циклу є закінчення розроблення відокремленої пасіки 6, чим створюється роз’єднувальний бар'єр на лісосіці. Це значно спрощує подальшу організацію робіт з розташування ланок працівників, не зайнятих звалюванням дерев, на безпечних відстанях від працюючої на згаданій операції ланки вальника лісу. Другий роз’єднувальний бар'єр при цьому створюється закінченням розроблення повної 4-ої пасіки з запроектованим на її території верхнім лісоскладом ВЛ₃ другої черги використання.

Мета влаштування верхніх лісоскладів другої черги використання ВЛ₃ та ВЛ₄ (на рисунку 10 позначених пунктирами) полягає в тому щоб скоротити відстань трелювання у випадках, коли погодні умови дають можливість використати грунтові дороги до них для переїздів автомобільного транспорту. Якщо ж таких умов немає, то для відвантажування деревної сировини з пасік 1-4 залишається верхній лісосклад ВЛ₁, до якого, як і до ВЛ₂ , доцільно прокладати автодорогу цілорічної дії.

Для скорочення змісту записів у таблиці до рисунка 10 у розділі VІІ карти технологічного процесу, варіанти розташування ХІ та ХІІ текстом можуть бути записані так: "Під час розкряжування довгоття на верхніх лісоскладах вальником лісу та його помічником на початку робочої зміни або переходу вальника працювати на лісосіку наступного розроблення дозволяється закінчувати лісосічні роботи на всій території лісосіки". При цьому з таблиці випадає і запис щодо VІ – ї послідовності виконання робіт (розкряжування довгоття вальником та його помічником).