3. Фінанси підприємств різноманітних форм власності. Форми організації підприємств в умовах ринкової економіки

Теперішній період у розвитку економіки характеризуються багатоукладністю господарювання. Можна побачити такі форми власності: державну, комунальну, колективну, приватну. Все це обумовило появу різноманітних організаційно-правових форм господарювання. Є також підприємства зі змішаною формою власності, де держава є основним власником корпоративних прав - електроенергетика, вугільна промисловість, машинобудування. Причому державна власність не обмежує самостійності підприємства, його матеріальної відповідальності.

У перехідний період державна власність може бути виражена основному трьома видами підприємств:

• адміністративно-управляємі підприємства - їх особливість перебування безпосередньо у веденні державних адміністративних органів, їх фінанси не відділені від фінансів свого відомства. Останнє несе повну відповідальність за діяльність такого підприємства (підприємства оборонного значення);

• самокеровані державні підприємства - їх фінанси відділені від Державного бюджету, вони є самоокупаємі і самофінансуємі.

• акціонерні державні підприємства - контрольний пакет акцій таких підприємств знаходиться в руках центральних або місцевих органів державного управління.

Співвідношення між цими формами постійно коливається в залежності від ступеня найбільшої ефективності.

В умовах ринкової економіки основною формою господарювання є акціонерне товариство. Розрізняють акціонерні товариства відкритого і закритого типів. АТЗТ утворить обмежене число акціонерів. При цьому будь-який із членів товариства не може продати свій пай без узгодження з іншими акціонерами, що мають право на першочергове придбання цього паю. Акціонерне товариство утворюється на добровільних засадах фізичними або юридичними особами. У Статутний фонд можуть вноситися не тільки грошові кошти, але і нерухомість, устаткування та інше.

У залежності від виду що випускаються акцій існує два типи акціонерних товариств:

1. приватне акціонерне товариство (акції розподіляються серед заздалегідь обраних керівниками можливих власників);

2. публічне акціонерне товариство (акції випускаються для вільного продажу).

Акціонерні товариства функціонують на принципах повного госпрозрахунку і самофінансування,

Законом України "Про господарські товариства" передбачена можливість реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю. Кожний із його учасників вносить визначений пай у Статутний фонд і відповідно до нього одержує частину в прибутках і майні товариства. Надалі відповідальність учасника обмежується його внеском. Члени товариства за його зобов'язання не відповідають. Товариство розраховується по своїх боргах тільки тим майном, що є в його активі, і формується за рахунок внесків учасників, а також прибутків, отриманих від підприємницької діяльності. ТОВ є юридичною особою і має свій Статут, у якому обговорений порядок розподілу прибутку. ТОВ утворюються у формі кооперативів, колективних і орендних підприємств. Для них характерна загальна власність всіх учасників.

Ефективною формою організації фінансів є оренда. Оренда припускає самостійність колективу у виборі керівника, найманні, звільненні з роботи. У діяльності орендного підприємства не має право втручатися ні держава, ні орендодавець. Відношення з ними ґрунтуються на податкових принципах і умовах договорів оренди.

Перехід на орендну форму господарювання не означає зміну форм власності. Орендні відношення можуть розвиватися на основі будь-якої форми власності, не змінюючи їх природи.

Можливі 2 форми оренди:

• орендні відношення між керівництвом і трудовим колективом (оформляються договором);

• відношення між колективом і державним органом управління.

Особливості орендної форми:

• самостійність орендаря у використанні засобів виробництва;

• відповідальність колективу за результатами господарської діяльності;

• формування орендного прибутку по залишковому принципу;

• самостійність колективу у визначенні напрямків використання орендного прибутку.

Споживча кооперація - це сукупність добровільних товариств пайовиків, їх об'єднань, що діють на основі статуту з метою задоволення своїх потреб у товарах і послугах за рахунок грошових і матеріальних внесків.