- •Правила роботи і техніка безпеки в лабораторії кафедри токсикологічної хімії загальні правила безпеки
- •Правила роботи з токсичними речовинами і біологічним матеріалом
- •Правила роботи з горючими і легкозаймистими речовинами
- •Правила роботи з електроприладами
- •Ліквідація пожежі
- •Надання першої допомоги постраждалим в результаті нещасних випадків
- •Самостійна аудиторна робота.
- •1. Зовнішній огляд:
- •2. Попередні випробування об'єкту.
- •2.1. Визначити реакцію середовища об'єкту.
- •2.2. Відмінність їдких лугів від карбонатних.
- •2.3. Випробування на наявність аміаку і сірководню.
- •Хімічне дослідження
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Розвяжіть ситуаційні ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Розвяжіть ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Заповніть таблицю - Результати якісних реакцій виявлення галогенпохідних вуглеводнів
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.Назвіть основні вузли газового хроматографа. Поясніть призначення кожного вузла.
- •2.Розрахуйте коефіціент розділення між піками етанолу і ізопропанолу використовуючи хроматограму. Зробіть висновок, щодо роздільної здатності колонки.
- •3.Розрахуйте кількість теоретичних тарілок та коефіцієнт асиметрії для даного піку. Чи відповідають отримані дані вимогам?
- •4.Використовуючи хроматограму зразку горілки вкажіть:
- •5.За отриманими даними побудуйте графіки залежності відношення висот піків від концентрації (у проміле) етанолу в стандартних розчинах крові і сечі.
- •6. Розвяжіть ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 7
- •Кількісне визначення іонів:
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.Ознайомитись з методиками мінералізації і вказати металічні отрути, для яких придатний та/або більш уживаний даний метод мінералізації
- •3. Розвяжіть ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 8 тема: Дослідження рідкої частини мінералізату на наявність і вміст марганіцю, хрому, срібла, міді та цинку.
- •13.Кількісне визначення іонів:
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розвязати ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 9 тема: Дослідження рідкої частини мінералізату на наявність і вміст кадмію, талію, бісмуту, стибію та арсену.
- •9. Кількісне визначення іонів:
- •Самостійна аудиторна работа
- •2. Розвязати ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 10
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Розвяжіть ситуаційні задачі
Самостійна аудиторна робота
Аналіз дистилятів на леткі речовини хімічним методом (синильна кислота та її похідні, аліфатичні одноатомні (метанол, етанол, ізопентанол) та багатоатомні (етиленгліколь) спирти, альдегіди (формальдегіди), кетони (ацетон), одноатомні феноли (фенол), карбонові кислоти (оцтова чи ацетатна кислота). Виконайте можливі реакції з запропонованих, запишіть для всіх реакцій спостереження, рівняння реакцій, вкажіть хіміко-токсикологічну оцінку реакції.
№ П/п |
Методика хімічних реакцій |
Спостереження |
Хімізм реакцій |
Хіміко-токсикологічна оцінка реакцій |
1 |
ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСТИЛЯТУ № 1 Виявлення синильної кислоти Реакція утворення берлінської блакиті Методика. До 1 мл лужного дистиляту додають 2-3 краплі 40% розчину сульфату феруму (II), що містить сліди феруму (III). Суміш збовтують, нагрівають майже до кипіння, а потім охолоджують до кімнатної температури і додають 10% розчин кислоти хлороводневої до слабкокислої реакції. |
|
|
|
2 |
ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСТИЛЯТУ №2 Виявлення формальдегіду Реакція з лужним розчином резорцину Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл свіжоприготованого реактиву: 1% розчин резорцину змішують з рівним об'ємом 10% розчину гідроксиду натрію. Паралельно ставлять "сліпий" дослід з реактивами. Вміст обох пробірок нагрівають в 3-5 хв. на водяній бані. |
|
|
|
3 |
Реакція відновлення гідроксиду купруму з реактивом Фелінга Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 2 краплі розчину гідроксиду натрію до лужної реакції і 2-3 краплі реактиву Фелінга (реактив Фелінга №1+ реактив Фе-дінга №2 (1:1)). Вміст пробірки перемішують і нагрівають на водяній бані. |
|
|
|
4 |
Реакція з кодеїнсульфатною кислотою Методика. У фарфоровій чашці змішують 1 мл досліджуваного розчину з 5 мл концентрованої сульфатної кислоти. Після охолодження додають кристал кодеїну. |
|
|
|
5 |
Реакція з хромотроповою кислотою Методика. 1 мл досліджуваного розчину поміщають у фарфорову чашку, додають 3-4 краплі концентрованої кислоти сульфатної, декілька кристалів кислоти хромотропової і обережно перемішують. |
|
|
|
6. |
Реакція з фуксинсірчистою кислотою Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 2-3 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Вміст пробірки перемішують і охолоджують, а потім додають 1 мл фуксинсірчистої кислоти. |
|
|
|
7 |
Виявлення галогенпохідних вуглеводнів (хлороформ, хлоралгідрат, чоторихлористий вуглець, 1,2-дихлоретан) Реакція відщеплення органічно зв’язаного хлору Методика. До 1-2 мл досліджуваного розчину додають 1 мл 10% спиртного розчину гідроксиду натрію. Пробірку з вмістом нагрівають в киплячій водяній бані 30 хв. або на відкритому вогні 3-5 хв. Розчин охолоджують, додають 10% розчин нітратної кислоти до кислої реакції, 0,5 мл 1% розчину нітрату аргентуму. |
|
|
|
8 |
Утворення ізонітрілу Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 10 крапель 10% спиртного розчину гідроксиду натрію і краплю водного розчину аніліну. Рідину нагрівають на водяній бані 1-2 хв. Для розкладання ізонітрілу в пробірку додають 10% розчин сульфатної кислоти і кип'ятять розчин до зникнення запаху. |
|
|
|
9 |
Реакція з лужним розчином резорцину Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл свіжоприготованого реактиву: 1% розчин резорцину змішують з рівним об'ємом 10% розчину гіидроксиду натрію. Паралельно ставлять "сліпий" дослід з реактивами. Вміст обох пробірок нагрівають протягом 3-5 хв. на водяній бані.
|
|
|
|
10 |
Реакція з реактивом Фелінга Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 2 краплі 10% розчину гідроксиду натрію до лужної реакції і 2-3 краплі реактиву Фелінга (реактив Фелінга №1+ реактив Фелінга №2 (1:1)). Вміст пробірки перемішують і нагрівають на водяній бані. |
|
|
|
11 |
Рекция з реактивом Неслера Методика. До 0,5 мл досліджуваного розчину додають 2-3 краплі реактиву Неслера, перемішують. |
|
|
|
12 |
Виявлення 1,2-дихлоретану Реакція з фуксинсірчистою кислотою (після переведення 1,2-дихлоретану у формальдегід) Методика. У ампулу ємкістю 1 мл вносять 0,5 мл досліджуваного розчину і 0,5 мл 10% розчину карбонату натрію. Ампулу запаюють і нагрівають в киплячій водяній бані 1-2 год. Після охолодження вміст ампули переносять в пробірку, куди додають 10% розчин сульфатної кислоти до кислої реакції за універсальним індикаторним папером, а потім 2 краплі 5% розчину перйодату калію в 2М розчині сульфатної кислоти. Через 5 хв. визначають наявність формальдегіду в розчині реакцією з фуксинсірчистою кислотою. До 1 мл досліджуваного розчину додають 2-3 краплі концентрованої сульфатної або хлороводневої кислоти. Вміст пробірки перемішують і охолоджують, а потім додають 1 мл фуксинсірчистої кислоти. |
|
|
|
13. |
Реакція утворення ацетиленіду купрума Методика. У ампулу ємкістю 1 мл вносять 0,5 мл дистиляту і 0,5 мл 30% розчину натрію гідроксиду. Ампулу запаюють і нагрівають протягом години. Після цього ампулу охолоджують, розкривають і переносять її вміст в пробірку, у яку додають 30% розчин кислоти оцтовою до кислої реакції на лакмус. До цієї рідини додають 2 краплі свежоприготованого аміачного розчину солі купруму (I). |
|
|
|
14 |
Виявлення одноатомних спиртів Виявлення метанолу Реакція утворення метилового ефіру саліцилової кислоти. Методика. У пробірку вносять 1 мл дистиляту, додають 0,03-0,05 г саліцилової кислоти і 2 мл концентрованої сульфатною кислоти, а потім суміш обережно нагрівають. |
|
|
|
15 |
Окислення метанолу до формальдегіду. Методика. До 5 мл досліджуваного розчину додають 2-3 мл 10% розчину сульфатної кислоти, рідину охолоджують і додають до неї 1% розчин перманганату калію до рожевого забарвлення, що не зникає, уникаючи надлишку реактиву. Через 15-20 хв. надлишок окислювача руйнують 15% розчином щавлевої кислоти або 15% розчином сульфіту натрію. З одержаним безбарвним розчином виконують реакції на формальдегід. |
|
|
|
16 |
Виявлення етанолу. Реакція утворення йодоформу Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 2 мл 5% розчину гідроксиду натрію або карбонату калію і краплями 1% розчин йоду в 2% розчині йодиду калію до жовтого забарвлення. Суміш нагрівають на водяній бані при 40-50 °С. |
|
|
|
17 |
Утворення оцтовоетилового ефіру Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 0,1 г висушеного ацетату натрію, потім подвійний об'єм концентрованої сульфатної кислоти. Суміш нагрівають на киплячій водяній бані до виділення бульбашок газу. |
|
|
|
18 |
Реакція утворення етилбензоату Методика. 1 мл досліджуваного розчину змішують з 1-2 краплями бензоїлхлориду і при частому збовтуванні додають краплями 10% розчин натрію гідроксиду. |
|
|
|
19 |
Виявлення ізоамілового спирту Реакція утворення ізоамілацетату. Методика. Ефірний екстракт з частини дистиляту упарюють до видалення ефіру, змішують із двома краплями концентрованої сульфатної кислоти і невеликою колькістю (0,03 г) висушеного ацетату натрію. Суміш нагрівають на водяній бані. |
|
|
|
20 |
Реакція з саліциловим альдегідом Методика. Ефірний екстракт з частини дистиляту упарюють до видалення ефіру. До залишку додають 1 мл 1% розчину саліцилового альдегіду і 3 мл концентрованої сульфатної кислоти. Після охолодження суміш в пробірці нагрівають в киплячій водяній бані протягом 3 хв. |
|
|
|
21 |
Реакція з розчином п-диметиламінобензальдегіду в концентрованій сульфатній кислоті Методика. До залишку додають 5-10 крапель реактиву (п-диметиламінобензальдегіду в концентрованій сульфатній кислоті) |
|
|
|
22 |
Виявлення ацетону Реакція утворення йодоформу Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл 10% гідроксиду амонію, декілька крапель розчину йоду в йодиді калію. |
|
|
|
23 |
Реакція з нітропрусидом натрію Методика. До 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл 10% розчину гідроксиду натрію і декілька крапель 1% свіжоприготованого розчину нітропрусиду натрію. |
|
|
|
24 |
Виявлення фенолу Підготовка дистиляту до аналізу Методика. Частина третього дистиляту підлужнують гідрокарбонатом натрію до лужної реакції, переносять в ділильну воронку і проводять екстракцію фенолу діетиловим ефіром (2-3 рази по 10 мл). Ефірні витяжки об'єднують і випаровують при кімнатній температурі насухо. Залишок розчиняють в 1-2 мл води і досліджують. Реакція одержання триібромфенолу Методика. До 0,5-1 мл досліджуваного розчину додають 2-4 краплі насиченого розчину бромної води. |
|
|
|
25 |
Реакція з хлоридом феруму (Ш) Методика. У фарфорову чашку поміщають 1 краплю досліджуваного розчину, потім 1 краплю свіжоприготованого розчину хлориду феруму (III). Поруч ставлять "сліпий" дослід. |
|
|
|
26 |
Виявлення оцтової кислоти Реакція з хлоридом феруму (Ш) Методика. До 2-3 мл досліджуваного розчину додають 1 краплю свіжоприготованого 5% розчину хлориду феруму (III). Поруч ставлять "сліпий" дослід. |
|
|
|
27 |
Реакція утворення оцтовоетилового ефіру Методика. 1 мл досліджуваного розчину змішують з 1 мл етанолу і 2 мл концентрованої сульфатної кислоти. Пробірку із сумішшю нагрівають в киплячій водяній бані. |
|
|
|
