14. Кількісне визначення іонів:

-бірію_______________________________________________________________________________________________________________

-плюмбуму__________________________________________________________________________________________________________

Самостійна аудиторна робота

1.Ознайомитись з методиками мінералізації і вказати металічні отрути, для яких придатний та/або більш уживаний даний метод мінералізації

Мінералізація біологічного матеріалу сумішшю сульфатної і нітратної кислот. Подрібнену наважку біологічного матеріалу поміщають в колбу К’єльдаля. Потім на кожних 100 г об'єкту додають 75 мл суміші, що складається з 25 мл концентрованої сульфатної, 25 мл концентрованою нітратної кислот і 25 мл води. Після припинення спінювання суміші колбу закріплюють у штативі і нагрівають над азбестовою сіткою (на відстані 1-2 см) на відкритому вогні до руйнування твердих грудочок об'єкту і одержання темної рідини. Потім температуру нагрівання підвищують, а в реакційну колбу додають краплями нітратну кислоту (1:1) невеликими порціями до тих пір, поки вміст не стане безбарвним або злегка жовтуватим. Після цього нагрівають суміш без додавання нітратної кислоти до появи густої білої пари оксидів сірки. Якщо рідина при цьому не темніє, то руйнування закінчують, в іншому випадку - операцію руйнування об'єкту продовжують. Після закінчення мінералізації рідину охолоджують, переносять в стакан і перевіряють наявність окислювачів, змішуючи краплю мінералізату з краплею діфеніламіну в концентрованій сульфатній кислоті. Синє забарвлення вказує на присутність окислювачів, які руйнують формаліном. Для цього мінералізат розводять невеликою кількістю води (10-15 мл), нагрівають до кипіння, додають обережно краплями 0,5-1,0 мл формаліну до припинення виділення бульбашок газу. При необхідності операцію руйнування окислювачів повторюють, після чого мінералізат розводять водою до 180-190 мл

Метали, що можуть ізолюватися даним методом

____________________________________________________________________________________________________________________

Мінералізація біологічного матеріалу сумішшю сульфатної, нітратної і хлорної кислот. 100 г подрібненої наважки органу поміщають в колбу К’єльдаля, куди додають 25 мл води, 25 мл концентрованої нітратної кислоти, 25 мл концентрованої сульфатної кислоти і 25 мл 42% розчину хлорної кислоти у вказаній послідовності. Далі проводять руйнування органічних речовин, як описано вище.

Мінералізат, отриманий одним із способів залишають на 18-20 год. при кімнатній температурі. При утворенні осіду його фільтрують і досліджують на плюмбум і барії (при брудно-зеленому забарвленні осіду додатково досліджують на хром).

Мінералізат (фільтрат після відділення сульфатів барію і плюмбуму ) розводять водою до 200 мл і досліджують на марганець, хром, аргентум, купрум, кадмій, вісмут, цинк, арсен, стібій, талій.

Метали, що можуть ізолюватися даним методом

____________________________________________________________________________________________________________________

Мінералізація органічних речовин методом сплавляння з окислювачем. 1-2 г об'єкту змішують з сумішшю карбонату і нітрату натрію (2:1) в кількості 4-6 г, потім змочують водою і висушують при нагріванні на водяній бані. У тиглі розплавляють 5-6 г нітрату натрію. Зменшивши полум'я пальника під тиглем до останнього вносять окремими порціями отриману аналізовану суміш. Після згоряння першої порції вносять другу, потім третю і так до тих пір, поки не будуть спалені всі порції суміші. Після спалювання останньої порції суміші посуд, в якому вона знаходилася, "споліскують" 2-3 г карбонату натрію після чого цю порцію теж спалюють. Під час сплавлення стежать за тим, щоб не спалахнуло полум'я в тиглі, для чого регулюють полум'я пальника. Плав охолоджують і обробляють киплячою водою. Отриманий розчин досліджують на "металеві" отрути (арсен, аргентум і деякі інші, окрім меркурію).

Метали, що можуть ізолюватися даним методом

____________________________________________________________________________________________________________________

Мінералізація органічних речовин методом сухого озолення. Об'єкт подрібнюють, висушують на піщаній бані, потім при обережному нагріванні обвуглюють пробу. Залишок в тиглі після обвуглювання об'єкту змочують концентрованим розчином нітрату амонію або концентрованою нітратною кислотою, висушують на киплячій водяній бані і нагрівають над слабким полум'ям пальники (дно тигля не повинно стикатися з вогнем). При необхідності (неповне згоряння органічних речовин - зола забарвлена в чорний або сірий колір) вміст тигля знов змочують концентрованим розчином нітрату амонію, висушують і прожарюють. Вміст тигля охолоджують, обробляють хлорною кислотою (при дослідженні на марганець або нітратною (при дослідженні на купрум), розчин фільтрують, фільтрат випаровують на водяній бані насухо, залишок розчиняють в 3-5 мл води і піддають аналізу.

Метали, що можуть ізолюватися даним методом

____________________________________________________________________________________________________________________

2. Провести технічно можливі реакції аналізу мінералізату хімічним методом на вміст металів - сполук барію, плюмбуму із запропонованих нижче. Заповнити таблицю: вказати хімізм реакції, спостереження, дати хіміко-токсикологічну оцінку реакції.

№ п\п	Методика хімічних реакцій	Спостереження	Хімізм реакцій	Хіміко-токсикологічна оцінка реакції
1.	Виявлення барію Перекристалізація із концентрованої сульфатної кислоти Методика. Крупинку осаду з фільтру поміщають на предметне скло, сушать на повітрі, після чого на залишок наносять 2-3 краплі концентрованої сульфатної кислоти і нагрівають на відкритому вогні до появи білої пари, уникаючи розтікання. Скло з краплею залишають на 10-20 хв. на повітрі, після чого кристали розглядують під мікроскопом
2.	Одержання йодату барію Методика. Крупинку осаду беруть платиновою петлею або голкою і вносять спочатку до відновлювальну частину полум'я пальника, потім в краплю 5М розчину хлороводневої кислоти, яку помістили на предметному склі. Операцію повторюють кілька разів. Після чогo в краплю вносять кристал йодату калію і розглядують під мікроскопом.
3	Виявлення плюмбуму Реакція з дитизоном Методика. Досліджуваний розчин поміщають в пробірку, додають 1 мл 10% розчину хлориду гідроксиламіну (але не сульфату ), встановлюють рН 7,5-8, додаючи 10% розчин гідроксиду амонію, 2 мл хлороформу і декілька крапель 0,01% розчину дітизону в хлороформі, суміш енергійно струшують. Екстракцію дитизону продовжують до тих пір, поки шар хлороформу не перестане змінювати зелене забарвлення на червоне. Потім проводять реекстракцію 1М розчином кислоти нітратної, реекстракт ділять на чотири частини і проводять підтверджувальні дослідження.
4	Реакція з йодидом калію Методика. До 1/4 розчину додають декілька крапель 5% розчину йодиду калію.
5	Реакція з кислотою сульфатною Методика. До 1/4 розчину додають декілька крапель 10% розчину кислоти сульфатної
6	Реакція з дихроматом калію Методика. До 1/4 розчину додають краплями 5% розчин дихромату калію.
7	Реакція з сірководневою водою Методика. До 1/4 розчину додають декілька крапель свіжої сірководневої води.