2. Небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при пожежі.

До небезпечних та шкідливих факторів пожежі відносять:

1. Токсичні продукти згорання - становлять найбільшу небезпеку для життя людини, особливо при пожежах в будівлях. Причина - значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів зго­рання. При горінні поліуретану і капрону, наприклад, утворюється синильна кислота;

- вініпласту - хлористий водень, оксид вуглецю;

- лінолеуму - сірководень і сірчистий газ.

2. Вогонь - дуже небезпечний фактор, але безпосередньо на людину діє

не часто. Температура полум'я сягає 1200-1400°С, вогонь викликає опіки, бо­льові відчуття. Мінімальна відстань, на якій людина може знаходитись від по­лум'я визначається за формулою: R=1,6H, де Н - середня висота факела полум'я.

3. Підвищена температура середовища. Вдихання гарячого повітря ра­зом з продуктами згорання може призвести до ураження органів дихання і сме­рті. Температура вище 60°С вже є життєво-небезпечнрю для людини.

4. Дим - велика кількість найдрібніших часточок незгорівших речовин, що знаходяться в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихан­ня та слизових оболонок (кашель, сльозотеча). В задимлених приміщеннях по­гіршується видимість, що утруднює евакуацію людей.

5. Недостатність кисню. При горінні кисень іде на окислення горючих речовин і матеріалів, тому його концентрація знижується. Для людини знижен­ня концентрації кисню від 21 до 14% є небезпечним .^При цьому втрачається координація рухів, проявляється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.

6. Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизації ємностей та трубопроводів. Вибу­хи збільшують площу горіння і можуть призводити до утворення нових вогнищ. Люди можуть попасти під дію вибухової хвилі чи будуть травмовані уламками.

7. Руйнування конструкцій внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і вибухів.

8. Паніка через швидкі зміни психічного стану людей.

3. Спалимість і вогнестійкість матеріалів, конструкцій і бу­дівель. Пожежовибухова небезпека будівель.

Будівельні матеріали по різному реагують на дію вогню. Вони поділяються на:

поділяються на:

Неспалимі - такі матеріали, які під дією вогню або високої температури

не спалахують, не тліють, не обвуглюються. До них належать природні і штучні неорганічні матеріали (граніт, вапняк, пісок, цегла, залізобетон, гіпсові і гіпсо­волокнисті плити при вмісті органічної маси до 8% за масою, мінераловатяні плити на синтетичній, крохмальній чи бітумній основі при вмісті її до 6% за масою).

Важкоспалимі. Під дією вогню чи високої температури не спалахують, але тліють і обвуглюються. При вилученню вогню процес їх руйнування і тлін­ня припиняється. Це матеріали, що складаються з спалимих і неспалимих речо­вин: асфольтобетон;

гіпсові і бетонні матеріали із вмістом органічного наповнювача більше 8% за масою;

глиняно-солом'яні матеріали щільністю не менше 900кг/м³;

мінерало-ватяні плити з бітумною основою при її вмісті 7-15 %;

деревина, глибоко просочена антипіренами.

Спалимі матеріали, що під дією вогню чи високої температури спала­хують, тліють і продовжують тліти чи горіти після віддалення вогню. До них відносять всі органічні матеріали, що не відповідають вимогам, які ставляться до неспалимих і важкоспалимих матеріалів.

Залежно від того, з яких матеріалів споруджено будівлю чи її елементи вона матиме певний ступінь вогнестійкості.

Вогнестійкість - здатність матеріалів, конструкцій чи будівель чинити опір вогню протягом певного часу, зберігаючи при цьому всі експлуатаційні властивості. Вогнестійкість оцінюється за часом, протягом якого конструкція чи її елементи під дією вогню зберігає свої властивості без руйнувань, деформацій і тріщин. Період, протягом якого матеріали чи конструкції чинять опір вогню називається межею вогнестійкості.

Бувають п’ять ступенів вогнестійкості:

Будівлі першого ступеня вогнестійкості побудовані лише з неспалимих матеріалів. Мають межу вогнестійкості 0,5-2,5год.

другого ступеня – з неспалимих, межа вогнестійкості - 0,25-2,0год.

третього ступеня – основні несучі конструкції – з неспалимих матеріа­лів, а допоміжні (перегородки, стеля) – з важкоспалимих. Межа вогнестійкості – 0,25-0,75год.

четвертого ступеня - всі елементи і конструкції з важкоспалимих мате­ріалів. Межа вогнестійкості - 0,25-0,5год.

п'ятогоступеня-всі елементи спалимі.

Пожежовибухова небезпека будівель характеризується сукупністю умов, здатних спричинювати і розвивати пожежу чи вибух певних масштабів. Техно­логічний процес визначає імовірність виникнення пожежі чи вибуху, а від конструкції будівель залежать межі пожежі і її наслідки.

Залежно від властивостей речовин та умов їх застосування і обробки всі виробництва і склади поділяються на 6 категорій.

Категорія А (вибухопожежонебезпечні) - виробництва, що мають горю­чі гази з нижньої межею вибуху до 10%, горючі рідини з температурою спалаху парів до 28°С за умови, що перевищує 5% об'єму приміщення. А також речови­ни, що здатні самозайматись і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи між собою. Це дільниці фарбування машин, склади лакофарбових матеріалів, ПММ, акумуляторні відділення, приміщення ремонту паливної апаратури, склади пестицидів і міндобрив.

Категорія Б {вибухопожежонебезпечні) - виробництва, що мають горючі гази з нижньою межею вибуху вище 10% об'єму повітря, горючі речовини з те-мпературою спалаху парів від 28 до 61 °С, рідини, що в умовах виробництва на­гріваються до температури спалаху і вище, горючий пил і волокна з нижньоюконцентраційною межею 65г/м за умови, що ці гази і пил можуть утворювати

вибухонебезпечні суміші об'ємом, що перевищує 5% об'єму приміщення.

Категорія В (пожежонебезпечні) - виробництва з температерою спалаху парів більше 61 °С, горючий пил і волокна з низньою концентраційною межею більше 65г/м³, речовини, здатні горіти при взаємодії з водою, киснем і між со­бою, тверді спалимі речовини і матеріали. Це місця зберігання тракторів і авто­мобілів, самохідних машин, пункти ТО, ремонту, цехи обробки деревини, ши-номонтажні і вулканізаційні відділення.

Категорія Г (пожежонебезпечні) - виробництва, де обробляють (збері-гають) неспалимі речовини і матеріали в гарячому, розжареному чи розплавле­ному стані, з виділенням теплоти, іскор, полум'я. Це ковальсько-пресові, зва­рювальні, паяльні відділення.

Категорія Д (пожежонебезпечні) - виробництва з застосуванням неспа-лимих речовин в холодному стані. Це місця миття машин, слюсарно-механічні та агрегатні майстерні, інструментальні.

Категорія Е (вибухонебезпечні) - виробництва, що мають горючі гази без рідкої фази і вибухонебезпечний пил у кількості, що перевищує 5% об'єму приміщення. Це склади балонів стисненого і зрідженого газів.