Тема 9. Джерела права Європейського Союзу

1. До первинного права Європейського Союзу відносяться:

1) спільні стратегії та загальні орієнтири;

2) регламенти, директиви та рішення;

3) установчі договори Європейського Союзу та Хартія Європейського Союзу про основні права.

2. Ініціатива щодо внесення змін до установчих договорів може йти:

1) лише від держав-членів;

2) від однієї з держав-членів, від Комісії, або від Європейського Парламенту;

3) від Європейської Ради як від органа вищого політичного керівництва.

3. При перегляді установчих договорів Європейського Союзу первинні рекомендації готуються:

1) представниками національних парламентів держав-членів;

2) Конвентом у складі представників національних парламентів, голів держав чи урядів держав-членів, Європейського Парламенту та Комісії;

3) Європейською Радою.

4. Регламенти Європейського Союзу – це:

1) нормативно-правові акти Європейського Союзу обов’язкової сили та прямої дії на його території;

2) нормативно-правові акти Європейського Союзу обов’язкової сили для кожної держави-члена, котрій вони адресовані у відношенні результату, однак залишає за ними вибір методів а форм досягнення цього результату;

3) індивідуальні акти.

5. Директиви Європейського Союзу – це:

1) Нормативно-правові акти Європейського Союзу обов’язкової сили та прямої дії на його території;

2) нормативно-правові акти Європейського Союзу обов’язкової сили для кожної держави-члена, котрій вони адресовані у відношенні результату, однак залишає за ними вибір методів а форм досягнення цього результату;

3) індивідуальні акти.

6. Якщо держава-член не імплементує директиву у встановлений термін, то:

1) таку державу можливо притягнути до матеріальної відповідальності;

2) таку державу можливо виключити з членського складу ЄС;

3) це не становить порушення.

7. Консультативні висновки Економічного та соціального комітету і Комітету регіонів:

1) мають юридичну силу для законодавчих органів Європейського Союзу при прийнятті нормативних актів у певних галузях;

2) не мають юридичної сили для законодавчих органів Європейського Союзу, але при прийнятті нормативних актів у певних галузях їх отримання є обов’язковим;

3) мають юридичну силу для третіх осіб.

8. Акти делегованого законодавства Європейського Союзу приймаються:

1) Радою ЄС спільно із Парламентом;

2) національними парламентами держав – членів Союзу;

3) Комісією.

9. Чи може набути чинності міжнародна угода, підписана ЄС, якщо вона протирічить установчим договорам?

1) Так, оскільки міжнародне право має примат над правом ЄС;

2) В жодному разі ні;

3) Лише після внесення відповідних змін до неї або перегляду установчих договорів ЄС.

10. Загальні принципи права, які виступають джерелами права ЄС, зараз називаються:

1. цінності ЄС;

2. базові принципи ЄС;

3. норми jus cogens.

10. Гармонізація права Європейського Союзу і держав-членів відбувається за допомогою:

1. рішень спеціалізованих судових палат;

2. директив ЄС;

3. рішень Європейського парламенту.