- •§1. Предмет і завдання методики початкового навчання математики
- •§2. Методика початкового навчання математики та інші науки -
- •§3. Методи наукового дослідження, що застосовуються в процесі розробки методики викладання початкового курсу математики
- •§4. Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах
- •§5. Зміст початкового курсу математики. Аналіз програми з математики для початкових класів
- •§6. Математична підготовка дітей в дитячому садку
- •§7. Наступність у навчанні математики між початковими і 5—6 класами
- •§8. Підручник — основний засіб навчання математики в початкових класах
- •§9. Предметне й табличне унаочнення. Використання и структурних схем і малюнків. Дидактичні матеріали
- •16 Кг ?, на 20 кг більша
- •§10. Інструменти, прилади й моделі, технічні засоби навчання
- •§11. Засоби зворотного зв'язку
- •§12. Контроль, корекція та закріплення знань учнів
- •Перевірка домашньої роботи
- •Усне опитування
- •Усні обчислення
- •Звичайні приклади
- •Завдання ущільненого характеру
- •Ігри та ігрові форми завдань
- •§13. Методика опрацювання нового матеріалу
- •§14. Закріплення й узагальнення знань учнів
- •Подання домашнього завдання
- •Підсумок уроку
- •Підготовка вчителя до уроку
- •§15. Огляд інших різновидів уроків математики
- •§16. Форми організації навчання учнів математики на уроці
- •§17. Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів з математики
- •Підсумкове оцінювання знань, умінь і навичок
- •§18. Особливості уроку математики в 1 класі
- •§19. Нумерація чисел в межах 10
- •§20. Додавання і віднімання в межах 10
- •§22. Складання та засвоєння таблиць додавання і віднімання з переходом через десяток
- •§24. Усне і письмове додавання та віднімання в межах 100 шд
- •§25. Складання і засвоєння таблиць множення та ділення
- •§26. Нумерація чисел 101-1000
- •§27. Додавання і віднімання в межах 1000
- •§29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- •§29. Письмове множення і ділення в межах 1000
- •§30. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел
- •§31. Додавання і віднімання багатоцифрових чисел
- •§32. Множення і ділення багатоцифрових чисел
- •§33. Вимірювання довжини і площі
- •§34. Ознайомлення з масою тіл
- •§35. Формування часових уявлень в учнів. Ознайомлення з поняттям швидкості
- •§36. Роль і місце задач у початковому курсі математики. Функції текстових задач
- •§37. Складові процесу розв'язування задач
- •§38. Культура запису розв'язань задач
- •§38. Культура запису розв'язань задач
- •§39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- •§39. Формування навичок розв'язувати прості задачі
- •§40. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування
- •§41. Розв'язування типових задач
- •§42. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені задачі
- •§43. Ознайомлення з частинами
- •§44. Ознайомлення з дробами
- •§44. Ознайомлення з дробами
- •§45. Числові вирази. Числові рівності і нерівності. Вирази зі змінною
- •§46. Рівняння. Нерівності зі змінною
- •§47. Формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •§48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •§48. Розвиток просторових уявлень молодших школярів
- •§49. Формування уявлень про лінії і відрізки
- •§50. Ознайомлення з кругом і многокутником.
- •§51. Математичні ранки
- •III. "Риболови".
- •IV. "Розв'яжи задачу-вірш".
- •§ 52. Математичні олімпіади
- •§ 52. Математичні олімпіади
- •§53. Виховна ефективність уроку математики
- •§54. Планові та стихійно-причинні виховні моменти на уроках математики
- •§55. Перші кроки в створенні методики арифметики. Метод вивчення чисел і метод вивчення дій
- •§56. Початкова математична освіта в 1920—1990 роках
- •§57. Початкова математична освіта в Україні
- •§57. Початкова математична освіта в Україні
Підсумок уроку
Підбиття підсумків уроку — найкоротший етап уроку. За цей час треба розв'язати три завдання: стисло поінформувати, про що дізналися учні на уроці, які знання здобули; зазначити, чи досягнуто поставленої мети; оцінити роботу окремих учнів, працю всього класу.
До розв'язування першого завдання дехто з учителів залучає самих учнів. Дня цього їм пропонують запитання на зразок: "Чого ми навчилися на уроці?", "'і чим ми ознайомилися на уроці?", "Що нового дізналися на уроці?" тощо. І Ісрідко, відповідаючи на такі запитання, діти здебільшого називають лише нпд діяльності (розв'язували задачі, обчислювали вирази, креслили відрізки). Підсумки уроку будуть виразнішими, якщо вчитель сам узагальнить головну к'му і мету уроку та за допомогою спеціально дібраної наочності стисло нідтіюрить суть засвоєного матеріалу. До відтворення конкретних знань ('ідобільшого прийому обчислення) можна залучати й учнів.
Подамо кілька зразків опорних записів та завдань до них.
1. На уроці було складено таблицю додавання числа 7 і таблицю віднімання числа 7.
1+7=8 8-7=1
2+7=9 9-7=2
3 + 7=10 10-7 = 3
Прочитайте таблицю віднімання числа 7. Поясніть, як знайшли, що
9-7 = 2.
2. На уроці склали таблицю віднімання числа 5 з переходом через десяток.
11-5 = 6 12-5 = 7 13-5 = 8 14-5 = 9
Прочитайте таблицю і поясніть, як знайшли, що 13 — 5 = 8.
Розділ IV. Складові частини уроку математики. Методи вивчення нового матеріалу 80 Під час пояснення користуйтесь таким записом:
13-5 = 8
/ \
3 2
1. На уроці вчилися додавати одноцифрові числа до двоцифрових у випадку, коли в сумі отримуємо кругле число. Поясніть додавання, користуючись записом:
42 + 8 = 50 2 + 8= 10 40+10 = 50
4. На уроці вчилися розв'язувати задачі нового типу. Розв'язали таку задачу: "На виготовлення 7 молотків витрачають 2 кг сталі. Скільки таких молотків можна виготовити з 30 кг сталі?".
7 м — 2 кг.
? - 30 кг.
Який план розв'язування цієї задачі?
З наведених зразків видно, що в багатьох випадках підсумки уроку можна підбивати і на основі записів, поданих у підручнику.
В оцінюванні уроку загалом і діяльності учнів на уроці певне значення має виставлення узагальнених оцінок (поурочних балів) окремим учням. У початкових класах це стимулює їх навчальну діяльність. Однак перебільшувати тут не варто. Кожну оцінку треба вмотивовувати. Оцінюючи діяльність учнів, учитель відзначає, з одного боку, вдалі відповіді, активність, оригінальність, дисциплінованість, а з іншого — неуважність, байдужість. Проте у загальному висновку бажано наголосити на позитивному зрушенні класу взагалі і кожного учня зокрема. Урок має залишати в учнів емоційно-бадьорий настрій. Отже, підсумки уроку мають сприяти формуванню навчальних мотивів.
Для самого вчителя останнім етапом уроку має бути його самоаналіз. Треба зробити відповідні нотатки: що було вдалим, що не досягло мети. Особливу увагу в аналізі уроку звертають на діяльність дітей на уроці та позитивні зрушення в ставленні до навчання окремих з них, причини цих зрушень. Самоаналіз проведеного уроку — це підготовка до наступного уроку.