9.6. Митне регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Митно-тарифне регулювання є комплексом заходів щодо встановлення і застосування ставок мита (ввізного, вивізного, спеціального), обкладення митом в межах окремих преференційних режимів, контролю за митною вартістю товарів, класифікацією товарів і країною походження товарів в цілях повноти стягнення мита.
Основи митно-тарифного регулювання в Україні визначаються Законами України «Про Єдиний митний тариф», «Про митний тариф України», Декретом Кабінету Міністрів України «Про Єдиний митний тариф України».
Основні напрями митного регулювання реалізовані шляхом прийняття 5 лютого 1992 року Закону Україні «Про Єдиний митний тариф».
Єдиний митний тариф України — звід ставок мита відповідно до визначеної товарної номенклатури. Усі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовано, їх найменування і цифрові коди уніфіковано з Гармонізованою системою опису й кодування товарів. Рівень ставок ввізного мита визначався залежно від ступеня обробки й економічної доцільності ввезення того чи іншого виду товару. Середньоарифметична ставка ввізного мита складала -15 %.
Митне регулювання здійснюється митними органами України у відповідності до вимог Митного Кодексу України на основі наступних принципів (рис. 14).
Рис. 14. Принципи митного регулювання
Митне оформлення — це виконання митним органом процедур, пов'язаних з засвідченням відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформленням результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу в їх місцях розташування цілодобово, в залежності від товару та їх митного режиму.
Основним документом, на підставі якого здійснюється митне оформлення експортно-імпортних операцій, є вантажна митна декларація. Вантажна митна декларація (ВМД) — це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу й містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків і зборів.
ВМД приймається митним органом, якщо встановлено, що на ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Шляхом подання митної декларації, під час переміщення товарів через митний кордон України, заявляються (декларуються) митному органу декларантом митна вартість товарів.
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Основне призначення митної вартості — база оподаткування митом (ввізним, вивізним, сезонним, особливими видами мита тощо), якщо ставка цього податку визначена у відсотковому значенні (адвалорна ставка).
Митна вартість - ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. До митної вартості входять:
1) фактурна вартість - вартість товарів, що фактично сплачена (підлягає сплаті) або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів і міститься в рахунку-фактурі згідно з у мовами зовнішньоекономічної угоди;
2) фактичні витрати, не відображені в рахунку-фактурі:
- на транспортування, завантаження, розвантаження, перевантаження і страхування товару до пункту перетинання митного кордону;
- комісійні і брокерські виплати;
- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що мають відношення до даних товарів, яка повинна бути здійснена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).
Оподаткування експортно-імпортних операцій виступає як фактична діяльність держави й ґрунтується на зовнішньоекономічній політиці та прогнозованих можливостях економіки країни. Воно є однією з форм регулювальної діяльності держави. Економічна природа системи оподаткування виявляється через взаємовідносини між державою та суб'єктом зовнішньоекономічнім діяльності й розкривається через загальні закономірності руху грошових коштів. Ці властивості дають можливість системі оподаткування експортно-імпортних операцій виконувати потрійну функцію: регулювати зовнішньоекономічну діяльність, забезпечувати надходження коштів до Державного бюджету України їй брати участь у процесі перерозподілу ресурсів.
Відповідно до чинного законодавства України при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметі справляються наступні податки та збори:
митні збори,
мито,
податок на додану вартість,
акцизний збір,
єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
Приклад. На митну територію України імпортується підакцизний товар з Росії, митна вартість якого склала 3850 дол. США. Ставка мита, сплаченого при ввезені товару, - 3,5 %. Розмір плати за митне оформлення – 42 дол. США. Ставка акцизного збору становить 23 %, ПДВ – 20 %. Курс НБУ – 7,8 грн. / дол. США.
Розрахувати митні платежі.
Рішення
1) Плата за митне оформлення складає
МО = 42 × 7,8 = 372,6 (грн.)
2) Мито (М) розраховується як добуток митної вартості в грн. (МВ) та ставки мита (См):
М = МВ × См = (3850 × 7,8) × 0,035 = 30030 × 0,035 = 1051,05 (грн.)
3) Акцизний збір (АЗ) розраховується як добуток митної вартості (МВ) з урахуванням сплаченого мита (М) та ставки акцизного збору (САЗ ) :
АЗ = (МВ + М) × САЗ = (30030 + 1051,05) × 0,23 = 7148,6 (грн.)
4) Податок на додану вартість (ПДВ) визначається як результат множення митної вартості (МВ) з урахуванням сплаченого мита (М), акцизного збору (АЗ) та ставки ПДВ (СПДВ):
ПДВ = (МВ + М + АЗ) × СПДВ = (30030 + 1051,05 + 7148,6) × 0,2 = 7645,9 (грн.)