9.5. Інструментарій стратегічного управління зед

Рішення підприємства в сфері ЗЕД можуть мати стратегічний і оперативний характер.

Стратегічне планування - розробка місії, цілей для рішення глобальних завдань у віддаленій перспективі.

Стратегічне планування - уміння передбачати мету, результати, ресурси; управлінський процес створення й підтримки стратегічної відповідності між цілями підприємства та його потенційними можливостями.

Планування ЗЕД може включати:

1. Збір і аналіз вихідних даних

2. Збір докладної інформації, оцінку можливостей і ризиків

3. Визначення цілей ЗЕД, розробку стратегії проникнення на ринки

4. Оцінку альтернативних стратегій на реалізованість і відповідність потенціалу підприємства

5. Прийняття заходів

6. Ситуаційний аналіз

7. Реалізацію тактики

8. Спостереження за результатами, контроль

Стратегічні рішення охоплюють питання:

• про участь у тій або іншій формі міжнародного поділу праці;

• про вибір напрямку діяльності, ринків;

• про поводження на ринках;

Стратегічне планування здійснюється в наступній послідовності (рис. 13)

Рис. 13. Етапи стратегічного планування ЗЕД

Ризик – можливість збитку або втрат (тобто непевність у результатах)

Види ризиків:

• виробничий;

• фінансовий;

• комерційний;

• взаємодії з територією;

• валютний.

Управління ризиком - дії з мінімізації збитку, пов'язаного з ризиком.

Таблиця 1

Характеристики ризиків

Зони ризику	Припустима (зміна прибутку), критична (зміна доходу) і катастрофічна (зміна власності) зони
Методи аналізу ризиків	Якісний і кількісний
Методи кількісного аналізу	Імовірнісний метод (статистичний), аналітичний, мінімаксний
У цей час особливого значення набувають	Інноваційні, впроваджувальні й конкурентні ризики, управління якими дозволяє перебороти опір середовища (в основному, зовнішнього у ЗЕД) і оптимізувати структуру підприємства

Що необхідно враховувати при виході на зовнішні ринки при взаємодії з територією?

1. Які організації встановлюють стандарти якості й контролюють її?

2. Політичні умови

3. Норми захисту внутрішнього ринку

4. Як держава захищає інтереси закордонного товаровиробника?

5. Чи є організації по просуванню товарів?

6. Як використовувати місцеві ресурси?

7. Яке соціально-економічне середовище (рівень доходів)?

8. Бар'єри для імпорту

Оцінка ефективності ЗЕД підприємства. Ефективність як співвідношення результатів і витрат важлива не тільки сама по собі. Аналіз відповідних показників, їхня динаміка дозволяє виявити шляхи їхнього підвищення, а також ліквідації й заміни неефективних операцій.

Показники ЗЕД підрозділяються на поточні й стратегічні

Поточні - це, в основному, кількісні показники, що характеризують попередню діяльність (дані з бухгалтерського й управлінського обліку).

Стратегічні - це якісні показники, що визначають майбутні досягнення підприємства, це база для оптимізації процесів і операцій.

При цьому частина формул для обчислення поточних показників може застосовуватися для розрахунків стратегічних показників, якщо в них використовувати прогнозні дані.

Показники ефекту (абсолютні величини, у грн.) – різниця між результатами й витратами.

Показники економічної ефективності (відносні величини, безрозмірні або грн./грн.) – співвідношення між результатами та витратами.

Для оцінки ефективності ЗЕД можуть бути використані показники:

- динаміка експорту;

- конкурентоспроможність товару;

- динаміка частки ринку;

- обсяг експорту нових товарів;

- динаміка зниження витрат за рахунок нових технологій;

- прибутковість експорту, зовнішніх інвестицій і ін.

Три рівні оцінки ефективності

1. На основі внутрішньої й зовнішньої інформації про стан ЗЕД по кожному товару (рівень сервісу, реакція на побажання клієнта про зміну характеристик)

2. На основі додаткової інформації для визначення маржинальної рентабельності ЗЕД, точки беззбитковості для кожного товару й ін.

3. На основі бухгалтерської звітності (але треба виділити доходи й витрати від ВЭД)

На практиці конкретні використовувані показники вибирають фахівці підприємства. Потім керівництво оцінює основні бізнес-процеси.

Для оцінки ефективності експорту використовуються наступні підходи:

1) економічний ефект від експорту розраховується як:

ЕЕ_ЕКС = ВР_ЕКС - З_ЕКС

де ВР_ЕКС - виручка валютна від продажу товарів на експорт;

З_ЕКС – повні витрати на виробництво експортованої продукції

2) економічна ефективність експорту визначається наступним чином:

ЕЕ_ЕКС = ВР_ЕКС / З_ЕКС

Приклад 1. Вітчизняне підприємство «СТИРОЛ» експортує товар, витрати на виробництво якого становлять 8560 грн. За товар отримано валютну виручку в сумі 1250 дол. США.

Визначити коефіцієнт валютної ефективності експорту. Зробити висновок про економічну доцільність даної операції, якщо курс валюти становить 0,128 дол. США / грн..

Рішення

Коефіцієнт валютної ефективності експорту (КВЕ_Е) визначається як результат ділення валютної виручки до витрат:

КВЕ_Е = 1250 / 8560 = 0,146 (дол. США / грн. )

Отже, кожна гривня, вкладена у виробництво та експорт товару, принесла віддачу у розмірі 0,146 дол. США.

Оскільки 0,146 > 0,128 операцію можна вважати економічно доцільною.

Для оцінки ефективності імпорту використовуються такі формули:

1) економічний ефект від імпорту розраховується як:

ЕЕ_ІМП = ВР_ІМП - З_ІМП

ВР_ІМП - виручка від продажу імпортованих товарів на внутрішньому ринку;

З_ІМП – повні витрати на придбання, доставку і реалізацію продукції на внутрішньому ринку

2) економічна ефективність імпорту визначається наступним чином:

ЕЕ_ІМП = ВР_ІМП / З_ІМП

Приклад 4. Діяльність вітчизняного підприємства характеризується наступними даними:

1. Кількість товару – 3750 шт.

2. Контрактна ціна – 79 євро/шт.

3. Транспортні витрати – 18 євро/шт.

4. Інші витрати, пов’язані з доставкою і реалізацією товару на внутрішньому ринку - 800000 грн.

5. Курс валюти – 10,7 грн. /євро.

6. Ціна реалізації на внутрішньому ринку – 1270 грн. / шт.

Розрахувати показники ефекту та ефективності імпорту товару.

Рішення

1. Сукупні витрати (В):

В = 3750 × (79 + 18) × 10,7 + 800000 = 4 692 125 (грн. )

2. Результат від операції:

Р = 3750 × 1270 = 4 762 500 (грн. )

3. Розмір ефекту від імпорту (Е_імп.):

Е_імп. = 4 762 500 – 4 692 125 = 70 375 (грн. )

4. Ефективність імпорту (К_еф ):

К_еф = 4 762 500 / 4 692 125 = 1,015.

Таким чином, операція імпорту товару є вигідною, оскільки кожна гривня витрат приносить 1,5 копійок прибутку. Загальний розмір ефекту складає 70 375 грн.