- •Посібник
- •З невідкладних станів при анемічному
- •Та геморагічному синдромі
- •( Диференційна та лабораторна діагностика, терапія)
- •2.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •2.2. Хронічна постгеморагічна анемія
- •2.3. Мегалобластні анемії
- •2.4. Гемолітичні анемії
- •2.5. Апластична анемія
- •II. Геморагічний синдром
- •1 Розділ. Загальні положення про систему зсідання крові, типи кровоточивості
- •2.1. Методи визначення порушень в різних ланках системи гемостазу
- •2.2. Алгоритм діагностики хвороб з геморагічним синдромом
- •3 Розділ. Клініка, диференційна діагностика, терапія окремих форм порушення гемостазу
- •3.1. Петехіально-плямистий тип кровоточивості
- •3.1.1. Тромбоцитопенії
- •3.1.2. Тромбоцитопатії
- •3.1.3. Дефіцит факторів протромбінового комплексу (V, VII, X, II)
- •3.1.4. Дефіцит фібриногену (ф. 1)
- •3.2. Гематомний тип кровоточивості.
- •3.3. Порушення гемостазу із змішаним типом кровоточивості
- •3.3.1. Хвороба Віллебранда
- •3.3.2. Дефіцит хііі фактору
- •3.3.3. Геморагічний синдром при передозуванні антикоагулянтів
- •3.3.4. Порушення гемостазу при лікуванні фібрінолітиками та декстранами
- •3.3.5.. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові
- •3.3.6. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
- •3.4. Васкулітно-пурпурний тип кровоточивості.
- •3.5. Ангіоматозний тип кровоточивості.
- •3.3.6. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
2.1. Методи визначення порушень в різних ланках системи гемостазу
Лабораторна діагностика включає дослідження судинно-тромбоцитарного гемостазу (табл. 11), коагуляційної системи зсідання крові і фібринолізу (табл. 12).
Таблиця 11.
Дослідження судинно-тромбоцитарного гемостазу
Метод дослідження |
Показники у нормі |
Проби на резистентність, ламкість капілярів - манжеточна, баночна, ангіорезистометрия |
Звичайно після прирощення тиску судин петехій бути не повино або можуть бути одиничні |
Визначення часу тривалості кровотечі: проба Д’юка проба Айві |
не перевищує 4 хвилини, до 10 хвилин. |
Підрахунок числа тромбоцитів у крові |
150 - 400 х 109/л |
Вивчення в мазку розміру тромбоцитів |
|
Дослідження функціі тромбоцитів - спеціальні методи:
число адгезивних тромбоцитів;
агрегація тромбоцитів за допомогою ристоміцина, АТФ, адреналіна |
1,02 – 1,5
41026 – 112548 у 1 мкл, 23 - 44% 12,1 +/- 1,4%, не більше 20%
Поява агрегатів при порівнянні з контролем запізнюється на 5 – 10 сек. |
Спеціальні тести проводяться у спеціалізованих відділеннях для розшифровки більш рідких форм патологіі судинно-тромбоцитарного гемостазу.
Дослідження коагуляційної системи зсідання крові і фібринолізу
Кількість досліджень унаслідок складності самої системи дуже велика, тут характеризуються групи і принципи дослідження, загальні орієнтовані коагуляційні тести. Вони дозволяють одержати уявлення про стан усього гемокоагуляційного статусу в організмі.
Таблиця 12
Загальні орієнтовані коагуляційні тести (скринінгові)
Метод дослідження |
Показники у нормі |
Визначення часу зсідання цільної дестабілізованої крові. |
За Мас - Магро 6 - 8 хвилин, за Ли-Уайту – 5 - 10 хвилин |
Активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ) характеризує процес зсідання у 1 фазу при запуску його за внутрішнім механізмом, визначає дефіцит антигемофільних факторів |
25 - 56 сек за даними різних авторів
|
Протромбіновий час характеризує 2 фазу зсідання крові і дозволяє виявити дефіцит факторів протромбінового комплексу (УІІ, Х, У, ІІ) і фібриногену (І); протромбіновий індекс; МНО (міжнародне нормалізоване відношення)
|
12 – 20 сек за даними різних авторів
80 - 100%, Близько 1,0 і менше 1,4 |
Тромбіновий час характеризує 3 фазу зсідання крові і подовжується при дисфібриногеміях або зменшенні фібриногену, при застосуванні гепарину, а також при синдромі дисемінованого внутрисудинного зсідання крові |
13 - 17 сек.
|
Фібриноген |
2 – 4 г/л |
Аутокоагуляційний тест (АКТ) характеризує процес зсідання крові при запуску його за внутрішнім механізмом (визначають динаміку утворення та інактивації тромбіну, а також максимальну його активність у розчиненій в 20 раз гемолізованої крові досліджуваного). Максимум знижується та більш тривало утворюється при дефіциті антигемофільних факторів, переміщується з 10 хвилини (норма) на більш пізній термін при коагулопатіях на фоні гепаринотерапії. При тромбофіліях спостерігається більш ранє та більш значне підвищення тромбінової активності гемолізат-кальцієвої суміші. Цей тест може характеризувати і систему фібринолізу.
Спеціальні диференціально-діагностичні тести дають можливість установити точний діагноз коагулопатіі, тобто виявити дефіцит окремих факторів зсідання крові заснованих на принципі корекції - визначенні того, у якому ступені виявлені порушення зсідання крові усуваються чи не коригуються зразками плазми, не утримуючих тих чи інших факторів зсідання. Далі вони наведені у зв’язку з окремою патологією.
У додатку 2 можливо ознайомитись з наведеними методами дослідження.