Музична культура

Семен Гулак-Артемовський

(1813-1873)

Автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (перша вистава 1863).

Пісня «Стоїть явір над водою»; інтермедія «Українське весілля»; романси; водевілі.

Михайло Колачевський (1851 – 1911/12)

Автор першого українського симфонічного твору «Українська симфонія» (1876). Симфонічний стиль композитора формувався згідно з традиціями західноєвропейської музики, зокрема німецьких композиторів-романтиків Ф. Мендельсона, Р. Шумана.

До української тематики зверталися російські композитори. Так, М. Глінка, перебуваючи в Україні у поміщицькому маєтку в Качанівці, написав романси «Гуде вітер вельми в полі» та «Не щебечи, соловейко» на слова українського поета-романтика Віктора Забіли, М. Римський-Корсаков створив опери «Майська ніч» і «Ніч перед Різдвом». М. Мусоргський першим з російських композиторів звернувся до творчості Т. Шевченка: його пісня «Гопак» створена на текст уривку з «Гайдамаків».

Тривалими й плідними були зв'язки з українською культурою П. Чайковського – автора опер «Мазепа» і «Черевички» (за творами М. Гоголя). Дід композитора Петро Чайка був родом із Полтавщини, навчався у Київській академії. П. Чайковський часто по кілька місяців жив в Україні (в маєтках Низи на Сумщині, в Кам'янці на Черкащині, у Браїлові на Вінниччині). Тут він написав чимало творів. Неодноразово композитор бував у Києві, Одесі, Харкові, виступав як диригент на прем'єрах своїх опер.

Михайло Лисенко (1842– 1912)

Основоположник української композиторської школи, видатний музично-громадський діяч, талановитий композитор, непересічний хоровий диригент і фольклорист, високопрофесійний піаніст і педагог.

Опери:

Історико-героїчна	Комічна
“Тарас Бульба”;	“Різдвяна ніч”;
Лірико-побутова	Лірико-фантастична
“Наталка Полтавка”;	“Утоплена”;
Опера-сатира	Дитяча опера
“Енеїда”;	“Коза-дереза”; “Пан Коцький”; “Зима і весна”(фантастична казка)

Упродовж життя композитор звертався до спадщини Кобзаря. Музична шевченкіана М. Лисенка охоплює понад 80 вокальних і хорових творів. Монументальною вершиною став цикл «Музика до «Кобзаря».

Зібрав близько 700 народних пісень. У жанрі хорової музики писав як твори великої форми (урочиста кантата «Радуйся, ниво неполитая»), так і ліричні, майже акварельні мініатюри («Сон» на слова О. Маковея, баркарола «Пливе човен».

1904 року за сприяння М. Лисенка в Києві було створено Музично-драматичну школу.