
- •1. Склад, порядок виконання, оформлення і об’єм проекту
- •2. Приклад розрахунку водопровідної насосної станції
- •II підйому
- •2.1. Вихідні дані для складання проекту
- •2.2. Загальна частина
- •2.3. Схема насосної станції і споруд, що нею обслуговуються
- •2.4. Побудова Графіка водоспоживання та подачі насосів
- •2.5. Визначення продуктивності насосної станції
- •2.6. Визначення повного напору насосів
- •2.7. Підбір насосів і дослідження їх спільної роботи з водоводами
- •Дані для побудови характеристики водоводу
- •2.8. Підбір електродвигунів
- •2.9. Проектування і розрахунок всмоктуючих і напірних ліній усередині насосної станції
- •2.10. Визначення відмітки осі насосів і підлоги насосної станції
- •3. Проектування насосної станції
- •Обєм повітря у всмоктуючому трубопроводі
- •4. Електрична частина насосних станцій
- •Список літератури
- •Додатки
- •Розподіл максимально–добової подачі qдоб, %, по годинах доби залежно від годинного коефіцієнта нерівномірності водоспоживання (кгод)
- •Кількість робочих агрегатів, що встановлюються в насосних станціях
- •Кількість резервних агрегатів, що встановлюються в насосних станціях
- •Водопровідні насосні станції Методичні вказівки
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
ВОДОПРОВІДНА НАСОСНА СТАНЦІЯ
Методичні вказівки
до курсового проекту
з дисципліни "Насосні та повітродувні станції"
для студентів базового напряму
6.0926 "Водні ресурси"
Затверджено
на засіданні кафедри
гідравліки та сантехніки
Протокол № __ від __. __. 2004 р.
Львів – 2004
Водопровідна насосна станція: Методичні вказівки до курсового проекту / Укл.: Желяк В.І., Б.С. Піцишин.– Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 28 с.
Укладачі: Желяк В.І., канд. техн. наук, доц.
Піцишин Б.С., асист.
Відповідальний за випуск : Жук В.М.,
канд. техн. наук, доц.
Рецензенти: Возняк О.Т., канд. техн. наук, доц.
Мацієвська О.О., канд. техн. наук, доц.
Вступ
Перші відомості щодо штучних споруд для добування води відносяться до третього тисячоліття до нашої ери. У цих спорудах використовувалися найпростіші механізми для транспортування води: водопідйомні колеса, черпакові машини тощо. Відомо, що в Єгипті використовували гвинт Архімеда (287 – 212 р. до н.е.) для поливу земель, яких розлив Нілу не досягав, і для осушення низинних місцевостей.
Насосні станції систем водопостачання являють собою комплекс споруд і устаткування, що забезпечує подачу води до споживача. Склад споруд, їх конструктивні особливості, тип і число основного і допоміжного устаткування визначаються, виходячи з принципів комплексного використання водних ресурсів і охорони природи з урахуванням призначення насосної станції і технологічних вимог, що ставляться до неї.
За своїм призначенням та розташуванню в загальній схемі водопостачання насосні станції поділяються на станції I, II, III і т. д. підйомів, підвищувальні та циркуляційні.
Насосні станції I підйому забирають воду з джерела водопостачання і подають її на очисні споруди або в резервуари, розподільчу мережу, водонапірну башту або інші споруди в залежності від схеми водопостачання.
Насосні станції II підйому призначені для подачі очищеної води споживачам, як правило із резервуарів чистої води.
Підвищувальні насосні станції (станції підкачування) призначені для підвищення тиску у трубопроводах.
Циркуляційні насосні станції входять у схеми оборотного технічного водопостачання промислових підприємств і теплових електростанцій.
Поряд із забезпеченням напору і подачі води при будівництві й оснащенні насосних станцій необхідно при найменших затратах на їхнє будівництво й експлуатацію забезпечувати: необхідний ступінь надійності і безперебійності роботи, довговічність, зручність в експлуатації та застосування автоматики.
При проектуванні та будівництві насосних станцій слід уникати надмірностей у складі і розмірах споруд, основному і допоміжному устаткуванні, обсягах тимчасового будівництва, архітектурному оформленні і т.п.
Склад споруд і устаткування насосної станції повинні враховувати умови експлуатації на перспективу при різних режимах водоспоживання.
Основна мета виконання проекту – набуття навичок в проектуванні насосних станцій з використанням існуючих нормативів і методів розрахунку, типових проектів насосних станцій. Курсовий проект також сприяє закріпленню і поглибленню знань студентів, отриманих при вивченні курсу “Насосні та повітродувні станції”.
1. Склад, порядок виконання, оформлення і об’єм проекту
Проект виконується на основі завдання на проектування і складається з розрахунково–пояснювальної записки і графічної частини.
Пояснювальна записка пишеться на білому папері формату А4. Необхідні розрахунки і пояснення до них викладаються в послідовності близькій до змісту даних методичних вказівок. Розрахункові схеми, що супроводжують розрахунки, повинні мати назви. Їх нумерують, наприклад: рис. 1, рис. 2. В тексті пояснювальної записки на них обов’язково роблять посилання, наприклад: див. рис. 3. Розміщують схеми після першого посилання на них в тексті. В кінці пояснювальної записки подається список літератури, використаної при роботі над проектом. Назви літературних джерел подаються згідно існуючих норм.
Всі сторінки пояснювальної записки, за винятком титульної і другої, нумерують. Завершується записка змістом з вказанням назв розділів і номерів сторінок, на яких вони розміщені.
Титульну сторінку суміщають з обкладинкою пояснювальної записки. На ній вказують наступну інформацію: назву міністерства, ВНЗ, кафедри; назву курсового проекту, номер варіанту; прізвище і ініціали студента, курс, групу; посаду, прізвище і ініціали керівника проекту; місто та рік виконання проекту.
Об’єм пояснювальної записки 25 – 30 сторінок.
Розрахункова частина проекту складається із загального опису і обгрунтування основних прийнятих проектних рішень насосної станції, а також вказання марок насосних агрегатів і електродвигунів, схем управління, детального гідравлічного розрахунку та інших розрахунків, необхідних для встановлення основних розмірів насосної станції.
До розрахунково–пояснювальної записки додаються графіки водоспоживання і режиму роботи насосів та спільної роботи насосів і водоводів.
Графічну частину, об'ємом 1–1,5 листа формату А1.
На листах креслення повинні бути зображені:
1) план і необхідні розрізи насосної станції в масштабі 1:50 або 1:100 з нанесенням всіх основних розмірів;
2) деталі або схема за вказівкою керівника (наприклад, аксонометрія трубопроводів основних насосів, аксонометрія трубопроводів вакуум-насосів, план і розріз камери переключень і т.д.) в масштабі 1:20 або 1:50;
3) таблиця специфікації основного устаткування насосної станції.
2. Приклад розрахунку водопровідної насосної станції
II підйому
2.1. Вихідні дані для складання проекту
Водопровідну насосну станцію розраховують і проектують на підставі наступних вихідних даних:
— насосна станція подає воду у водопровідну башту, розташовану на початку мережі;
— вода забирається із резервуарів чистої води;
— насосна станція – автоматична;
— насосна станція працює цілодобово;
— продуктивність станції – 16 тис. м3/добу;
— витрата на пожежогасіння – 15 л/с;
— коефіцієнт годинної нерівномірності – 1,5;
— довжина всмоктувальної лінії – 15 м;
— довжина напірної лінії – 3700 м;
— відмітка мінімального рівня води в резервуарі чистої води – 97,00 м;
— відмітка максимального рівня води в резервуарі чистої води – 100,00 м;
— відмітка розташування насосної станції – 98,80 м;
— відмітка розташування водонапірної башти – 116,00 м;
— відмітка виливного отвору напірної труби у водонапірному баку – 128,00 м;
— характер ґрунтів на майданчику насосної станції – супіски;
— відмітка положення нульових температур в грунті – 97,20 м;
— грунтові води на відмітці – 95,00 м.
— напруга електроенергії, що підводиться – 35 кВ.