3. Водні туристичні ресурси (річки, озера, лимани, водоспади, моря, океани, водосховища, канали, термальні джерела, гейзери.

Озера: Бребенкскул (на висоті 1801 м. над рівнем моря, Синевир, Ворожеська, Несамовите, Марічейка) мають велике естетичне значення, хоча, зважаючи на низьку температуру, високу швидкість течії, незначну глибину є малопридатними для купання.

Найвища густота річкової мережі по Україні – 2 км/км², річки: Дністер із притоками, Прут, Тиса, Серет, Південний Буг (м. Хмельницький, Вінниця), так як річки переважно гірські, то є умови для рафтінгу.

Ра́фтінг — вид екстремального спорту, швидкісний спуск по гірській річці з порогами на надувному човні (рафті), плоту або на байдарці.

Малі річки Карпат чисті. Меандруючи Подільською височиною річки утворюють каньони з прекрасними краєвидами.

Найвищий водоспад в Україні – Учансу (98,5 м, Учансу, Ялта). Водоспади (висота, річка, найближчий туристичний центр): Трафанець (права притока Чорної Тиси, Ясіня), Шипіт (24 м, Пилипець, Воловець), Червоногородський (16 м, Джурин, Заліщики), Прибій (12 м, – ,Яремча), Скакало (10 м, Синівка, Мукачів), Вайводин (9 м, Вайводин, с. Тур'я Поляна), Сріблясті водоспади, Гук (4-5 м, Пістинська, Шешори), Гук (4 м, Рибниця, Косів), Лушморський партизан (Туричка, Перечин), Манявський (Манявка, Яремча).

Дніпровське і Ладижинське водосховища.

4. Бальнеологічні ресурси: мінеральні джерела і пелоїди, озокерит.

Вважається найбільшим бальнеологічним регіоном України, нараховується близько 800 джерел мінеральних вод, запаси 57,5 тис. м³ (15% запасів України), може оздоровлювати 7 млн. чол. на рік. Експлуатаційні запаси розвідані лише для 16 родовищ.Перші бальнеологічні курорти України зявились саме в цьму регіоні: Шкло (1576), Трускавець (1827), Моршині (1877). Прикарпатський курорт Шкло, який існує з 1576 р., є найстарішим в Україні.

Селище Моршин відоме з 1482 р. В XVI ст. тут були дві соляні шахти. Про лікувальні властивості місцевої соляної ропи стало відомо набагато пізніше. В 1875 р. до Моршина було прокладено залізницю, а в 1877 р. німецький купець Б. Штіллер відкрив тут курорт. Пізніше поблизу від Моршина були виявлені мінеральні джерела. У 1880 р. видали перші брошури — проспекти, які розповідали про новий курорт. Напередодні першої світової війни його називали в числі найкращих європейських курортів.

Моршин — бальнеологічний курорт, який базується на мінеральних джерелах, лікувальних грязях, запасах озокериту. Тут лікуються переважно захворювання органів травлення.

Унікальним курортом є Трускавець, розташований у гірській долині на висоті 350-400 м над рівнем моря. Оточений лісами, курорт відзначається м'яким кліматом з відсутністю різких температурних коливань, характерних для гірських місцевостей. Чисте повітря, цілющі мінеральні джерела створюють винятково сприятливі умови для відпочинку і оздоровлення.

Трускавець входив до польських володінь. Після першого поділу Польщі він відійшов до Австрії. В 1772 р. його населення складало 990 чоловік.

З XI ст. Трускавець був відомий як центр видобутку солі. В 1784 р. австрійським урядом встановлено державну монополію на виробництво солі, і трускавецька солеварня була закрита.

В 1814 р. розпочато видобуток нафти. На початку XX ст. Бориславському нафтовому басейну, до якого входив Трускавець, належало одно з перших місць у Європі за обсягом видобутку нафти.

В ході геологорозвідувальних робіт у цій місцевості були виявлені джерела мінеральних вод. У 1827 р. споруджено приміщення для прийняття ванн і 4 пансіонати для поселення приїжджих.

У 1947 р. Трускавцю надано статус міста. В 1952 р, вийшовши з районного підпорядкування, він був перетворений на курорт всесоюзного значення. Так, у період з 1985 по 1990 р. сюди щорічно прибувало понад 350 тис. відпочиваючих.

У місті функціонує 20 санаторіїв, 21 пансіонат, готелі загальною місткістю понад 14 тис. місць. Курорт має 2 бювети з мінеральною водою, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеолікарні. Лікувальний профіль курорту — захворювання печінки, жовчних шляхів, нирок, порушення процесів обміну речовин.

Курорт Східниця також розвивався як центр видобутку нафти. В період пізнього Середньовіччя тут стояв замок, па місці якого пізніше було споруджено костьол. На сьогодні збереглися лише земляні укріплення.

Місцева вода типу «Нафтуся» має не менш цілющі властивості, ніж трускавецька.

Мінеральні води:

• вуглекислі – Закарпаття, Покуття, захід Буковини – використовують санаторно-курортні заклади Закарпаття і на розлив: Лужанська№1, №2, Поляна Квасова, Свалява, Плосківська, Драгівська.

• сірководневі (сульфідні) – Карпатський регіон і Поділля, багато джерел – Немирів, Шкло, Любінь, Черче.

• радонові (радіоактивні) – Хмільник (Вінницька обл.), Полонне (Хмельницька обл.), Кремінна.

• з підвищеним вмістом органічних речовин (типу «Нафтуся») – Карпати: Трускавець, Сатанов, Східниця, санаторії «Україна» (Хмельн. Обл..), «Збруч» (Тернпільська обл.).

• миш'якові – мають вузькоспеціалізований прояв в околицях с. Кваси Рахівського району Закарпатської області, на їх основі функціонує санаторій «Гірська Тиса», який має лише два світових аналоги.

• залізисті – використовуються як столові на розлив (Чернівецька обл.).

• мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей – Трускавець, Моршин.

• йодобромні, бромні, йодні (Берегавська КРЗ, мінералізація – 300 г/л, вміст йоду – 0,01-0,1 г/л, брому – 0,02-1,5 г/л.

• крем’янисті (термальні) – центральна частина Поділля, Закарпаття. – переважно прісні – мінералізація до 1,4 г/л, використовують для розливу – Камянець-Подільська, Хмельницька.

Мінеральні грязі використовуються не в таких масштабах як мінеральні води, лише зовнішньо (ванни, аплікації) на курортах: Немирів, Шкло, Моршин (Львівська), Війтівецьке, Хмільник Вінницька), Настасівьске (Терноп.), Черченське, Підпечеринське, Осмолдське (Ів.-Фр.). Найбільшим родовищем торфових лікувальних грязей вважається Моршинське – запаси грязі 239 тис. м³.

Озокерит (гірський віск) – Передкарпаття, саме тут знаходяться найбільші в світі Бориславське та Трускавецьке родовища. На території Львівської області прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль, с. Івана Франка. В Івано-Франківській області – Дзвиняцьке, Старунське, переважно виведені з експлуатації.

На основі бальнеологічних ресурсів в Україні сформувалась світового значення мережа бальнеологічних курортів.

5. біотичні ресурси (рослинні і фауністичні).

Лісистість Карпат 40,5%, найбільша в Закарпатській (56%) і Ів.-Фр. (40%). В Терноп. обл. функціонують Почаївський та Галицький бот сади лікарських рослин.

Самостійне опрацювання.

6. природні унікуми:

• с. Підгайці – абсолютний максимум опадів за добу: 282 мм (13.06.1957) [2, С. 65, таблиця].

• С. Ділове (Закарпаття) – найбільша кількість опадів за рік – 2251 мм, 1899 [2, С. 65, таблиця].

• В Закарпатті знаходиться найвища вершина України — Говерла (2061 м).

• г. Берда (515) (Чернівецька область)..

2. Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси:

1. Природного походження:

• загальнодержавного значення (природні та біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, пам’ятки природи).

Біосферний заповідники (в Україні 4): Карпатський (Закарпатська обл.), площа 57,9 тис. га. Складається з декількох масивів: Чорногорського (південний макросхил Чорногорського хребта з ялицевими, ялиновими та буко-ялиновими лісами), Мармароського (унікальні в межах Європи буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси), Угольсько-Широколужанського (найбільший в Європі осередок букових пралісів, єдине в Укр. Карпатах місце зростання ялівцю козацького, тису ягідного – 10 га), Кузійського (мішані гірські ліси), «Долини нарцисів» (найбільший в Європі ареал нарциса вузьколистого в околицях м. Хуст (257 га), «Стужниці».

Природні заповідники (в Україні 17) хоч і не є туристичними установами ПЗФ, однак відкриті для науковців. В межах макрорегіону розташовані: Горгани (Ів.-Фр), Медобори (2 філії: Медобори і Кременецькі гори, Терноп.), Розточчя (Львівська).

Національні природні парки (НПП, в Україні 15):

• Карпатський (центр – смт. Яремча, 1980 рік – перший в Україні), площа 50,3 тис. га. На його території знаходятьс такі туристичні центри як Ворохта, Яремча, Яблуниця, Кремінці. Щорічно 1,5 млн. відпочиваючих.

• Синевир (Закарп., 1989), площа 40,4 тис. га.

• Яворівський(Львівська, 1998).

• Вижницький (обхідні рослини – єдине місце в Укр. Карпатах).

• Подільські Товтри (Хмельн., найбільший НПП України, площа 4261, 3 тис. га).

• Сколівські Бескиди (на околицях курортів Східниця та Сколе, 1999, площа 35,7 тис. га).

• Ужанський (Закарп., 1999, площа 39,2 тис. га).

• Гуцульщина (Львівська, 2002, площа 32,3 тис. га, виникненню НПП сприяв також етнографічний компонент – Косів – центр українського писанкарства, Космач – килимарства).

• Галицький (Ів.-Фр., 2007).

Інші природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси подані вибірково!

Гідрологічні заказники державного значення: Апшинецький (болото Чорне Багно, Зак.), Турова дача (блота Висяче, Ширковець, Лисак, Мшана, Ів.-Фр.), Потелицький, Чайковський (Львівська), Семиківськи, Серетський (Тернопілська), Моночинський, Моломолинецівський, Башта, Михеський – оз. Святе (Хмельн.).

• місцевого значення (регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, заказники, пам’ятки природи).

• Пам'ятки природи: Манявський водоспад, гірське оз. Розсохан (Ів.-Фр.), карстові озерця Вікнини (Терноп.),

2. Антропогенного походження:

• парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, дендропарки, зоопарки, печерні міста, лісопарки, гідропарки, лукопарки.

Найстаршим дендропарком України є Обшоринський у Пустомитівському районі Львівщини (1730). Одним з наймолодших дендропарків України є Діброва (Ів.-Фр., 1972-1973), Дружба (Івано-Франківськ).

Ботанічні сади (в Україні 16 державного значенн): м. Чернівці, м. Львів (2 ботсади), м. Кам'янець-Подільський, м. Кременець, м. Ужгород.

Зоопарки: Пустомитівький район Львів. обл., Підмихайлівський (Рогатинський район Ів.-Фр. обл.), Лановецький зооботсад (м. Кам'янець-Подільський).

Додатково таблиця [2,с. 92-93].

Мисливскі господарства: «Майдан» (Львів. обл.), «Осмолода» та «Карпати» (Закарп. обл.) і «Буковинське» (Чернів. обл.). Тут можна полювати на кабана, косулю, вовка, лисицю звичайну.